Umoljani – górskimi szlakami Bośni i Hercegowiny/ Умоляні – гірськими шляхами Босні і Герцеговини

 

Baśniowa kraina

Bośnia i Hercegowina na zawsze pozostanie mi w pamięci, jako piękny górzysty kraj z lazurową wodą, pysznym jedzeniem i uśmiechniętymi ludźmi. Kraj ten stwarza baśniowe wrażenie, aż trudno uwierzyć, że w tamtych rzekach nie pływają złote rybki, a na pagórkach nie urzędują krasnale.
Wyjazd do Bośni i Hercegowiny postanowiliśmy przeżyć na spokojnie, chcieliśmy zobaczyć najpiękniejsze miasta, ale również mieć czas na obcowanie z naturą. Skąd przyszedł pomysł na wyjazd do Bośni i Hercegowiny i jak wyglądała nasza trasa przeczytasz w tym wpisie. Naszą przygodę w tym kraju zaczęliśmy w Sarajewie. To miasto niezwykle mnie ujęło połączeniem nowoczesności i tradycji – o tym przeczytasz tutaj. Po miejskich widokach Sarajewa, postanowiliśmy trochę wyciszyć się wysoko w górach, w małej wsi, gdzie dostęp do cywilizacji jest znikomy.

Umoljani – praktyczne wskazówki

Z Sarajewa rzut beretem jest do wsi Umoljani, położonej na skrzyżowaniu górskich szlaków. Żeby przedostać się do niej skorzystaliśmy z oferty transportu w Pansion Umoljani, gdzie nocowaliśmy. Koszt transportu to 40 Euro w dwie strony z Sarajewa. Jest jeszcze opcja zamówić taksówkę bądź dojechać tam wynajętym samochodem, ale to wiąże się z większymi wydatkami.

Pension Umoljani bardzo mi przypadł do gustu, ze względu na piękne widoki dookoła, oraz domową atmosferę – znajdziecie go tutaj. Skorzystaliśmy z oferty noclegu razem ze śniadaniem – koszt 15 Euro/ osoba. W restauracji można było kupić również dania obiadowe, przekąski, napoje. Ceny to około 2 Euro za zupę, około 10 Euro za danie główne. Kuchnia bardzo swojska, serwowana jak u babci na wsi .
Jadąc w Umoljani trzeba wziąć pod uwagę, że najbliższy sklep jest w odległości kilkunastu kilometrów – dlatego wcześniej warto zrobić zakupy w Sarajewie.

Szlaki warte uwagi

Lukomir

Z Umoljani można się udać na kilkugodzinną wyprawę do najwyżej położonej i najstarszej wsi w okolicy – Lukomir. Są dwa szlaki z pensjonatu – jeden dziki – około 8 km, a drugi bardziej wydeptany – około 10 km. Do Lukomiru szliśmy dzikim szlakiem, który jest piękny, ale słabo oznakowany i mało wydeptany. Gdzieś w połowie drogi natknęliśmy się na wielkie bagno, którego nie dało się przeskoczyć, ani ominąć, jedynym wyjściem było zdjąć buty i przejść przez nie na bosaka. W pewnym momencie mieliśmy wrażenie, że zboczyliśmy ze szlaku, bo nie było żadnej rozsądnej ścieżki, nie mówiąc o znakach, wtedy zbawczą okazała się mapa w telefonie . Jednak, wszystkie te niedogodności, zostały nam wynagrodzone pięknymi widokami, które zapamiętamy na długo.

Lukomir/ Лукомір

Po około czterech godzinach dotarliśmy na miejsce. Lukomir jest bardzo niezwykły – wieś powstała w XIV wieku i jest położona na wysokości prawie 1500 m. Ludzie mieszkają tam tylko w okresie letnim, ponieważ zimą jest za duże zagrożenie lawinowe. We wsi znajdują się same kamienne domy, które bardzo przypominają mi, te z Flinstonów. Przed wieloma domami ludzie wystawiają na sprzedaż swoje wyroby – mydła, kremy, mleczka do opalania, świeczki, herbaty, pomadki, skarpetki, czapki, rękawiczki. W jednym z domków jest możliwość zjedzenia ciepłej zupy (2,5 Euro) i wypicia herbaty( 0,75 Euro).

Psy w górach

Jeszcze w Umoljani dołączył do nas przewodnik z powołania – wesoły czarny pies, który towarzyszył nam przez całą drogę. Byliśmy bardzo mile zaskoczeni i wzruszeni takim oddaniem. Pomyśleliśmy, najpierw, że robi to dla jedzenia, ale nie chciał niczego od nas jeść. Okazało się, że psów przewodników w Umoljani jest kilka – zawsze wybierają sobie kogoś do oprowadzenia i tak spędzają całe dnie na szlaku wraz z turystami.
W drodze z Lukomir spotkaliśmy stado psów pasterskich, które na pierwszy rzut oka wydawały się zbyt daleko, aby nam zagrażać. Okazały się jednak bardzo szybkie i w przeciągu kilku sekund z rykiem zbliżały się w naszą stronę. Niewiele byliśmy w stanie zrobić – uciekać było za późno, a stawić im czoło zbyt ryzykownym. Na szczęście w ostatniej chwili zauważył to pasterz, który przywołał je do porządku. Takie historie z psami pasterskimi na Bałkanach oraz prawie we wszystkich krajach Europy Wschodniej to klasyk – trzeba być bardzo uważnym i omijać je z daleka. Po takiej akcji, gdy wróciliśmy do pensjonatu wyszukaliśmy w Internecie informacje, jak sobie radzić w takich sytuacjach. Możecie o tym przeczytać tutaj.

Nasz przewodnik / Наш екскурсовод

Bjelasnica

Z Umoljani można również się wybrać do Bjelasnica. Szlak jest dłuższy, idzie się przez bardziej odkryte tereny, ale podobno dość monotonny. Bjelasnica to centrum sportów zimowych – jest tam wyciąg narciarski, a u podnóża leży centrum olimpijskie, w którym odbywała się słynna zimowa olimpiada w 1984 roku. Niestety, w dniu w którym chcieliśmy się wybrać do Bjelasnicy pogoda drastycznie się zmieniła, więc nie zobaczyliśmy jej na własne oczy.
Pobyt w góralskim domku oraz dreptanie po górach, okazał się bardzo relaksującym. Do dziś patrze na tamte zdjęcia z utęsknieniem – uśmiecham się do czarnego kundla, który nas oprowadzał do Lukomir i robię się głodna na wspomnienia pysznych pączków gospodyni pensjonatu. To miejsce jest warte zobaczenia, w sam raz dla miłośników natury i aktywnego wypoczynku.

****

Казкова країна

Босню і Герцеговину я назавжди запам’ятаю, як прекрасну гірську країну з лазурною водою, смачною їжею і усміхненими людьми. Ця країна створює казкове враження, аж тяжко повірити в те, що в її ріках не плавають золоті рибки, а на пагорбках не живуть гноми.

Подорож в Босню і Герцеговину ми вирішили пережити спокійно, хотілось побачити найгарніші міста, але також знайти час на відпочинок на природі. Звідки взялась ідея поїздки в Босню і Герцеговину і як виглядав наш маршрут прочитаєш в цьому пості.  Наша пригода в цій країні почалась в Сараєві.  Це місто мене дуже вразило тим, що воно сучасне і водночас в ньому можна побачити багато традицій – про це прочитаєш в цьому пості. Після міських краєвидів Сараєва, ми вирішили змінити обстановку і відпочити високо в горах в маленькому селі, з якого далеко до цивілізації.

Śniadanie w Pansion Umoljani/ Сніданок в Пансіон Умоляні

Умоляні – корисні поради

З Сараєва зовсім недалеко до села Умоляні, яке знаходиться на перехресті гірських доріг. Ми скористались з можливості транспорту в Пансіоні Умоляні, де ми ночували, щоб доїхати в це село. За транспорт з Сараєва і назад ми заплатили разом 40 Євро. Можна також туди доїхати на таксі або взяти авто на прокат, але це виходить дорожче.

Пансіон Умоляні мені дуже сподобався через просто неймовірні краєвиди навколо і домашній затишок всередині – дивіться тут.  Ми взяли варіант кімната і сніданок – ціна 15 Євро/людина. В ресторані можна було купити теж обідні страви, закуску, напої. Ціни: 2 Євро суп, біля 10 Євро за друге. Страви домашні, подають, як у бабусі в селі.

Їдучи в Умоляні треба взяти під увагу, що найближчий магазин є кільканадцять кілометрів звідти – тому варто купити потрібні речі ще в Сараєві.

Гірські дороги, які варто побачити

Лукомір

З Умоляні можна піти в кількагодинну подорож в найвище розташоване і найстарше село – Лукомір. Є два шляхи з пансіонату: один дикий – 8 км, а другий битий  – 10 км. В Лукомір ми йшли дикою дорогою, яка дуже гарна, але на ній мало позначок і вона мало витоптана. Десь в половині дороги ми потрапили на величезне багно, яке не можна було ані перескочити ані обійти – єдиним виходом було зняти черевики і босо пройти по ньому. Був такий момент, коли ми вже думали, що загубились, бо не було ніякої нормальної стежки і жодних знаків, тоді нам дуже пригодилась карта в телефоні. Проте всі недоліки цього шляку були нам компенсовані прекрасними краєвидами, які ми запам’ятаємо ще на довго.

Lukomir/ Лукомір

Після чотирьох годин ми дійшли до Лукомір. Це село дуже оригінальне – воно повстало в XIV  столітті і розташоване на висоті майже 1 500 м. Люди в Лукомір живуть тільки в літній період, бо взимку тут велика загроза лавин. В селі самі кам’яні хатини, які мені дуже нагадують, ті з Флінстонів. Перед хатинами селяни виставляють на продаж свої вироби – мила, креми, молочко для загару, свічки, чаї, гігієнічні помади, шкарпетки,  шапки, рукавички. В одній з хатин можна купити теплий суп (2,5 Євро) і випити чай (0,75 Євро).

Собаки в горах

Коли ми виходили в дорогу, ще в Умоляні до нас приєднався екскурсовод з призначення – веселий чорний пес, який йшов з нами цілу дорогу. Ми були дуже здивовані і зворушені такою відданістю. Спочатку ми думали, що він це робить, щоб отримати їжу – але коли ми хотіли його накормити він не їв. Виявилось, що таких собак екскурсоводів в Умоляні є декілька – вони завжди вибирають когось, щоб провести і так проводять весь день з туристами на гірських шляхах.

Дорогою з Лукомір ми зустріли стадо собак-вівчарів, які на перший погляд здавались за далеко, щоб нам загрожувати.  Все-таки вони виявились дуже швидкими і на протязі декількох секунд з риками наближались в нашу сторону. В нас не було виходу, бо втікати було за пізно, а зустрітись з ними дуже ризиковним. На щастя в останньому моменті це побачив пастух, який їх успокоїв. Такі ситуації з собаками-вівчарами на Балканах і майже у всіх країнах Східної Європи бувають дуже часто – тому треба бути дуже уважним і оминати їх десятими дорогами. Після цієї історії, коли ми повернулись в пенсіонат, першим ділом ми подивились в Інтернеті, що в таких ситуаціях треба робити. Про це прочитаєте тут.

Бйеласніца

З села Умоляні можна також піти на Бйеласніцу. Шлях туди довший, дорога більш простора, проте, кажуть досить монотонна. Бйеласніца є гірськолижним курортом – там є підйомники, а ще там Олімпійський центр, в якому відбувалась відома зимова олімпіада в 1984 році. На жаль в день, коли ми хотіли піти на Бйеласніцу погода дуже змінилась, тому ми так і не змогли всього цього побачити своїми очима.

Відпочинок в гірській хатині і ходіння гірськими стежинами дуже нас  розслабило. Навіть тепер, дивлячись фотографії, я скучаю – посміхаюсь до чорного пса, який нас водив в Лукомір і голоднію, коли згадую смачні пончики господині пансіонату.  Це місце дійсно варто побачити, воно просто чудове  для любителів природи і активного відпочинку.

Continue Reading

Sarajewo/ Сараєво

Turecki dom / Турецький дім

Sarajewo było pierwszym miastem, które zobaczyliśmy w Bośni i Hercegowinie. Ku naszemu zaskoczeniu okazało się bardzo nowoczesnym, z dużą nutą orientalnych klimatów. Chociaż to stolica, wydaje się być bardzo kameralnym miastem. Na ulicach można spotkać wiele muzułmanów. W oczy rzuca się to, że pomimo gorącej temperatury, kobiety, które nie są muzułmankami, noszą długie spodnie. W centrum roi się od pięknych straganów, knajp i tutejszych fast foodów. To wszystko składa się na to, że wydaje się – już nie jesteś w Europie, tylko gdzieś na dalekim wschodzie.

Przy takiej ilości knajp, trudno jest się powstrzymać i nie spróbować lokalnych przysmaków. Wszystkie tradycyjne dania można spróbować nawet w fast foodach, które podają dobre jakościowo jedzenie.

Tradycyjne dania w Bośni i Hercegowinie

W Bośni i Hercegowinie tradycyjna kuchnia jest bardzo mięsna. Nasz przewodnik po mieście, powiedział ” Mój tata bardziej by zaakceptował, gdybym mu powiedział, że jestem gejem, niż to, że nie jem mięsa”. Co ciekawe, wielu rodzinach mięso z kury nie jest uważane za mięso ;).

Nasuwa się pytanie, co warto spróbować w tym kraju?

Ćevapi – tradycyjna bułka z małymi charakterystycznymi kiełbaskami w środku.

Ćevapi / Чевапі

Burka – okrągły placek, z ciasta, które trochę przypomina ciasto francuskie, nadziane mięsem.

Syrnica – to samo co burka, tylko ze słonym bośniackim twarogiem.

Zielenica – to samo co burka i sernica, ale zamiast mięsa czy sera, w środku jest szpinak.

Pljeskavica – coś w rodzaju burgera. Składa się z kotleta oraz bułki,  bez warzyw.

Begova Corba – zupa warzywna z kawałkami kurczaka, podawana z śmietaną i tradycyjną pitą.

Grecka sałatka brzmi trochę śmiesznie, w daniach tradycyjnych dla Bośni i Hercegowiny, ale tutaj ona smakuje inaczej. To wszystko za sprawą lokalnego sera, który jest w niej zamiast fety. Szczerze powiedziawszy, mi smakowała bardziej w Sarajewie, niż w Atenach ;).

Baklava – deser na bazie miodu i orzechów. Tutejsza baklava jest mniejsza i bardziej miękka, niż znany nam odpowiednik grecki.

Smokva – po bośniacku smokva to figa. Ten deser jest w kształcie figi, bardzo smaczny, coś w rodzaju ciasta, jest bardzo słodki.

Kadayif – deser, który składa się z  cieniutkich chrupiących niteczek z ciasta.

Bosanska kafa (Bośniacka kawa) – jest chyba moim największym odkryciem kulinarnym w BiH. Kawa tutaj, jest jak medytacja – nie wolno się śpieszyć ani w przyrządzaniu, ani w piciu. Kawę w BiH pije się popołudniu i cały proces trwa kilka godzin! Jest ona bardzo mocna i podaje się ją w malutkich filiżaneczkach. Zamiast dodawania cukru do środka – kostkę cukru macza się w piance, która powstaje na kawie, potem się ją liże, a dopiero wtedy pije się kawę.

