Miasto z marzeń

Paryż zawsze był dla mnie wyjątkowym miejscem. Na liście moich marzeń podróżniczych, zajmował jedno z czołowych miejsc. Niejednokrotnie spacerowałam ulicami tego miasta w snach. Pomimo, że Paryż odwiedziłam  dopiero niedawno, miałam wrażenie, że bardzo dobrze go znam.

Na świecie jest wiele wielbicieli tego miasta i jestem jedną z nich.

Paryż niedaremnie jest nazywany miastem zakochanych. Zakochanych w Paryżu! W tym mieście są jakieś feromony, które unoszą się w powietrzu i Ci co je czują, już na zawsze zostają mu wierni.

Obrazy z życia

Mieszkałam w Paryżu tydzień i widziałam nie tylko zachwycającą architekturę, ale i mniej zachwycające obrazy. Tu mieszka aż 12 milionów ludzi. Bardzo różnych ludzi. Są bezdomni, którzy całymi rodzinami śpią na ulicach, są złodzieje, są imigranci. Uważam, że nie ma w tym nic dziwnego. Trudno jest porównywać tak wielkie miasto do polskich czy ukraińskich wielkich miast.

W tak ogromnym mieście istnieją inne zasady. Jeśli je znasz i przestrzegasz, żyjesz spokojnie i bezpiecznie. Jedną z nich złamaliśmy i od razu odczuliśmy skutki.

Lekcja za 11 Euro

Pod koniec wyjazdu mieliśmy zaplanowany wyjazd do Bordo. Chcieliśmy się przejechać znanym TGV i przy okazji zobaczyć jeszcze jedno miasto w Francji. Bilety na TGV z centrum są drogie, ale znaleźliśmy bardzo tanią ofertę z oddalonego dworca. Musieliśmy dotrzeć na stację Massi. Pociąg mieliśmy o 7:30, ale na bilecie było napisane, że mamy być pół godziny przed odjazdem. Bardzo wczesną porą wyszliśmy z domu. Poszliśmy na metro i mieliśmy kilka przesiadek. Na dworcu Gare du Nord musieliśmy dokupić dodatkowy bilet na pociąg RER. Zaspani próbowaliśmy walczyć z automatem biletowym i pewnym momencie pojawił się Włoch, który zaoferował nam swoją pomoc. Wybrał, więc „właściwe bilety”, wydawało się, że za nie zapłacił i oświadczył, że mamy mu zwrócić ich koszt. Tłumaczył nam, że jest pracownikiem dworca i że wykonuję swoją pracę, ale za bilety za nas płacić nie będzie. Daliśmy mu 11 Euro, zabraliśmy bilety i już go nie zobaczyliśmy. Okazało się, że bilety są fałszywe, a mężczyzna był oszustem. Później się dowiedzieliśmy, że dworzec Gare de Nord słynie ze złodziei i oszustów. Tym sposobem nauczyliśmy się, że jeśli, ktoś sam proponuję Ci pomoc w Paryżu, to prawdopodobnie jest oszustem.

Miłość nie pamięta złego

Pomimo, tej sytuacji wcale się nie zraziłam do Paryża. Mam wrażenie, że już minęło tyle czasu od naszego wyjazdu i chętnie bym tam wróciła.

Zwiedziłam wszystkie miejsca, które miałam na mojej liście. To prawda, że wieża Eiffla jest najmniej ciekawa, a Mona Lisa jest o wiele mniejsza niż na filmach. Jest mnóstwo pięknych parków, a na cmentarzu w Montmartre spotkasz ludzi z książką. W turystycznych miejscach jest tyle turystów, robiących zdjęcia, że często nie widać samej atrakcji;) Luwr jest miejscem, gdzie można stracić głowę i zużyć nogi, ale wiele bardziej zachwycił mnie Muzeum Orsay.

Wspomnienia czar

Z wszystkich atrakcji tego miasta, najmilej wspominam zwykły spacer na brzegu Sekwany, małe muzeum w dzielnicy Montmartre, katedrę Notre-Dame oraz ulicę tętniące francuskim szykiem.

