Ach te Ukrainki!/ Ох, україночки!

23

Kiedy niespodziewanie przychodzi zima, zawsze się irytuję. Na mróz, na wiatr, na spadający śnieg. Najbardziej w zimie nie podoba mi się to, że trzeba ubierać się na cebulkę i przez cały dzień nosić ten ciężar na sobie. Ja kocham sukienki i spódniczki, lekkie bluzeczki i w tych warstwach czuje się źle.

Zimy na zachodniej Ukrainie są bardziej mroźne, niż w Gdańsku. Na początku, gdy przyjechałam na Pomorze, byłam zachwycona tym, że zima  bywa bez śniegu i że jest cieplej. Dziś tak się do tego przyzwyczaiłam, że boję się jechać na Ukrainę zimą, bo te minus 20 mnie przeraża.

8

Mieszkając na Ukrainie, nie zwracałam za bardzo uwagę na to, jak ubierają się dziewczyny zimą. Codziennie widywałam kobiety w spódniczkach i na obcasach -wydawało mi się, że tak się ubierają wszystkie kobiety na świecie. Kiedy przyjechałam do Polski, weszłam akurat w wiek, gdy już sama mogłam  nosić obcasy. Okazało się, że nie jest to takie łatwe, jak się wydaje. Szczególnie zimą. Kiedy na ferie, czy święta, przyjeżdżałam do domu nie mogłam wyjść ze zdziwienia. Dziewczyny w moim wieku przy minusowych temperaturach chodziły w spódniczkach i na 10 cm szpilkach. Nie wyglądały ani na zmarznięte, ani na zestresowane śliskim chodnikiem. Nie były to osoby, poruszające się  po mieście samochodem, one chodziły na pieszo lub jeździły zatłoczonym transportem miejskim.

6

Na Ukrainie w mieście poruszamy się marszrutkami. Są to małe prywatne autobusiki. Działają one trochę jak taksówki, bo jeśli idziesz chodnikiem i akurat przejeżdża marszrutka, machasz ręką i kierowca zazwyczaj się zatrzymuje. Są jednak minusy takiego rozwiązania:

  • Nigdy nie wiesz dokładnie o której marszrutka będzie na Twoim przystanku
  • Kierowca zazwyczaj jest właścicielem busa i żeby zarobić więcej przewozi o dużo za dużo osób na raz
  • W związku z powyższym, jeśli nie wsiadasz na początku trasy, ciężko jest załapać się na miejsce siedzące.
  • Stojąc w marszrutce, jesteś narażony na ściskanie się z obcymi ludźmi. Na popularnych trasach często jest tyle ludzi, że muszą jeden drugiego upychać do środka, aby zamknęły się drzwi. Troszkę, jak w japońskim metrze, tylko nie ma zawodowych upychaczy ;).

I teraz sobie wyobraź jesteś w spódniczce i na wysokich cienkich obcasach, stoisz w marszrutce, a przed Tobą około 40 minutowa droga. Ubrałabyś obcasy? Ja nie!

3

Zauważyłam, że kobiety w Polsce o wiele częściej stawiają na wygodę. Zdecydowanie częściej na ulicach spotkasz kobietę w płaskich butach, w spodniach, czapce, ciepłej kurtce i delikatnie umalowaną. Na Ukrainie na ulicach królują kobiety w sukienkach, szpilkach i z mocniejszym makijażem. Ja jestem zdecydowanie za wygodnym ubieraniem się, ale że mam ukraińską krew, często mnie korci się wystroić, nawet zimą. Znalazłam złoty środek: w intensywne i zimne dni noszę raczej spodnie i płaskie buty, a gdy jest cieplej i luźniej – ubieram obcasy i sukienkę. Nie jestem, jednak, mistrzem chodzenia w szpilkach, więc noszę grubsze obcasy.

W tym roku mamy wyjątkowo zimę w Gdańsku. Troszkę marudziłam na zimną pogodę, ale gdy jakiś czas temu wybrałam się na spacer, moja złość minęła, a w jej miejsce przyszła dziecinna radość. Fajnie jest pobiegać po śniegu, potem w nim się potarzać i zjechać z górki siedząc na płaszczu. Polecam!

Miłej niedzieli kochani;*!

1
Коли несподівано приходить зима, я не в захваті. Мене нервує сніг, вітер і мороз. Треба грубо одягатись і цілий день це тяжке вбрання носити. Я люблю сукні і спідниці, тонкі блузки –  в цьому зимовому грубому і тяжкому вбранні, мені зовсім не комфортно.

Зими на західній Україні більш холодні ніж в Гданську. Спочатку, коли я сюди приїхала, я була в захваті від такої теплої зими без снігу. Тепер, я так до цього привикла, що я боюсь їхати в Україну взимку, бо для мене  -20° C сташно навіть звучить.

5

Живучи в Україні, я не звертала уваги на те, як одягаються дівчата взимку. Я кожного дня бачила жінок в спідницях і на каблуках, мені здавалось, що так одягаються жінки на цілому світі. Я переїхала в Польщу, якраз в такому віці, коли вже сама могла носити каблуки. Виявилось, що це зовсім не так легко, як здавалось. Особливо взимку. Коли я на зимові канікули приїжджала додому, я була здивована. Дівчата в моєму віці в таку холодінь ходили в спідницях і на височезних каблуках. Виглядало, що їм так і зручно і тепло. Можна було б подумати, що вони їздять на машинах, але ні, вони ходили пішком або їздили маршрутками.

10

Ви добре знаєте, що таке їзтити в маршрутках. Місця в них мало, часто треба стояти, ніколи не знаєш коли вона приїде на зупинку. Частенько в ній стільки людей, що якщо хочеш їхати, треба втискатись, щоб двері закрились. Ви знаєте, що в Японії, в метро є спеціальні люди, які впихають людей на пероні в поїзд? Деколи думаю, що і в маршрутках такі б пригодились ;).

11

В Польщі дівчата, які їздять громадським транспортом, який ітак, ого-го на скільки кращий ніж маршрутка, переважно вдягають зручне взуття і штани. От тому, тяжко повірити в те, що в Україні дівчата мають таку витримку і все-таки носять спідниці і каблуки взимку. Я сама б не одягнула каблуки і спідницю, якби мала їхати маршруткою.

В Польщі жінки вдягаються, так, щоб було їм зручно. Йдучи вулицею, найчастіше побачиш дівчат в штанах, у взутті  на плоскій підошві, в теплих куртках і в шапці. Макіяж також мінімальний. В Україні все зовсім по інакшому – українки ходять в спідницях, на каблуках і з чітким макіяжом. Мені більш по душі зручний одяг, але я теж українка, тому часом хочеться більш прибратись. Ось тому я знайшла компроміс для себе – коли в мене виснажлевий день і на вулиці мороз – я вдягаюсь зручно, а коли тепліше і день легкий – я вдягаю каблуки і спідницю. Мені далеко до вашого вміння ходити на шпильках і тому я ношу грубші каблуки.