Bośniacka kawa/ Боснійська кава

Lokalny alkohol

Wiecie, że tylko 30% alkoholi, wyprodukowanych w Bośni i Hercegowinie idzie na eksport. Resztę, Bośniacy wypijają sami. Produkcją alkoholu zajmuje się każdy gospodarz, ponieważ sprawą honoru, jest posiadanie dobrego alkoholu własnej roboty, dla gości.

Śliwowica – wszyscy mówią, że najlepszą śliwowice wypijesz w Sarajewie.

Rakija – alkohol wysokoprocentowy, mocniejszy od wódki.

Sarajevsko – lokalne piwo.

Wiśniówka – mówią, że najsmaczniejsza wiśniówka jest w Mostarze i okolicach.

Wino – najwięcej winnic znajduje się w okolicach Mostaru. W BiH produkują białe i czerwone wino. Miałam okazję spróbować czerwonego i było obłędne.

Gdzie jedliśmy ?

Sałatka grecka w „Morića Han” / Грецький салат в Моріча хан

Morića Han (zobacz na mapie) – najlepsze miejsce na popołudniową kawę i sałatkę grecką. Przepiękny wystrój, gdzie czujesz orientalny klimat Sarajewa. Mam dla was nawet zdjęcie karty dań 😉

 

Srebrena školjka (zobacz na mapie ) – restauracja w sercu miasta, w pięknym zabytkowym budynku. Miejsce na obiad lub kolacje.

Ahmo (zobacz na mapie) – fast food, z wygodnymi miejscami do siedzenia, na samym rynku -w sercu starego miasta. Pysznie, bardzo sympatyczna obsługa i tanio. Tutaj można spróbować lokalnych dań typu burka, syrnica, zielanica.

Widoki z kolejki górskiej w drodze na punkt widokowy/ Краєвиди з підйомника в дорозі на оглядовий майданчик

Co zobaczyć w Sarajewie?

  • Starówkę – kryje w sobie cały sekret tego miasta.
  • Wjechać wyciągiem na punkt widokowy  (Sarajevska-Trebevićka žičara polazna stanica) –  widoki z kabin są oszałamiające. Cena 20 marek/ osobę (40 PLN) w dwie strony. Z punktu widokowego rozlega się piękny widok na miasto, a oprócz tego, tuż obok znajduje się stary tor saneczkowy, po Zimowych Igrzyskach Olimpijskich w 1984 roku, które odbyły się w Sarajewie.
Widoki z Białej Twierdzy/ Краєвиди з Білого Бастіону
  • Żółta Twierdza ( zobacz na mapie)  –  punkt widokowy, do którego dojdziesz na własnych nogach. Na górze jest knajpa oraz ławeczki ze stolikami. Piękne miejsce na piknik. Można wejść jeszcze bardziej do góry do Białej Twierdzy (zobacz na mapie) skąd rozlega się przepiękny widok na góry.
  • Zobaczyć lokalny cmentarz ( zobacz na mapie)  –  jest akurat w drodze na Yellow Bastion.
  • Wejść na podwórko jednego z  meczetów.
Cmentarz w drodze na Żółtą Twierdzę/ Цвинтар по дорозі в Жовтий Бастіон
  • Most Łaciński  ( zobacz na mapie )- obok niego został zastrzelony arcyksiążę austriacki Franciszek Ferdynand 28 czerwca 1914 roku. To wydarzenie rozpoczęło I wojnę światową.
  • Turecki dom (Sarajevo City Hall – zobacz na mapie) – piękny i orientalny punkt na mapie miasta.
  • Okolice dworca kolejowego – tam rozlega się nowoczesna część miasta, z wymyślnymi wieżowcami i budynkami parlamentu.
Meczet/ Мечет

Na zwiedzanie Sarajewa przeznaczyliśmy cztery dni. Mieliśmy okazję mieszkać w fajnym apartamencie, który kosztował mniej niż hostel. Jeśli szukacie noclegu, to serdecznie polecam to miejsce. Cztery dni wystarczyły, aby zobaczyć wszystko, co chcieliśmy i na delektowanie się lokalnymi przysmakami w tutejszych knajpkach.  Sarajewo jest niezwykłym miastem, bardzo urokliwym i smakowitym. Niesamowitym jest to, że czułam się w nim bezpiecznie i dobrze, a z drugiej strony cały czas mam ciarki, na myśl, jak straszne wydarzenia miały tu miejsce ponad 20 lat temu.

Pisząc ten artykuł, mam ochotę znów tam wrócić!

*****

W drodze na pierwszy punkt widokowy/ Дорогою на перший оглядовий майданчик

Сараєво було першим містом в Босні і Герцеговині, яке ми побачили. Ми зовсім не сподівались того, що це місто буде таким сучасним і розвинутим. Цікаво, що попри це все, тут відчувається східний калорит. Хоча це столиця і місто є досить великим, тут дуже затишно. На вулицях можна побачити багато мусульманів. Перше, що кидається в очі, це те, що жінки не ісламського віросповідання, тут влітку ходять в довгих штанах. В центрі міста ресторани, забігайлівки, колорові прилавки створюють таку атмосферу, що здається, ти вже не в Європі, а десь на Далекому Сході.

При такій кількості ресторанів і забігайлівок, просто неможливо пройти повз. Традиційні страви тут прості, тому все можна спробувати навіть в місцевих фастфудах. До речі, фастфуди тут на висоті – їжа смачна і свіжа, хороша атмосфера, низькі ціни.

Традиційні страви в Босні і Герцеговині

В БіГ кухня дуже м’ясна. Наш екскурсовод в Сараєві жартував, що його тато спокійніше би віднісся до того, якби він сказав, що він гей, ніж до того, що він не їсть м’яса ;). А ще в багатьох родинах тут курятину не вважають м’ясом.

Виникає питання – які страви попробувати в Босні і Герцеговині?

Чевапі – місцева булка з традиційними ковбасками всередині.

Бурка – круглий пиріг, зроблений з тіста, яке нагадує французьке, всередині м’ясна начинка.

Syrnica / Сірніца

Сірніца – те саме, що бурка, але замість м’ясної начинки, тут сирна. Сир цей нагадує трошки творог, проте він більш солений.

Зєленіца – те саме, що бурка або сірніца, проте з начинкою з шпинату.

Плескавица – ця страва нагадує гамбургер. Складається з котлети і булки, без овочів.

Бегова корба – овочевий суп з кусочками курки. До неї додають сметану і боснійську піту.

Грецький салат – хоча це може звучати смішно, щоб їсти грецький салат в БіГ, проте він тут трошки інший за рахунок сиру. Замість сиру фета, тут дають свій традиційний сир, який більш лагідний. Мені, щиро кажучи цей салат в Босні і Герцеговині більше смакував, ніж в Афінах!

Пахлава – десерт, який складається з тіста, меду і горіхів. Баклаву також їдять в Греції, проте тут вона менша і м’ягкіша.

Смоква – смоква, боснійською мовою означає фіга. Цей десерт є в формі фіги, зроблений з медового тіста. Дуже смачний і дуже солодкий.

Кадаіф – це десерт, з пісного тіста в вигляді тонесенького хрупкого макарону.

W „Morića Han” /В „Моріча хан”

Боснійська традиційна кава – вона просто вкрала моє серце. Вона на стільки мені смакувала, що я привезла її додому і роблю її майже кожного дня. Кава тут, як медитація – не можна спішитись, коли її робиш і коли її п’єш. Вона дуже міцна, тому її п’ ють в малесеньких кружечках. Каву тут п’ють посередині дня і це триває годинами. Цукру не додають всередину. Його замочують в пінці кави і лижуть, а потім запивають кавою.

Боснійський алкоголь

Ви знали, що в Босні і Герцеговині на експорт йде тільки 30% продукції алкогольних виробів ?! Решту вони випивають самі. Кожний господар, тут займається виготовленням алкогольних виробів. Для босняка – це діло честі, щоб гостей пригостити власним алкогольним виробом, навіть, якщo він сам не п’є.

Сливовиця – кажуть, що найкращу сливовицю можна випити в Сараєві.

Ракія – алкогольний напій міцніший ніж горілка.

Сараєвско – боснійське пиво.

Вишнівка – босняки кажуть, що найсмачніша вишнівка є в Мостарі і його околицях.

Вино- найбільше винниць є в околицях Мостару. В Босні і Герцеговині роблять червоне і біле вино. Я пробувала червоне і воно було неймовірно смачним.

Де ми їли в Сараєво?

Моріча хан ( Morića Han – подивитись розташування на карті)  – прекрасне місце, тут рекомендую випити традиційну боснійську каву і з’їсти грецький салат. В Моріча хан можна відчути чудову атмосферу сходу. В мене для вас є навіть фотографія меню цього закладу!

Meni w „Morića Han”/ Меню в „Моріча хан”

Сребрена школькаSrebrena školjka подивитись розташування на карті) – ресторан в самому центрі міста, в гарному старовинному будинку. Чудове місце, щоб з’їсти обід або вечерю.

Aхмо ( Ahmo– подивитись розташування на карті) – фастфуд, який розташований в самому центрі на площі ринок. Дуже смачно, зручні столики, приємна обслуга, дешеві ціни. Тут можна попробувати традиційні страви, такі, як бурка, сірніца і зєленіца.

Що подивитись?

Widoki z Białej Twierdzy/ Краєвиди з Білого Бастіону
  • Старе місто – в ньому криється весь чар Сараєва.
  • Проїхатись підйомником  на цей оглядовий майданчик – підйомники зовсім нові і дуже зручні. З кабін відкривається чудовий краєвид на місто. На горі, крім гарних краєвидів, можна побачити саночкову дорожку, яка залишилась тут від Зимових Олімпійських Ігор, які відбулись в Сараєво в 1984 році. Ціна на підйомник в дві сторони – 20 марок (10 Євро)/людина.

  • Жовтий Бастіон ( подивитись на карті ) – оглядовий майданчик, до якого легко дійти своїми ногами. На горі є гарний краєвид на місто, кафе, а ще лавочки і столики. Чудове місце на пікнік. Якщо від цього оглядового майданчика піти ще вгору  до Білого Бастіону ( подивитись на карті )-  відкривається чудовий краєвид на гори.
Punkt widokowy na Żółtej Twierdzy/ Оглядовий майданчик на Жовтому Бастіоні

 

  • Подивитись, як виглядають тут цвинтарі – цей, є якраз по дорозі на Жовтий Бастіон.
  • Зайти хоча б на подвір’я одного з багатьох мечетів.
  • Латинський міст – 28 червня 1914 року, коло нього застрілили австійського арцикнязя Франца Фердинанда – після чого почалась перша світова війна.
  • Турецький дім  ( Sarajevo City Hall – подивитись розташування на карті ) – дуже гарна будівля в східному стилі.
  • Піти в околиці ЖД вокзалу – це сучасна частина міста. Тут дуже класні хмарочоси і  будинок парламенту БіГ.
Na podwórku meczetu/ На подвір’ї мечету

В Сараєві ми зупинилися на 4 дні. Ночували ми в чудовому апартаменті в новій частині міста. Якщо, ви теж шукаєте собі житла, зверніть на нього увагу ( дивіться тут )- бо ціна краща ніж за хостел! За цей час, ми встигли подивитись все, що хотіли, а також просто насолодитись атмосферою міста. Неймовірно, що в Сараєво, я почувала себе дуже комфортно і безпечно, тяжко повірити, що ще 27 років тому, в цьому місті загинуло стільки людей.

Пишучи, про це місто, хочеться туди повертатись знову і знову.

 

 

Continue Reading

Wakacje w Bośni i Hercegowinie / Канікули в Босні і Герцеговині

Dlaczego wybrałam BiH?

Zamiłowanie do Bośni i Hercegowiny mam nie od dziś. Wszystko zaczęło się od tego, że jako nastolatka namiętnie oglądałam Miss World i Eurowizję. Podczas obu konkursów zawsze przed występem było krótkie wideo na temat każdego z uczestników i ich kraju. W taki sposób po raz pierwszy miałam okazję zobaczyć  piękno BiH. Zrobiła ona na mnie takie wrażenie, że postanowiłam kiedyś to zobaczyć na własne oczy.

Zresztą zobaczcie sami- jedno z ostatnich takich wideo:

Miss World 2017- kandydatka z BiH

Jakiś rok, a może dwa lata temu trafiłam na artykuł o tym dlaczego warto zobaczyć Bośnię i Hercegowinę. Nawet wtedy wstępnie przemyślałam miejsca, które chcę odwiedzić, ale niestety bilety lotnicze były wtedy zbyt drogie. Odłożyłam więc tą podróż na lepsze czasy.

Jedną z zalet mieszkania w Berlinie jest to, że stąd jest wiele lotów, często w bardzo korzystnych cenach. Szukając miejsca na wakacje natrafiliśmy na Bośnię i Hercegowinę- cena była bardzo korzystna, więc długo się nie zastanawialiśmy.

Czy da się zwiedzić BiH bez wynajmowania samochodu?

Chociaż wiele osób w sieci twierdzi, że jest to wręcz niemożliwe, moja odpowiedź brzmi -da się! Koszt wynajęcia samochodu znacznie podwyższył by koszt całego wyjazdu. Tak jak podróżujemy dość oszczędnie, zrezygnowaliśmy z tej opcji i zdaliśmy się na komunikacje lokalną. Autobusy kursujące pomiędzy większymi miastami są dość nowoczesne i wygodne. Ceny przystępne. Kursują codziennie, niektóre nawet co godzinę. Po co więc obciążać się niepotrzebnie kosztem auta, paliwa i martwić się o miejsca parkingowe? 😉

Pociągi

Sieć kolejowa w BiH niestety nie jest zbyt rozbudowana. Kraj wciąż pracuje nad koleją, ale jest jedna trasa, którą warto doświadczyć! Sarajewo- Mostar lub w drugą stronę. Koszt takiego biletu jest wręcz śmieszny. Za jedyne 11 marek zamiennych (około 5 Euro) masz wygodną podróż w nowoczesnym pociągu, który można porównać do polskiego Pendolino! Widoki na tej trasie są oszałamiające- są uważane za jedną z trzech najpiękniejszych tras kolejowych w całej Europie! Największym zaskoczeniem dla mnie było to, że w trakcie podróży można było oglądać film. W wagonie znajduje się kilka ekranów, na których jest on wyświetlany, a każde siedzenie ma wtyczkę na słuchawki i przełączniki. Można posłuchać radia, bądź włączyć dźwięk do filmu. Bardzo wygodnie!

Czy jest bezpiecznie?

