Dni tygodnia w języku ukraińskim / Дні тижня на польській мові

Czy ktoś wie,  gdzie ucieka ten czas? Ostatnio moje życie znów nabrało tempa i nie wiem, jak do tego doszło, że już mamy piątek! Ten tydzień dla mnie był wyjątkowo pracowity. Chociaż należę do aktywnych osób, tyle ruchu co ostatnio nie miałam nigdy. Wydaje się, że w ostatnich dniach padł mój rekord aktywności fizycznej i ilości wyprodukowanych endorfin. Cieszę się, jednak, że już jest piątek i mam czas na to, aby się zregenerować! 

A mówiąc o przemijających dniach, chciałabym nauczyć was poszczególnych dni tygodnia w języku ukraińskim. Jak na mnie, sprawa jest dość prosta – mam nadzieję, że ta lekcja utkwi Ci w pamięci!

PolskiUkraińskiWymowa
poniedziałekпонеділокponedilok
wtorekвівторокwiwtorok
środaсередаsereda
czwartekчетверczetwer
piątekп'ятницяpiatnycia
sobotaсуботаsybota
niedzielaнеділяnedilia
tydzieńтижденьtużdeń
dni roboczeробочі дніroboczi dni
weekend / dni wolneвихідні / вихідні дніwyhidni / wyhidni dni
dzieńденьdeń

*******************

Чи хтось знає, чому час так швидко біжить ? Нещодавно, моє життя знову прискорилось, я й не замітила, як знову прийшла п’ятниця! Цей тиждень для мене був дуже працьовитим. Спорт я люблю, але стільки руху, як в останніх днях, мабуть, в мене не було ще ніколи в житті! Здається, що я побила свій рекорд активності і виділення ендорфінів. Ось так позитивно сьогодні, а ще я дуже рада, що вже п’ятниця і сьогодні в мене день відпочинку! 

Горорячи про робочий тиждень, хочеться вас навчити, як називаються всі дні на польській мові. Як на мене- це просто запам’ятати, отже запам’ятовуйте!

українськапольськавимова
понеділокponiedziałekпонєдзялек
вівторокwtorekвторек
середаśrodaсьрода
четверczwartekчвартек
п'ятницяpiątekпйотек
суботаsobotaсобота
неділяniedzielaнєдзєла
тижденьtydzieńтидзєнь
робочі дніdni roboczeдні робоче
вихідні / вихідні дніweekend /dni wolne/ wolneвікенд/ дні вольне/вольне
деньdzieńдзєнь

 

 

 

Continue Reading

Stary Nowy Rok / Старий Новий Рік

Dziś na Ukrainie obchodzi się Stary Nowy Rok. W tym roku mija 100 lat odkąd Ukraińcy świętują go tylko ze względu na tradycję.

Początki Starego Nowego Roku

Przyczynę obchodzenia Starego Nowego Roku z 13 na 14 stycznia należy szukać w kalendarzu juliańskim. Między kalendarzem juliańskim, a gregoriańskim jest różnica dokładnie 13 dób. Właśnie dlatego na Ukrainie, w Rosji i innych krajach grekokatolickich oraz prawosławnych Boże Narodzenie obchodzi się nie 25 grudnia a 7 stycznia. Nowy Rok kiedyś był również obchodzony nie 1 stycznia, lecz 14 – czyli równe 13 dób później. W 1918 roku, żeby ułatwić komunikowanie się z nowocześniejszą częścią świata, ustalono, że Nowy Rok będzie zaczynać się 1 stycznia. Jednak, święta religijne, które przypadają na 13 i 14 stycznia w kalendarzu grekokatolickim i prawosławnym nie dały zapomnieć o Starym Nowym Roku.

Tradycje

Na Ukrainie ludzie bardzo lubią spotykać się przy świątecznym stole. Nic dziwnego, więc, że są jeszcze osoby, które chętnie obchodzą Stary Nowy Rok. Po za tym, z tym świętem związane jest wiele tradycji. 13 stycznia na Ukrainie są imieniny Małanki. Wieczorem Ukraińcy zbierają się przy świątecznym stole. Dodatkowym atutem tego święta jest to, że obchodzenie Starego Nowego Roku może być jeszcze huczniejsze niż w noc z 31 grudnia na 1 stycznia, ponieważ na Ukrainie już nie obowiązuje post.

Według tradycji można w tę noc wróżyć, skakać przez ognisko, aby oczyścić się od złej energii. Ta noc jest idealna również na oświadczyny. Parze, która się zaręczy na Stary Nowy Rok, wróży się dużo szczęścia i dobrobytu w życiu małżeńskim.

Przesądy

Rano 14 stycznia czeka się na chłopaka, który zasieje szczęście w dom. Nikt w ten poranek nie chcę wpuszczać do domu jako pierwszą dziewczynę, ponieważ jest to zły przesąd. Nie wolno nic pożyczać. 14 styczeń oprócz tego, że jest to Stary Nowy Rok jest również świętem kościelnym – imieninami Wasylia.

Stary Nowy Rok dziś

Niestety, to święto trochę zanika w ostatnich latach. Przyczynę można szukać w tym, że 13 i 14 styczeń są dniami roboczymi. W moim rodzinnym domu bardzo skromnie świętowaliśmy Stary Nowy Rok. Czasem 14 stycznia wybieraliśmy się do kogoś ze znajomych lub rodziny na imieniny. Cieszyliśmy się, bo zawsze chłopacy z sąsiedztwa przychodzili siać szczęście do nas do domu. Tutaj możesz zobaczyć jak to wygląda. Większość Ukraińców, obchodzi Stary Nowy Rok raczej symbolicznie, szczególnie jeśli święto przypada w środku tygodnia. Na szczęście w tym roku jest ono w weekend, więc jestem pewna, że o wiele więcej osób na Ukrainie zbierze się przy świątecznym stole i uczci Stary Nowy Rok. 

Słyszałaś/eś o tym święcie? Podziel się swoimi przemyśleniami na ten temat!

*************

Сьогодні в Україні святкують Старий Новий Рік. Мабудь, всі ви знаєте про це свято.

Історія Старого Нового Року

Хто знає, яка його історія? Ось я, наприклад, тільки сьогодні довідалась більше про нього. Назва Старий Новий Рік має в цьому році рівно 100 років. Так, як різниця між юліанським і грегоріанським календарем є рівно 13 діб, в юліанському календарі, якраз в цю ніч приходив новий рік. Це легко порахувати, адже грегоріаньське Різдво 25 грудня — юліанське 7 січня, Новий Рік перших- 1 січня, а других був 14 січня. В 1918 році влада вирішила достосуватись до решти нового світу і перенести Новий Рік на 1 січня. Після цього Новий Рік 14 січня прийняв назву Старий Новий Рік.

Ми українці дуже любимо збиратись за святковим столом. Нічого дивного, що в цю ніч багато хто буде святкувати Старий Новий Рік. Хоча пройшло вже 100 років від перенесення Нового Року, ми пам’ятаємо про це свято, адже з ним також асоціюються нам церковні свята. 13 січня- це святої Маланки, а 14 січня Василя. А ще зі Старим Новим Роком звязані різні традиції.

Традиції

В цю ніч ворожать на майбутнє. Палять вогнище, щоб через нього скакати, бо кажуть, що це очищає від злого. А ще ця ніч ідеальна для хлопців, щоб освідчитись дівчині. Згідно з традицією,ті, які заручаться в Старий Новий Рік, будуть вести щасливе і багате подружнє життя.

Прикмети

Не забудьте, вранці 14 січня відкрити двері хлопцеві, який буде посівати. Впустити дівчину першою за поріг цього дня, зла прикмета. Не позичай нічого нікому, бо це віщує фінансові проблеми в цьому році.

Старий Новий Рік сьогодні

На жаль, Старий Новий Рік трохи йде в забуття. Можливо, тому що 13 і 14 січня є робочими днями і багатьом не до святкування. В мене вдома, ми святкували Старий Новий Рік дуже символічно. Часом 14 січня йшли до знайомого Василя, щоб поздоровити зі святом. Кожного року вранці приходив сусід посівати.

