Dzień Niepodległości Ukrainy/ День Незалежності України

Спогади з дитячих років

Сьогодні День Незалежності України. В дитинстві це свято для мене завжди було такою великою подією. На вулицях міста повсюди були прапори. Цілий день в центрі міста лунала музика. Люди веселились. Кожного року я брала участь в конкурсі малюнків на асфальті, в якому можна було виграти аж 10 гривень. В місцевому парку пахнуло шашликами і алкоголем. Вечором починався концерт, якоїсь мало знаної зірки, а після нього всіма очікуваний салют. Протягом цілого дня по телевізорі показували парад з Києва, зверненя президента, святкування в столиці. Мене малу дівчинку чомусь це так радувало і водночас зворушувало. Завжди мріяла побувати в цей день в Києві, щоб все побачити на власні очі.

Дорослий погляд на День Незалежності

Від цього часу багато змінилось в моєму житті. Я виросла, проте ніколи не була на Дні Незалежності в столиці. Досі задумуюсь, як весело, мабуть, святкувати в Києві. Думаю, в моєму родинному Бориславі небагато змінилось і всі святкують, так як колись. Радість дітей і дорослих з приводу свята, така ж як і була. Проте за ці всі роки моє ставлення до цього свята змінилось. В останніх роках, 24 серпня для мене є днем роздумів про мою країну. Я не спостерігаю за святом по телебаченні і мені зовсім не хочеться його святкувати. Навпаки, мені сумно. Сумно, що війна, сумно, що все більше і більше українців змушені покидати країну. Сумно, що я не бачу, щоб Україна йшла вперед. Ми весь час стоїмо на місці, коли інші країни Європи розвиваються. І можливо, є сфери в яких щось покращилось – живучи за кордоном я цього не знаю. Проте повертаючись додому, я не помічаю покращення стандарту життя.

Я не пишу цього, щоб вам зіпсувати настрій, чи сказати, що за кордоном краще. Я пишу, щоб поділитись тим, що сьогодні в моєму серці. Я сумую, за Україною, я дуже люблю її і мені щиро хочеться, щоб життя в ній було кращим. Хочеться, радіти за її успіхи, можливо бути однією з тих осіб, які будуть мати свій вклад в її розвиток.

Побажання для України

Моя рідна Україно, я бажаю тобі, щоб ти йшла вперед, незважаючи на всі перешкоди. Миру, щоб війна закінчилась і країна почала жити по новому. Мудрої влади, яка зуміє використати багатство наших земель і працьовитість людей на користь країни. І незалежності, такої про яку ми так давно мріємо!

***

Wspomnienia z dzieciństwa

Dziś Dzień Niepodległości Ukrainy. W dzieciństwie to święto zawsze było dla mnie wielkim wydarzeniem. Na ulicach miast powiewały na wietrze flagi. W centrum miasta przez cały dzień brzmiała muzyka. Ludzie bawili się. Każdego roku w ten dzień brałam udział w konkursie rysunków kredą na chodniku, w którym można było wygrać całe 10 hrywien. W parku miejskim w powietrzu unosił się zapach szaszłyków i alkoholu. Wieczorem zawsze był koncert, jakiejś mało znanej gwiazdy, po którym był wyczekany przez wszystkich, pokaz sztucznych ogni. W przeciągu całego dnia w telewizji można było obejrzeć paradę, przemówienie prezydenta oraz świętowanie w stolicy. Mnie, małą dziewczynkę zawsze to bardzo cieszyło i jednocześnie wzruszało. Marzyłam wtedy, aby zobaczyć świętowanie w Kijowie na własne oczy.