Tak. Ludzie są bardzo mili i gościnni. Na ulicach nie widać pijanych ludzi, ani też nikt nie szuka zaczepki. Jedyna rzecz, która rzuca się w oczy to kobiety z dziećmi, które żebrzą na ulicach niektórych miast. Takie dzieci, zaczepiają na ulicy, prosząc o pieniądze. Pierwszą myślą, którą miałam, gdy to zobaczyłam, że pewnie ciężkie jest życie w tym kraju i one  chodzą głodne. Podczas jednej z wycieczki przewodnik nam wytłumaczył, że to lokalni cyganie i że to ich sposób na życie. Ludzie w tym kraju są bardzo zżyci i pomocni i jeśli ktoś jest w potrzebie, to zawsze może liczyć na pomoc innych. Każdy o tym wie, dlatego nikt z nich nie musi prosić o pomoc żebrząc.

Religia

Trochę ponad połowę społeczeństwa to muzułmanie, około 36 % – prawosławni, katolicy – 12%. Przewagę muzułmanów widać gołym okiem na ulicach. Jednak, ten muzułmanizm w BiH jest inny, bardziej nowoczesny i dopasowany do potrzeb ludzi. Owszem spotyka się kobiety ubrane w hidżab czarnego koloru, ale one zdecydowanie nie są większością. Większość muzułmanek, które widziałam miały zasłoniętą głowę chustą i były ubrane w normalne skromne ubrania. Ciekawe, że są też takie kobiety, które noszą hidżab, ale niebieskiego koloru, lub w kolorze bordo. Po za tym muzułmanie z Bośni i Hercegowiny piją rakiję, jest to mocny alkohol, czasem nawet mocniejszy od wódki. Chciałam również zaznaczyć, że pomimo różnic religijnych ludzie akceptują się nawzajem i są dla siebie życzliwi.

Pogoda latem

W BiH lata są upalne. W sierpniu i wrześniu temperatury w niektórych regionach sięgają nawet ponad 40 st. C. Dlatego zwyczajowo od godziny 14 do godziny 18 w taką pogodę jest sjesta. Byliśmy w drugiej połowie czerwca i spotkała nas mała anomalia pogodowa. Byliśmy przekonani, że będzie upalnie, a tu nagle z dnia na dzień temperatura spadła do 12 st. C.  Na szczęście trwało to zaledwie kilka dni.

Waluta

W Bośni i Hercegowinie obowiązuje marka zamienna – skrót KM. Marka zamienna ma stały kurs w stosunku do Euro. Za 1 Euro dostaje się  1,95583 KM. Dlaczego ten kurs jest stały? Po wojnie w BiH, podpisano szereg porozumień w jaki sposób wszystko ma funkcjonować, żeby zapobiec kolejnym zamieszkom i pomóc ustabilizować sytuacje. Zgodnie z jednym z nich, powstała nowa waluta – marka zamienna. Wszak tego porozumienia wszystkie pieniądze BiH zostały ulokowane w zagranicznych bankach i ustalono stały kurs KM do Euro.

Ceny

W zależności od miasta ceny nieznacznie się różnią. Najdroższym okazało się Sarajewo. Wciąż, jednak, ceny dla Polaków są przystępne. Za dwudaniowy obiad w restauracji zapłaci się około 20 KM – czyli około 40 PLN. Za tradycyjną Bośniacką kawę 2,5 KM – czyli około 5 PLN. Piwo w restauracji – do 3 KM (6 PLN), kieliszek wina – do 5 KM (10 PLN). Za średniej wielkości zakupy w sklepie zapłaci się około 15 KM (30 PLN). Ceny noclegów są bardzo zróżnicowane w zależności od miasta i lokalizacji, dlatego przy opisywaniu poszczególnych miast, w kolejnych wpisach, wszystko wam opowiem.

 

Lotnisko w Tuzli / Аеропорт в Тузлі

Nasza trasa

Wiele z was pytało mnie na Instagramie o naszą trasę. Dlatego zrobiłam dla was mapkę i w skrócie ją opisałam. Myślę, że będzie to świetne zakończenie dzisiejszego postu i zapowiedź następnego, który będzie o pierwszym mieście z naszej trasy 😉

  1. Z Berlina mieliśmy bezpośredni samolot do  Tuzli. Lotnisko w Tuzli jest dość specyficzne, ponieważ jest jeszcze w trakcie budowy, a loty już normalnie się tam odbywają. Stamtąd transportem Wizzair dotarliśmy do Sarajewa. O Sarajewie przeczytasz tutaj.
  2. Umoljani – wieś w górach
  3. Mostar
  4. Dubrownik
  5. Trebinje
  6. Blagaj
  7. Počitelj
  8. Wodospady Kravica

 

*****

Чому саме Босня і Герцеговина?

Все почалось давно. В підлітковому віці я любила дивитись Міс Світу і Євробачення. Перед виступами учасників, завжди показували короткометражний фільм про кожного і його країну. Саме там, я перший раз побачила цю красу. Вона мене так вразила, що я вирішила колись побачити все це на власні очі. Зрештою, що тут розказувати, подивіться самі одне з останніх таких відео.

Міс світу 2017 учасниця з БіГ

Рік, а може два роки тому, я прочитала статтю про те, чому варто поїхати в Босню і Герцеговину. Тоді я навіть визначила трасу, з тим, що я хочу там побачити. Проте, білети на літак з Польщі були за дорогі. Тому я вирішила почекати на кращі ціни.

Один з плюсів життя в Берліні є те, що звідси літає дуже багато літаків. Вибір великий, тому ціни часто корисні. Коли ми в цьому році шукали місце на канікули, ми потрапили на дешеві квитки саме в БіГ. Саме собою, ми довго не задумувались і вирішили летіти!

Чи можна подивитись Босню і Герцеговину без прокату автомобіля?

Багато людей в Інтернеті каже, що це неможливе- проте я скажу, що це можливе. Ціна прокату автомобіля дуже б піднесла кошт цілої поїздки. Ми подорожуємо ощадно, тому вирішили обійтись місцевим транспортом. Автобуси тут дешеві і їздять кожного дня, деколи навіть щогодини. Вони комфортні і досить сучасні. Так навіщо платити за машину, паливо і переживати за парковку?!

Поїзд

На жаль в Босні і Герцеговині залізничний транспорт мало розвинутий. Весь час тут будують нові колії, щоб поєднати міста. Проте, є одна траса, яку всі обов’язково повинні побачити. Мостар- Сараєво, або в другу сторону. Ця траса внесена до списку однієї з трьох наймальовничіших трас поїздів в Європі. Ціна за білет смішна – всього 5 Євро. Поїзд дуже сучасний, швидкісний. Мене здивувало те, що в ньому можна дивитись фільми. В вагонах є декілька екранів, на яких йде фільм, а на кріслі у кожного є місце на навушники і переключатель. За допомогою переключателя можна вибрати радіо, або звук до фільму. Дуже зручно!

Чи в цій країні безпечно?

Так! Люди тут дуже привітні і помічні. На вулицях я не бачила п’яних, ані таких, які тільки шукають поводу тебе зачіпити. Єдине, що кидається в очі – це жінки з дітьми на вулицях, які жебрають. Діти ці, підходять до людей і просять гроші. Спочатку, я подумала, що, мабуть, життя в цій країні скрутне і ці жінки з дітьми не мають грошей на їжу. Проте, протягом однієї з екскурсій, екскурсовод нам розповів, що це місцеві цигани. Вони дістають допомогу і мають де жити, а жебрають, тому, що це їх спосіб на життя. Та що тут багато говорити, в Україні таких циганів теж багато.

Після війни, яка була в БіГ в 90-х роках, люди дуже до себе зблизились і охоче допомагають, тим, в яких скрутне становище. Саме тому, бідні не виходять на вулицю, щоб жебрати.

Релігія

Більше ніж половина населення- це мусульмани. 36% населення – православні і тільки 12% – католики. Те, що тут багато мусульманів – це видно відразу на вулиці. Проте, тут іслам інший, він більш пристосований до сьогодення. Жінки носять хіджаб – чорне, довге вбрання, яке прикриває тіло і обличчя, проте не всі. Більшість мусульманок одягає звичайний скромний одяг і має на голові хустку. Бувають теж такі, в яких хіджаб голубого кольору, або бордовий. Мусульмани тут п’ють ракію – це їхній відповідник горілки, на базі винограду. Ракія дуже міцна- вміст алкоголю більший ніж в звичайній горілці. Хоча населення БіГ має різне віросповідання, вони мирні і привітні один до одного.

Погода влітку

Влітку тут дуже спекотно. В серпні і вересні тут вище 40 градусів тепла. Тому між 14 і 18 годинами тут неофіційна сієста. Ми відпочивали тут від половини червня і потрапили на дивну погоду – був дощ і температура впала до 12 градусів. На щастя, це тривало тільки декілька днів.

Валюта

В Босні і Герцеговині державна валюта – це конвертибільна марка, скорочення KM. В неї стабільний курс до Євро 1 EUR= 1,95583 KM.  Чому так дивно? – Після війни в Босні і Герцеговині було підписано багато договорів, щоб допомогти країні стабілізувати ситуацію, а також не допустити до наступних спорів. Серед цих порозумінь було також про державні гроші. Після цього договору всі гроші Босні і Герцеговини положили в банки за кордоном і вирішили, що курс до Євро буде завжди стабільним.

Ціни

Ціни трошки відрізняються в кожному місті. Найдорожчою є столиця- Сараєво. В інших містах дешевше. Проте, якщо порівняти ціни в цій країні з іншими європейськими країнами, тут доступно. За обід – перше, друге і напиток, в ресторані треба заплатити 20 KM – це 300 грн. За традиційну боснійську каву  в кафе 2,5 KM – це 35 грн. Пиво в ресторані – до 3 KM- тобто 40 грн. Фужер вина до 5 KM –   70 грн. За середньої величини покупки в супермаркеті треба заплатити 15 KM – це 215 грн. Ціни за помешкання різні – все залежить від міста і від стандарту. Про це я детальніше напишу, в наступних статтях, коли буду розповідати про кожне із міст, де ми були.

Аеропотр в Тузлi / Lotnisko w Tuzli

Наш маршрут

Багато з читачів мене запитувало в Інстаграмі про те, як виглядав наш маршрут. Саме тому, я вирішила вам зробити карту і про це коротко тут написати. Думаю – це буде гарне закінчення першого посту про Босню і Герцеговину, а також цікавий трейлер для наступної статті, про перше із міст 😉

  1. З Берліна ми летіли літаком Wizzair прямо в Тузлу. Аеропорт в цьому місті дуже відрізняється від решти – тут його ще добудовують, а літаки вже літають. Звідти бусом Wizzair ми поїхали в Сараєво. Про Сараєво читайте тут.
  2. Умоляні – це село високо в горах
  3. Мостар
  4. Дубровник
  5. Требіньє
  6. Благай
  7. Почітель
  8. Водоспади Кравиця

 

 

 

Continue Reading

10 kroków żeby poczuć Londyn/ 10 кроків щоб зрозуміти Лондон

 

1. Uwaga turysto!

Czytam na drodze „Look left” – patrzę w lewo w prawo i tak z pięć razy – biegnę!
Co za szaleństwo z tymi samochodami i rowerami?!! Zupełnie zapomniałam o tym, że Anglicy jeżdżą inaczej niż wszyscy na świecie. Jestem pewna, że niejeden turysta już wpadł pod samochód, który jechał „nie z tej strony”. Jak dobrze, że ktoś się domyślił i tuż obok przejścia dla pieszych napisał, w którą stronę należy patrzyć. Bez tego, żaden turysta nie wrócił by stamtąd na własnych nogach 😉

2. Bez oczekiwań

Jadąc do Londynu nie miałam żadnych oczekiwań. Dziwne, jak na osobę, która zawsze twierdziła, że jak tylko otrzyma polskie obywatelstwo, pojedzie zobaczyć Londyn. To miasto zawsze wydawało mi się takie nieosiągalne, ze względu na ukraiński paszport, że nigdy nie rozważałam, jak tam jest. Dopiero dzień przed wyjazdem, zaczęłam się ekscytować, że już niedługo zobaczę Londyn. Po tym, zaczęłam szperać w Internecie, w poszukiwaniu tego, co warto tam zwiedzić. Okazało, że jest tyle ciekawych miejsc do zobaczenia, że można by było oglądać go przez tydzień albo nawet i dwa.

3. Znane miejsca

Wiedziałam, że chcę zobaczyć Big Bena, Buckingham Palace, Tower Bridge, London Eye, Oxford street, Hydepark – resztę miejsc chciałam odkryć niespodziewanie.

4. Obiad w China Town

Po wyjściu z autobusu przywitało nas słoneczko. Wygłodniali udaliśmy się do China Town na obiad. Jaki tam ogromny wybór knajp! Oczy dosłownie rozbiegają się. Niestety, ceny trochę nas zawiodły. Zdecydowanie berlińskie ceny w knajpach są o wiele korzystniejsze. Najlepszą opcją, którą udało nam się znaleźć , okazała się knajpa w której płacisz raz 10 GBP, po czym można jeść ile chcesz. Z China Town spacerkiem doszliśmy do Leicester Square, na którym jest dosyć tłoczno, ze względu na uliczne występy i dwa zapadające w pamięci sklepy M&M’s World i Lego Store.

5. Spacer nad Tamizą

Najmilej ze wszystkich miejsc wspominam spacer nad Tamizą, który zaczęliśmy od London Bridge i skończyliśmy przy Tower Bridge. Pomimo deszczu można było się zrelaksować i cieszyć się widokami. Na szczęście niewiele osób podąża tą drogą, więc jest dosyć cicho i bardzo klimatycznie.

6. Relaks w Whitehall Gardens

Whitehall Gardens okazały się bardzo miłą niespodzianką i wiem, że będę chętnie tam wracać, przy kolejnych wizytach w Londynie.

7. Londyńska sztuka uliczna

W wielu miastach, które zwiedziliśmy korzystaliśmy z free tours. Londyn nie był wyjątkiem. Na czym polegają takie wycieczki oraz free tours w Berlinie znajdziesz tutaj. Oferta takich wycieczek w Londynie jest ogromna. Wybraliśmy się na Strawberry tours pod nazwą FREE STREET ART & GRAFFITI TOUR. Właśnie na nim odkryłam inne oblicze Londynu. Zwiedziliśmy biedniejszą część miasta, która jest bardzo atrakcyjna. Graffiti z głębokim przesłaniem, niejednokrotnie prawdziwe dzieła sztuki, podziwialiśmy na ścianach domów, drzwiach, płotach, znakach drogowych. Jednak to nie wszystko co złożyło się na mój zachwyt. Okolica, którą zwiedziliśmy okazała się tętniąca życiem, pełna wyjątkowych knajp, sklepów i przepięknych vintage shopów. Wiem, że gdybym mieszkała w Londynie, spędzałabym tam mnóstwo czasu.

8. Zostań bohaterem filmu

Znacie uczucie, kiedy idziesz przepiękną ulicą i nagle wydaje ci się, że jesteś bohaterką pięknego filmu? Właśnie takie uczucia wzbudziło we mnie Nothing Hills. Wydaje się nierealnie piękny i idealny, aż ciężko uwierzyć, że to wszystko dzieje się na jawie. Wciąż czuje niedosyt tego miejsca, mogłabym tam spacerować całymi dniami.