На щастя, в цьому році Старий Новий Рік припадає на вихідні, хочеться вірити, що це заохотить українців до святкування. Традиції бувають різними, деякі з них сьогодні це просто історія, а інші хочеться голубити. Святкування, яке несе за собою радість і нашу відмінність, хочеться пам’ятати і переказувати наступним поколінням.

А Ти як святкуєш Старий Новий Рік в цьому році?

Continue Reading

Miesiące i pory roku po ukraińsku/ Місяці і пори року на польській мові

Święta święta i po świętach. W moim przypadku to nie do końca prawda, ponieważ ja świętuję podwójnie. Najpierw mam święta polskie, a po Sylwestrze zaczynam święta ukraińskie. Na Ukrainie świętowanie Bożego Narodzenia jest trochę inne, więc przynajmniej nie mam deja vu. Jak wygląda wigilia na Ukrainie opisałam tutaj. W połowie stycznia, gdy mój maraton dobiega końca, mam dość świętowania, aż do Wielkanocy. 

Powoli wracam do codzienności i z tej okazji, chciałabym was nauczyć, jak nazywają się poszczególne miesiące i pory roku w języku ukraińskim. Temat dosyć ciekawy i niezbyt wymagający, jeśli chodzi o zapamiętywanie- czyli w sam raz na rozruszanie się po świętach 🙂

PolskiUkraińskiWymowa
styczeńсіченьsiczeń
lutyлютийliutyj
marzecберезеньberezeń
kwiecieńквітеньkwiteń
majтравеньtraweń
czerwiecчервеньczerweń
lipiecлипеньlypeń
sierpieńсерпеньserpeń
wrzesieńвересеньwereseń
październikжовтеньżowteń
listopadлистопадlystopad
grudzieńгруденьhrudeń

PolskiUkraińskiWymowa
pora rokuпора рокуpora roku
zimaзимаzyma
wiosnaвеснаwesna
latoлітоlito
jesieńосіньosiń
sezonсезонsezon

*********************

Ох ці свята! Чи вас вони також, вже змучили, чи ще не встигли?

В мене свята тривають від 24 грудня аж до половини січня. Спочатку я святкую польське Різдво, а потім ще й українське. На щастя, святкування у нас відрізняються, тому принаймі в мене не має deja vu. Як святкують в мене вдома Різдво прочитаєш тут.  Хоча це все дуже весело – коли святкування закінчуються, мені не хочеться вже нічого святкувати, аж до Великодня. В Польщі багато людей мені цього заздрить, адже виходить, що пів зими в мене проходить на гостинах. 

В перерві між святкуваннями, хочеться вас чогось навчити. Найприємнішою, мало вимогливою і цікавою темою є назви місяців на польській мові. Думаю, що пів години вистарчить, щоб це запам’ятати. До діла! 🙂

УкраїнськаПольськаВимова
січеньstyczeńстичень
лютийlutyлюти
березеньmarzecмажец
квітеньkwiecieńквєцєнь
травеньmajмай
червеньczerwiecчервєц
липеньlipiecліпєц
серпеньsierpieńсєрпєнь
вересеньwrzesieńвжесєнь
жовтеньpaździernikпазьдзєрнік
листопадlistopadлістопад
груденьgrudzieńґрудзєнь

УкраїнськаПольськаВимова
пора рокуpora rokuпора року
зимаzimaзіма
веснаwiosnaвіосна
літоlatoлато
осіньjesieńєсєнь
сезонsezonсезон

 

Continue Reading

Liczenie w języku ukraińskim/ Рахування на польській мові

Pamiętam, kiedy przeprowadziłam się do Polski i poszłam tu do szkoły musiałam wykuć mnóstwo nazw z biologii, chemii, fizyki, geografii. To był jakiś koszmar! Bo jak tu opanować przedmiot bez znajomości podstawowego nazewnictwa? Jedynym przedmiotem, który nie wymagał takiego wysiłku była matematyka. Na pierwszym sprawdzianie otrzymałam szóstkę! Był to niesamowity zastrzyk pozytywu na dobry początek, gdyż reszta przedmiotów, aż tak łatwo mi nie przychodziła. Dobrze, jest się posługiwać cyferkami, bo każdy je zrozumie. Czasem, jednak, trzeba je powiedzieć na głos i właśnie tu chciałabym się zatrzymać.

Jesteśmy sąsiadami i może dlatego nazewnictwo cyfr w Polsce i na Ukrainie jest bardzo podobne. Dlatego liczę na to, że nauka pójdzie wam szybko.

cyfratłumaczenie na ukraińskiwymowa
0нульnul'
1одинodyn
2дваdwa
3триtry
4чотириczotyry
5п'ятьpjat'
6шістьszist'
7сімsim
8вісімwisim
9дев'ятьdewiat'
10десятьdesiat'
11одинадцятьodynadciat'
12дванадцятьdwanadciat'
13тринадцятьtrynadciat'
14чотирнадцятьczotyrnadciat'
15п'ятнадцятьpiatnadciat'
16шіснадцятьszistandciat'
17сімнадцятьsimnadciat'
18вісімнадцятьwisimnadciat'
19дев'ятнадцятьdewiatnadciat'
20двадцятьdwadciat'
30тридцятьtrydciat'
40сорокsorok
50п'ятдесятpiatdesiat'
60шістдесятszistdesiat'
70сімдесятsimdesiat'
80вісімдесятwisimdesiat'
90дев'яностоdewianosto
100стоsto
1 000тисячаtysiacza
1 000 000мільйонmiljon

Ćwiczyć liczenie w języku ukraińskim możesz nawet przy krojeniu świątecznej sałatki bądź przy nakrywaniu do wigilijnego stołu 😉

Przy okazji chciałam wam życzyć cudownych, ciepłych, rodzinnych świąt i dużo prezentów pod choinką! 🙂

 

******************

Пам’ятаю, як я ось тільки переїхала жити в Польщу. Перші місяці в школі були дуже тяжкими. Треба було вивчити стільки нових термінів з біології, хімії, фізики, географії. Яка це була мука! Не можна було цього обійти, бо на польській, всі терміни називаються зовсім інакше. Єдиним предметом, який не створював мені таких проблемів була математика. Навіть на першій контрольній я отримала оцінку 6! Це мене дуже підтримало на дусі, бо з інших предметів не було так легко. Цифри вони чудові, бо їх зрозуміє кожний. Деколи, все таки треба сказати їх всух і тут я хочу зупинитись.

З Польщою ми близькі сусіди і тому назви цифр в нас дуже подібні. Я впевнена, що в тебе не буде проблемів, щоб їх запам’ятати.

ЦифраПереклад на польськуВимова
0zeroзеро
1jedenєден
2dwaдва
3trzyтши
4czteryчтери
5pięćпєуць
6sześćшесьць
7siedemсєдем
8osiemосєм
9dziewięćдзєвєуць
10dziesięćдзєсєуць
11jedenaścieєденасьцє
12dwanaścieдванасьцє
13trzynaścieтшинасьцє
14czternaścieчтернасьцє
15piętnaścieпєутнасьцє
16szesnaścieшеснасьцє
17siedemnaścieсєдемнасьцє
18osiemnaścieосємнасьцє
19dziewiętnaścieдзєвєутнасьцє
20dwadzieściaдвадзєсьця
30trzydzieściтшидзєсьці
40czterdzieściчтердзєсьці
50pięćdziesiątпєудзєсьоунт
60sześćdziesiątшесьзєсьоунт
70siedemdziesiątсєдемдзєсьоунт
80osiemdziesiątосємдзєсьоунт
90dziewiędziesiątдзєвєудзєсьоунт
100stoсто
1 000tysiącтисьоуц
1 000 000 milionміліон

Повторювати рахування на польській можеш свюди. Так швидше запам’ятаєш!

Дорогі мої, тим, що святкують римо-католицьке Різдво, я хочу побажати прекрасних свят, з рідними, зі снігом і з колядками! А ще багато подарунків під ялинкою 🙂

Continue Reading

Przedstaw się w języku ukraińskim / Познайомся на польській мові

Hej!

To jest ten dzień w tygodniu, który powoduje uśmiech na twarzy, nawet jeśli kochasz swoją pracę. Każdy dziś czeka na moment, kiedy zegarek powie „Idź i baw się dobrze!” Zanim, jednak, nastąpi ta chwila  zapraszam na na mały przerywnik w pracy.