Dorosłe spojrzenie na Dzień Niepodległości

Wiele się zmieniło od tamtego czasu w moim życiu.  Pomimo upływu czasu, nie spełniłam swojego dziecięcego marzenia o obchodzeniu Dnia Niepodległości w Kijowie. Do dziś, myślę, że takie świętowanie w stolicy, musi być naprawdę fajne. W moim rodzinnym Borysławiu, zapewne obchody Dnia Niepodległości niewiele się zmieniły. Jednak, mój stosunek do tego święta znacząco się zmienił. W ostatnich latach 24 sierpień jest dla mnie dniem refleksji nad losem mojego kraju. Ja nie oglądam relacji z tego dnia w telewizji i wcale nie mam ochoty go świętować. Odwrotnie – jest mi bardzo smutno. Smutno z tego powodu, że jest wojna, smutno, bo coraz więcej Ukraińców jest zmuszona do „ucieczki” za granicę. Smutno, bo nie widzę, aby kraj robił jakieś postępy. Stoimy w miejscu, wtenczas, gdy reszta Europy rozwija się. Możliwe, że są jakieś dziedziny, w których Ukraina zrobiła postęp – nie wiem, bo mieszkam za granicą. Jednak, za każdym razem, gdy wracam do domu nie zauważam poprawy warunków życia – wręcz odwrotnie…

Nie mówię, o tym, aby popsuć komuś humor, czy powiedzieć, że życie za granicą jest lepsze. Chcę po prostu podzielić się tym, co mi dziś leży na sercu. Tęsknię, do mojej Ukrainy, bardzo ją kocham i chcę, aby życie w niej było lepszym. Chcę cieszyć się z jej sukcesów i może być jedną z tych osób, które do tego się przyczynią.

Życzenia dla Ukrainy

Kochana Ukraino, życzę ci, abyś szła do przodu, mimo tego, że jest wiele przeszkód na drodze. Pokoju, aby ta straszna wojna skończyła się i kraj zaczął nowe życie. Mądrych przywódców, żeby umiejętnie wykorzystali bogactwo ziemi oraz pracowitość ludzi, na korzyść kraju. I niepodległości, o której już dawno wszyscy marzymy!

 

Continue Reading

Apaszka we włosach/ Шарф в волоссі

Pamiętam jak w latach 90-tych młode dziewczyny nosiły wysoki koński ogon wraz ze śmiesznymi kokardami. Hitem wtedy była też skośna grzywka postawiona na „mostek”. Każda nastolatka pilnie układała taką fryzurę, a modna grzywka była dowodem na to, że jesteś na czasie 😉 . Właśnie z tym trendem od razu mi się skojarzyła tegoroczna moda na apaszki we włosach. Zresztą koński ogon również w tym roku dumnie zajmuje wysokie położenie  na naszej głowie, tak jak wtedy. Nie wiem, czy to ze względu na to, że jestem dzieckiem lat 90-tych, czy to kwestia ponadczasowości tamtych trendów – ale ja naprawdę, uwielbiam modę z tych lat!

Słodkie wspomnienia z dzieciństwa, spowodowały natychmiastową reakcję z mojej strony na trend apaszek. Znalazłam kilka dawno nieużywanych apaszek i zaczęłam je nosić we włosach! Niektóre z nich są nieco większe i żeby ładnie je ułożyć trzeba nabrać wprawy. Najlepiej sprawdzają mi się kawałki materiału, których ze względu na szycie, w domu mam sporo . Zresztą taki kawałek ładnego jedwabiu w sklepie z tkaninami będzie kosztować grosze, a we włosach prezentuje się znakomicie.

Do mojej apaszki dobrze się dopasowała czerwona sukienka – takie zestawienie jest chyba jedno z moich ulubionych tego lata!

Skąd są moje rzeczy?

Sukienka – Second hand

Balerinki- Promod

Torebka – Second hand

Apaszka – kawałek jedwabiu z domowego zapasu tkanin.

 

A jak wam się podoba apaszka we włosach? Lubicie czy nie ?

 

Życzę wam pięknego dnia!

****

Я пам’ятаю, що в 90-х роках молоді дівчата носили хвостики, високо на голові, а до них смішні банти. А ще, модні були гривки, які стояли „мостиком”.  Кожна дівчина підліткового віку дуже старанно робила таку зачіску, а високо поставлена гривка означала, що ти знавець моди 😉 . Саме з такою модою мені асоціюється цьогорічний тренд на літні шарфи в волоссі. І не тільки шарфи мені пригадують про неї – але і хвостики, які знову робимо високо на голові. Я невпевнена, чи це тому, що я дитя 90- х, чи просто мода з цих років універсальна – але я обожнюю такий стиль!