9

В цьому році в Гданську маємо зиму зі снігом і навіть деколи з сильним морозом. Признаюсь, що я трохи на це нарікала, але коли якийсь час назад, я пішла прогулятись, моє негативне ставлення до погоди змінилось на дитячу радість. Гарно було побігати по снігу, а потім в ньому повалятись і з’їхати з горки на пальті. Рекомендую!

Друзі, гарної вам неділі ;* !

12

Continue Reading

Miłe spotkanie, miła sobota/ Приємна зустріч, приємна субота

look-of-the-day

Jak wam mija sobota?

Mi wspaniale. Zaczęłam dzień od pięknego wschodu słońca. Kocham takie poranki, gdy niebo zaskakuje kolorami. Wtedy wychodzę na balkon i obserwuję świat. Po pysznym sobotnim śniadanku, wyruszyłam na zakupy do Galerii Bałtyckiej. Wiesz na pewno, jak trudno jest robić w pośpiechu zakupy. Dzisiejsze zakupy bez pośpiechu to była  sama przyjemność. W takim sielankowym nastroju minął mi poranek. Rzadko robię sobie sobotnie zakupy w galerii, ale dziś nie mogłam sobie odpuścić. Od kilku dni czekałam na tą sobotę, ponieważ wiedziałam, że w Galerii będzie bardzo znana modowa blogerka Julia Kuczyńska, znana również jak Maffashion. Rzecz jasna, chciałam ją poznać.  Udało się – poznałam przesympatyczną Julię i zamieniłam z nią kilka słów, było super! W tym samym celu zebrało się mnóstwo jej fanów i powiem wam, że zobaczyłam  wśród nich mnóstwo nietuzinkowo ubranych ludzi. Była to uczta dla moich oczu.

julia-kuczynska

Piszę to, popijając kawkę z uśmiechem na twarzy. Chcę, abyście nie wahali się, gdy macie okazję poznać kogoś, kto was fascynuje. Czasem przemawia leń, a czasem strach i rezygnujemy z takiej okazji. Nieraz sama szłam na takie spotkania, bo nikt z moich znajomych nie chciał się przyłączyć, ale nigdy tego nie żałowałam. Tak poznałam moją ulubioną Beatę Pawlikowską, Kasie Tusk, Joannę Glogazę, Wojciecha Cejrowskiego, Martę Dymek,… i dziś Maffashion. Takie momenty zapamiętam na długo, dla takich chwil warto się czasem poświęcić!

Zostawiam wam kilka zdjęć z moją dzisiejszą stylizacją. Trochę się różni od tego co noszę na co dzień, bo takim strojem chciałam uczcić dzisiejsze spotkanie.

Miłego wieczoru!

style

fashion

 

 

Як вам проходить субота?

В мене сьогодні чудовий день. День я почала з прекрасного сходу сонця. Я обожнюю ранкові несподіванки, які нам приносить небо. Тоді я виходжу на балкон і любуюсь чудовим світом. Після смачного сніданку, я вирушила на шопінг до великого торгового центру, який називається Галерея Балтійська. Я думаю Ти знаєш, як тяжко насолоджуватись шопінгом серед тижня, коли за мало часу. Сьогодні шопінг був чудовим, бо я нікуди не спішила. Таким казковим був мій сьогоднішній ранок. Я рідко в вихідні заходжу до торгових центрів, але сьогодні я не могла цього не зробити.  Я цілий тиждень з нетерпінням чекала на сьогоднішній день. Сьогодні в Галереї Балтійській була зустріч зі світової слави блогеркою моди Юлією Кучиньською, яку знають теж під псеудонімом Маффашин (Maffashion). Ясне діло, що я дуже хотіла з нею познайомитись. Вдалось – ми познайомились і навіть могли поговорити трошки, було дуже класно! Крім мене, було ще багато фанів Маффашин і я була гарно вражена від того,  як деякі з них були одягнені. Це було свято для моїх очей.

style-hunter-1

Тепер я вже вдома, пишу це для Тебе і п’ю каву з усмішкою на обличчі. Хочу, щоб і Ти не мав сумлінь, коли маєш нагоду зустріти свого ідола. Не лінуйся, не бійся ! Я частенько ходила сама на такі зустрічі, бо не могла витянути з собою друзів, і я ніколи не жалкувала про це. Так я познайомилась з улюбленою письменницею Беатою Павліковською, мандрівником Войцєхом Цейровським, відомими блогерами Касьою Туск, Йоанною Глогаза, Мартою Димек… і сьогодні з Маффашин. Всі ці дні на довго залишаться в моїй пам’яті, для таких моментів варто постаратись!

Залишаю для Тебе декілька фото з сьогоднішнього дня. Я виглядаю трошки по іншому, ніж в звичайні дні, але так я хотіла підкреслити, що цей день особливий.

Приємного Вам вечора!

stylehunter

style-2017

 

maffashion

Continue Reading

Ciekawostki z sieci/ Цікаво в Інтернеті

Hej, hej;)

Chcę się podzielić z Wami tym, co lubię.

 

Привіт;)

Хочу з Вами поділитись тим, що люблю.

 

Ulubiona bajka z mojego dzieciństwa w języku polskim/ Пам’ятаєте „Ну постривай”? Ось тут є на польській

I w oryginale/ На російській

 

Najbardziej znany na Ukrainie kabaret ” 95 kvartal” mój ulubiony występ, który nazywa się „8 marca”. Można wybrać napisy po Angielsku, sprawdzałam wszystko działa!;)

Мій улюблений Вечірній Квартал про день жінки. Завжди поправить настрій;)

Takie cuda! Całkiem dostępny cenowo gadżet. Polatamy? /Виявляється, що не так це й дорого. То, як – полетіли?

Pobawmy się spinaczami/Скріпки можуть мати цікаве застосування

Pasta do zębów ma wiele zastosowań/Зубна паста – не тільки для зубів

Mój ulubiony ukraiński zespół Okean Elzy i przy okazji troszeczkę Lwowa/ Улюблений Океан Ельзи і трошки Львова

Dobranoc!

Życzę wam  szczęśliwego poniedziałku 😉

 

Добраніч!

Бажаю Вам радісного понеділка 😉

 

 

Continue Reading

Pokochaj swoje rzęsy/ Полюби свої вії

2

Czy jesteś zadowolona ze swoich rzęs?