Weekend jest wspaniały z wielu powodów. Jest to czas, w którym możesz spotkać się ze znajomymi, nawiązać nowe przyjaźnie albo wyjechać w nieznane miejsce. W Polsce co raz więcej Ukraińców i prawdopodobieństwo spotkania kogoś ciekawego z moich rodaków, jest naprawdę duże. Zawsze też możesz spędzić weekend w którymś z ukraińskich miast. Ja szczególnie polecam Lwów.

Trochę już cię przygotowałam na ewentualną krótką rozmowę w języku ukraińskim. W poprzedniej lekcji nauczyłam cię przywitać się, a dziś nauczysz się przedstawić się.

 

PolskiUkraińskiWymowa
Jak masz na imię?
Як тебе звати?
Jak tebe zwaty
Jak ty się nazywasz?Як ти називаєшся?Jak ty nazywajeszsia
Mam na imię AniaМене звати АняMene zwaty Ania
Nazywam się AniaЯ називаюсь АняJa nazywajuś Ania
Jestem AniaЯ АняJa Ania
Jak masz na nazwisko?Яке в тебе прізвище?Jake w tebe prizwyszcze
Skąd pochodzisz?Звідки ти родом?Zwidky ty rodom
Jestem z GdańskaЯ родом з ГданьскаJa rodom z Gdańska
Jestem z PolskiЯ з ПольщіJa z Polszczi
Jestem Polką / PolakiemЯ полька/ полякJa polka/ polak
Znam ukraińskiЯ знаю українську мовуJa znaju ukrajinśku mowu
Nie znam ukraińskiegoЯ не знаю української мовиJa ne znaju ukrajinśkoji mowy
Rozumiesz po polsku?Ти розумієш польську мову?Ty rozumijesz polsku mowu
Miło Cię poznaćПриємно познайомитисьPryjemno poznajomytyś

 

Podsumowanie – przedstaw się!

 

UkraińskiWymowaPolski
Привіт!
Мене звати Аня. Як ти називаєшся?

Я з України. Я родом зі Львова. Звідки ти родом?

Я розмовляю на польській мові. Ти розумієш польську?

Як твої справи?

Приємно познайомитись!
Prywit!
Mene zwaty Ania. Jak ty nazywajeszsia?

Ja z Ukrajiny. Ja rodom zi Lwowa. Zwidky ty rodom?

Ja rozmowliaju na polskij mowi. Ty rozumijesz polsku?

Jak twoji sprawy?

Pryjemno poznajomytyś!
Cześć!
Nazywam się Ania. Jak się nazywasz?

Jestem z Ukrainy. Pochodzę ze Lwowa. Skąd pochodzisz?

Mówię po polsku.
Rozumiesz polski?

Jak się masz?

Miło cię poznać!

Teraz twoja kolej! Przedstaw się w komentarzu 🙂

***************************************************

Привіт!

Сьогодні цей особливий день, якому раді навіть ті, які обожнюють свою роботу. Кожен чекає тої години, коли можна бути сказати „Привіт вихідні!”.

Вихідні чудові з багатьох причин. Можна провести час з друзями, зустріти нових цікавих людей, або ж вирушити в якесь нове місто. Україну часто відвідують наші польські друзі, багато українців також приїжджає в Польщу. Можливість зустріти поляка є дійсно велика. Тому варто знати цю мову!

Я тебе вже навчила як привітатись на польській, а сьогодні ти навчишся як познайомитись.

 

УкраїнськаПольськаВимова
Як тебе звати?Jak masz na imięЯк маш на імє
Як ти називаєшся?Jak się nazywaszЯк сє називаш?
Мене звати АняMam na imię AniaМам на імє Аня
Я називаюсь АняNazywam się AniaНазивам сє Аня
Я АняJestem AniaЄстем Аня
Яке в тебе прізвище?Jak masz na nazwisko?Як маш на назвіско
Моє прізвище ДибтанMoje nazwisko DybtanМоє назвіско Дибтан
Звідки ти родом?Skąd pochodzisz?Скоунд походзіш
Я родом зі ЛьвоваPochodzę ze LwowaПоходзе зе Львова
Я з ПольщіJestem z UkrainyЄстем з Украіни
Я українка/ українецьJestem Ukrainką/ UkraińcemЄстем украінкоу украіньцем
Я знаю польську мовуZnam polski Знам польскі
Я не знаю полькьку мовуJa nie znam polskiegoЯ нє знам польскєґо
Ти розумієш українську мову?Rozumiesz ukraiński?Розумєш украіньскі
Приємно познайомитись!Miło cię poznaćМіло цє познаць

 

Підсумки – познайомся на польській:

 

ПольськаВимоваУкраїнська
Cześć!
Nazywam się Ania. Jak masz na imię?

Pochodzę z Gdańska. Jestem Polką. Skąd pochodzisz?

Nie znam ukraińskiego. Rozumiesz polski?

Jak się masz?

Miło cię poznać!
Чесьць!
Називам сє Аня. Як маш на імє?

Походзе з Ґданьска. Єстем полькоу. Скоунд походзіш?

Нє знам україньскєґо. Розумєш польскі?

Як сє маш?

Міло цє познаць!
Привіт!
Мене звати Аня. Як ти називаєшся?

Я родом з Гданська. Я полька. Звідки ти родом?

Я не знаю української мови. Ти розумієш польську?

Як справи?

Приємно познайомитись!

Тепер твоя черга! Познайомся зі мною на польській в коментарі 🙂

 

Continue Reading

Przywitaj się po ukraińsku / Привітайся на польській мові

Hej!

W dzisiejszym wpisie chcę was nauczyć podstawowych zwrotów. Nauczycie się przywitać, pożegnać, zapytać co nowego.

Na Ukrainie ludzie często lubią zaczepić kogoś w autobusie lub w pociągu, żeby porozmawiać. Zazwyczaj są to starsze osoby, ale zdarzało mi się również być zaczepianą przez nieznajomych w moim wieku. Lubię takie znajomości, bo można poznać fajnych ludzi zupełnie niespodziewanie. Chciałabym, abyście również mogli skorzystać z takich możliwości i poznać kogoś fajnego z Ukrainy.

Myślę, że dzisiejsza lekcja jest dosyć łatwa, ponieważ zwroty te są podobne do polskich. Mam nadzieję, że zapadną ci w pamięci. Jeśli masz problemy z przeczytaniem cyrylicy zapraszam do poprzedniego wpisu z alfabetem.

Ciekawa jestem czy odpowiada wam sposób w jaki opisuję wymowę?

Dajcie znać w komentarzu.

Передаю вітання з Познаня!

До побачення! 🙂

Привіт!

Сьогодні ви навчитесь привітатись на польській.

Хоча тут не так часто люди зачіпляють незнайомих, щоб поговорити, бути привітним завжди варто. Думаю, що цей урок пригодиться кожному, бо наші польські друзі все частіше приїжджають дивитись Україну.

Багато слів вийшло, але, чим більше синонімів ви пізнаєте, тим більші шанси, що не забудете конкретного слова. Якщо не можеш прочитати це на польській, зайди на попередню статтю з алфавітом.

Мені цікаво, чи вам зрозуміло і зручно вчитись вимови, так як я написала кирилецею?

Пишіть в коментарях!

Pozdrawiam i do zobaczenia! 🙂

Continue Reading

Poznaj język ukraiński / Пізнавай польську мову

Wpadłam na pomysł nauczyć was trochę ukraińskiego. Chciałabym, abyście mogli czytać, rozumieć i mówić w moim ojczystym języku.

Nowa moda

Wiele osób w Polsce uczyło się rosyjskiego kiedyś w szkole. Wielu, chce się nauczyć tego języka również dziś. Słyszałam, że przyszła moda również na język ukraiński. Nic dziwnego, bo obiektywnie mówiąc, jest bardzo melodyjny i przyjemny.