Солодкі спогади з дитинства зробили своє, тому мода на шарф в волоссі, мені дуже сподобалась. Я відразу знайшла всі мої легкі шарфи і почала носити їх на голові. Щоб гарно зав’язати шарф, треба декілька разів це спробувати, тому на багато легше виявилось просто використати тканину. Так, як я шию, в мене вдома є багато шматочків тканини- тут вони мені і пригодились. Варто теж просто купити кусочок шовку в магазині з тканинами, бо саме він найгарніше виглядає заплетений в волосся.

До шарфа мені підійшла моя червона сукня – такий образ є одним з моїх улюблених цього літа!

 

Де я купила мої речі?

Сукня – Cеконд хенд

Балетки – Promod

Сумочка – Cеконд хенд

Шарф – Шматочок шовку з моїх тканин.

 

А ви що думаєте про моду на шарф в волоссі? Вам подобається чи ні?

Гарного вам дня!

Continue Reading

Spódnica z falbanką w codziennej stylizacji/ Спідниця з рюшкою в щоденному образі

Chyba nigdy mi się nie znudzą rozkloszowane spódnice i buty na płaskiej podeszwie. Taki zestaw dla mnie jest najwygodniejszym na świecie i za nic nie zamienię go na wydekoltowaną sukienkę i wysokie obcasy. Moja dziewczęca natura zdecydowanie wygrywa z tą kobiecą 😉 .

Od dawna marzyło mi się zdjęcie ze słonecznikami. Niestety pola słoneczników w Berlinie jeszcze nie znalazłam, więc zadowoliłam się kilkoma, które rosną w naszej dzielnicy. Te słoneczne kwiaty,  kojarzą mi się z roztańczoną i roześmianą dziewczyną w zwiewnej spódnicy. Stąd pomysł na dzisiejsza stylizację.

Gdzie kupiłam te rzeczy?

Spódnica – Top Secret

Top – New Look

Sandałki – New Look

 

****

Мабуть, мені ніколи не перестануть подобатись кльошові спідниці і взуття на плоскій підошві. Саме в такому одязі, мені найзручніше і я ніколи б його не поміняла на сукню з великим декольте і високі каблуки. Мій вигляд і характер більш дівочий ніж жіночий  ;).

Я вже давно мріяла про фотографію з соняшниками. За весь час мого життя в Берліні, мені ще не вдалось знайти соняшникового поля. Прийшлось обійтись, тими, які ростуть в нашому районі. Ці соняшні квіти, мені асоціюються з  танцюючою дівчиною, в кльошовій спідниці, яка голосно сміється. Звідти й взялась моя ідея на сьогоднішній образ.

Де я купила мої речі?

Спідниця – Top Secret

Топ – New Look

Босоніжки – New Look

Continue Reading

Letnia sukienka w groszki/ Літня сукня в горошок

Życie jest nieprzewidywane. Jeszcze rok temu przyjmowaliśmy pierwszych gości w Poznaniu, a w tym roku  już w Berlinie. Moda jest nieprzewidywalna tak samo, jak życie. Najpierw wykupujemy wszystko ze sklepów w paski, a już za rok w groszki. Moją pierwszą sukienkę w groszki, dostałam od mamy. Gdy pozowałam w niej do zdjęć jeszcze w Poznaniu, zupełnie nie byłam świadoma tego, że w tym roku cały świat oszaleje na punkcie groszków. Pamiętacie ten wpis? – w ramach odświeżenia pamięci, zapraszam tutaj.

W tym roku zupełnie świadomie podążałam za trendami i kupiłam sobie sukienkę z dzisiejszego wpisu. Nigdy nie lubiłam, nosić dokładnie tego, co noszą wszyscy i zawsze starałam się znaleźć coś troszkę odmiennego. Tym razem, było tak samo – pomimo pokus na czerwoną lub czarną sukienkę w drobne groszki, które dobrze znamy z Instagrama,  postawiłam na niebieską w nieco większe groszki. Wciąż trendy, ale nie dokładnie taka sama, jak u reszty 😉

Kto z was, również się pokusił o ten groszkowy trend?

Gdzie kupiłam te rzeczy?