Często słyszę narzekania koleżanek na ten temat. Może Cie zaskoczę, ale ja kiedyś też miałam uwagi do swoich. Wiem, że mam długie rzęsy, ale zawsze marzyłam, żeby były grubsze.

Z rzęsami jest podobnie jak z włosami, kobiety z kręconymi włosami je prostują, a posiadaczki prostych, marzą o loczkach.
Dziś mogę dumnie powiedzieć, że nie mam żadnych uwag do moich rzęs. I to nie jest tak, że pogodziłam się z tym, że nic się nie da z nimi zrobić. Mam pięć sposobów na moje rzęsy:

  1. Opowiem od początku. Jakiś rok temu, moja przyjaciółka opowiadała mi o cudo odzywce do rzęs. Zawsze podobały mi się jej rzęsy, bo były takie grube. Pamiętałam o tej odżywce, ale jakoś nie mogłam się zdyscyplinować i ją  kupić. W międzyczasie słyszałam, różne dziwne historie na temat składu tej odżywki. Przestraszyłam się trochę. Na spokojnie przeanalizowałam sprawę  i stwierdziłam, ze „raz kozie śmierć” i przy kolejnych zakupach włożyłam ją do koszyka. Co wieczór starałam się przed snem pamiętać i nakładać ją na linię rzęs. Po pierwszych dwóch miesiącach nie widziałam żadnej różnicy, ale po jakimś dłuższym czasie zauważyłam, że moje rzęsy są dłuższe i jest ich znacznie więcej. Potem malowałam rzęsy tylko po to, aby je podkreślić czarnym tuszem. Cudo odżywka, o której Ci opowiadam, to odżywka firmy Oceanic.3
  1. Moja ciekawość świata, zawsze mnie skłania do tego, aby próbować nowych kosmetyków. Pewnego dnia zamawiałam kosmetyki z koleżankami. Mój tusz akurat mi się skończył i zaczęłam szukać czegoś nowego. Koleżanka poleciła mi tusz Pupa, który miał wzmagać porost rzęs. Tusz nazywał się PUPALASH Mascara energizer. Zamówiłam i gdy zaczęłam go stosować, już nie stosowałam odżywki Oceanic. Malowałam rzęsy nowym tuszem codziennie, ale nie zauważałam żadnej różnicy w długości moich rzęs. Pierwsze efekty zauważyłam, gdy miałam już jego końcówkę. Troszkę to trwało, ale wynik był taki, że moje rzęsy się wydłużyły i zagęściły.
  2. Jeszcze na studiach, wybierając się na bal inżyniera, zakupiłam sobie rzęsy do przyklejenia. Efekt był super, ale ile czasu mi to zajęło… Potem, pewnego dnia, będąc w drogerii rozglądałam się bez celu. Na półce z kosmetykami znalazłam Catrice lash boost lash extension fibres. Zainteresowały mnie te mikrowłókna. Kupiłam i od razu przetestowałam. Nie jest to tusz do rzęs- są to małe włókna, które przyklejają się do rzęs. Malujesz rzęsy jedną warstwą tuszu, potem warstwa włókien Catrice i dokańczasz malowanie tuszem. Efekt jest super. Nie polecam robić tego codziennie, ponieważ przy zmywaniu makijażu możesz zgubić kilka rzęs.

Zostawmy więc mikrowłókna na wyjątkowe okazje.

  1. Na co dzień lubię tusz Maxfactor Masterpiecemax – ładnie rozdziela i pogrubia rzęsy.
  1. Absolutnym moim hitem jest tusz Benefit Roller Lash. Rzęsy po umalowaniu są pięknie podkręcone i wydłużone oraz idealnie rozdzielone i pogrubione.
    Wiem, że czasem szkoda jest wydać na tusz do rzęs więcej pieniędzy, więc sama wybierz, która opcja jest idealne dla Ciebie. Ja polecam każdą!5 

     

    Ти задоволена зі своїх вій?

    Я частенько чую нарікання моїх подружок на вії. Ти не повіриш, але я теж була незадоволена зі своїх.  Я знаю, що в мене довгі вії, але я хотіла, щоб вони були густішими.

    На мою думку, справа з віями виглядає подібно, як з волосям – кучеряві дівчата його вирівнюють, а ті з прямим волосям мріють про кучері.1

    Сьогодні, я можу з задоволенням сказати, що я люблю мої вії. Я люблю їх, тому, що тепер вони кращі. Я знайшла на них п’ять способів:

    1. Почнемо з початку. Рік тому, моя подруга розказала мені про кондиціонер для вій, який творить чуда. Мені завжди подобались вії моєї подруги, тому що вони були густими. Я довго не могла зібратись, щоб купити цей кондиціонер. Потім, я почула, що в його склад входять дивні речі і перестрашилась. Вдома я посиділа, подумала і за якийсь час повернулась в магазин і все таки його купила. Кожного вечора, перед сном, я старалась і накладала кондиціонер над віями. По перших двох місяцях, я не бачила ніякої різниці, але потім я бачила, що мої вії довші і густіші. Від того часу, я малювала вії тушшю, тільки для того, щоб вони були більш чорними. Чудо кондиціонер, про який я розказую є польської марки Oceanic.
    2. Я люблю відкивати нові речі, ось тому, як тільки є можливість, я пробую косметичні новинки. Одного разу, коли моя туш закінчилась, я з подругами замовляла косметику в інтернеті. Я шукала чогось нового і моя подруга дорадила мені туш з італійської фірми Pupa. Туш називалась – PUPALASH Mascara energizer. Вона мала допомогти віям швидше рости. Коли, я її замовила і почала нею малюватись, я вже не користалась кондиціонером. Я малювала вії новою тушшю кожен день, але тільки тоді, коли вона вже закінчувалась, я зауважила, що мої вії дійсно гарно виросли.
    3. В інституті, коли я йшла на бал інджинера, я купила собі накладні вії. Вони виглядали гарно, коли я їх приклеїла, але скільки часу я на це потратила… Після того, я якось ходила і роздивлялась косметику в магазині. На одній із полок, я побачила Catrice lash boost lash extension fibres. Зацікавили мене ці мікроволокна, тому я вирішила їх купити і відразу випробувати. Упаковка виглядає, як туш, але це мікроволокна, які приклеюються до вій. Малюєш спочатку око одним слоєм туші, потім наносиш мікроволокна і докінчуєш малювати тушшю. Виглядає дуже класно. Тільки, краще це не робити кожен день, бо змиваючи цей макіяж, можуть випасти декілька вій. Отже, краще залишимо їх тільки на урочисті події.4
    4. Туш яку я люблю, на кожен день – це Maxfactor Masterpiecemax. Люблю її, за те, що вона гарно розділяє і погрубляє вії.
    5. Моя велика любов – це туш Benefit Roller Lash. Від коли я нею користуюсь, всі не можуть надивитись на мої вії. Вона неймовірно підкручує і продовжує, ідеально розділяє і погрубляє вії.