Język ukraiński kontra rosyjski

Wiele razy słyszę pytania, czy ukraiński i rosyjski są podobne do siebie. Moja odpowiedź brzmi – tak, są trochę podobne, ale nie są jednak na tyle, żeby ktoś z Rosji swobodnie mógł rozumieć Ukraińca. Na Ukrainie ludzie często używają w potocznej mowie słów z rosyjskiego. Oprócz tego w telewizji tłumaczenia zagranicznych filmów zazwyczaj są w języku rosyjskim. Ogląda się rosyjskie programy i filmy w oryginalnej wersji. Na południu kraju oraz na wschodzie więcej usłyszysz rosyjskiego niż ukraińskiego. Nawet w stolicy bardzo dużo osób posługuje się na co dzień językiem rosyjskim. Nic dziwnego, że dla Ukraińca nie ma nic trudnego w tym, żeby móc dogadać się z Rosjaninem. Przeciętny mój rodak, nie będzie chciał przejść w rozmowie na rosyjski bardziej ze względu na upartość i przekonania.

Do dzieła!

W każdym bądź razie od dziś raz w tygodniu będę wam przybliżać mój ojczysty język. Liczę na to, że potraktujecie to jako wspaniałą przygodę i już wkrótce będziecie mogli się popisywać znajomością ukraińskiego, czy to w Polsce czy na Ukrainie 😉

Cyrylica ukraińska

Dziś zapraszam was do zapoznania się z alfabetem ukraińskim. Jest trochę bardziej rozbudowany niż Polski, bo nie używamy dwuznaków. Największym wyzwaniem, dla każdego Polaka jest wymówienie literki, którą przetłumaczyłam na „h” (г) oraz „l” (л). „Г”– wypowiada się bardziej z gardła i jest to coś pomiędzy polskim h i g. „Л”– na Ukrainie jest twarda- w Polsce mówiąc „l” przykładamy język do podniebienia, a na Ukrainie język powinien opierać się o przednie zęby w momencie wypowiadania tej litery.

Alfabet ukraiński

 

Na dziś to wszystko, mam nadzieję, że wam podoba się mój pomysł! 😉

Dajcie znać!

************************

Вирішила, що почну вас навчати польської мови. По перше хотілось би, щоб ви могли почитати, те, що я пишу на польській, а по друге, щоб могли поговорити з поляками на їхній мові.

Чому варто знати польську?

Пам’ятаю, як я починала вчитись польської. Я ходила в польську суботню школу в Україні на три години і це на початок мені вистарчило, щоб навчитись читати, писати і розуміти. Отже, від тепер раз в тиждень я буду вашою вчителькою 😉 Надіюсь, що вам ця ідея сподобається і вже невдовзі будете в змозі поговорити з кимось в Польщі, або ж почитати книги на польській. Адже в Польщі на багато більше перекладів заграничних книг, а до того повно цікавих журналів і газет.

Перший урок

Перш за все почнемо з алфавіту. Тут алфавіт опирається на латиниці. Всього в ньому 32 букви. Окрім того є двузнакі- які є поєднанням двох букв, а читаються як одна. А ще є одна буква, яка є поєднанням двох двузнаків.

Польський алфавіт

Двузнаки

Якщо ви спостережливі, то ви точно побачили, що в польському алфавіті є дві букви “х”, два “у” і два “ж” (один в алфавіті, один в двузнаках). Яку з цих букв написати вирішують граматичні правила. Але про це розкажу вам трошки пізніше. Поки, що запам’ятайте алфавіт ;).

Подобається вам моя ідея, з навчанням польської?

А може в вас є якісь питання до сьогоднішньої статті?

Пишіть! :)

Continue Reading

Kobiecość po ukraińsku /Жіночність по українському

Być kobietą być kobietą…Ciągle nucę tę piosenkę. Wiem nawet dlaczego. Ostatnio jedna z moich czytelniczek, która wygrała konkurs stylizacja-zagadka, napisała, że chciałaby przeczytać o kobiecości po ukraińsku. Temat bardzo ciekawy, więc zastanawianiu się nie było końca. Co mogę powiedzieć o kobiecości. Zanucę, więc znowu:

„Gdzieś wyjeżdżać niespodzianie, coś porzucać bezpowrotnie,
łamać serca twardym panom, pewną siebie być okropnie…
Może muzą dla poetów, adresatką wielkich wzruszeń?
Być kobietą w każdym calu kiedyś przecież zostać muszę! ”

Słowa wydają się tak bardzo trafne, że nie wiem co mogłabym więcej dodać?! Nurtowało mnie, jednak, pytanie, czy kobiecość w każdym kraju jest jednakowo postrzegana?

Zacznę od tego, czym dla mnie jest kobiecość. To delikatność i troska o bliskie osoby. Chęć zaskakiwania, ale też złość na własne zmienne humory. Spontaniczność w podejmowaniu ważnych decyzji, ale też zastanawianie się godzinami nad kolorem nowych butów. Długie rozmyślanie na głos nad przeszłością, nad zachowaniem innych, nad losem. Marzeniem o dalekich samotnych wyprawach, a przy tym strach przed rozłąką z ukochanym nawet na kilka dni. Łzami wzruszenia przy oglądaniu bajek o księżniczkach, a przy tym mocnym temperamentem.

Nie wiem, czy moje rozumowanie jest bardziej ukraińskie czy może już polskie. Jest po prostu moje!

Do momentu napisania tego tekstu nie zastanawiałam się nad tym, czym dla mnie jest kobiecość. Okazało się, że wystarczy przeanalizować swoje zachowanie i mamy gotową definicję. Żeby określić czym jest kobiecość po ukraińsku, poprosiłam o pomoc pięć koleżanek z Ukrainy.

Umyślnie wybrałam te, które uważam za kwintesencję kobiecości. Zależało mi też, aby każda była w trochę innej sytuacji życiowej, aby zobaczyć czy punkt widzenia jest taki sam.

Marta – młoda mężatka, mama ambitna i twórcza kobieta

Kobiecość dla mnie jest takim wewnętrznym stanem, w którym kobieta jest pewna siebie w każdej sferze życia, a przy tym nie boi się i nie wstydzi okazać słabości i za bardzo się emocjonować. Uważam, że być kobietą nie mając męża czy partnera jest ciężko. Mając ukochanego u boku chce się dla niego pięknie wyglądać, dbać o siebie, ciągle się rozwijać, być interesującą, czytać, tworzyć, a w moim przypadku jeszcze wychowywać córeczkę.

Masza – panna, ambitna i aktywna zawodowo kobieta

Kobiecość dla mnie jest połączeniem elegancji, delikatności, lekkości, szyku, macierzyństwa i pewności siebie. W dzisiejszych czasach kobieta dodatkowo musi być wykształcona, niezależna finansowo i mieć poczucie własnej wartości. Kobiecość- jest darem od Boga, jest to piękna umiejętność kochania i bycia kochaną, tworzenia przytulnego gniazdka i dzielenia się ciepłem i miłością z bliskimi. Kobiecość – to umiejętność bycia szczęśliwą i dzielenia się szczęściem z tymi, którzy są obok…

Marysia – mężatka, mama, silna kobieta, która połączyła pasję z pracą i pomaganiem innym.

Życie po urodzeniu dziecka bardzo się zmienia. Kiedyś lubiłam modnie się ubierać i więcej czasu poświęcałam na dbanie o wygląd, chciałam wszystkiego spróbować. Po tym, jak zostałam mamą wzięłam na siebie zbyt dużo obowiązków i codzienność mnie przytłamsiła. Gdy kobieta przestaje o siebie dbać, ona przestaje być ciekawa, nawet dla siebie samej. Dobrze jest mieć kogoś, kto zauważy, twój problem i pomoże znów wyglądać pięknie, powabnie, seksownie i na nowo nauczyć się cieszyć się życiem. Słowo kobieta ma w sobie wielką głębię. Jest ono połączeniem radości, troski i bezgranicznej miłości. Właśnie dlatego warto przede wszystkim kochać siebie, mieć swoją strefę komfortu, a potem dopiero poświęcać się innym.

Ania – twórcza kobieta, bizneswoman, panna

Dla mnie kobiecość jest delikatnością, mądrością, brakiem nałogów, dobrym wychowaniem i posługiwaniem się stosownym słownictwem.