Sukienka – Primark

Sandałki – New look

Torebka- Second hand

Okulary – Ray-Ban

*****

Життя непередбачуване. Ще рік тому, ми приймали наших перших гостей в Познані, а сьогодні ми вже в Берліні. Мода, така ж непередбачувана, як життя. Спочатку, ми купляємо все в магазинах в полоску, а за рік вже в горошок. Мою першу сукню в горошок, я отримала від мами. В Познані, коли ми робили фотографії в цій сукні, я навіть не могла подумати, що в цьому році буде модне все в горошок. Пам’ятаєте ці фото? – можете, їх подивитись тут.

В цьому році, я вирішила піти за модою і купила собі сукню з сьогоднішньої статті. Я ніколи не любила носити такі самі речі, як всі і завжди шукала одяг, хоч трішки інший. Цього разу було так само – я не спокусилась на червону чи чорну сукню в дрібний горошок, таку яку ми всі добре знаємо з Інстаграма, а вибрала голубу в більші горошки. З вибору я задоволена, бо сукня модна, але не така, як у всіх 😉 .

Цікаво, чи хтось з вас, також цього літа вирішив носити горошок?

Де я купила мої речі?

Сукня – Primark

Босоніжки – New look

Сумочка – Second hand

Окуляри – Ray-Ban

Continue Reading

Sarajewo/ Сараєво

Turecki dom / Турецький дім

Sarajewo było pierwszym miastem, które zobaczyliśmy w Bośni i Hercegowinie. Ku naszemu zaskoczeniu okazało się bardzo nowoczesnym, z dużą nutą orientalnych klimatów. Chociaż to stolica, wydaje się być bardzo kameralnym miastem. Na ulicach można spotkać wiele muzułmanów. W oczy rzuca się to, że pomimo gorącej temperatury, kobiety, które nie są muzułmankami, noszą długie spodnie. W centrum roi się od pięknych straganów, knajp i tutejszych fast foodów. To wszystko składa się na to, że wydaje się – już nie jesteś w Europie, tylko gdzieś na dalekim wschodzie.

Przy takiej ilości knajp, trudno jest się powstrzymać i nie spróbować lokalnych przysmaków. Wszystkie tradycyjne dania można spróbować nawet w fast foodach, które podają dobre jakościowo jedzenie.

Tradycyjne dania w Bośni i Hercegowinie

W Bośni i Hercegowinie tradycyjna kuchnia jest bardzo mięsna. Nasz przewodnik po mieście, powiedział ” Mój tata bardziej by zaakceptował, gdybym mu powiedział, że jestem gejem, niż to, że nie jem mięsa”. Co ciekawe, wielu rodzinach mięso z kury nie jest uważane za mięso ;).

Nasuwa się pytanie, co warto spróbować w tym kraju?

Ćevapi – tradycyjna bułka z małymi charakterystycznymi kiełbaskami w środku.

Ćevapi / Чевапі

Burka – okrągły placek, z ciasta, które trochę przypomina ciasto francuskie, nadziane mięsem.

Syrnica – to samo co burka, tylko ze słonym bośniackim twarogiem.

Zielenica – to samo co burka i sernica, ale zamiast mięsa czy sera, w środku jest szpinak.

Pljeskavica – coś w rodzaju burgera. Składa się z kotleta oraz bułki,  bez warzyw.

Begova Corba – zupa warzywna z kawałkami kurczaka, podawana z śmietaną i tradycyjną pitą.

Grecka sałatka brzmi trochę śmiesznie, w daniach tradycyjnych dla Bośni i Hercegowiny, ale tutaj ona smakuje inaczej. To wszystko za sprawą lokalnego sera, który jest w niej zamiast fety. Szczerze powiedziawszy, mi smakowała bardziej w Sarajewie, niż w Atenach ;).

Baklava – deser na bazie miodu i orzechów. Tutejsza baklava jest mniejsza i bardziej miękka, niż znany nam odpowiednik grecki.

Smokva – po bośniacku smokva to figa. Ten deser jest w kształcie figi, bardzo smaczny, coś w rodzaju ciasta, jest bardzo słodki.