    Я знаю, що деколи нам шкода заплатити дорого за туш, тому вибір залишаю за Тобою. Я щиро раджу кожну з них!

    6

Continue Reading

Prezent dla babci/ Подарунок для бабусі

Dziś w Polsce obchodzimy dzień babci. Jeśli jeszcze nie kupiłeś prezentu, pomogę Ci.

Babcia będzie zadowolona 😉

Oto moje pomysły:

1-2

 

Сьогодні в Польщі день бабусі. Шкода, що Україні не має такого свята. Я приготувала пропозиції подарунків, адже Ви можете зробити своїй улюбленій бабусі подарунок просто так! 😉

2-2

 

Continue Reading

Zrób sobie modną biżuterię/ Зроби собі модну біжутерію

 

7

Cześć dziewczynki!

Dziś dla was mam coś specjalnego. Chcę  pokazać, jak zrobić zmysłową biżuterię.

Męską część moich czytelników zapraszam od razu do obejrzenia zdjęć. Nie gniewajcie się chłopaki, ja zwyczajnie nie chcę wam zabierać frajdy. Zdradzę tu jedną z kobiecych tajemnic, a dla was będzie najlepiej podziwiać efekt końcowy;)

Dziewczyny, jest karnawał, a więc przyszedł czas zabłysnąć. Jakiś czas temu, zobaczyłam dość nietypową biżuterię i stwierdziłam, że spróbuję zrobić ją sama w domu. Możesz ją założyć na wielkie wyjście, albo na co dzień, aby dodać sobie trochę zmysłowości i tajemniczości. Pasuje i do sukienki i do zwykłej bluzki.

Będziesz potrzebować:

  • 1 metr elastycznej koronki, najlepiej takiej z symetrycznymi brzegami.
  • 2 haftki- czyli zapięcia, takie jak na zdjęciu
  • igłę
  • nitkę w kolorze koronki

10

Zacznijmy od zmierzenia obwodu szyi. Dodaj do obwodu  2 cm. Teraz obetnij tyle koronki. Brzegi muszą elegancko wyglądać, dla tego zegnij  po 3 mm z każdej strony i zszyj. Teraz bierzemy haftki. Przyszywamy haczyk z jednej strony, a drugą część, za którą będziemy zahaczać z drugiej. Te elementy przyszyj po wewnętrznej stronie.

11

Teraz zabieramy się za resztę koronki. Element, który przed chwilą uszyłaś ubierz na szyję. Wiem- wiem, już wygląda fajnie! Nie poprzestawajmy na tym, już zostało niewiele do zrobienia. Teraz znajdź na nim środek i do środka przyłóż pozostała koronkę. Drugi koniec tej koronki przyłóż do środka biustonosza i owiń ją wokół niego. Zostaw niewielki zapas. Pamiętaj koronka,  która jest na środku musi mieć trochę luzu. Dla tego, przed zszyciem jej, poruszaj się i zobacz czy masz luz. Teraz  zdejmij koronkę z siebie i obetnij jej nadmiar. Jeden jej koniec przyszyj po wewnętrznej stronie do gotowego naszyjnika. Drugi koniec – zagnij 3 mm. i zszyj brzeg, jak poprzednio. Teraz przyszywamy do niego haczyk. Załóż już prawie gotową ozdobę na siebie i jeszcze raz owiń środek biustonosza końcem koronki. Zobacz w którym miejscu powinna być druga część haftki. Zaznacz albo zapamiętaj, zdejmij całość i przyszyj.

Gotowe! Gratuluję wytrwałości!

12

Teraz możesz przymierzyć swoją ozdobę z różnymi ubraniami. Jestem pewna, że efekt jest super!

Poniżej zostawiam też  stylizację na karnawałowe wyjście 🙂

1

3

6

 

Привіт дівчатка!

Сьогодні в мене для вас є щось особливе. Я вам покажу, як зробити спокусливу оздобу.

Дорогі мужчини, які мене читають, я вас відразу запрошую подивитись фотографії. Не обіжайтесь на мене, я просто не хочу вам забирати радості. Я сьогодні розкрию один жіночий секрет, а для вас цікавіше буде просто подивитись, що з цього вийшло;)

Дівчатка, зараз у всіх святковий настрій, тому це добрий момент на те, щоб сіяти як зірка. Нещодавно я побачила цікаву біжутерію і вирішила, що спробую вдома сама її зробити. Можна її носити на вечірки, але, також, вона гарно виглядатиме з щоденним вбранням.

9

Для її приготування нам потрібно:

  • 1 м. еластичного гіпюру
  • 2 крючки з петлями ( такі як на фото)
  • іголку
  • нитку під колір гіпюру

Починаємо від знаття мірки з шиї. Потім до того, що вийшло додай 2 см. Тепер відріж стільки гіпюру. Кінці мусять гарно виглядати, тому зігни по 3 мм. з кожного кінця, загни і зший. Тепер візми крючок і петлю. Приший крючок з одного кінця, а петлю з другого- по внутрішній стороні.

Тепер берем решту гіпюру. Те, що Ти щойно пришила одягни на шию. Знаю, знаю вже виглядає класно! Не піддавайся, доший до кінця – буде ще краще. Знайди середину того, що маєш на шиї і приклади до нього кінець гіпюру.

img_20170115_154349

Другий кінець приклади до середини ліфчика і цим кінцем обмотай середину, один раз. Подивись, щоб Тобі було зручно, покрути шиєю, залиш трошки запасу. Тепер познач, де повинен бути кінець, зніми гіпюр з себе. Відріж решту гіпюру. Один кінець приший  до того, що на шиї, по внутрішній стороні. Другий кінець – загни 3 мм.і  приший. Тепер приший до нього крючок. Знову одягни на себе, вже майже готову прикрасу, обмотай ще раз кінцем середину ліфчика і подивись, де по внутрішній стороні пришити петлю. Запям’ятай, зніми прикрасу, приший петлю.

Все! Вітаю!

Тепер можеш міряти прикрасу зі своїм вбранням. Я впевнена, що вийшло супер!

І ось, ще  від мене для Тебе готова пропозиція, як одягнутись на вечірку 😉

 

 

2

5

4

 

Continue Reading

Mój zimowy wieczór/ Мій зимовий вечір

8

Czy miałeś okazję wczoraj chociaż przez chwilę pooglądać jak pada śnieg? Gdy spojrzałam w okno, jak pięknie wyglądają drzewa i ulice w śniegu, czułam się jak w bajce. Jest pięknie i jeśli znów nie przymrozi, na pewno będę chciała wyjść na zewnątrz i podziwiać zimę.