Tatiana – mężatka,  pozytywnie nastawiona do życia, spełnia się zawodowo

Kobieta jest usposobieniem wszystkich najwspanialszych rzeczy na ziemi. Delikatności, miłości, piękna, miękkości, mądrości, cierpliwości, ciepła i przytulnego gniazdka. Kobieta – jest centrum i podstawą rodziny, obrońcą tradycji. A do tego jest burzą emocji, naturalnym żywiołem, który przy nieodpowiednich ruchach może doprowadzić do wielkich zniszczeń na swojej drodze. Kobieta wprost lub pośrednio przez wpływ na mężczyznę zmienia trop historii.

Czytając piękne wypowiedzi moich koleżanek pękam z dumy, że jestem kobietą. Cieszę się, że mogłyśmy razem porozmyślać na tak ważny temat. Jesteśmy różne, ale kobiecość postrzegamy podobnie. Niezależnie od miejsca zamieszkania, sytuacji życiowej czy charakteru, wszystkich nas łączy wielki dar patrzenia na świat sercem.

Czym dla Ciebie jest kobiecość?

 

Бути жінкою, бути жінкою.. — є така польська пісня, яку я весь час собі приспівую. В минулому тижні, одна з двох переможниць мого конкурсу образ -загадка, попросила мене написати про жіночність по українськи. Тема не з легких, але як на мене дуже цікава. Зовсім випадково на допомогу прийшла мені пісня, яку я собі приспівую, ось дивись, як гарно вона описує жінку:

Поїхати десь несподівано, назавжди щось покинути;

Ламати серця сильним чоловікам, бути дуже впевненою в собі;

А ще бути музою для поетів, адресаткою зворушливих слів

Ось такою справжньою жінкою, колись хочу бути!

Можна було б на цьому зупинитись, бо в цих словах стільки правди про жінку. Ось тільки, чи українська жінка, така, як польська? Перевіримо!

Чим для мене є жіночність? – здається, що я вперше над тим серйозно задумалась. Для мене це ніжність і турбота про рідних. Це коли хочеться вміти здивовувати і одночасно злоститись на себе за змінні настрої. Легко принімати важливі рішення і годинами задумуватись над кольором нових туфлів. Довгі роздуми вслух про минуле, про поведінку людей, про те, на що не маємо впливу. Мріями про довгі самотні подорожі і страхом перед тим, щоб не бачити коханого декілька днів. Сльозами зворушення, коли дивишся казку про принцес і твердим характером. Цікаво, чи моє розуміння є більш українське, чи польське. Ось тому я вирішила дізнатись від моїх українських подруг, чим для них є жіночність. Серед моїх подруг я вибрала п’ять цікавих і різних жінок, що довідатись, чи ми думаємо одинаково.

Марта — активна, творча мама, одружена

Жіночність для мене означає такий внутрішній стан жінки коли вона є одночасно впевненою в собі особистістю в усіх сферах, але в той же час може дозволити собі інколи бути і слабкою і занадто емоційною. І не соромитися цього. Напевно без чоловіка чи коханої людини важко бути жінкою. Адже коли він є, то хочеться для нього гарно виглядати, доглядати за собою, не деградувати, а постійно рухатися вперед, бути цікавою, читати, займатися творчістю і тому подібне, а в моєму випадку ще й доглядати за доцею.

Маша — активна, незалежна жінка, працює, неодружена

Для мене це поєднання таких якостей, як вишуканість, ніжність, легкість, витонченість, материнство, впевненість у собі. В умовах сучасного світу це також освітчена жінка, самодостатня, яка має почуття власної гідності. А взагалі, жіночність – це дар Бога, це вміння кохати і бути коханою, створювати затишок та зігрівати теплом і любов’ю своїх рідних і близьких. Жіночність – це вміння бути щасливою і робити щасливими людей, які є поруч…

Марія — мама, одружена, поєднала роботу зі своїми мріями і допомогою іншим

Питання ніби просте, але змушує задуматися. Якщо брати під увагу своє життя то воно кардинально змінилося. До народження дитини більше слідкувала за собою, цікавилася модою, все хотілося спробувати. Після народження дитини взяла на себе багато обов’язків і застрягла в буденному житті. Якщо жінка не займається собою, то вона і не цікава стає ані собі, ані іншим. Добре якщо є хтось що зверне на це увагу і змусить тебе вернутися в реальність і виглядати привабливо, сексуально, гарно вдягатися і тішитися життям.

Саме слово жінка має в собі глибину. Тут захована і радість, і переживання і безмежна любов. Тому варто любити себе, створюючи насамперед для себе зону комфорту, а потім для усіх інших присвячувати себе.

Аня — жінка з власним бізнесом, дуже творча особистість, неодружена

Жіночність це – ніжність, мудрість, відсутність поганих звичок, нецензурної лексики з уст дівчини.

Таня — життєрадісна жінка, одружена, працює

Для мене жінка, це уособлення всього прекрасного на землі. Це ніжність, любов, краса, м’якість, мудрість, терпимість, тепло і затишок. Жінка – центр і основа сім’ї, хранителька традицій. Разом з тим це бурхлива течія емоцій, природна стихія, яка в недбалих руках може знищити все на своєму шляху. Жінка, це та, яка прямо або опосередковано, своїм впливом на чоловіка змінює хід історії.

Чудово було порозмовляти з подругами на таку важливу тему. Кожна з них так гарно написала, що читаючи це я щаслива і горда, що я жінка. Незважаючи на те, де ми живемо, що робимо, який в нас характер – для всіх нас жіночність має подібне значення. Нас поєднує те, що ми дивимось на світ серцем — це найпрекрасніший дар від Бога.

Чим для Тебе є жіночність?

Continue Reading

Ukraińskie Karpaty – Dzembronia / Карпати – Дземброня

Dawno miałam ochotę pozwiedzać trochę Ukrainę. Pomimo to, że jest to moja ojczyzna wcale nie uważam, że znam ją na tyle, na ile bym chciała. Kiedy byłam nastolatką, wakacje spędzałam na obozach głównie w Polsce. W taki sposób poznałam naprawdę sporo polskich miast. Dziś dumnie mogę powiedzieć, że Polskę znam bardziej niż wiele osób, która spędziła tu całe życie.

Za każdym razem, gdy odwiedzam rodzinne strony staram się zobaczyć coś nowego, ale nie zawsze mam na to czas. Ukraińcy są naprawdę gościnni i bardzo często kończy się tym, że przyjeżdżając na tydzień do domu,  całymi dniami chodzę w odwiedziny.

Witaj przygodo!

W zeszłe wakacje zdecydowaliśmy się ze znajomymi, że zrobimy sobie ukraińską przygodę. Pewnego dnia zapakowaliśmy plecaki i pojechaliśmy w niebiesko żółtą dal.

Swoją przygodę rozpoczęliśmy od Lwowa, w którym spędziliśmy 3 dni. Potem pojechaliśmy do Ivano Frankivsk (w Polsce bardziej znana nazwa tego miasta – Stanisławów), gdzie odwiedziliśmy moją rodzinę. Ze Stanisławowa ruszyliśmy na tydzień w Karpaty. Chcieliśmy poczuć górski klimat w pełni, więc nocowaliśmy z dala od cywilizacji we wsi Dzembronia.

Dojazd

Dojazd do Dzembroni nie jest wcale taki łatwy. Najłatwiej było by jechać własnym autem, lecz  jeśli nie posiadasz terenowego auta i umiejętności jazdy w trudnych warunkach, to odradzam takie voyage. Najprostszą bezpieczną drogą jest przedostać się do Kołomyi i z Kołomyi jechać autobusem do Dzembroni. Żaden autobus, jednak, do samej Dzembroni nie dojeżdża. Trzeba więc wsiąść do autobusu Kolomyja- Burkut i poprosić kierowcę o przystanek na zakręcie prowadzącym do Dzembroni. Będzie to w okolicach wsi Bystrets. Autobus ten jeździ tylko raz dziennie. W tym roku, tak samo jak i w zeszłym jest on o 15:00 w Kołomyi na PKS. Podróż na początku jest całkiem znośna, ale głębiej w góry zaczynają się przygody. Drogi nie są nawet ubite, są bardzo wąskie, jest wiele ostrych zakrętów. Tylko ukraiński kierowca, który zna tą trasę, jest w stanie dowieźć pasażerów w jednym kawałku.  Nasi przyjaciele na przemian śmiali się i bladli. Kiedy wreszcie dotarliśmy do zakrętu i wysiedliśmy z autobusu, mieliśmy jeszcze do przejścia około 4 km do Dzembronii. Po takiej jeździe dobrze nam to zrobiło, szczególnie, że szlak jest bardzo malowniczy.