Kadayif – deser, który składa się z  cieniutkich chrupiących niteczek z ciasta.

Bosanska kafa (Bośniacka kawa) – jest chyba moim największym odkryciem kulinarnym w BiH. Kawa tutaj, jest jak medytacja – nie wolno się śpieszyć ani w przyrządzaniu, ani w piciu. Kawę w BiH pije się popołudniu i cały proces trwa kilka godzin! Jest ona bardzo mocna i podaje się ją w malutkich filiżaneczkach. Zamiast dodawania cukru do środka – kostkę cukru macza się w piance, która powstaje na kawie, potem się ją liże, a dopiero wtedy pije się kawę.

Bośniacka kawa/ Боснійська кава

Lokalny alkohol

Wiecie, że tylko 30% alkoholi, wyprodukowanych w Bośni i Hercegowinie idzie na eksport. Resztę, Bośniacy wypijają sami. Produkcją alkoholu zajmuje się każdy gospodarz, ponieważ sprawą honoru, jest posiadanie dobrego alkoholu własnej roboty, dla gości.

Śliwowica – wszyscy mówią, że najlepszą śliwowice wypijesz w Sarajewie.

Rakija – alkohol wysokoprocentowy, mocniejszy od wódki.

Sarajevsko – lokalne piwo.

Wiśniówka – mówią, że najsmaczniejsza wiśniówka jest w Mostarze i okolicach.

Wino – najwięcej winnic znajduje się w okolicach Mostaru. W BiH produkują białe i czerwone wino. Miałam okazję spróbować czerwonego i było obłędne.

Gdzie jedliśmy ?

Sałatka grecka w „Morića Han” / Грецький салат в Моріча хан

Morića Han (zobacz na mapie) – najlepsze miejsce na popołudniową kawę i sałatkę grecką. Przepiękny wystrój, gdzie czujesz orientalny klimat Sarajewa. Mam dla was nawet zdjęcie karty dań 😉

 

Srebrena školjka (zobacz na mapie ) – restauracja w sercu miasta, w pięknym zabytkowym budynku. Miejsce na obiad lub kolacje.

Ahmo (zobacz na mapie) – fast food, z wygodnymi miejscami do siedzenia, na samym rynku -w sercu starego miasta. Pysznie, bardzo sympatyczna obsługa i tanio. Tutaj można spróbować lokalnych dań typu burka, syrnica, zielanica.

Widoki z kolejki górskiej w drodze na punkt widokowy/ Краєвиди з підйомника в дорозі на оглядовий майданчик

Co zobaczyć w Sarajewie?

  • Starówkę – kryje w sobie cały sekret tego miasta.
  • Wjechać wyciągiem na punkt widokowy  (Sarajevska-Trebevićka žičara polazna stanica) –  widoki z kabin są oszałamiające. Cena 20 marek/ osobę (40 PLN) w dwie strony. Z punktu widokowego rozlega się piękny widok na miasto, a oprócz tego, tuż obok znajduje się stary tor saneczkowy, po Zimowych Igrzyskach Olimpijskich w 1984 roku, które odbyły się w Sarajewie.
Widoki z Białej Twierdzy/ Краєвиди з Білого Бастіону
  • Żółta Twierdza ( zobacz na mapie)  –  punkt widokowy, do którego dojdziesz na własnych nogach. Na górze jest knajpa oraz ławeczki ze stolikami. Piękne miejsce na piknik. Można wejść jeszcze bardziej do góry do Białej Twierdzy (zobacz na mapie) skąd rozlega się przepiękny widok na góry.
  • Zobaczyć lokalny cmentarz ( zobacz na mapie)  –  jest akurat w drodze na Yellow Bastion.
  • Wejść na podwórko jednego z  meczetów.
Cmentarz w drodze na Żółtą Twierdzę/ Цвинтар по дорозі в Жовтий Бастіон
  • Most Łaciński  ( zobacz na mapie )- obok niego został zastrzelony arcyksiążę austriacki Franciszek Ferdynand 28 czerwca 1914 roku. To wydarzenie rozpoczęło I wojnę światową.
  • Turecki dom (Sarajevo City Hall – zobacz na mapie) – piękny i orientalny punkt na mapie miasta.
  • Okolice dworca kolejowego – tam rozlega się nowoczesna część miasta, z wymyślnymi wieżowcami i budynkami parlamentu.
Meczet/ Мечет