Jest 14 stycznia, a więc  połowa zimy już za nami. Jeśli druga połowa będzie taka mroźna, jak ostatnie dni, to najprawdopodobniej spędzimy ją grzejąc się w domu. Brzmi to trochę dołująco, ale zobacz, ile fajnych rzeczy można robić nie wychodząc na zewnątrz. Ja nigdy nie miałam problemu z wymyślaniem sobie zajęć. Chcę, abyś też nie miał z tym problemu. Przebywanie w domu też może być ciekawe.

3

W zimne wieczory rozkoszuje się rozgrzewającymi herbatami. Wybór takich herbat jest ogromny. Większość swoich kupiłam w Lidlu za jakieś śmieszne pieniądze.

5

Gdy w zeszłym roku w styczniu jechałam na Ukrainę, kupiłam sobie kolorowankę dla dorosłych i to był strzał w dziesiątkę. Lubię ją kolorować, słuchając muzyki lub audycji radiowej. Ostatnio, sprzątając lub gotując, słucham lekcji włoskiego. Zawsze chciałam się nauczyć włoskiego i francuskiego. Teraz, gdy wieczory spędzam w domu, mam świetną okazję nauczyć się jednego z nich. W zeszłym roku  na nowo odkryłam wypożyczanie książek z bibliotek. Czy wiesz, że w bibliotekach można wypożyczyć nawet najnowsze książki? Ja ostatnio zakochałam się w książkach Jennifer L. Scott. W bibliotece znalazłam książkę o nauce rysowania. Zawsze lubiłam rysować, ale nigdy nie chodziłam na żadne dodatkowe zajęcia z rysunku. Pomyślałam, że ta książka odkryje mi tajniki rysunku. Po za tym, rysunek świetnie rozluźnia i pobudza kreatywne myślenie. Gdy wracam zmarznięta z ulicy, lubię stworzyć wokół siebie przyjemną aurę- zaparzam jedną ze swoich herbatek, zapalam świeczkę i sięgam po książkę, albo kolorowankę. Zimowe wieczory są świetną okazją, aby spędzić czas z bliskimi. Nic tak nie zbliża, jak miła rozmowa przy wspólnej kolacji w domu. Lubię, ładnie nakryć do stołu i rozkoszować się pięknym posiłkiem w miłym towarzystwie.

1

W zimne dni, jest tyle wspaniałych rzeczy, które możesz robić, nie wychodząc z domu.  Umilanie sobie zimy jest bardzo przyjemne i to od Ciebie zależy, co zrobisz z tym czasem. Wyłącz telewizor i zrelaksuj się w inny sposób. Dla mnie zimowe wieczory są po to, aby poznawać siebie, rozwijać się i spędzać czas z bliskimi.

Jak  spędzasz zimę?

2

 

Чи Ти дивився вчора, як падав сніг? Коли я глянула в вікно, я не могла надивитись, як гарно виглядали дерева і вулиці в снігу – я почувалась, як в казці. На вулицях, так чарівно, що якщо не буде знову морозів,  я піду роздивлятись цю красу зовні.9

Вже 14 січня – тобто, половина зими вже за нами. Якщо, друга половина, буде така холодна, як останні дні, то скоріше всього ми її проведем вдома. Можливо це звучить трохи сумно, але з другоЇ сторони, подивись, скільки цікавих речей можна робити вдома.  Я ніколи не мала проблемів з тим, щоб придумати  чим занятись. Я б хотіла, щоб і в Тебе не було з цим проблем. Час вдома теж може бути цікавим.

4

В зимові вечори я обожнюю пити чай. В магазинах є великий вибір, зимових розгріваючих чаїв. Більшість з моїх, я купила в Лідлі за смішні гроші. Коли минулої зими я їхала в Україну, я купила собі розмальовку для дорослих і це був вдалий вибір. Від того часу я частенько її розмальовую під музику або передачі в радіо. Останнім часом, коли я куховарю, або прибираю дім, я слухаю уроки італійської мови. Я завжди була закохана в італійській і француській мові, тому я рада, що тепер можу навчитись однієї з них. В минулому році я знову полюбила ходити в бібліотеку. Чи Ти знаєш, що в бібліотеці можна знайти навіть  книги з цього року? Моєю улюбленою письменницею тепер стала Jennifer L. Scott. В бібліотеці я також знайшла книгу про малювання.

6

 

Малювання мені завжди подобалось, але я ніколи не ходила на додаткові заняття з нього. Ця книга – я подумала- допоможе мені розкрити секрети малювання. Малювання, окрім того, дуже релаксує і розвиває творчість. Знаєш, що я ще люблю, коли замерзну? Створити пиємну атмосферу вдома: зробити улюблений чай, запалити ароматичну свічку і почитати книгу, або порозмальовувати розмальовку. Зимові вечори – це ідеальна нагода, щоб провести час з рідними. Не має нічого кращого, ніж приємна розмова за вечерьою. Спробуй накрити гарно стіл і приготовити для вас, щось особливе – нехай кожен вечір буде святом. Для мене зимові вечори – це ідеальний час, для того, щоб дізнатись більше про себе, чогось навчитись і провести більше часу з рідними.

А, що Ти робиш взимку?

 

7

Continue Reading

Największe kłamstwa naszej cywilizacji/ Найбільша брехня нашої цивілізації

5

Witajcie!

Ostatnio sporo pisałam o tradycjach na Ukrainie i bardzo cieszę się, że te wpisy cieszą się ogromną popularnością wśród was.

Dziś was zaskoczę i napiszę o książce, która zmieniła moje podejście do jedzenia.

Zacznę od tego, że dostałam ją w prezencie urodzinowym, ponad rok temu. Skończyłam kierunek Towaroznawstwo, a więc tematy spożywcze, są mi bardzo bliskie. Ci, którzy mają okazję ze mną często rozmawiać, już na pewno o niej słyszeli.