9. Miasto w mieście

Jest jedno miejsce w Londynie, które dało mi do zrozumienia, jak wielkie i potężne jest to państwo. City of London. Ta część miasta kieruje się własnymi prawami. Jest to miasto w mieście. Mają tu swojego gubernatora, własne stawki podatkowe. Nawet królowa nie może nic tu zmieniać. City of London jest prawdziwym sercem biznesu. Olbrzymie i przedziwne wieżowce mówią same za siebie.

10. Dostrzec szczegóły

Zrozumieć i poczuć nowe miejsce, można tylko wtedy, gdy zacznie się dostrzegać szczegóły. Ja w taki sposób zawsze znajduje zaskakujące rzeczy.

Co mnie zaskoczyło w Londynie?

  • Angielska uprzejmość. Obsługa sklepu, dworca, knajpy, czy przypadkowo spotkany przechodni- wszyscy jak jeden mówią jak z poradnika dobrego zachowania.
    Roślinność. Wiecie, że w Londynie są palmy?! Drzewa i trawniki mają bardzo intensywny zielony kolor, aż trudno uwierzyć, że są prawdziwe.
  • Asortyment w sklepach. Jest wiele przetworzonych produktów, mała ilość produktów dla wegetarian, a ceny na eko produkty są wysokie.
  • Gniazdka. Wierzcie czy nie, ja nie wiedziałam, że Anglicy używają innych gniazdek niż większość ludzi na świecie.
  • Angielskie podejście do deszczu. Wiele osób chodzi bez parasolek i kapturów, więc spawdzając pogodę przez okno nie należy się kierować przechodnimi.

Podsumowując, pomimo pogody, uważam ten wyjazd za bardzo udany. Londyn okazał się klasycznym, a zarazem bardzo kolorowym miastem. Jakość obsługi, piękny język, urocze domy, mieszanka kulturowa i nowoczesne rozwiązania, to tylko kilka powodów dla których to miasto jest takie wyjątkowe. Po tym jak zobaczyłam Londyn, zdecydowanie nabrałam ochotę na więcej Anglii. Chętnie będę wracać do Londynu, jestem pewna, że to miasto jeszcze ma wiele do zaoferowania!

Kto z was miał okazje być w Londynie? Jak postrzegacie to miasto?

********

1. Увага туристи!

Читаю напис на дорозі „дивись ліворуч” – дивлюсь ліворуч, праворуч і так п’ять разів підряд, а потім біжу!
Ох ж ці дивні англійські водії і велосипедисти! Я зовсім забула про те, що англійці їздять „не з тої сторони, що треба”. Я впевнена, що не один турист попав тут через це в аварію. На щастя, хтось додумався написати на дорозі куди дивитися. Якщо б не це, мабуть жодний турист не повернувся би звідси без тілесних пошкоджень ;).

2. Без очікувань

Коли я їхала дивитись Лондон, я нічого не очікувала. Можливо це дивно звучить, тим більше, що я завжди говорила, що як отримаю польське громадянство, першою чергою, я поїду в Лондон. Просто з моїм українським паспортом – це місто здавалось зовсім нереальним. Я усвідомила собі, що їду в Лондон, лише день перед поїздкою. Тоді, я почала дивитись в Інтернеті, що там можна цікавого побачити. Виявилось, що тут стільки цікавого, що можна його дивитись тиждень або й два.

3. Відомі місця

Я дуже хотіла побачити Біг Бен, Букінгем палац, Тавер Брідж, Лондон Ай, Оксфорд стріт  і Хайде парк. Інші цікаві місця, я хотіла побачити випадково, гуляючи містом.

 

4. Обід в Чайна Тавн

Автобус з аеропорту привіз нас в центр. Після дороги ми встигли зголодніти, тому відразу вирішили піти в Чайна Тавн – тобто китайський район, щоб пообідати. Скільки там було ресторанів! Ми не знали в яку сторону дивитись. На жаль, ціни виявились не такі дешеві, як ми цього сподівалися. Якщо порівняти ці ціни з берлінськими, то в Берліні набагато дешевше. Ми обрали місце, де платиш при вході 10 фунтів і їж скільки хочеш. Після обіду ми пройшлись до Лейцестер сквер, де було дуже багато людей. Там можна подивитись вуличні виступи, а ще є два магазини, які всім рекомендую відвідати- перший M&M’s World, другий- Lego Store.

5. Прогулянка берегом Темзи

 

Найбільше з усього мені сподобалась прогулянка берегом Темзи. Ми йшли від Лондон Брідж до Тавер Брідж. Був дощ, проте було дуже гарно і тихо. Цю дорогу вибирає мало людей, тому така прогулянка -це саме задоволення.

 

6. Релакс в затишку

Уайт Ґарден ми знайшли зовсім випадково. Там дуже затишно і я охоче сюди повертатимусь, коли буду в Лондоні.

7. Вуличне мистецтво

В багатьох містах, які ми відвідали ми були на екскурсіях – фрі турс. На чому вони полягають і про такі екскурсії в Берліні прочитаєте тут. В Лондоні таких екскурсій дуже великий вибір. Ми вибрали Стравбері Тур з назвою Фрі стріт арт енд ґраффіті тур( FREE STREET ART & GRAFFITI TOUR ). Ця екскурсія мені показала Лондон з іншого боку. Ми гуляли бідним, проте дуже цікавим районом. Там дуже багато графіті з подвійним значенням. Деякі з них- це справжні шедеври. Графіті повсюди- на стінах, парканах, дорожніх знаках. Проте, не тільки графіті мене вразили. В цьому районі дуже багато оригінальних магазинів, ресторанів зі східною кухнею, неймовірних вінтаж магазинів. Якби, я жила в Лондоні, я б проводила в цьому місці багато часу.

8. Стань героєм фільму

В вас було таке, що йдеш вулицею і в тебе таке враження, що ти герой якогось фільму? В мене так було, коли я прогулювалась Насінґ Хілл. Там, так красиво, що тяжко повірити в те, що це правда. Я охоче буду туди повертатись, коли буду в Лондоні.

9. Місто в місті

Є в Лондоні таке місце, в якому можна відчути, яка Англія могутня країна. Лондон сіті – це місто в місті. В нього свої закони, свій губернатор, свої податки. Навіть королева не може там нічого змінювати. Це могутній центр бізнесу. Величезні і дивні хмарочоси не залишають ніяких сумнівів.

 

10. Зауважити дрібниці

Зрозуміти нове місце можна тільки тоді, коли побачиш дрібниці, які його відрізняють від решти. Я люблю приглядатись, саме тому багато речей мене дивує.

Що мене здивувало в Лондоні?

  • Англійська вічливість – в магазині, на вулиці, в ресторані чи на вокзалі, кожен англієць говорить так, як пишуть в книгах про вічливість.
  • Рослини. Ви знали, що в Лондоні ростуть пальми?! Дерева і трава мають такий насичений зелений колір, що тяжко повірити в те, що це природній колір.
  • Асортимент в магазинах. В магазинах продають дуже багато готової їжі. Мало їжі для вегетаріанців, а екологічні продукти дорогі.
  • Розетки. Не знаю, як ви, але я не знала, що в них інші розетки ніж в більшості країнах.
  • Англійський підхід до дощу. Багато людей не вживає парасольок чи капішонів. Здається, що вони зовсім не переймаються дощем.

 

Лондон мені дуже сподобався і навіть погана погода, не перешкодила мені полюбити це місто. Елегантність, вічливість, культура, іновації, чарівні будиночки, різні культури, мова – тільки декілька причин, щоб назвати це місто особливим.  Після Лондона, мені захотілось побачити також і інші міста в Англії. Я охоче буду повертатись в Лондон, бо впевнена, що в цьому місті є ще багато цікавого.

Continue Reading

Magia Gdańska / Чарівний Гданськ

Daleko do zachwytu

Trójmiasto ma w sobie jakąś magię, która powoduje spokój i szczęście. Gdy, przyjechałam do Polski to miejsce wydawało mi się tak strasznie daleko. Daleko od rodzinnego domu i od wszystkiego, co znam. Po raz pierwszy zobaczyłam Gdańsk w sierpniu 2005 roku. Po ciężkiej i bardzo długiej podróży autobusem, gdzieś po północy wysiadłam w Gdańsku. Zapamiętałam okolice dworca kolejowego, które nie zrobiły na mnie żadnego wrażenia. Za kilka dni miałam okazję zobaczyć starówkę. Szczerze powiedziawszy, obiad w Sphinx, który wówczas zjadłam był dla mnie większym przeżyciem, niż zobaczenie miasta. Dopiero po kilku latach, gdy skończyłam szkołę i wróciłam do Trójmiasta, w zaczęłam na Gdańsk patrzyć inaczej.

M jak Mariacka

Moja miłość do Gdańska zaczęła się rodzić dopiero po trzecim roku studiów. Wtedy zaczęłam pracę na recepcji, w małym hoteliku przy ulicy Mariackiej. Właśnie od tej ulicy wszystko się zaczęło. Codziennie w samo południe słuchałam dzwonów z Bazyliki Mariackiej, a z okien roznosił się piękny widok na ulicę. Gdy kończyłam pracę, chętnie przechadzałam się okolicą. Wpatrywałam się w każdy szczegół kamieniczek na starówce. Po skończeniu studiów, przeprowadziłam się do Gdańska na dobre. Jedno z moich pierwszych mieszkań znajdywało się rzut beretem od ul. Długiej. Prawie codziennie rezygnowałam z szybszej drogi do domu i wybierałam spacer przez starówkę. Wtedy zdałam sobie sprawę z tego, że zakochałam się na dobre.
Dziś mieszkając daleko, doceniam piękno Gdańska jeszcze bardziej. Ta więź stała się dla mnie jeszcze bardziej intymna. Gdy dziś oglądam zdjęcia z mojego samotnego spaceru po Gdańskiej starówce, czuję takie ciepło i szczęście.
Chcę podzielić się moim Gdańskiem z tobą. Poprowadzę cię w te wszystkie magiczne zakątki, żebyś też mogła poczuć tę magię.

Do zakochania jeden dzień

ul. Długa

Zacznijmy od ulicy Długiej. W sezonie w ciągu dnia roi się tu od turystów i ulicznych sprzedawców. Jest głośno i tłoczno. Jeśli chcesz poczuć to miejsce po mojemu,  zapomnij o spacerze w środku dnia. Najpiękniejszą porą na spacer jest wczesny poranek, gdy wszystko budzi się ze snu. Wtedy można poczuć niesamowitą więź z tym miejscem. Świeże powietrze przeczesuje twoje włosy, słońce całuje w policzki, a ty głaszczesz oczami piękne zabytki.

ul. Piwna

Przejdź przez Zieloną bramę. Na Motławie w rządek ustawiły się statki, które przewożą turystów. Takim statkiem możesz przepłynąć się na Westerplatte, gdzie rozpoczęła się druga wojna światowa. Po drugiej stronie Motławy znajduje się drewniany pomost do spacerowania, z pięknymi widokami na kamieniczki. Od Zielonej Bramy skręć w lewo i wejdź przez Bramę Chlebnicką – witaj na ulicy Piwnej. Wielka stara kamieniczka po lewej to dom studentów Akademii Sztuk Pięknych. Dla mnie on asocjuje się z Narnią. Nigdy nie byłam w środku, ale w moim wyobrażeniu, za tymi drzwiami kryje się prawdziwa magia. Ale chodźmy dalej. Za chwilę zobaczysz najbardziej znany kościół na starówce – Bazylikę Mariacką. Wielkie mury robią ogromne wrażenie. W środku jest dosyć surowa, ale warto wybrać się na wieżę z której zobaczysz miasto z góry. Jest pięknie! Po takim wysiłku dobrze jest się wybrać na kawę w towarzystwie dobrego ciasta. Na Piwnej są aż trzy moje ulubione kawiarnie. Pikawa, Retro cafe i Józef K. Każda wyjątkowa na swój sposób, a dodatkowo piękny widok z okna masz gwarantowany. Ulica Piwna kończy się pięknym budynkiem, w którym znajduje się Akademia Sztuk Pięknych.

ul. Świętego Ducha

Teraz skręć w prawo i jeszcze raz w prawo. Ulica Świętego Ducha. Idź do samego jej końca. Ta ulica jest skromna ale bardzo urocza. Nawet nie zauważyłaś, gdzie uciekł czas, zobacz na zegarek dochodzi godzina 12:00.

Magia na Mariackiej

Teraz czas na moją magiczną Mariacką. Z ulicy Świętego ducha skręć w prawo, gdy zobaczysz Bazylikę Mariacką od tyłu, oznacza, że jesteś na miejscu. W samo południe spacer tą ulicą to sama przyjemność. Jest tu cicho i przytulnie, a jedyną oprawą muzyczną są melodie z dzwonnicy Bazyliki Mariackiej.

 

Piknik na Górze Gradowej

Gdy dopadnie Cię głód na obiad możesz się wybrać do kilku miejsc. W okolicach starówki polecam Pueblo – miejsce z cudowną meksykańską atmosferą i przepyszną kuchnią. Dla bardziej oszczędnych polecam piknik w pięknym miejscu, z cudownym widokiem na miasto. Najlepszym miejscem na taki piknik jest góra Gradowa. Żeby tam się dostać wystarczy dojść do dworca PKS, który znajduje się po drugiej stronie torów od dworca PKP. Mijasz dworzec PKS, idąc w stronę przeciwną od starówki, skręcasz w lewo w niepozorną uliczkę z garażami i idziesz schodami do góry. Można iść na samą górę i tam znaleźć miejsce na piknik, bądź skręcić w prawo po pierwszych schodach i dojść do Krzyża Milenijnego. Właśnie przy nim zobaczysz najpiękniejszy widok na miasto i stocznię Gdańską. Niestety, gdy ostatnio tam byłam widziałam, że jest renowacja tego miejsca i nie da się wejść do samego Krzyża, ale obok widok też jest całkiem ładny.

Gdańsk to nie tylko starówka

Myślisz, że to już koniec naszej wycieczki? – Nic bardziej mylnego! Teraz zapraszam cię do Parku Oliwskiego, tam doświadczysz relaksu w środku miasta, posłuchasz koncertu na ruszających się organach w zabytkowej katedrze, zobaczysz Pałac Opacki. Park Oliwski jest jednym z ulubionych miejsc mieszkańców Gdańska, nic dziwnego, bo jest po prostu piękny! Z Oliwy już całkiem niedaleko do Brzeźna, gdzie można przejść się na molo, usiąść na piasku, posłuchać szumu fal i krzyku mew. Na kolacje polecam wybrać się do Gdańsk Wrzeszcz. Wrzeszcz dla mnie jest zagłębiem kulinarnym. Możesz pójść na uroczą ulicę Wajdeloty, gdzie masz spory wybór knajp i pubów, bądź zjeść na nowoczesnym osiedlu Garnizon. Osiedle Garnizon słynie z szerokiej gamy restauracji, naprawdę wartych polecenia. Ciekawostka tego osiedla – powstało ono na miejscu starego garnizonu wojskowego, w nowej odsłonie jest naprawdę inne od reszty miejsc. Wieczorem w weekendy w miejscu pod nazwą Stary Maneż, często odbywają się koncerty, można wypić piwo i po prostu fajnie spędzić czas. To był piękny dzień! Jestem pewna, że po nim też czujesz mięte do Gdańska!