Na zwiedzanie Sarajewa przeznaczyliśmy cztery dni. Mieliśmy okazję mieszkać w fajnym apartamencie, który kosztował mniej niż hostel. Jeśli szukacie noclegu, to serdecznie polecam to miejsce. Cztery dni wystarczyły, aby zobaczyć wszystko, co chcieliśmy i na delektowanie się lokalnymi przysmakami w tutejszych knajpkach.  Sarajewo jest niezwykłym miastem, bardzo urokliwym i smakowitym. Niesamowitym jest to, że czułam się w nim bezpiecznie i dobrze, a z drugiej strony cały czas mam ciarki, na myśl, jak straszne wydarzenia miały tu miejsce ponad 20 lat temu.

Pisząc ten artykuł, mam ochotę znów tam wrócić!

*****

W drodze na pierwszy punkt widokowy/ Дорогою на перший оглядовий майданчик

Сараєво було першим містом в Босні і Герцеговині, яке ми побачили. Ми зовсім не сподівались того, що це місто буде таким сучасним і розвинутим. Цікаво, що попри це все, тут відчувається східний калорит. Хоча це столиця і місто є досить великим, тут дуже затишно. На вулицях можна побачити багато мусульманів. Перше, що кидається в очі, це те, що жінки не ісламського віросповідання, тут влітку ходять в довгих штанах. В центрі міста ресторани, забігайлівки, колорові прилавки створюють таку атмосферу, що здається, ти вже не в Європі, а десь на Далекому Сході.

При такій кількості ресторанів і забігайлівок, просто неможливо пройти повз. Традиційні страви тут прості, тому все можна спробувати навіть в місцевих фастфудах. До речі, фастфуди тут на висоті – їжа смачна і свіжа, хороша атмосфера, низькі ціни.

Традиційні страви в Босні і Герцеговині

В БіГ кухня дуже м’ясна. Наш екскурсовод в Сараєві жартував, що його тато спокійніше би віднісся до того, якби він сказав, що він гей, ніж до того, що він не їсть м’яса ;). А ще в багатьох родинах тут курятину не вважають м’ясом.

Виникає питання – які страви попробувати в Босні і Герцеговині?

Чевапі – місцева булка з традиційними ковбасками всередині.

Бурка – круглий пиріг, зроблений з тіста, яке нагадує французьке, всередині м’ясна начинка.

Syrnica / Сірніца

Сірніца – те саме, що бурка, але замість м’ясної начинки, тут сирна. Сир цей нагадує трошки творог, проте він більш солений.

Зєленіца – те саме, що бурка або сірніца, проте з начинкою з шпинату.

Плескавица – ця страва нагадує гамбургер. Складається з котлети і булки, без овочів.

Бегова корба – овочевий суп з кусочками курки. До неї додають сметану і боснійську піту.

Грецький салат – хоча це може звучати смішно, щоб їсти грецький салат в БіГ, проте він тут трошки інший за рахунок сиру. Замість сиру фета, тут дають свій традиційний сир, який більш лагідний. Мені, щиро кажучи цей салат в Босні і Герцеговині більше смакував, ніж в Афінах!

Пахлава – десерт, який складається з тіста, меду і горіхів. Баклаву також їдять в Греції, проте тут вона менша і м’ягкіша.

Смоква – смоква, боснійською мовою означає фіга. Цей десерт є в формі фіги, зроблений з медового тіста. Дуже смачний і дуже солодкий.

Кадаіф – це десерт, з пісного тіста в вигляді тонесенького хрупкого макарону.

W „Morića Han” /В „Моріча хан”

Боснійська традиційна кава – вона просто вкрала моє серце. Вона на стільки мені смакувала, що я привезла її додому і роблю її майже кожного дня. Кава тут, як медитація – не можна спішитись, коли її робиш і коли її п’єш. Вона дуже міцна, тому її п’ ють в малесеньких кружечках. Каву тут п’ють посередині дня і це триває годинами. Цукру не додають всередину. Його замочують в пінці кави і лижуть, а потім запивають кавою.