Jest jeszcze jeden sposób, aby dotrzeć do Dzembroni. Trzeba dojechać z Kolomyi do Vorohty i stamtąd jest autobus do Dzembroni – o ile kojarzę raz albo dwa razy dziennie.

Schronisko u Kuby/ Притулок для туристів У Куби

Nocleg

Wynajęliśmy sobie pokoje w huculskim (ukraiński odpowiednik polskiego górala) domku na górce z naprawdę cudownym widokiem. Nocleg był tani, ale niestety w kwestii czystości wiele zostawało do życzenia. Dlatego nie polecam tego miejsca do noclegu w Dzembroni. Na szczęście na wsi dużo osób wynajmuje pokoje, są również całe domki dla turystów, więc nie powinno być problemu z jego znalezieniem. Bardzo dobre opinie słyszeliśmy od gości Pani Marii. Na wsi ceny  noclegu wahają się od 100 hrywni do 250  za dobę za osobę bez wyżywienia. Wszystkie noclegi dostępne w okolicy znajdziesz tu. Obecnie za 1 PLN otrzymasz 6,16 UAH.

Wyżywienie

Dużo gospodyń oferuje ciepłe domowe posiłki. Jeszcze przed przyjazdem umówiliśmy się na śniadania i obiadokolacje z Panią Marią i przez pierwsze dwa dni jedliśmy u niej. Niestety Pani Maria miała jakiś wypadek w rodzinie i nie mogliśmy do niej potem przychodzić. Pani naprawdę do rany przyłóż, bo w ramach przeprosin umówiła nas z sąsiadką na jedzenie. Zawsze wieczorem umawialiśmy się na godzinę śniadania i omawialiśmy jadłospis na następny dzień. O umówionej godzinie przychodziliśmy i na nas czekał posiłek na tarasie. Po każdym posiłku rozliczaliśmy się. Niestety nie pamiętam ile dokładnie płaciliśmy, ale było to w granicach 70 hrywni za osobę za obiad. Niestety sąsiadka Pani Marii nie trzymała się umówionych kwot na dania i doliczała nam koszty to za herbatę, to za śmietanę, to za grzyby. Ostatecznie z tego powodu byliśmy zniesmaczeni jej wyrachowaniem, chociaż dania były naprawdę dobre.

sklep, Dzembronia/ магазин, Дземброня

Sklepy

Dzembronia jest bardzo malowniczym miejscem. Tu ulicami chodzą krowy z cielakami, na górkach biegają konie i owce. Istny wiejski klimat sprzed lat. Nie ma tu zasięgu, jedyny ukraiński operator komórkowy, który od czasu do czasu ma zasięg to Kyivstar. Czas w Dzembroni się zatrzymał. Na wsi są dwa sklepy. Jeden większy z chlebem, warzywami, owocami, napojami i rzeczami podstawowej potrzeby. Drugi mieści się w garażu, ale niestety nie wiem, co dokładnie tam sprzedają. Zakupy zawsze robiliśmy w tym większym, często też tam jedliśmy ciepłe posiłki. Na zewnątrz i w środku sklepu znajdowała się ławeczka i stół, a w sklepie można było zamówić zupę lub pierogi. Zupa codziennie była inna, a pierogi zawsze te same – z ziemniakami, kapustą lub z mięsem. Pierogi i zupa były robione na miejscu, więc były pyszne i świeże. Jest to fajna opcja, bo jest tanio i smacznie. Jedyne zagrożenie, wynikające z tego rozwiązania, jest takie, że znudzą Ci się pierogi. Nie pamiętam dokładnie jaki był koszt pierogów i zupy, ale było taniej niż u gospodyni.

Góry

Nocleg, jedzenie – wszystko to bardzo ważne, ale najważniejszym powodem, dla którego znaleźliśmy się w Dzembroni są góry. Dookoła jest mnóstwo tras pieszych prowadzących do mniejszych lub większych szczytów. Karpaty są naprawdę dzikie. Gdyby nie mapa w większości nie wiedzielibyśmy gdzie iść i byśmy ciągle błądzili. Niestety oznaczenia tras jest znikome. Szlaki są mało wydeptane, więc niejednokrotnie zastanawialiśmy się czy oby dobrze idziemy. Często droga prowadziła przez krzaki, wysokie trawy, błota. To zrozumiałe, bo w tej części Karpat nie  ma dużo turystów. W tym też jest wielki urok, bo masz styczność z dziką przyrodą. Najdłuższą i najbardziej wymagającą górą do zdobycia jest Pip Ivan 2028 m n.p.m. . Do wyżyny można dojść na dwa sposoby, albo z Dzembroni albo z Shybene. Z samej Dzembroni jest dwa szlaki na Pip Ivan. Jeden 2 godzinny – czerwony szlak, jest słabo oznaczony i bardzo wymagający. Drugi 6 godzinny – niebieski, jest umiarkowany. Wybraliśmy ten drugi – jest piękny i bardzo różnorodny. Na Pip Ivan są mury byłego polskiego obserwatorium meteorologicznego – Biały Słoń (Білий слон). Obserwatorium działało w latach 1938 – 1941, a od zeszłego roku trwają tam prace remontowe. Docelowo na tym miejscu ma powstać schronisko i ośrodek badań naukowych.  Projekt ten jest to wspólnym dziełem Prykarpatskoho Uniwersytetu z Ivano Frankivsk oraz Uniwersytetu Warszawskiego.

Najlepszą porą na zdobywanie ukraińskich Karpat jest przełom czerwca i lipca oraz sierpień. My byliśmy na przełomie czerwca i lipca. W Karpatach można spotkać niedźwiedzie więc należy zachować szczególną ostrożność. Są również węże. Wyżej od Dzembroni w jeszcze bardziej dzikim zakątku znajduje się schronisko „U Kuby”. Schronisko jest prowadzone przez Polaków. Można przyjść do nich w odwiedziny na pogawędkę i doradzenie się w kwestii szlaków, są tam też miejsca noclegowe.

stare obserwatorium „Biały Słoń”/ старий обсерваторій „Білий Слон”

Rozrywka

W ramach wypoczynku można wybrać się na rafting rzeką Chornyj Cheremosh (Czarny Czeremosz). Rafting w okolicy Dzembronii to dość populara rozrywka i jest kilka miejsc gdzie można na niego się wybrać. Na raftingu na którym byliśmy ceny są: w wekend 300 hrywni,a w dni powszednie 280 hrywni za osobę. Z ciekawostek – na wielu plakatach jest napisane, że trasa jest 9 km, a tak naprawdę jest 6 km. Na rafting polecam ubrać się w wygodne i  najlepiej nieprzemakalne ubrania. Kask i kamizelki są w cenie. Przy okazji pisania tego posta, znalazłam tańszy rafting tu , ceny są: 100 hrywni/osoba za ekstremalny krótki spływ (1 godzina) 280 hrywni/osoba za długi spływ (2 godziny). Zabawa jest świetna. Polecam!

po raftingu/ після рафтінгу

Festyn

Kolejną atrakcją jest Festyn w Verhovyna “Полонинське літо” (czyt. polonynśke lito). Rok temu mieliśmy okazję w nim uczestniczyć. W 2016 roku festyn był 26 czerwca, ale data co roku jest inna.  Z Dzembroni jechał specjalny autobusik dla chętnych. Wesoły autobus w którym zebrała się prawie cała Dzembronia, czekał na nas również po zakończeniu festynu. Dla miejscowych jest to  wielkie wydarzenie.

Na miejscu był ogromny jarmark, koncert i palenie ogniska (watry). Każda okoliczna wieś na festynie miała swoją mała chatkę w której był bogato zastawiony stół.  Poczęstunek w chatkach jest przygotowany dla ludzi z danej wsi oraz dla władz. W jednej z nich, mieliśmy okazję porozmawiać z bardzo sympatycznym sołtysem, zaproszono również nas do stołu.