Pod wersja ukraińską zostawiam dla ciebie listę moich ulubionych kawiarni, lodziarni, restauracji, pubów i innych ciekawych atrakcji w Gdańsku.

Udanego weekendu!

*******

Гданськ має в собі якісь чари, які приносять спокій та щасття. Коли я приїхала в Польщу, це місто здавалось мені таким далеким. Далеким від рідної домівки і від усього, що я знала. Перший раз я побачила Гданськ в серпні 2005 року. По тяжкій і далекій подорожі автобусом, всередині ночі я висіла саме в ньому. З того дня я запам’ятала околиці ЖД вокзалу, які на мене не зробили ніякого враження. Декілька днів після цього, я була на екскурсії старим містом. Щиро кажучи тоді, для мене більш захоплюючим виявився обід в ресторані Sphinx, ніж саме місто. Пройшло декілька років, я закінчила школу і повернулась в Тримісто і тільки тоді, мій погляд на це місто почав змінюватись.

М як Маріацька

Після третього курсу, влітку я працювала в маленькому готелі на вулиці Маріацькій. Якраз на Маріацькій все й почалось. Кожного дня o 12:00 я слухала дзвони з Базиліки Маріацької, а з вікна відкривався просто неймовірний краєвид на вулицю. Після робочого дня, я не спішила додому, а залишалась ходити по старому місті, щоб роздивлятись кожну з кам’яничок. Потім, коли я закінчила інститут, я перебралась в Гданськ на постійне проживання. Одна з моїх перших квартир, була зовсім неподалік вулиці Длуґа, яка є центральною частиною старого міста. Майже кожного дня, я поверталась додому довшою дорогою, щоб пройтись центром. Саме тоді, я зрозуміла, що закохалась назавжди. Тепер, коли я живу далеко, мене ще більше вражає краса цього міста. Наші стосунки тепер більш особисті. Роздивляюсь фото, які я робила в минулому тижні, коли сама гуляла по Гданську і на серці, якось так радісно і гаряче. Хочу поділитись з тобою моїм Гданськом. Сьогодні я покажу тобі найбільш чарівні місця цього міста, щоб і ти могла відчути ці чари.

Щоб закохатись вистарчить один день

вулиця Довга (Długa)

Почнемо від основної вулиці в центрі, яка називається Длуґа. В сезоні всередині дня тут повно туристів, вуличних продавців – одним словом гамірно. Цю вулицю я рекомендую відвідати рано-вранці. Тільки так, ти відчуєш її по справжньому. Місто тільки просипається, вулиця зовсім пуста, свіжий вітер чеше твоє волосся, сонечко цілує в щоки, а ти ніжним поглядом гладиш чарівні споруди.

вулиця Пивна (Piwna)

Закінченням вулиці Длуґа є Зелена Брама (Zielona Brama). За нею, на березі річки Мотлава в рядочку чекають екскурсоводні кораблі. На них можна попливти на Вестерплатте, де почалась друга світова війна. З другої сторони річки є дерев’яний бульвар, на якому можна роздивлятись будинки старого міста з далека. Поверни від Зеленої Брами вліво, пройдись берегом і зайди в вулицю через Браму Хлібницьку (Chlebnicka Brama). Ось таким чином ми опинились на вулиці Півній. Відразу на початку цієї вулиці, по лівій стороні є гуртожиток студентів Академії Мистецтв. Для мене цей будинок асоціюється з Нарнією. Думаю, що за його дверима зовсім інший світ- світ краси і натхнення. Йдемо далі. Зараз відкриється краєвид на найбільш відому в Тримісті церкву – Базиліку Маріацьку. ЇЇ висота вражає, проте всередині дуже скромно. Ми підемо піднятись на самий верх дзвінниці, бо там найкращий краєвид на місто! Після такої гімнастики, тобі точно захочеться відпочити з чашечкою ароматичної кави і чимось солоденьким. На вулиці Півній є аж три мої улюблені кавярні. Pikawa, Retro cafe i Józef K. Кожна з них особлива по своєму і в кожній з них, просто чудовий краєвид на вулицю.

Вулиця Святого Духа (Świętego Ducha)

Вулиця Півна закінчується дуже красивим будинком – тут знаходиться Академія Мистецтв. Від нього поверни вправо і ще раз вправо – ми на вулиці Святого Духа. Пройдись нею до кінця, не спіши – вона скромна, але дуже чарівна. Ти навіть не помітиш, де подівся час і ось на годиннику доходить 12:00.

Вулиця Маріацька (Mariacka)

Швиденько повертаєм вправо. Якщо навпроти бачиш Базиліку ззаду, значить ми на місці. Тут тихо, майже не має людей, але, як тільки годинник виб’є 12:00 з дзвінниці почуєш музику. Тут її слухати найкраще.

Пікнік на Горі Градовій (Góra Gradowa)

Коли зголоднієш, на обід можна піти в декілька місць. Недалеко Академії Мистецтв є ресторан Pueblo, тут така мексиканська атмосфера, а ще надзвичайно смачно. Якщо, ти належиш до ощадних людей, в мене для тебе є також чудова пропозиція. Зробимо пікнік з чудовим краєвидом на місто зверху, на Горі Градовій. Дойти сюди не тяжко. Йдемо на ЖД вокзал, переходим підземним переходом в сторону автовокзалу – виходим правою стороною на вулицю. Тепер трошки прямо і повертаємо вліво в маленьку вуличку, коло гаражів. Йдемо сходами вверх. Можна йти до кінця, а можна після перших сходів повернути вправо, тоді дійдем до Хреста Міленійного. Саме під цим христом найкращий краєвид. В минулому тижні, коли я там була – була реконструкція, тому під сам хрест мені не вдалось підійти. Нище хреста краєвид теж гарний, варто побачити.

Гданськ – це не тільки старе місто

Думаєш це кінець нашої екскурсії? – А ось і ні! В мене є ще, що показати. Тепер міським поїздом або ж трамваєм  під’їдемо в Парк Олівський (Park Oliwski).  Всі мешканці Гданська обожнюють це місце недарма. Тут чарівна природа, можна послухати концерт на танцюючих органах в старовинній церкві, побачити Палац Опацький. З Парку можна підїхати до Бжезьна (Brzeźno) – це недалеко. В Бжезьні прогуляємось по моло, посидимо на піску, послухаємо шум хвиль і крик чайок.

На вечерю варто поїхати до Гданськ Вжещ (Wrzeszcz). Як на мене – це найбільш кулінарна частина міста. Можна піти на чарівну старовинну вулицю Вайделоти (Wajdeloty), де багато цікавих ресторанів і барів, або ж вибрати сучасний район Гарнізон (osiedle Garnizon). В Гарнізоні ресторанів просто безлік. Всі на високому рівні, кожен щось знайде для себе. Цікавий факт про цей район- колись в цьому місці була військовий гарнізон. Зараз все переробили по новому і зробили гарне, і особливе місце до життя та відпочинку. В вихідні в закладі Старий Манеж (Stary Maneż), який там знаходиться, часто проводять концерти. Крім того, там на місці варять пиво. Просто чудове місце на відпочинок!  Ось наш день підійшов до кінця, я впевнена, що після нього і ти захопилась моїм Гданськом.

На кінець залишаю вам назви моїх улюблених кафе, ресторанів, барів та інших місць, де можна гарно провести час в Гданську.

Jedzenie/ Де з’їсти?

Kawiarnie/ Кафе

Lodziarnie/ Морозиво

Wieczorne wyjścia/ Де провести вечір?

Warto zobaczyć/ Варто відвідати

Continue Reading

Hej Berlin / Привіт Берлін

Wyjazd do Berlina przekładałam jeszcze od lata. Zawsze było coś ważniejszego. Dziś, bardzo się cieszę, że moja pierwsza styczność z tym miastem była właśnie w okresie przedświątecznym.

Dojazd

Z Poznania do Berlina rzut beretem, więc można pozwolić sobie na częste wypady. Po raz pierwszy pojechaliśmy do Berlina Polskim Busem. Zaskakujące, że jak na taką odległość bilet wcale nie był taki tani. 272 km. pokonaliśmy w ponad cztery godziny, a bilet w jedną stronę kosztował 100 PLN. Od przystanku końcowego, długo jechaliśmy metrem, żeby dotrzeć do Aleksender Platz. Dla porównania – pociąg jedzie niecałe trzy godziny i to do samego centrum. Jeśli kupować bilet z około dwutygodniowym wyprzedzeniem, zapłacisz mniej niż 100 PLN. Polecam również bla bla car. Ta opcja okazała się najtańsza i najszybsza dla nas. Koszt średnio między 40 a 70 PLN z osoby.

Bilety na transport Berlin

Bilet na metro można kupić tuż przed wejściem na peron lub na samym peronie. Koszt 2,8 Eur. Taki bilet jest na 120 min. od skasowania i jest na wszystkie środki transportu. Jest, jednak jedno „ale” – nie możesz go użyć do podróży tam i z powrotem tym samym środkiem transportu. Można, jednak, wrócić okrężną drogą i wszystko wtedy gra. Jest jeszcze bilet 24 godzinny, który kosztuję 7 Eur. Pełny cennik znajdziesz tu.

Dobry sposób na zwiedzanie

Wciągu dnia polecam wybrać się na free tour po Berlinie. Są to wycieczki, które startują w określonych godzinach, zazwyczaj w okolicy największych atrakcji. Pod koniec takiej wycieczki dajesz napiwek przewodnikowi w zależności od twojego uznania. Wycieczki są w języku angielskim, ponieważ uczestnicy są z różnych krańców świata. Takie zwiedzanie miasta jest mniej formalne niż na klasycznych wycieczkach, przewodnicy są młodzi, energiczni i opowiadają same konkrety, więc nie masz szansy się znudzić. Po za tym, można poznać wiele ciekawych osób, z którymi będziesz zwiedzać miasto. Czas trwania to około 3-4 godzin.

Można oczywiście zwiedzać miasto samemu, tak jak zrobiłam podczas mojej wizyty w Berlinie w listopadzie. Ja zdecydowanie bardziej poznałam Berlin i odczułam klimat tego miasta dopiero po free tour.

Miejsca, które polecam zobaczyć w Berlinie

Nie będę wymieniać wszystkiego po kolei, ponieważ przygotowałam dla was mapkę, z zaznaczonymi przeze mnie miejscami, wartymi obejrzenia. Tu możesz ją pobrać w lepszej jakości.

Praktyczna wskazówka:

Jeśli wybierasz się oglądać wyspę muzeów i masz ze sobą bagaż, możesz go zostawić w skrzynce na bagaże po lewej stronie od wejścia do Katedry Berlińskiej. Skrzynki pobierają zwrotne 2 Euro za klucz.

Katedra Berlińska

Jak inaczej spędzić czas w Berlinie

Jarmark świąteczny

W porze zimowej szybko robi się ciemno i to jest idealny moment, żeby pójść na jeden z wielu jarmarków świątecznych w mieście. Łącznie byłam na siedmiu. Każdy ma swój klimat, więc warto się wybrać co najmniej na dwa. Największe wrażenie na mnie zrobił Gerdanmer Markt. Jest to jedyny do którego obowiązuje na wejściu bilet (1 Eur) i jest zdecydowanie najlepszy pod względem rękodzieła, które można tam kupić.

Nocne życie

Berlin jest znany z nocnego życia i warto z tego skorzystać. W mieście roi się od pubów oraz imprez. Skąd wiedzieć gdzie pójść, żeby się nie zawieść? W Berlinie są organizowane wycieczki po pubach i dyskotekach. Jest ich naprawdę wiele i ceny są zróżnicowane. My byliśmy na Anty-Pub Crawl. Koszt to 12 Eur – obejmuje on opiekę dwóch przewodników, sześć szotów, wejście do dwóch imprez oraz 3 pubów. Taniej i lepiej być nie może! Takie wycieczki startują z hosteli, można również przyjść pod  Old CCCR bar chwilę przed 21:00, gdzie wszyscy czekają na start. Obowiązkowo zabierz ze sobą dowód, bo musisz mieć ukończone 18 lat, żeby móc wziąć udział. Na początku bardzo się wahałam czy iść, ale nie żałuję, że poszłam! Nasza grupa składała się z 30 osób różnych narodowości. Poznaliśmy tyle wspaniałych i ciekawych ludzi z różnych zakątków świata. To niesamowite, jak można dobrze się bawić z dopiero poznanymi osobami. A do tego, w życiu bym nie trafiła w tak różne puby i imprezy w ciągu jednej nocy! Naprawdę gorąco polecam przekonać się na własnej skórze!

Inne muzeum

Chciałabym wspomnieć o kolejnym równie ciekawym miejscu w Berlinie. Museum fur Naturkunde. Jest to muzeum poświęcone naturze. Wejście kosztuje 8 Eur. Muzeum jest wielkie, ale najciekawszym jego elementem były ogromne szkielety dinozaurów! Po za tym, jest wiele ciekawych sal i bardzo nowoczesne rozwiązania, których dotychczas jeszcze nie spotkałam.

Miasto z lotu ptaka

Jeśli chcecie podziwiać miasto z góry polecam Siegessäule, innymi słowami berlińska statua wolności. Koszt to zaledwie 3 Eur. Wieża telewizyjna jest bardziej popularna, ale koszt wejścia jest 13 Eur i dodatkowo są długie kolejki.

Co spróbować w Berlinie?

  • Jeśli, nie jesteś wegetarianinem, tak jak ja, to warto spróbować miejski specjał – Currywurst. Jest to kiełbaska z przyprawami, ponoć inna niż mamy w Polsce. Znajdziesz ją na każdym jarmarku świątecznym
  • Gluckwein, czyli grzaniec. Są różne wersje, więc polecam spróbować. Również dostępny na jarmarku.
  • Kebab. Większość osób twierdzi, że kebap jest z Turcji, ale berlińczycy twierdzą, że powstał w Berlinie. Jest zupełnie inny, niż ten dostępny w Polsce. Po pierwsze jest o wiele większy, a po drugie lepiej doprawiony. Wersja wegetariańska z grilowanymi ważywami bądź falaflem jest przepyszna. Najlepszego jadłam w Royal 44. 
  • Piwo, tu chyba nie muszę się zbytnio rozpisywać, bo każdy wie, że w Niemczech piwo jest dobre!
  • Entuzjaści zdrowego jedzenia znajdą dla siebie mnóstwo opcji. My byliśmy w Simply Keto Cafe, które zaserwowało nam pizze wegetariańską na cieście migdałowym.

Na pewno jeszcze długo będę wspominać nasze wypady do Berlina i chętnie będę tam wracać. To miasto ma wiele do zaoferowania. Berlin nie jest bliski mojemu sercu ze względu na zabytki. Bo szczerze mówiąc, takich naprawdę pięknych, można policzyć na palcach jednej ręki. Najwspanialszym w tym mieście jest to, co zostało stworzone w ostatnich kilkunastu latach. Piękne murale na ścianach, nowoczesne budynki, kontrastowe wnętrza, oraz przede wszystkim wolni ludzie, którzy nie boją się być innymi!