Боснійський алкоголь

Ви знали, що в Босні і Герцеговині на експорт йде тільки 30% продукції алкогольних виробів ?! Решту вони випивають самі. Кожний господар, тут займається виготовленням алкогольних виробів. Для босняка – це діло честі, щоб гостей пригостити власним алкогольним виробом, навіть, якщo він сам не п’є.

Сливовиця – кажуть, що найкращу сливовицю можна випити в Сараєві.

Ракія – алкогольний напій міцніший ніж горілка.

Сараєвско – боснійське пиво.

Вишнівка – босняки кажуть, що найсмачніша вишнівка є в Мостарі і його околицях.

Вино- найбільше винниць є в околицях Мостару. В Босні і Герцеговині роблять червоне і біле вино. Я пробувала червоне і воно було неймовірно смачним.

Де ми їли в Сараєво?

Моріча хан ( Morića Han – подивитись розташування на карті)  – прекрасне місце, тут рекомендую випити традиційну боснійську каву і з’їсти грецький салат. В Моріча хан можна відчути чудову атмосферу сходу. В мене для вас є навіть фотографія меню цього закладу!

Meni w „Morića Han”/ Меню в „Моріча хан”

Сребрена школькаSrebrena školjka подивитись розташування на карті) – ресторан в самому центрі міста, в гарному старовинному будинку. Чудове місце, щоб з’їсти обід або вечерю.

Aхмо ( Ahmo– подивитись розташування на карті) – фастфуд, який розташований в самому центрі на площі ринок. Дуже смачно, зручні столики, приємна обслуга, дешеві ціни. Тут можна попробувати традиційні страви, такі, як бурка, сірніца і зєленіца.

Що подивитись?

Widoki z Białej Twierdzy/ Краєвиди з Білого Бастіону
  • Старе місто – в ньому криється весь чар Сараєва.
  • Проїхатись підйомником  на цей оглядовий майданчик – підйомники зовсім нові і дуже зручні. З кабін відкривається чудовий краєвид на місто. На горі, крім гарних краєвидів, можна побачити саночкову дорожку, яка залишилась тут від Зимових Олімпійських Ігор, які відбулись в Сараєво в 1984 році. Ціна на підйомник в дві сторони – 20 марок (10 Євро)/людина.

  • Жовтий Бастіон ( подивитись на карті ) – оглядовий майданчик, до якого легко дійти своїми ногами. На горі є гарний краєвид на місто, кафе, а ще лавочки і столики. Чудове місце на пікнік. Якщо від цього оглядового майданчика піти ще вгору  до Білого Бастіону ( подивитись на карті )-  відкривається чудовий краєвид на гори.
Punkt widokowy na Żółtej Twierdzy/ Оглядовий майданчик на Жовтому Бастіоні

 

  • Подивитись, як виглядають тут цвинтарі – цей, є якраз по дорозі на Жовтий Бастіон.
  • Зайти хоча б на подвір’я одного з багатьох мечетів.
  • Латинський міст – 28 червня 1914 року, коло нього застрілили австійського арцикнязя Франца Фердинанда – після чого почалась перша світова війна.
  • Турецький дім  ( Sarajevo City Hall – подивитись розташування на карті ) – дуже гарна будівля в східному стилі.
  • Піти в околиці ЖД вокзалу – це сучасна частина міста. Тут дуже класні хмарочоси і  будинок парламенту БіГ.
Na podwórku meczetu/ На подвір’ї мечету

В Сараєві ми зупинилися на 4 дні. Ночували ми в чудовому апартаменті в новій частині міста. Якщо, ви теж шукаєте собі житла, зверніть на нього увагу ( дивіться тут )- бо ціна краща ніж за хостел! За цей час, ми встигли подивитись все, що хотіли, а також просто насолодитись атмосферою міста. Неймовірно, що в Сараєво, я почувала себе дуже комфортно і безпечно, тяжко повірити, що ще 27 років тому, в цьому місті загинуло стільки людей.

Пишучи, про це місто, хочеться туди повертатись знову і знову.

 

 

Continue Reading