Przedstawiam wam „Największe kłamstwa naszej cywilizacji” Beaty Pawlikowskiej. Ta książka jest IV tomem z serii „ W dżungli zdrowia” ale była pierwszą, którą przeczytałam i dopiero po niej zakupiłam wcześniejsze tomy. Książka bardzo mi przypadła do gustu, ponieważ jest napisana bardzo prostym językiem i jest przejrzysta. Czytając ją, łatwo jest wyciągać wnioski i zapamiętywać przydatne informacje. Na studiach, zawsze mnie drażniły skrypty z towaroznawstwa spożywczego, ponieważ były napisane w ten sposób, że pomimo dobrych chęci, ciężko było coś z nich wynieść. Zdobyta na studiach wiedza była bardzo ulotna.2

Opowiem wam historie, która na pewno was zachęci, żeby tą książkę przeczytać. Gdy urodziła się moja siostra, moi rodzice wychowywali ją według poradników. Do 2 roku życia ona nie wiedziała jak smakują słodycze. Nie słodzili jej  kaszy, ani też nie dawano jej do picia słodkich napoi. Moja siostra jest ode mnie dwa lata starsza.  Zawsze uczono nas dzielenia się- dla tego wszystko dostawałyśmy po równo.  Dla tego też, moje pierwsze słodycze dostałam o wiele wcześniej niż ona. Zaskakującym w tym wszystkim było to, że moja siostra nigdy nie była wielką fanką słodyczy. Ja, natomiast, zawsze byłam w nich zakochana. Gdy przychodził do nas Mikołaj i przynosił nam słodycze, ja swoje zjadałam od razu, a moja siostra chowała je na później. Potem, oczywiście, gdy ona sięgała po swoje- dzieliła się też ze mną. Gdy przyjechałam do liceum do Polski i miałam kieszonkowe, sporą część wydawałam na słodycze. Potem, na studiach zamiast obiadu czy śniadania jadałam batoniki z automatu. Słodycze zawsze były nieodłączną częścią mojego życia. Jadłam je bez powodu i bez większego zastanawiania się. Gdy przeczytałam książkę Pani Beaty, uświadomiłam sobie jedną bardzo ważną rzecz- od cukru można się uzależnić. I w przyszłości może to poważnie odbić się na moim zdrowiu. Zaskoczę Cię – nie chodzi mi tu o otyłość. Chodzi mi o cukrzyce, Parkinsona, Alzheimera, o zaniki  pamięci, o zmienne humory i brak energii. Miałam w moim życiu okazję poznać osoby dotknięte tymi chorobami i wiem, że nie chcę być jedną z nich w przyszłości. Powiedziałam sobie dość- i przestałam jeść słodycze. Dziś jeśli mam ochotę na coś słodkiego to jem owoce, zdrowe batoniki bez dodatku cukrów, gorzką czekoladę. Rzadko zdarza mi się zjeść kawałek ciasta.

Nie jest to książka tylko na temat cukru, jest to książka o jedzeniu, które mamy na wyciągniecie ręki. Dzięki tej książce dowiesz się, jak prawidłowo wybierać jedzenie i jak czytać skład. Ponieważ bardzo Cię lubię, dzielę się tym tytułem z Tobą. Zależy mi na tym, żebyś i Ty świadomie podchodził do jedzenia.

 

3

 

Привіт!

Останнім часом я багато писала про україньскі традиції і я дуже рада, що вас ці статті так зацікавили.

Сьогодні я втечу від теми традицій і напишу про книгу, яка змінила моє ставлення до їжі.

Почну від того, що я цю книгу отримала в подарунок 1,5 року тому назад, на день народження. Я по спеціальності товарознавець, але до тамтого часу я не купувала ніяких книг на цю тему. Ті з вас, які часто зі мною спілкуються, точно від мене про неї вже чули.

Мої дорогі,  ця книга називається „ Найбільша брехня нашої цивілізації” ( оригінальна назва” Największe kłamstwa naszej cywilizacji” Beata Pawlikowska) польскої письменниці Беати Павліковської. Ця книга- це IV том з серії „ В джунглі здоров’я”, але я почала від неї, а вже потім купила решту. Вона мені дуже сподобалась, тому, що написана простою мовою. Читаючи її  легко запам’ятовуєш важливу інформацію і приходиш до важливих висновків. В інституті мене сильно нервувало, те, що підручники  з продуктового товарознавства, були написані так, що навіть, як хотілось, щось запам ятати і з них винести це було майже неможливим. Все, що я навчилась, швидко забулось.

1

Я вам розкажу одну історію з мого життя- думаю вона вас переконає, щоб прочитати цю книгу. Коли народилась моя сестра, батьки її виховували згідно з книгами і тому до другого року життя вона не знала, як смакують солодощі. Вони не давали їй в кашу цукру, вона не пила солодких напоїв.Моя сестра старша від мене на два роки. Нас завжди вчили ділитись і тому все ділилось порівно. Ось таким чином, я  свої перші солодощі скоштувала на багато швидше. Цікавим було, те, що я завжди більш їх любила, ніж моя сестра. Коли до нас приходив св. Миколай я з’їдала свої солодощі відразу, а моя сесрта свої ховала на потім. Ясно, що вона потім ними ділилась зі мною. Пізніше, коли я приїхала на навчання в Польщу, я більшу частину своїх кишенькових тратила на солодощі. А в інституті, часто замість сніданку чи обіду, їла батончик з автомату. Солодощі заважди були важливою частиною мого життя. Я їх їла просто так і ніколи над цим не задумувалась. Коли я прочитала цю книгу, я зрозуміла одну важливу річ. Можна бути залежним від цукру. І це в майбутньому може бути причиною багатьох хворіб. І я не маю на увазі ожиріння. Цукор може бути причиною цукрового діабету, Паркінсона, Алзхеймера, проблемів з пам’яттю, перепадів настрою, браку енергії. В моєму житті я знала багатьох хворих цими хворобами і я впевнена,  що я не хочу бути однією з них. Тому я сказала собі досить- і перестала їсти солодке. Зараз, коли мене кортить на солодке, я їм фрукти, гіркий шоколад або корисні батончики без цукру. Рідко з’ їм кусочок торту.

Ця книга не тільки про цукор, вона про їду, яку ми купляєм в магазинах. Ця книга допомагає правильно підбирати їжу і вміло читати склад на обгортках. Я Тобою дорожу- ось тому, я Тобі про неї розказала. Я хочу, щоб і Ти був свідомий того, що Ти їж.

P.S. Я шукала в інтернеті чи ця книга є на українській мові, але на жаль не знайшла. Якщо Ти вмієш хоч трохи польську мову, спробуй прочитати її в оригіналі.

4

Continue Reading

Ukraińskie tradycje wigilijne/ Святковий вечір в Україні

 

choinka

Chrystus się rodzi!

Tak od wczorajszego wieczoru do końca świąt Bożego Narodzenia witają się Ukraińcy. 6 stycznia każdego roku ukraińskie rodziny wyczekują pierwszej gwiazdki, po czym siadają do wigilijnego stołu. Opowiem wam, jakie tradycje łączą się z tym wieczorem.