********************************

Поїхати в Берлін ми планували ще влітку. Все, якось не було часу, аж прийшов листопад. Хоча я впевнена, що влітку там можна гарно відпочити, я рада, що перший раз я побачила його перед святами.

З Познаня до Берліна зовсім недалеко. Якісь 272 км. Дивне, що Polski Bus їхав понад чотири години і коштував 100 злотих. Потім ще від зупинки ми довго добирались до центру. Для порівняння, потяг їде не цілі три години і відразу в центр. Якщо білет на поїзд взяти за два тижні до поїздки, то заплатиш менше ніж 70 злотих. Для нас найшвидшим і найдешевшим виявився bla bla car. Середня ціна від 40 до 70 злотих.

Білет на всі типи транспорту в Берліні один. Можна його придбати перед входом на перон в метро, на самому пероні, у водія в автобусі і в автоматі в трамваї. Найдешевший білет за 2,8 Євро є на 120 хвилин від пробиття. Ось тільки не можна на ньому їхати туди й назад одним і тим же транспортом. Можна це обійти і поїхати іншою трасою, тоді все буде згідно з правилами. Є ще білети на 24 години, який коштує 7 Євро. Всі цінники на білети знайдеш тут.

Дорий спосіб, щоб познайомитись з містом

Найкращим способом, щоб зрозуміти це місто і побачити найцікавіші місця є піти на free tour. Пояснюю- це екскурсії по місту, які є кожного дня о тій самій порі. Переважно їх початок є в якомусь туристичному місці. Екскурсовод завжди енергійний і цікавий, не буде вас зануджувати мало цікавими історіями. Люди, які приходять на такі екскурсії, це також туристи з різних частин світу. Все на англійській мові, щоб розумів кожний. Після закінчення кожний дає від себе чайові для екскурсовода. Скільки даш чайових, залежить від того, на скільки тобі все сподобалось- вирішуєш сам! Таких екскурсій в Берліні багато, ось тут можеш вибрати, щось для себе.

Можна подивитись місто і самому, але без історії і цікавих фактів можна багато на цьому втратити.

Що варто подивитись

Не буду тут розписуватись, всі цікаві місця, я позначила для вас на карті синім та жовтим кольором. Нажми сюди, щоб скачати собі цю карту в кращій якості.

Практична порада

Якщо ти дивишся місто з багажем, дуже зручно буде його залишити в камері схову, по лівій стороні від входу до Берлінської Катедри За ключ до такої камери заплатиш 2 Євро, які після повернення ключа автомат віддає назад. 

Берлінська Катедра

Ідеї, як цікаво провести час 

Різдвяна ярмарка

Взимку швидко темніє і це чудова нагода, щоб піти на різдвяну ярмарку. Тут вони на кожному кроці. Я була на семи. Кожна з них чимось відрізняється, тому варто піти щонайменше на дві. Найбільше мене вразила Gerdanmer Markt. Це єдина ярмарка, на яку треба купити білет (1 Євро). Тут знайдеш найбільше ручних робіт і це таких, які виглядають, як шедеври!  

Нічне життя

Берлін відомий з пабів і нічних клубів. Їх тут на стільки багато, що тяжко вибрати, не знаючи міста. На цю потребу появились екскурсії по нічних клубах і пабах. Це дуже зручно і весело. Ми були на одній з них, яка називається Anty-Pub Crawl. До деяких хостелів приходить людина, яка збирає групу на екскурсію, а ще можна прийти самому до  Old CCCR bar перед 21:00, де всі чекають. Таке турне коштує 12 Євро і в ціну входять два екскурсоводи, які про вас піклуються, шість рюмок алкоголю, два клуби і три паби. Ціна, як на мене дуже корисна. Не забудь про документ з фотографією і датою народження, бо перед тим, як приєднаєшся до екскурсії перевірять чи тобі вже є 18 років! В нашій групі було 30 осіб і всі з різних куточків світу. Всі охочі до розмови і доброї забави. Хто б подумав, що можна так гарно провести час з людьми, з якими ти щойно познайомилась! Рекомендую всім спробувати!

Особливий музей

В Берліні є дуже класний музей природи – Museum fur Naturkunde. Тут побачиш скелет динозаврів і величезний зал з чучелами звірів і багато інших цікавих речей. Все це в дуже сучасній технології, яку я поки що бачила тільки там. Вхід коштує 8 Євро.

Місто зверху

Хочеш подивитись на Берлін з висоти? Я рекомендую вийти на Siegessäul, тобто пам’ятник свободи. Вхід коштує лише 3 Євро. Всі туристи переважно ходять на телевізійну вежу, але білет туди 13 Євро, а ще довгі черги до входу. 

Що скоштувати

  • Currywurst в Берліні це те, що повинен попробувати кожний. Я не їла, бо не їм м’яса. Кажуть, вона смакує інакше ніж ковбаски в Польщі чи в Україні – вона тут з особливими приправами. Можна її з’ їсти на кожній ярмарці.
  • Gluckwein, тобто глінтвейн. Вони тут різні. Знайдеш, також на кожній ярмарці.
  • Кебаб, тобто шуарма. Всі кажуть, що шуарма народилась в Туреччині, а в Берліні кажуть, що у них. Я в це вірю, бо там я їла найсмачнішу вегетаріанську шуарму в житті! Кажуть, що з м’ясом теж краща ніж у нас! Рекомендую в  Royal 44. 
  • Пиво! Думаю, тут не треба пояснювати, чому в Німеччині треба його скоштувати.
  • Ті, які обожнюють здорове харчування також будуть задоволені. Тут величезний вибір таких місць. В  Simply Keto Cafe, я скоштувала піцу з овочами на тісті з мигдального борошна.

Берлін покорив мене атмосферою і людьми. В цьому місті, я б не шукала багато шикарної старовинної архітектури, бо її тут мало. Все найкраще в цьому місті народилось в останніх роках. Це прекрасні малюнки на стінах, творчі люди з цілого світу, сміливість бути собою і свобода! Сюди варто приїхати, щоб переконатись на власному досвіді!

Continue Reading

Halloween w Heide Park / Хелоувін в Хайде Парк

Pierwsze spotkanie

Po raz pierwszy w Heide Parku byłam 12 lat temu. Do parku trafiłam przy okazji szkolnego wyjazdu do Celle. Pamiętam, jak dziś, jaka byłam zachwycona tym miejscem.

Heide Park jest ogromny. Znajdziesz tu atrakcje dla odważniaków, dla mniej odważnych oraz dla dzieci. Ja zawsze lubiłam się zaliczać do tej pierwszej grupy. To nie zmienia faktu, że bardzo się bałam wielu rzeczy, ale przecież nie mogłam sobie darować. Dobrze, że gdy zjeżdżałam ogromną drewnianą kolejką, padał deszcz, bo dzięki temu nikt nie widział jak się popłakałam z przerażenia.

Dziś wspominam to z uśmiechem na twarzy. Większość tamtejszych atrakcji nadal mrozi mi krew w żyłach, ale wciąż jestem chętna testować moją odwagę.

Powrót po latach

To jednak nie koniec moich przeżyć związanych z tym miejscem. Dwa lata temu zdecydowałam się na powrót do Heide Parku. Park jest położony na przedmieściach, dlatego dojazd bez zorganizowanego autobusu bądź własnego samochodu jest bardzo trudny. Na szczęście wtedy trafiłam na biuro podróży areatour, które organizuje tam wycieczki jednodniowe. Ceny są naprawdę przystępne, więc długo się nie zastanawiałam. Mieszkaliśmy wtedy jeszcze w Gdańsku, a bezpośredni autobus był z Poznania. Przy okazji zrobiliśmy sobie wycieczkę do miasta koziołków, a w nocy ruszyliśmy autobusem w stronę Soltau. Już nad ranem byliśmy na miejscu.

Halloween

W wybrane dni w październiku w Heide Parku obchodzi się Halloween. W ten czas słodki park rozrywki przemienia się w miasto strachów. Alejkami spacerują zombi, piraci, demony. Pamiętam, jak stojąc w ogromnej kolejce do Krake, z tłumu wyłaniało się kolejne zombi i nas straszyło. Było to takie realistycznie! Dodatkowo z tej okazji, wieczorem do dyspozycji zwiedzających były trzy domy strachów. Szpital, piekło, a do trzeciego się nie wybrałam, bo po dwóch, już byłam bardzo wystraszona. W takich domach są żywi aktorzy i bardzo realistyczna sceneria. W piekle spodobałam się ogromnemu demonowi, który tak mnie straszył, że biegałam z kąta w kąt i chowałam się za nieznajomymi. Straszne przeżycie 😉 Najwidoczniej lubię ten przypływ adrenaliny, bo w tym roku zdecydowałam, że na Halloween wrócę do Heide Parku.

I tak się stało. Weszłam na stronę areatour i dobrym sprawdzonym sposobem wykupiłam sobie wycieczkę do Soltau. Tym razem pojechaliśmy w czwórkę.

Przez dwa lata w parku trochę się zmieniło. Pojawiło się kilka nowych atrakcji. Jedna z kultowych kolejek została zamknięta. Mówię o Colossus. Myślę, że jeśli miałaś okazję nią się przejechać, również zasmuci cię ten fakt. Kolejka zostanie niedługo zburzona, a na jej miejscu ma powstać coś nowego.

Ekstremalne doznania

Nie będę jednak, nad tym zbytnio się rozwodzić, ponieważ w parku jest wiele innych godnych atrakcji. Stara, dobrze znana mi atrakcja Scream, wciąż daje rade: wjeżdżasz do góry na 103 m. i swobodnie z tej wysokości spadasz. Czekając na górze przez kilka sekund na spadek, miałam całe życie przed oczami. W tym momencie zdajesz sobie sprawę z tego, że skoczyć ze spadochronem nie jest takie łatwe.

Wielbicielom spadania w dół polecam również Krake. Ta atrakcja jest jedną z najbardziej widowiskowych – nie da się przejść obok obojętnie. Wjeżdżasz kolejką do góry, potem masz krótki przystanek nad przepaścią i spadasz w dół wprost do paszczy rekina. Brzmi nieźle, prawda?!

Można wybrać się do małej Toskanii, gdzie czeka na ciebie lot z demonem- Flug der damonen. Ten lot zapamiętasz na długo – lecisz 100 km/godz, skręcasz, obracasz się, właściwie sama nie wiesz, co się z tobą dzieje. Nie miałam nawet siły krzyczeć z przerażenia.

Prawdziwym ryzykantom polecam również Limit. Jeśli prędkość i ostre zakręty Ci nie wystarczają, to tu możesz jeszcze pędzić do góry nogami. Aż się prosi tu wstawić groźne – „ Ha- ha- ha” 😉 !

Big Loop dumnie zwija się w spirale nad alejkami w parku. Jest to chyba najdłuższa kolejka i chociaż wygląda niepozornie – daje rade!

Desert race jest moją wisienką na torcie. Tak, jak pędzenie samochodem, nie jest tym co lubię, to ta imitacja Formuły 1 jest bardzo w moim guście. Ruszasz z takim tupetem, że masz wrażenie, że głowę i wszystkie swoje wnętrzności zostawiasz z tyłu ;). Zachęcające, prawda?

Atrakcje dla bojaźliwych

Dla bardziej spokojnych dorosłych parkowiczów polecam polatać ze smokami w Himmelssturmer, pójść na Brakedance, Magic, Lady moon, La Ola, Huracan, Indy-blitz oraz przejechać się którąś z wielu kolejek, przejeżdżających przez cały park.

Najlepszy Halloween

Halloween w Heide Park jest super przeżyciem. W tym roku było jeszcze więcej niż wcześniej tematycznych stref strachu. W szpitalu gonili nas chorzy z zakrwawionych koszulkach, na wojennym poligonie straszyło nas zombi, a za chwile biegł za nami szaleniec z łopatą.

Każdy mógł się przebierać i straszyć. Ja również w tym roku trochę postraszyłam 😉

Zachęciłam? 😉 W takim razie zapraszam do Patrycji, która w tym roku bawiła się z nami i opisała, jak zorganizować taki wyjazd.

Jak minął Twój Halloween?

***************************

Перша зустріч

Час так швидко летить! Аж тяжко повірити, що перший раз в Хайде Парку я була 12 років тому! Тоді ми з моїм класом поїхали на екскурсію в Целе і при нагоді відвідали це місце. Пам’ятаю, яке велике враження на мене воно зробило!

Хайде Парк величезний. Тут кожний знайде щось для себе. Є атракціони для відважних, для боязливих і для дітей. Я себе зараховую до першої групи, тому я випробувала всі страшні атракціони. На моє щасття, коли ми їхали на величезних американських гірках, падав дощ і не було видно, як я плакала зі страху.

Сьогодні, я згадую це з усмішкою на обличчі. Цілий час, на саму думку про більшість з атракціонів в мене зупиняється серце, але я обожнюю такий адреналін.

Повернення

Моя історія з Хайде Парком на цьому не закінчилась. Два роки назад мені знову захотілось туди поїхати. Парк знаходиться на окраїнах міста, тому там можна доїхати або з екскурсією автобусом, або ж власною автівкою. На моє щасття, я знайшла організатора таких екскурсій в Польщі — areatour. Автобус виїджає вночі з Познаня і вранці приїджає в Хайде Парк. Ціни в них хороші, автобуси зручні, а під кінець продажі білетів є ще й скидки. За вхід до самого парку треба заплатити додатково – 25 Євро.

Хелоувін

В жовтні в визначені дні в Хайде Парку святкують Хелоувін. Солоденький казковий парк перетворюється в цей час на країну страху. По вулицях ходять перебрані люди. В черзі ні з того ні з сього появляються зомбі. Ввечері відкривають доми страху. Два роки тому було три. В одному була страшна лікарня, в другому пекло, а до третього я не пішла, бо по цих двох мені стаху вистарчило. Страшать тебе актори, а місце зроблене, так, що тяжко повірити, що це все фейк. В пеклі мене собі вподобав чорт, який так страшив, що я бігала з кута в кут і ховалась за людьми. Це був страшний досвід! 😉

В цьому році я вирішила знову поїхати в Хайде Парк на Хелоувін.

Цим разом ми поїхали в чотирьох. Знову вибрали екскурсію з areatour. За ці два роки в парку трохи позмінювалось. Прибуло трохи нових атракціонів, один зі старших закрито. Коллос (Colossus) був надзвичайною дерев’яною американською гіркою, саме на ньому я плакала 12 років тому. Шкода, що її закрили і планують зрівняти з землею. Кажуть, що на цьому місці збудують новий атракціон. Будем надіятись, що не гірший!

Екстрім

В Хайде Парку є багато класних атракціонів для любителів екстріму. Крик (Scream) є неперевершеним. Під’їжджаєш на висоту 103 метрів, чекаєш декілька секунд і падаєш вниз! На вершині, в мене перед очами пройшло ціле моє життя. Саме тут, можна переконатись, як відважним треба бути, щоб скочити з парашутом!

Любителям падати сподобається теж Кракен ( Krake). Під’їхали ми вверх і зупинились над безодньою, ноги зависли в повітрі, а потім ми впали в зуби величезної акули! Це неперевершене відчуття! Класно також за Кракеном спостерігати зі сторони, бо в моменті, коли люди падають в зуби акули, довкола плюскає вода.