Lokalne przysmaki

Brynza lub inna nazwa budz – huculski ser z owczego mleka. Są różne wersje tego sera – bardziej twarogowy, twardy słony, wędzony. Taki ser można kupić prawie u każdego hucuła w Dzembroni oraz gdzie-nigdzie na górskim szlaku. Spróbuj też mamałygę – kasza kukurydziana z brynzą.

Turystyka

Do Dzembroni przyjeżdżają ludzie z okolic Ivano- Frankovska, Kijowa i z centralnej Ukrainy oraz z Polski. Z Polski spotkaliśmy jedną dużą wycieczkę starszych osób, którzy przyjechali do Dzembroni wynajętym autokarem.

Dzembronia jest bardzo klimatyczna. Można tu wspaniale się zrelaksować i zapomnieć o cywilizacji.  Cudowne miejsce, gdzie czas stoi w miejscu, gdzie obcujesz z naturą i czerpiesz energię ze słońca.

Я вже давно хотіла трохи поподорожувати Україною. На жаль, я не можу похватитись тим, що знаю так добре мою батьківщину, якби хотілось. Коли, я ще вчилась в школі, я часто їздила в лагери в Польщу. Ось таким чином, я в Польщі подивилась багато міст, думаю, на багато більше ніж більшість поляків, які прожили тут все своє життя.

Коли я приїжджаю в Україну мені тяжко вирватись, щоб подивитись нові місця. Знаєте самі, що ми українці дуже гостинні, ось тому переважно я ходжу з гостей в гості, щоб нікого не образити, що не провідала.

Українська пригода!

Наші друзі з Польщі також хотіли подивитись Україну і ми вирішили, що зробимо собі українські канікули. Це було рік тому, тоді в мене, ще не було блога і я не могла вам про це розказати. Можливо враження, вже не такі свіжі – мені вірити не хочеться, що вже пройшов рік — здається, це було ще вчора.

Свою пригоду ми почали зі Львова. Про Львів, я вже колись розказувала, тому не буду повторятись. Сьогодні я розкажу про місце, де час затримався, де ми забули про цивілізацію і саме тому, так гарно відпочили. Це місце серед Карпат і лісів — це місце, це село Дземброня.

Як сюди потрапити?

Можна машиною, так думаю буде найзручніше. Дороги тут страшненькі і круті, тому, якщо в тебе гарне міське авто, або ж тобі не доводилось керувати в екстремальних місцях, я б порадила все-таки вибрати автобус. Як на мене, найкраще вибратись автобусом з Коломиї. До Коломиї їздить багато автобусів з цілої України, тому з доїздом проблем не буде. З Коломиї можна їхати на два способи. Можна їхати до Ворохти і звідти автобусом до Дземброні, або ж так, як це зробили ми — автобусом Коломия — Буркут і попросити, щоб водій затримався біля повороту на Дземброню — це буде недалеко села Бистрець. Автобус на Буркут їздить раз денно- рік тому він був о 15:00 з Коломиї. Спочатку дорога цілком приємна, але чим вище в гори, тим більше пригод. По перше дороги там страшні, круті і небезпечні, тому автобусом страшно трясе і скажу чесно- буває досить моторошно. Наші друзі то сміялись, то блідли зі страху. Від повороту, де нас висадили, до Дземброні треба йти десь 4 км. Повірте, після такої дороги вам захочеться трошки розімяти ноги. Стежка, яка веде в село дуже гарна і приємна.

Де переночувати?

Ми спали в гуцульській хатині на горі з гарним краєвидом. На жаль, я не рекомендую тобі спати саме там, бо ніхто протягом нашого тижневого проживання там не прибирав і не дбав про чистоту. А ціна була однією з вищих в селі. В Дземброні за ніч за людину заплатиш від 100 до 250 гривень, без харчування. В селі є багато місць, де можна переночувати, але краще домовитись зазделегіть, щоб не переплачувати. Багато людей, яких ми зустріли в Дземброні, рекомендували ночувати у пані Марії. В неї також можна домовитись, за додатковою оплатою, про їду.

Харчування

В Дземброні багато господинь готує їжу для туристів. Тому, як будеш шукати ночівлі, питай де можна зїсти. Ми так знайшли саме пані Марію, яка нам куховарила. На жаль, ми не могли в неї їсти до кінця, бо в неї щось трапилось в сімї, але вона відразу нам знайшла собі заміну. Пані Марія готує дуже смачно і як з нею домовитесь про ціни, так і буде. На скільки я пам’ятаю, за обід ми платили якось до 70 грн. Сусідка, яка пізніше нам готовила, на жаль не трималась цін, які ми з нею узгоднили. Почала нам дораховувати то за чай, то за хліб, то за гриби. Це було дуже невічливо з її сторони.

Взагалі, домовляючись про їжу ви кожного дня узгоднюєте меню на наступний день і години в яких ви прийдете. Їжу вам подають на ганку, або всередині дому господині. Платите, після того, як ви з’їсте.

Магазини

Якщо, хочете заощадити на їді, можна робити покупки в сільському магазині. В Дземброні є два магазини — один більший з ганком коло дороги, а другий у когось в гаражі — але в ньому я не була. В більшому магазині вибір товарів великий, а до того можна купити гарячі страви. Кожного дня в магазині була свіжий смачний суп, а також ліплені на місці вареники з м’ясом, капустою чи з картоплею. Там є стіл і лавочка, а також ганок, де можна сісти і з’їсти.

Гори

Ночівка і їжа дуже важливі, але ми приїхали тут походити по горах. З Дземброні веде багато стежин на різні вершини. Основною і найбільшою є Піп Іван 2028м. над рівнем моря. До Піп Іван з Дземброні є два шляхи. Один короткий, але стрімкий і важкий — червоний, приблизно 2 години дороги. Другий рівномірний, але довший — приблизно 6 годин дороги, – це голубий шлях. На вершині є руїни старої польської обсерваторії “Білий Слон”. Від 2016 року, там тривають ремонтні роботи, бо в майбутньому, там буде відділ досліджень для Прикарпатського Університету і Варшавського Університету. В планах є також місце для служб гірської допомоги і притулок для туристів.

Окрім Піп Іван, з Дземброні є ще багато шляхів, але вони не такі популярні, тому без карти там можна згубитись. Часто бувало, що довго не було ніяких знаків, або ж ми йшли через кущі і болота, бо ніхто давно цими дорогами не йшов. Туристів на цих дорогах також не має, протягом тижня, ми може два рази зустріли когось на дорозі і то, навіть не українців, а поляків.

Взагалі в Дземброні і околицях справжня сільська атмосфера — вулицями самі ходять корови і телята, коні і поні, з операторів мережа є тільки в Києвстар і то рідко.

В горах, вище Дземброні є притулок для турстів, хатинка зовсім віддалена від села, одна- однісінька стоїть. Цей притулок належить полякам, які там живуть протягом цілого року. Вони дуже привітні, ми прийшли, щоб порозпитуватись про шляхи і вони охоче нам допомогли. В Карпатах будьте обережними, адже тут можна зустріти ведмедя і змій тут не бракує. Будете вважати, нічого не трапиться- ми ж приїхали живі і здорові.

Розваги

Між ходьбою по горах добре відпочити, тому ми вирішили попитатись в околиці, що де і як. Ось таким чином ми довідались про “Полонинське літо” в Верховині. “Полонинське літо”- це фестиваль з концертом, величезним ярмарком, а окрім того там є хатинки від кожного села з околиці, де гостяться селяни з мерією.

В таких хатинках столи густо заставлені, все прикрашено, а якщо мер хороший, то ще й гостей частують. Ми роздивлялись, як це виглядає і несподівано мер з Яблуниці нас запросив на гостину. Це було дуже вічливо з його сторони — нам сподобалось. З нагоди “Полонинського літа”, з самої Дземброні був автобус туди і назад. Думаю, так є кожного року, бо багато селян ним їхало.