Wigilia na Ukrainie to nie tylko zwyczajowe dwanaście potraw, ale też sposób nakrycia do stołu. U mnie w domu, przed nakryciem stołu obrusem, w każdy róg stołu kładło się ząbek czosnku. Czosnek jest symbolem zdrowia. Czosnek pod obrusem – gwarancją zdrowia na cały rok dla rodziny. Na środku pod obrusem kładło się papierowy pieniądz- gwarancja dostatku. W rogu pokoju stał „diduch”, czyli duży bukiet ze słomy lub owsa – symbol sytości,  gwarancja tego, że nie będzie brakować jedzenia. Przy nakryciu stołu zawsze zostaje jeden pusty talerz i kieliszek dla bliskich zmarłych. W ciągu wigilii nakłada się na taki talerz trochę kuti i polewa się alkohol do kieliszka.

Na wigilijnym stole nie znajdziemy karpia tak, jak w Polsce. Na Ukrainie głównymi daniami są kutia, groch z kapustą i czosnkiem, barszcz z uszkami i pierogi z ziemniakami. Po modlitwie, zaczynając od najstarszego w rodzinie, każdy je ząbek czosnku i łyżkę grochu z kapustą. Groch i kapusta symbolizują zdrowie. Potem w tej samej kolejności każdy zjada łyżkę kuti. Kutia jest daniem z ziaren pszenicy, maku, miodu, orzechów i rodzynek. Kutia jest symbolem dostatku. Następnie jemy barszcz z uszkami. Uszka są małymi pierogami, nadzianymi tylko grzybami. Na stole nie może zabraknąć pierogów, polanych sosem grzybowym. Pierogi je się bardzo ostrożnie, ponieważ według tradycji, w kilku pierogach są schowane grosiki. Każdy ze członków rodziny, chce trafić na takiego pieroga, bo oznacza to że przez cały rok będzie żyć w dostatku. Reszta dań na stole, to są ryby i inne postne potrawy.

 

Po zakończeniu wigilii wszystko, oprócz talerza dla zmarłych i zapalonej świeczki, jest zbierane ze stołu. Moja babcia mówiła, że  młode dziewczyny powinny zmywać  po wigilii naczynia  w misce.  Następnie tą  wodę wylać za dom i nasłuchiwać z której strony będą szczekać psy. Z której strony usłyszysz szczekanie, z tej strony będzie Twój przyszły mąż.%d1%84%d0%be%d0%bb%d0%b1%d0%b1%d1%8c%d0%bc%d0%b8%d0%be%d0%bb

Dla dzieci główną atrakcją w wieczór wigilijny jest kolęda. Wiem, że nie w każdym regionie Ukrainy zaczyna się kolędować od wigilii, ale u nas w mieście tak było. Zawsze zbieraliśmy się grupkami dzieciaków i wybywaliśmy w mniej lub bardziej oddalone zakątki mojego miasta. Za kolędę gospodarze dziękują pieniędzmi. Kolędowanie trwa od wigilii do drugiego dnia świąt.

Na Ukrainie nie ma prezentów na święta Bożego Narodzenia. Prezenty się otrzymuje na Mikołajki, które na Ukrainie są 19 grudnia. Mikołaj przynosi wtedy drobne upominki i wkłada je pod poduszkę.

Noc wigilijna na Ukrainie jest magicznym przeżyciem. Przez całą noc zostawiamy zapaloną świeczkę, a obok niej poczęstunek dla zmarłych. Wierzymy, że w tę noc, gdy już zaśniemy, wszyscy, którzy już nas opuścili przychodzą na  poczęstunek.

W ten magiczny sposób chciałabym, tym co dziś obchodzą święta Bożego Narodzenia życzyć:

Abyście poczuli moc tej nocy, a miłość, nigdy nie opuszczała waszych serc, niech te święta będą czasem przebaczenia, radości, jedności i pokoju.

Chrystus się rodzi!- Chwalmy go!

 

%d1%84%d0%b0%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%bb%d0%b4

Христос ся рождає!
Так від сьогоднішнього дня, до кінця Різдвяних свят вітаємось в Україні. 6 січня кожного року українські родини чекають на першу зірку, щоб сісти за святкову вечерю.
Святкова вечеря- це не тільки дванадцять страв, але і відповідне накриття столу. В мене вдома під обрус на кожний кутик столу клалось зубчик часника. Часник- символ здоров’я. На середині столу під обрусом була паперова гривня, щоб протягом року був достаток. В куті кімнати був дідух із соломи або вівса, символ їжі- щоб в сім’ї не було голоду. Завжди на столі клалось додаткову тарілку і рюмку для померлих з родини. На цю тарілку протягом вечері давалось кутю, а в рюмку наливалось алкоголь.
В Україні основними стравами на святковій вечері є кутя, горох з капустою і часником , борщ з вушками, вареники з картоплею і підливою з грибами. На початку молимось, а потім починаючи з найстаршого, кожен їсть зубчик часника з капустою і горохом, а потім кутю. Горох, капуста і часник, щоб було здоров’я, а кутю, щоб був достаток. Потім їмо борщ з вушками. Вареники в цей вечір треба їсти дуже обережно, тому, що згідно з традиціями в декількох із них є копійки. Кожен з родини старається попасти на вареник з грішми, щоб бути багатим протягом року.
Коли вечеря закінчується, все крім тарілки з кутьою, рюмки для померлих і запаленої свічки, забираєм зі столу. Моя бабця, казала, щоб в цей вечір мити посуд в мисці, а воду виливати за дім. З якої сторони почуєш гавканя собак, з тієї сторони буде Твій майбутній чоловік.

1
Коли я була дитиною, для мене найбільш очікуваною була коляда. По вечері, ми з друзями з подвір’я збирались і йшли колядувати, там де тільки нас ноги несли. За коляду нам дякували грішми. Колядували ми всі три дні свят.
В Польщі в святковий вечір отримується під ялинку подарунки, а в Україні ми їх отримуємо 19 грудня на Миколая.
Святковий вечір в Україні чарівний. Свічка на столі із почастунком для померлих, залишається на цілу ніч. Ми знаємо, що в цю ніч, ті, яких вже з нами нема, прийдуть, щоб почастуватись.
В такому чарівному дусі, я хочу вам побажати:
Щоб Ви почули силу цієї ночі, щоб любов завжди жила в Ваших серцях, щоб це був час пробачень, радості, єдності і миру.
Христос ся рождає! – Славімо його!

112

 

 

Continue Reading

Wsiąść do pociągu/ Сісти в потяг


img_20161231_200603

Czasem mam wrażenie, że jestem uzależniona od podróżowania.