Niesamowitym przeżyciem dla mnie była wizyta na rue de Carboux 9 oraz wystawa Diora. Z wrażenia znieruchomiałam  i miałam ochotę zamieszkać wśród tych niesamowitych strojów. Nadal wstrzymuję oddech na samo wspomnienie.

Paryż! Mój kochany Paryż!

A Ty które miejsce uwielbiasz?

 

 

Місто з мрій

Париж — це місто завжди було в моєму серці. Я тисячі разів гуляла його вуличками в снах і в мріях. Хоча перший раз в Парижі я була нещодавно, в мене враження, що ми знайомі цілу вічність.

В цілому світі є дуже багато людей, які обожнюють це місто і я одна з них.

Недаремно Париж називають містом закоханих. Закоханих в Париж! Тут в повітрі кружляють феромони і ті, які їх відчувають, назавжди залишають своє серце в цьому місті.

Картини з життя

Я жила в Парижі тиждень. Протягом цього часу я бачила надзвичайні місця, але також менш прекрасні картини. В Парижі живе аж 12 мілліонів людей. І всі вони дуже різні. Тут багато безпритульних, які цілими сім’ями живуть на вулицях, імігрантів і злодіїв. Нічого дивного. Не можна порівнювати таке величезне місто з польськими чи українськими великими містами.

В такому мегаполісі є свої правила. Треба їх знати і дотримуватись, і тоді будеш в безпеці. Одного разу ми порушили одне з таких правил і відразу прийшли наслідки.

Урок за 11 Євро

Під кінець нашої поїздки ми вирішили поїхати в Бордо. Передусім нам цікаво було проїхатись знаменитим швидкісним поїздом TGV. Білети на ці поїзда з центру дорогі, нам вдалось знайти дешеві, ось тільки вокзал був на окраїнах міста. Відправлення було в 7:30 і треба бути пів години перед від’їздом. Дуже ранковою порою ми пішли на метро. Мали декілька пересадок, а потім, треба було пересісти на міський поїзд RER. Вокзал Gare du Nord ми на довго запам’ятаєм. Заспані ми пробували купити білет в автоматі. До нас підійшов італієць і запропонував поміч. Сказав, що працює на вокзалі, показав посвідчення. Він швидко набрав щось, здавалось, що заплатив і білети вилетіли з автомату. Вже за хвилину ми тримали їх в руках. Потім попросив віддати йому за білети 11 Євро. От ми і віддали. Вже за секунду він зник, а наші білети виявились фальшивими. Цією ціною, ми навчились, що в Парижі, якщо Тебе хтось зачіпляє і хоче помогти, це найчастіше злодій. По пізнішій розмові з місцевими вийшло, що вокзал Gare du Nord всім відомий з злодіїв і афірістів.

Любов все прощає

По такій пригоді можна було б дивитись на Париж по іншому, але я зовсім не перестала його обожнювати. Це місто надзвичайне. Не можна передати словами, наскільки прекрасна архітектура і стиль цього міста.

Ми відвідали всі місця про які я мріяла. Ейфелева вежа, найменш цікава з того, що можна тут побачити, а Мона Ліза на багато менша ніж в фільмах. Тут стільки чудових парків, а на знаменитому цвинтарі в Монмартр зустрінеш людей з книжками. В Луврі стільки всього, що можна забути про все на світі, але на багато більше мені сподобався Музей д’Орсе.

Чарівні спогади

Найпрекраснішими спогадами залишаться прогулянка берегом Секвани, маленький музей в Монмартр, катедра Нотр-Дам, звичайні вулиці з надзвичайно елегантними людьми.

На rue de Carboux 9 і на виставці Діора мене зашкалило від ідеальної краси. На ці спогади в мене мурашки по тілу.

Париж не можливо забути! Хочеться повертатись туди знову і знову.

Париж! Мій коханий Париж!

Яке місце є Твоїм ідеалом?