Варто піти до малої Тосканії, де можна політати з демоном (Flug der damonen). Летиш зі швидкістю 100 км/год. Тебе перевертає, робиш круті повороти, я й сама невпевнена, що там діялось зі мною! Навіть не мала сили, щоб кричати зі страху!

Справжнім екстрімістам точно буде до вподоби Ліміт (Limit). Окрім того, що їдеш швидко, маєш круті повороти, так тут ще й тебе переверне до гори ногами! Аж проситься написати страшне “У-у-у!”

Велика петля (Big Loop) крутиться над алейками, де проходять люди. Виглядає не дуже страшно, але час проїзду нею буде для тебе найдовшим в житті.

Вишенькою на торті для мене була Пустинна гонка (Desert race). Ми виручили з такою швидкістю, що здавалось би, що голова і органи залишились ззаду. Звучить спокусливо, правда?

Атракціони для боязливих

Я обожнюю, такий адреналін, але я розумію, що це не для всіх. Для тих, які люблять спокійніші атракціони я рекомендую: політати з драконами в Himmelssturmer, піти на Brakedance, Magic, Lady moon, La Ola, Huracan, Indy-blitz і поїздити одним з багатьох потягів, які проїжджають через цілий парк.

Найкращий Хелоувін

Хелоувін в Хайде Парку просто супер! В цьому році було, ще більше секторів страху, ніж два роки тому. В лікарні за нами бігли хворі в окровавлених сорочках, в військовій частині нас страшили зомбі, а в наступному місці божевільний нас страшив лопатою. Кожен з відвідувачів також міг переодягнутись і страшити. Цим разом, я також приєдналась! 😉

Цікаво? На більше фотографій і на розповідь про те, як все зорганізувати запрошую до Патриції, яка в цьому році була разом з нами.

А Ти як справляла Хелоувін?

Continue Reading

Jeden dzień w Wersalu / Один день в Версалі

Jeszcze nie zmęczyłam was moimi opowieściami o Paryżu? – Mam nadzieję, że jeszcze trochę wytrzymacie 😉

Chciałam dziś wam opowiedzieć o naszej wycieczce do Wersalu.

Będąc w Paryżu warto zajrzeć do dawnej rezydencji króla. Szczególnie, że jest to tak blisko.

Dojazd

Wersal jest położony poza granicami Paryża. Najprościej i najwygodniej jest podjechać tam pociągiem RER C, który jedzie w kierunku Versailles-Rive Gauche. Bilet nas kosztował 3,55 EUR/os. w jedną stronę. Trzeba wysiąść na ostatnim przystanku. Po wyjściu z dworca przejść przez ulicę i iść cały czas prosto. Spacerkiem droga od dworca do Wersalu zajmuję około 10 -15 min.

Kiedy się wybrać?

Ze względu na to, że kolejki do bramy wejściowej są bardzo długie, najlepiej być tam chwilę przed otwarciem, czyli przed 9.

Wersal, tak jak i większość muzeów w Paryżu jest zamknięty w poniedziałki.

Godziny otwarcia: 9:00 – 18:30.

Bilety

Bilety można kupić online, na miejscu, bądź skorzystać z Muzeum Pass, o którym pisałam wcześniej. Koszt biletu to 20 EUR.

W zamku na recepcji polecam wziąć audio przewodnik. Są w cenie biletu i nawet są w języku polskim! Moim zdaniem, bez takiego przewodnika trudno jest w pełni czerpać przyjemność ze zwiedzania zamku.

Pałac

Wnętrza Wersalu nie zrobiły na mnie piorunującego wrażenia. Głównie dlatego, że nie lubię przepychu. Podobało mi się to, że o każdym pokoju mogłam posłuchać ciekawych nagrań i to wprowadzało mnie w odpowiedni nastrój. Z takich nagrań dowiedziałam się wielu ciekawych faktów. Najbardziej zaskakującym dla mnie było to, że sypialnie rodziny królewskiej były najbardziej publicznym miejscem na dworze. Trudno jest sobie wyobrazić, że budzenie i ubieranie królewskiej rodziny było wielkim widowiskiem dla całego dworu oraz dla gości. Pokój w którym król spożywał posiłki, również należał do miejsc w którym zbierali się wszyscy ciekawscy. Każdy, kto chciał zajrzeć do królewskiego garnka, mógł swobodnie być na widowni i obserwować każdy ruch króla. Najbardziej prywatnym miejscem w całym budynku była biblioteka. Tu zapraszano tylko wyjątkowo bliskie osoby. Kolejną ciekawostką jest to, że wszystkie pokoje zmieniały całkowicie wystrój dwa razy do roku. Latem, był motyw kwiatowy, a zimą – głębsze kolory.

Królewska atmosfera

Myślę, że o wiele większe wrażenie pałac by zrobił, gdyby można było zobaczyć tu ludzi ubranych w stroje z czasów Ludwika XIV, posłuchać muzyki i pooglądać tańce. Idąc tym tropem, zaczęłam szukać informacji czy są organizowane takie wydarzenia w Wersalu. Okazało się, że już 9, 16 oraz 23 grudnia odbędą się pokazy muzyki i tańca w wielkich apartamentach króla. Więcej informacji tutaj.  8 i 9 lipca 2018 roku w Wersalu będą dni Ludwika XIV. Info tu. Cudownie zapowiadają się również królewskie serenady w lustrzanej sali, które będą odbywać się w każdą sobotę od 16 czerwca do 15 września 2018 – więcej informacji znajdziesz tutaj.

Magiczne ogrody

Przepiękne ogromne ogrody, otaczające dziedziniec, są głównym powodem, dla którego zachęcam przyjechać do Wersalu. Wejście do ogrodów jest bezpłatne. Od kwietnia do października w weekendy w ciągu dnia są pokazy fontann. W okresie letnim w soboty, oprócz dziennych pokazów są również nocne pokazy fontann. Z tego względu, w weekendy za wejście jest pobierana dodatkowa opłata. Za bilet normalny zapłacisz – 9,5 Eur/osobę, a za ulgowy –      8 Eur/osobę. Można je zakupić przed wejściem do ogrodów, bądź online. Znalazłam więcej zdjęć z pokazów, żebyś mogła sobie to wszystko wyobrazić – z dziennych są tu oraz nocnych pokazów tu.

Ogród jest bardzo romantyczny. Podążając licznymi alejkami, wyobrażałam sobie romansy, które rozgrywały się kiedyś na dworze. Jestem pewna, że te drzewa i fontanny pamiętają nie jedną randkę. Cudownie było usiąść sobie na pięknym trawniku i słuchać klasycznych melodii w rytmie tańczącej wody.

To miejsce ma w sobie coś magicznego i kojącego. Idealne, żeby zapomnieć o miejskim hałasie i po prostu się zrelaksować.

******

Надіюсь, що я ще вас не замучила моїми розповідями про Париж.

Ще трошки – обіцяю 🙂

Сьогодні, хочеться вам розповісти про Версальський палац.

Як потрапити?

Будучи в Парижі, просто гріх туди не поїхати. Версаль розташований за межами міста. З Парижа найзручніше буде поїхати потягом RER C в сторону Versailles-Rive Gauche. Білет коштував 3,55 Євро в одну сторону. Висідається на останній зупинці, виходячи з вокзалу, переходиш дорогу і йдеш цілий час прямо. Йдеться повільним кроком десь 10- 15 хвилин.

Коли приїхати?

Черги до самих воріт великі, тому краще тут прийти ще перед відкриттям, тобто перед 9 ранку.

Версаль, так як і більшість музеїв в Парижі, закритий в понеділок. В решту днів години відкриття: 9:00 — 18:30.

Білети

Ціна 20 Євро. Білети можна придбати на місці, через Інтернет, або ж скористатись Музей пасом, про який я писала тут.

В палаці є безкоштовні аудіогіди. Не знаю чи є на українській, але є точно на російській і на польській. Як на мене, без такого гіда тяжко буде все зрозуміти.

Палац

Сам палац не покорив мого серця, так, як я сподівалась. Думаю, це все через те, що я не люблю перепиху. Мені дуже сподобалось ходити кімнатами і слухати історії з мого аудіогіда. Це створювало особливу атмосферу, а окрім того я довідалась про цікаві факти. Ви знали, що спальні короля і його сім’ї були найбільш прилюдними місцями в цілому палаці? Сюди зходились всі гості і всі дворяни, щоб дивитись, як встає і засипає королівська сім’я. Любопитні могли також приходити до королівської їдальні, щоб дивитись, що і як їсть їх володарь. Було навіть спеціально відведене місце, де збирались глядачі. Найбільш приватним місцем була бібліотека. Сюди запрошувалось тільки особливо близьких людей. Два рази на рік в цілому палаці змінювали декор. Влітку — був квітковий мотив, а взимку- насичені темні кольори.

Королівська атмосфера

Як на мене на багато більше вражень було б, якщо можна б було побачити людей в костюмах, послухати музику і подивитись танці з часів Людвіха XIV. Саме тому, я вирішила пошукати в Інтернеті про такі нагоди в Версалі. Невдовзі – 9, 16 і 23 грудня відбудеться концерт музики і танців в великому королівському апартаменті. Більше інформації знайдеш тут. 8 і 19 липня будуть днями Людвіха XIV – більше тут. Мені здається, що варто побачити на власні очі і почути Королівські серенади, які відбуватимуться в кожну суботу від 16 червня до 15 вересня 2018 року.

Чарівний сад

Особливим місцем, до якого я охоче повертатимусь є королівський сад. Вхід сюди безкоштовний. Від квітня до жовтня тут щовихідних вдень проводяться фонтанні шоу. А влітку в суботи є ще й нічні шоу. Через це, в такі дні приходиться додатково платити за вхід в сад. Білет для коштує 9,5 Євро, зі знижкою — 8 Євро. Можна їх придбати перед входом в сад, або в Інтернеті. Фотографії з денного шоу знайдеш тут, а з нічного ось тут.

Сад є основною причиною, щоб приїхати в Версаль. На сьогоднішній день – це одне з найпрекрасніших місць, які я бачила в житті! Чудові алейки, які ще пам’ятають королівські побачення. Фонтанни, які танцюють в ритмі музики. Скульптури, квіти, чарівні лавочки.Тут, забуваєш про все на світі і просто відпочиваєш.

Continue Reading

Witaj Disneyland! / Привіт Діснейленд!

Nad Paryżem unosił się poranek. Z plecakiem pełnym jedzenia szliśmy w kierunku dworca. W brzuchu czułam motylki, a na twarzy rysował się uśmiech. Wiedziałam, że to będzie wspaniały poniedziałek.

Kierunek – marzenie

Było przed dziewiątą, jak zawsze o tej porze na dworcu roiło się od ludzi. „To tu!” – powiedzieliśmy do siebie, gdy zobaczyliśmy znak RER A. Śpiesznie ruszyliśmy w stronę biletomatu, aby zakupić bilety. Marne- la-Velle-Park Disney-> 4 tickets-> buy. Koszt jednego biletu to 7,6 Eur. Kupiliśmy od razu w dwie strony, aby z powrotem już nie zawracać sobie tym głowy.

Pociągi kursują co 15 minut, więc nie musieliśmy długo czekać. Pośpiesznie wbiegliśmy do wagonu i już tylko 45 minut dzieliło nas od spełnienia marzenia.

Wysiedliśmy na ostatnim przystanku. Nogi same nas niosły w stronę muzyki. Już po wyjściu z peronu czułam, jak budzi się w we mnie mała dziewczynka. Ściskałam w rękach mój bilet i w podskokach biegłam w stronę wejścia.

Bilet

Bilet do parku zakupiłam i wydrukowałam jeszcze będąc w Polsce. W Disneyland możesz go wykorzystać dopiero następnego dnia po zakupie. Na szczęście, bilety do parku nie są na konkretny dzień, więc możesz sama zdecydować, kiedy go odwiedzisz. Przy zakupie online jest kalendarz, z oznaczeniem w które dni obowiązuje twój bilet.

Są różne opcje. Ja kupiłam bilet Mini – jest on na jeden dzień na jeden park. Można kupić też jeden bilet na dwa parki albo bilet na kilka dni.

Disneyland składa się z dwóch osobnych parków. Disneyland Park oraz Walt Disney Studios Park. Disney Park jest znacznie większym od tego drugiego. Walt Disney Studios Park jest bardziej filmowym miejscem.

Już wcześniej dowiedziałam się, że w ciągu jednego dnia, nie ma sensu biegać pomiędzy dwoma parkami. Są duże, dlatego lepiej poświęcić jeden dzień na jeden park.

Disneyland Park

Piękny różowy zamek przywitał nas od wejścia do Disneyland Parku. Już za nim roiło się od słodkich uliczek z baśniowymi domkami. W każdym z takich domków można zakupić gadżety z różnych bajek. Największą popularnością cieszą się uszka myszki Mickey oraz sukienki księżniczek. Ceny w takich sklepikach są dosyć wygórowane. Przykładowo za takie najzwyklejsze uszka zapłacisz 13 Euro.

Disneyland Park jest podzielony na pięć krain. W każdej z nich są kolejki oraz strefy, gdzie możesz zrobić sobie zdjęcia z bohaterami. Wszystko w takiej krainie jest zrobione w jednym stylu, zrobiło to na mnie mega wrażenie.

Pierwszą krainą, którą odwiedziliśmy był Adventureland. Ta kraina jest poświęcona piratom z Karaibów. Bardzo podobał mi się statek oraz domek na sztucznym drzewie. Niesamowitym przeżyciem wizualnym była dla mnie kolejka „Pirates of Caribbean”.

 

Jak wejść bez kolejki?

W Disneyland istnieje opcja „Fast Pass”. Jest on do odebrania w automatach, wyglądających trochę, jak bramka wejściowa. Skanujesz kod kreskowy biletu i otrzymujesz kwitek z godziną od której możesz wejść bez kolejki. Takie automaty są prawie przed wszystkimi największymi atrakcjami w parku. Na ekranie przed wejściem jest godzina, na którą można wziąć szybkie wejście. Gdy nadejdzie twoja godzina, pokazujesz swój „Fast Pass” i wchodzisz osobnym wejściem od razu na atrakcje.  Jest jednak jedno ograniczenie – nie można wziąć „Fast Pass” na dwie atrakcje na tą samą godzinę.

Następnie wybraliśmy się do Fantasyland. Tu odwiedziliśmy śpiącą królewnę w zamku księżniczek oraz pobłądziliśmy w labiryncie Alicji w krainie czarów. Najlepszą atrakcją tej krainy, a zarazem najpiękniejszą w całym Disneyland jest zdecydowanie „Peter Pan’s Flight”. Na chwile stajesz się bohaterem „Piotrusia Pana” i latasz pomiędzy chmurami, obserwując Londyn.