Zawsze, gdy widzę pociąg lub samolot, wzdycham z żalem, że nie jestem jego pasażerem.  Uważam, że podróże rozwijają i pomagają spojrzeć na swoje codzienne życie z innej perspektywy.
Kiedy studiowałam i miałam więcej czasu wolnego, często jeździłam na Ukrainę. Podróżowałam pociągami, bo tak było najtaniej. Zawsze uważałam, że jazda pociągiem jest przyjemniejsza, niż podróż autobusem czy samochodem. Droga z Gdańska do Przemyśla trwała 12 godzin i pomimo to, że lubię pociągi, ostatnie godziny podróży były męczarnią. Dzięki temu, nauczyłam się przygotowywać do podróży tak, żeby było mi wygodnie. Zawsze biorę ze sobą książkę lub nawet dwie, a na telefonie mam kilka nowych piosenek. Czasem mam ze sobą film albo nawet kilka. Lubię ten czas, bo mogę go wykorzystać na nadrobienie filmowych i książkowych zaległości. Podróż umilam sobie czymś smacznym do jedzenia i herbatą lub kawą w termosie. Podróżowanie za dnia ma sporo zalet, ale wymaga również porządnego przygotowania. Gdy wiem, że podróż jest długa, często decyduje się na nocne pociągi. Wtedy obowiązkowo biorę moją poduszkę w kształcie rogala.  Bardzo ją lubię, bo zajmuje tyle miejsca, co mała książka. Kiedy chcę z niej skorzystać, muszę ją nadmuchać, a kiedy wysiadam – wypuszczam z niej powietrze i wkładam do torebki. Ponieważ, w nocy zazwyczaj jest zimniej, a ja jestem zmarzluchem, to ubieram na siebie ciepły, dłuższy kardigan albo biorę duży szal. Służą mi, kiedy śpię, jako przykrycie. Najbardziej jednak lubię, gdy w moim przedziale jest mało ludzi, bo wtedy naprawdę mogę delektować się podróżą. Zdarzyło mi się, kilka razy, poznać kogoś w pociągu. Kiedyś poznałam marynarza, który całą drogę opowiadał o swoich przygodach z różnych krajów. Innym razem poznałam kobietę, która pracowała, jako opiekun w klinice uzależnionych od narkotyków. Podróż w miłym towarzystwie jest przyjemniejsza, a do tego czas szybciej leci. Jednak, o wiele częściej natrafiałam na przepełniony przedział i zbyt głośnych współpodróżnych. Na przykład, kiedyś, jadąc na Ukrainę w Warszawie do mojego przedziału, w środku nocy wsiedli kibice. Nie była to duża grupka, ale bardzo głośna. Było to o 3 godzinie nocy. Ja i moja współpasażerka, już nie miałyśmy szansy na spanie, bo oni urządzili sobie imprezę u nas w przedziale. Gdy wysiedli w Radomiu, odetchnęłyśmy z wielką ulgą.
Chciałabym, aby takie osoby, częściej zastanawiały się nad swoim zachowaniem. Moja zasada numer jeden- delektować się podróżą i przy tym nie naruszać komfortu innych.
Piszę ten post z pociągu. Dziś dużo ludzi zdecydowało się na podróż, a więc jest trochę ciasno.

Mam sporo historii rodem z pociągów, a kiedy do nich wracam i opowiadam w towarzystwie, często są powodem do śmiechu. Oto jedna dla Ciebie. Pewnego razu, gdy jechałam pociągiem na Ukrainie niedaleko mnie siedzieli cyganie i pili zamówioną herbatę. Herbatę w ukraińskich pociągach podają w szklankach z cienkiego szkła. Cyganie wypili herbatę, a następnie zaczęli rozbijać szklanki ob stół i mniejsze kawałki wkładać do ust. Okazało się, że oni wcale nie mieli ochoty na herbatę, tylko na  zjedzenie szklanek;)

Każda część podróży jest cennym doświadczeniem!img_20170101_222607

 

Деколи мені здається, що в мене залежність від подорожей. Коли я бачу потяг, або літак- я засмучена, що я не його пасажир. На мою думку, подорожі вчать і помагають подивитись на щоденне життя по-інакшому.
Коли я була студенткою і мала більше вільного часу, я часто їздила додому. Я їздила потягом, щоб було дешево. Я завжди більш любила їздити потягом, чим автобусом чи автомобілем. Дорога з Гданська до Перемишля тривала 12 годин. Останні години, навіть для мене були мукою. Завдяки тому, я навчилась, так приготовлюватись до дороги, щоб мені було якомога зручніше. Я завжди беру зі собою книгу- деколи дві, а також записую трохи нової музики на телефон. Деколи, я беру з собою на телефоні фільми. Я люблю таке подорожування, бо тоді можу спокійно почитати і подивитись нові фільми. А ще я люблю, в подорожі, побалувати себе чимось смачненьким і чаєм чи кавою з термоса. Подорожі вдень хороші, якщо до них добре приготовлюватись. Якщо, я знаю, що дорога буде довгою, я деколи їду нічним потягом. В Польщі не всі вагони спальні. Вагонів спальних мало і треба за них доплачувати. За найдешевші, без постілі, треба до білету доплатити 25 злотих, а за кращі 50. Тому, найчастіше, я їзджу вночі в звичайному вагоні і сплю сидячи. Тоді, обов’язково, я беру свою маленьку надувну подушку і теплий довгий светер або шарф. Надувна подушка без повітря займає стільки місця, як мала книжка. Шарф чи светер, я беру, щоб ними прикритись. Найбільш я люблю подорожувати, коли  мало людей, бо можна нею спокійно насолоджуватись. В потягах я познайомилась з декілька людьми. Наприклад колись я познайомилась з моряком, який мені цілу дорогу розказував свої морські пригоди. Іншим разом- з жінкою, яка працювала в клініці наркозалежних. Приємна розмова робить подорож кращою і швидше летить час. Найчастіше, все- таки, було багато людей і частенько вони перешкоджували своєю поганою поведінкою. Колись я їхала додому і в Варшаві в 3 ночі в мій вагон сіли вболівальники. Вони так кричали, що всіх побудили. Потім почали пити і бушувати, і шанс заснути вже не було. Коли вони висіли всі зраділи, що це закінчилось. Тому, мені б хотілось, щоб люди частіше задумувались над своєю поведінкою. Моє золоте правило- це насолоджуватись подорожуванням так, щоб не нарушати нічий комфорт.

Пишу я це з потягу. Сьогодні їде багато людей, тому трошки тісно.

З потягів в мене вже назбиралось багато історій. Коли я їх розказую друзям, деякі з них звучать, як анегдот. Ось і Тобі одна з них. Одного разу я їхала потягом в Україні  і недалеко мене сиділи цигани. Вони замовили чай, а коли його допили, почали бити об стіл склянки. Виявилось, що їм зовсім не хотілось пити, вони були голодні і  з’їли склянки;)

Кожна частина подорожі- це хороший урок!

img_20170101_222920

Continue Reading