Następną krainą, którą zobaczyliśmy był Discoveryland. W tej krainie zakochają się wszyscy miłośnicy Star Wars. Chociaż ja nigdy nie oglądałam Star Warsów i tak byłam pod ogromnym wrażeniem „Star Wars Hyperspace Mountain” oraz „Star Tours”. Tą pierwszą zaliczam do jednych z najlepszych atrakcji w parku! Po prostu kosmos! Wisienką na torcie jest „Starport”. Oprócz Star Wars w Discoveryland jest też część poświęcona „Toy Story”, polecam -„Buzz Lightyear Laser Blast”.

Frontierland jest to dziki zachód. Otoczkę tej krainy do dziś mam przed oczami. Tu absolutnym hitem jest „Big Thunder Mountain”. Jest to kolejna „naj” atrakcja w parku! Szybka, wściekła i niebezpieczna – coś dla prawdziwych kowboi 😉  W tej krainie podobał mi się również, nie taki znowu straszny, dom strachów „Phantom Manor” oraz wycieczka statkiem, z którego można obserwować cały Frontierland – „Thunder Mesa Riverboat Landing”.

Niestety, pogoda nas nie rozpieszczała. Tak jak to bywa w Paryżu- świeciło słońce, a za chwile lał deszcz. Z tego względu darowaliśmy sobie ostatnią z pięciu krain – Main Streer U.S.A.

Miejsce dla każdego

Dzień w Disneyland Park był niesamowitym przeżyciem. Pamiętam, jakie miałam wątpliwości, gdy kupowałam bilet. Wiele razy słyszałam, że Disneyland jest typowo dla małych szkrabów i tego się obawiałam najbardziej. Dziś już wiem, jak bardzo mylne jest takie stwierdzenie. To miejsce jest dla wszystkich. Magia Disneylandu polega na tym, że po wejściu do środka każdy dorosły przemienia się w dziecko. Świetna zabawa jest gwarantowana!

В Парижі вставав день. Повільним кроком, з рюкзаком наповненим їжею, ми йшли на ЖД вокзал. Мене переповнювали емоції і я не могла перестати посміхатись. Я знала, що цей понеділок буде по справжньому особливим.

Напрямок – мрія

На годиннику доходила дев’ята. В цей час на ЖД вокзалі повно людей, які спішать на роботу. “Це тут!” – крикнули ми, коли побачили значок RER A. Швиденько підійшли до автомату, щоб купити білети. Marne- la-Velle-Park Disney-> 4 tickets-> buy. Один білет коштував 7,6 Євро. Ми купили відразу по два, щоб потім не морочити собі голову, коли будемо вертатись.

Потяги RER A їздять кожні 15 хвилин, тому нам не прийшлось довго на нього чекати. Ми швиденько вбігли до вагону і ще тільки 45 хвилин нас ділило від здійснення мрії.

Висіли на останній зупинці. Ноги самі нас несли в сторону музики, яка лунала повсюди. Я відчувала себе знову малою дівчинкою і в підскіках бігла до входу. В руках я міцно тримала мій білет до казки.

Білет

Білети я купила і розпечатала, ще в Польщі. За правилами білет, дійсний від наступного дня від покупки. На ньому не вказано конкретної дати. Купуючи через Інтернет на сторінці є календар, який показує в які дні білет дійсний. Я купила білет Mini — він найдешевший. Це вхід на цілий день до одного парку. Є ще можливість купити одноденний білет на два парки, або на декілька днів.

Діснейленд складається з двох парків. Один — найбільший і найвідоміший Disneyland Park, а другий – Walt Disney Studios Park. Кажуть, що в Walt Disney Studios Park більше про продукцію фільмів Діснея.

Я читала, що бігати з одного в другий парк, протягом одного дня, не має сенсу, тому ми пішли тільки в один із них. В Disneyland Park.

Діснейленд

Чудовий рожевий замок нас привітав відразу після входу. Виходячи з замку ми побачили казкові будиночки, в яких можна купити сувеніри. Кожна хатинка присвячена іншій казці. Найбільш популярні сувеніри — це сукні принцес і вушка мишки Міккі Маус. Ціни тут високі — звичайні вушка коштують 13 Євро.

Парк Діснейленд поділений на п’ять країн. В кожній з них є атракціони і місце, де можна зустрітись з улюбленим героєм. Країни мають свій особливий стиль- це мені так сподобалось!

Насамперед ми пішли в Adventureland. Ця країна посвячена Піратам з Караїбів. Тут ми вилізли на хатинку на дереві, походили по кораблі. Покатались на атракціоні „Pirates of Caribbean”, який мене дуже вразив побаченими картинами.

Потім ми вирішили піти в Fantasyland. Перш за все, взяли швидкий білет на атракціон „Peter Pan’s Flight”, щоб не чекати в черзі.

Вхід без черги

Швидкий білет- тобто „Fast Pass” є майже перед усіма найкращими атракціонами. Ми підійшли до автомату, який нагадує вхід, зісканували код з наших білетів і отримали швидкі білети. На них є година в якій можна зайти з цим білетами без черги. Перед такими автоматами висить екран, на якому висвітлюється година швидких білетів. Це дуже зручно, бо замість стояти в черзі, ми пішли в замок всіх принцес і в лабіринт Аліси в країні чудес.

Коли годинник показав відповідну годину, ми підійшли до входу з написом “Fast Pass” і без черги зайшли на „Peter Pan’s Flight”. Цей атракціон неймовірний. В мене було враження, що я попала в казку і я одна з її героїв.

Після Fantasyland ми вибрали Discoveryland. Ця країна буде до вподоби всім фанатам “Star Wars”. І хоча, я навіть не дивилась Зоряних воєн, я  була в захваті від „Star Wars Hyperspace Mountain” і „Star Tours”. Цей перший атракціон один з найкращих в цілому парку! А ще є вишенька на торті для всіх любителів Зоряних воєн – „Starport”. Окрім того в Discoveryland є частина посвячена “Toy Story” – мені сподобалось на „Buzz Lightyear Laser Blast”.

Погода нас не балувала. І так, як це в Парижі буває — раз світило сонечко, а потім падав дощ. Тому ми подивились тільки чотири країни з п’ятьох. Четвертою була Frontierland, в стилі дикого заходу. Тут нас надзвичайно вразив „Big Thunder Mountain”. Це дуже крутий атракціон. Один з най в цілому Діснейленді! На жаль ми довго мусили стояти в черзі, бо автомат з швидкими білетами перестав працювати через зливу. Наступним разом, ми підемо туди першою чергою по швидкий білет, щоб покататись декілька разів протягом дня. А ще класним був дім жахів- „Phantom Manor” і круїз кораблем „Thunder Mesa Riverboat Landing”.

Місце для кожного

День в Діснейленді був просто неймовірним досвідом! Пам’ятаю, як купуючи білети, я мала сумніви, через чудки, що він тільки для малих дітей. Ці сумніви були безпідставними. Діснейленд він для всіх. Це чудова країна, чар якої в тому, що кожний, хто туди потрапить, стає знову дитиною. Цього не можна передати словами, це треба пережити!

 

Continue Reading

3 rzeczy, zanim pojedziesz do Paryża / 3 речі перед тим, як поїхати в Париж

W poprzednim wpisie opowiedziałam Ci o mojej podróży do Paryża. Wiem, że każda romantyczka marzy, o tym, aby zobaczyć to niezwykłe miasto. Na spełnienie tego marzenia również długo czekałam, ale było warto! Jeśli nadszedł czas na Ciebie, chciałabym Ci przekazać trzy rzeczy, przed tym jak staniesz na paryskiej ziemi:

1. Muzea

W Paryżu jest miliony ciekawych muzeów. Żeby zobaczyć każde z nich, trzeba by było przyjechać co najmniej na miesiąc. Nie jestem wielką entuzjastką muzeów, ale te w Paryżu są tak ekscytujące, że na samą myśl skakałam z radości. Przed moim wyjazdem zrobiłam listę miejsc, które chciałabym obejrzeć. Bardzo mi ona pomogła w organizowaniu dni w Paryżu.

Wystawa Diora do 07.01.18/ Виставка Діора до 7.01.18

Muzea są dość drogie, więc warto zastanowić się, jak można by było obejrzeć wszystko i nie stracić majątku. My kupiliśmy sobie museum pass. Opcja ta jest dość fajna, jeśli zamierzasz obejrzeć minimum 6 muzeów wciągu 4 dni – w innym przypadku jest po prostu nieopłacalna. Minusem museum pass jest to, że nie obejmuje ona ani wjazdu na wieże Eiffla ani wystawę Diora.

Muzeum Montmartre/ Музей Монтмартра

Żałowaliśmy, że nie wybraliśmy się do Paryża wcześniej, ponieważ wiele muzeów oferuje darmowe wejścia dla osób do 26 roku życia.

Już po tym, jak mieliśmy ustalony termin wyjazdu, dowiedziałam się, że w każdą pierwszą niedzielę miesiąca wszystkie muzea są za darmo dla każdego. My akurat, nie trafiliśmy na taką okazję, ale Ty możesz.

2. Ostrożność.

Paryżanie nie są zbyt rozmowni. Gdy zapytałam się dlaczego tak się dzieje, okazało się że to wynika z ostrożności. Lepiej mieć świadomość, że możesz zostać okradziony, czy oszukany. Na początku naszej podróży bardzo miły znajomy, mieszkający w Paryżu, dał nam kilka wskazówek:

– Warto zaopatrzyć się w ksero dowodu, jeśli na przykład chcesz okazać go w muzeum. Oryginał zostaw w hotelu.

– Zrezygnuj z noszenia cennych rzeczy w plecaku.

– Nie noś ze sobą całej gotówki. Weź na miasto tyle pieniędzy, ile będziesz potrzebować danego dnia.

– Unikaj chodzenia po zmroku. Ulicami kręci się wiele podejrzanych osób, nie znasz na tyle miasta, aby wiedzieć, gdzie jest bezpiecznie.

– Szukając noclegu, przejrzyj dokładnie mapę miasta z opisami dzielnic. Mi wiele pomogła. Są dzielnice, które lepiej pomijać.

– Gdy, ktoś Cię zaczepia i proponuje pomoc, miej z tyłu głowy, że to może być potencjalny złodziej lub oszusta. Chociaż w Polsce jestem ostrożna, o tym jak dałam się nabrać w Paryżu przeczytasz tu.

Najlepsza mapa, z tych co mam/ Найкраща карта, зі всіх, якi я маю

3. Mapa

Jeśli będziesz mieć stały dostęp do Internetu, to być może nie potrzebujesz mieć mapy fizycznie. Ja jednak zakupiłam zwykłą laminowaną mapę w Polsce, bez której po prostu trudno nam było się obyć. Przy zakupie mapy, zwróć uwagę na to, aby była laminowana i aby miała mapę wszystkich linii metra. Wydrukuj sobie również mapę pociągów RER, jeśli chcesz wybrać się do Wersalu czy Disneylandu.

Mapa pociągów RER/ Карта потягів RER

Jeśli zabłądzisz, pomimo posiadania mapy, zawsze możesz zapytać się kogoś z przechodnich o drogę. Nie zaczynaj, jednak, od „Do you speak English?”, wiele Francuzów boi się tego pytania 😉 Moja rada – naucz się podstawowych zwrotów po francusku i weź ze sobą podręczny słownik.

Moje rady są z życia wzięte. Cieszę się, że mogę się podzielić własnymi doświadczeniami i przyczynić się do tego, żeby Twój wyjazd był również udany. Teraz ze spokojnym sercem mogę życzyć Ci – Bon voyage! 😉

 

В попередній статті я писала про нашу подорож в Париж. Ми романтичні дівчата, мріємо про це місто довгими роками. Скільки я начекалась, щоб ця мрія могла здійснитись. Я впевнена, що і Ти невдовзі побачиш Париж. Перед тим, як туди поїхати прочитай мої три поради. Мені хочеться, Тобі допомогти взяти з цієї подорожі як найбільше:

1. Музеї

Muzeum Orsay / Музей Орсе

Я не є великим любителем музеїв, але в Парижі вони такі, що на саму думку піти туди, я дуже раділа. Серед тисячі музеїв цього міста треба вибрати лише декілька найкращих, щоб встигнути їх побачити. Перед поїздкою я зробила список місць, які я хочу відвідати. Це дуже допомогло мені в плануванні нашого відпочинку.

Взагалі музеї там дорогі. Квитки, на основні з них, коштували мене аж 70 Євро.

Wystawa Diora/ Виставка Діора

Ми дуже жалкували про те, що не приїхали сюди декілька років швидше. В Парижі в багатьох музеях, для людей з Європи до 26 року життя вхід безкоштовний!

Не сумуй, якщо Тобі теж вже за — є ще одна безплатна можливість для всіх. В кожну першу неділю місяця музеї в Парижі безкоштовні!

Нам не вдалось скористатись з жодної з цих можливостей і щоб заощадити, ми придбали “музей пас” на 4 дні. Ось тільки, щоб дійсно було дешевше, треба подивитись мінімум 6 музеїв в 4 дні. Наступний мінус такої карти – це те, що вона не діє на в’їзд на Ейфелеву Вежу і на вхід на виставку Діора.

Muzeum Pass/ Музей пас

2. Обережність

Мене дуже здивувало, що парижани мало розмовляють в публічних місцях. Виявилось, що це через обережність. Вони знають, що в цьому місті є багато злодіїв і обманщиків, тому в основному не розмовляють з незнайомими і здаються дуже серйозними. Один знайомий парижанин дав нам декілька придатних рад:

– Не носи в рюкзаку цінних речей

– Йдучи гуляти, візьми тільки необхідну суму грошей, решту краще залиши в готелі.

– Коли ідеш гуляти по місті, не бери паспорта — візьми ксерокопію. Ксерокопія паспорта пригодиться Тобі в музеях, щоб отримати безплатний білет, якщо Тобі менше 26 років.

– Не довіряй людям, які тебе зачіпляють на зупинках, вокзалах, чи в транспорті — це може бути злодій. Нас так обдурили — про це я розповіла тут.

– Не гуляй вночі

– Перед поїздкою перевір, які райони безпечні, я які ні.  На скільки мені відомо то небезпечні від 18- тої включно. 18 дільниця вдень дуже гарна і безпечна, але вночі краще там не ходити. Згідно з цим шукай собі готель і вибирай дорогу в місто.

3. Карта

Якщо Ти впевнена, що в Тебе цілу поїздку протягом дня буде Інтернет, то вона Тобі не пригодиться. В мене не було такої можливості, тому я ще в Польщі, купила карту Парижа. Вона нам дуже пригодилась, протягом цілого відпочинку. Зверни увагу, щоб на ній були зазначені лінії метро — це Тобі дуже допоможе – повір! Якщо в Тебе в планах є Діснейленд або Версаль — розпечатай собі, ще вдома карту потягів RER.

Хоча наша карта була просто ідеальна, бували моменти, коли треба було когось запитати про дорогу чи поїзд. В Парижі не люблять, коли їм задають питання: “Do you speak English?” Вони англійську знають погано і часто не хочуть нею розмовляти. Найкраще навчитись, ще вдома потрібних питань і слів на французькій, і взяти з собою маленький розмовник зі словником.

Всі ці ради з мого досвіду — я рада, що можу з вами ними поділитись!

Тепер залишається тільки Тобі побажати – Bon voyage! 😉

Continue Reading