Окрім фестивалю, можна ще піти на рафтинг. Це дуже весело. На рафтинг ми пішли сюди. Ціни тут в вихідні дні 300 грн. за людину, а в будні 280 грн. Рафтинг на Чорному Черемоші. Коли я писала цю статтю, я знайшла ще дешевший рафтинг в околиці. Там ціни за екстремальний спуск, який триває годину 100 грн з людини, а за довший- 2 години — 280 грн. з людини. На рафтинг треба зручно одягнутись і мати зручне взуття. Каска і спасальний желет входить в ціну.

Гуцульські страви

Будз, його ще називають бринза — це сир з овечоро молока. В самій Дземброні можна його купити від деяких селян, в магазині і деколи при дорозі. Коли ми гуляли по горах, частенько зустрічали хатинки, де випасались вівці- там також можна купити цей сир. Будз може бути солений, твердий, копчений і просто, як творог. Обовязково спробуй!

Мамалига — кукурудзяна каша змішана з бринзою.Мамалигу ми попросили приготовити господиню, яка нам давала їсти. Смачно!

В гори найкраща пора — це літо, червень- липень. Дземброня — це особливе місце, тут тихо і затишно. Ідеальне місце, щоб недорого і гарно відпочити від міського шуму.

Continue Reading

Polski język – trudny język / Польська мова – тяжка мова

Z życia wzięte

Pewnego dnia, będąc jeszcze na studiach, jechałam pociągiem do Przemyśla. Podróż do Przemyśla zajmowała wtedy jakieś 12 godzin. Nie miałam z tego powodu do nikogo żalu, ponieważ w tamtych czasach wiedziałam, że jest to najtańszy sposób, żeby dotrzeć na Ukrainę. Na szczęście nie było tłumów, więc można było bez problemu wyciągnąć nogi i poczytać książkę. W moim przedziale siedziała starsza pani oraz pan w średnim wieku. Gdzieś po 3 godzinach jazdy pan skończył spać a starsza pani właśnie doczytała swoją gazetę. Rozmowa zaczęła się od pogawędki o pogodzie, potem zeszła na temat kierunku podróży. Okazało się, że pani jechała do wnuków do Zamościa, a pan wracał do domu do Przemyśla. Słowo do słowa i dowiedziałyśmy się, że pan jest pracownikiem straży granicznej i nie jest przychylnie nastawiony do Ukraińców. Starsza pani na dniach skończyła książkę o Wołyniu, więc chyba nie muszę tłumaczyć, dlaczego również była wrogo nastawiona do wszystkich Ukraińców. Możesz sobie wyobrazić, jak bardzo byłam zdruzgotana, słuchając ich rozmowę. Nie przyznałam się oczywiście, że również jestem Ukrainką, bo obawiałam się ataku z ich strony. Nikt z moich współrozmówców nawet nie podejrzewał, że mogę mieć coś wspólnego z Ukrainą, a wiesz dlaczego? Bo nie mam zupełnie ukraińskiego akcentu i bardzo dobrze opanowałam język polski.

Nie od razu Kraków zbudowano

Nie zawsze, jednak, tak dobrze znałam polski. Gdy przyjechałam do Polski mówiłam może trochę lepiej niż cała reszta Ukraińców przyjeżdżających do Polski do pracy. Miałam odpowiedni zapas słownictwa, aby się skomunikować, poprowadzić dłuższą konwersację, ale często przekręcałam słowa, zdrabniałam po swojemu, a do tego mówiłam strasznie zmiękczając słowa. Pamiętam, że długo nie mogłam zapamiętać imienia mojej koleżanki z klasy Dagmary, na początku zawsze mi wychodziło Damagara. Innym razem chciałam kupić buty paradowe – he-he – chodziło mi oczywiście o pantofle. Do szkoły potrzebowałam papki, czyli teczki. Gdy po raz pierwszy wezwano mnie do odpowiedzi w szkole na języku polskim, opowiadając o synu marnotrawnym powiedziałam, że ojciec zrobił dla syna marnotrawnego imprezkę. Na pewno było tego o wiele więcej, tylko czasem z grzeczności nie zwracano mi na to uwagi.

Dziękuj za krytykę

Na szczęście u boku miałam kochaną ciocię i wujka, którzy mi wszystko tłumaczyli, jak krowie na rowie. Zazwyczaj w trakcie kolacji uczyłam się odmieniać i wymawiać prawidłowo słowa. Brzmi wspaniale, prawda? Tylko byłam wtedy nastolatką i czasem miałam dosyć tej nauki. A do tego nikt nie lubi krytyki, a ja musiałam nauczyć się ją przyjmować, bo wiedziałam, że jest w tym przypadku uzasadniona. Dziś natomiast wiem, że gdyby nie moje posłuszeństwo mówiłabym nadal z ukraińskim akcentem.

Do odważnych świat należy

W mojej szkole było jeszcze dwójka dzieci z Ukrainy i na początku ograniczałam się tylko do ich towarzystwa. Wszystko oczywiście ze względu na strach. Wspieraliśmy się nawzajem a do tego mieliśmy ten komfort porozumiewania się ze sobą w języku ukraińskim. Była to dla nas namiastka domu. Z czasem jednak trzeba było wyjść ze strefy komfortu i zacząć poznawać koleżeństwo z Polski.

Zakochaj się w książkach

Kolejnym przełomowym momentem dla mnie było przeczytanie pierwszej książki w języku polskim dla przyjemności. I tak się zaczęło moje zamiłowanie do czytania. Okazało się, że w miejskiej bibliotece jest mnóstwo ciekawych książek, więc często tam bywałam. W ten sposób uzupełniłam swoje słownictwo i nauczyłam się gramatyki polskiej.

Złote rady

Gdyby dziś ktoś miał mnie zapytać, jak nauczyć się języka polskiego, dałabym następujące rady:

  1. Otaczaj się ludźmi, mówiącymi tylko po polsku
  2. Przyjmuj krytykę, słuchaj rad i powtarzaj, aby opanować wymowę
  3. Czytaj dużo książek

To nie tak, jak myślisz

Na pierwszy rzut oka, wydaje się, że nauka języka polskiego dla Ukraińców jest czymś bardzo łatwym – wcale tak nie jest. Język ukraiński jest bardzo miękki i melodyjny, a polski, określiłabym mianem syczącego. Dla Ukraińca opanowanie polskiej wymowy jest bardzo pracochłonne, znam kilka osób, które pomimo to, że mieszkają w Polsce tyle co ja albo i dłużej wciąż zdradzają się swoją wymową. Jeśli chcesz okazać trochę życzliwości komuś, kto dopiero przyjechał do Polski, poprawiaj go – tym samym pomożesz tej osobie opanować język tak jak należy.

Pamiętaj, polski język – trudny język!

Do następnego!

Історія з життя

Одного разу, будучи студенткою, я їхала в Поїзді з Гдині в Перемишля. Поїзд цей тоді їхав 12 годин, але я не возмущалась, бо знала, що так буде найдешевше доїхати в Україну. На превелике моє щастя, в моєму купе не було багато людей і я могла зручно собі сісти і почитати книгу. Окрім мене в купе була старша жінка і середнього віку мужчина. Пройшло 3 години і жіночка закінчила читати свою газету, а мужчина пробудився зі сну. Ось вони і почали розмовляти. Спочатку говорили про погоду, потім про те, куди їдуть. Старша жінка їхала до онуків в Замость, а мужчина в Перемишль додому. Слово за слово і виявилось, що він працює пограничником і не дуже любить українців. Жіночка також мала негативне ставлення до українців, бо якраз на днях закінчила читати книгу про Волинь. Можете собі уявити, як мені було тяжко це все слухати. Розмовляючи з ними, я не згадувала про те, що я українка – мені було, щиро кажучи страшнувато. А самі вони й не догадались, бо я на стільки знаю польську мову, що ніхто й не подумав би, що я не звідси.

Я не геній

Мабуть, багато з вас зараз подумає, що я так завжди говорила на польській. Ні! Це не так! Коли я приїхала в Польщу я знала мову, може трошки краще, ніж решта українців, які приїжджають сюди на роботу. Неодноразово мені бракувало слів, а ще я смішно здрібнювала слова і мала український акцент. Не треба було довго зі мною розмовляти, щоб зрозуміти, що я приїжджа. А знаєш, скільки смішних ситуацій в мене спочатку було через мою польську мову? Ось уяви, я прийшла перший день в школу і однокласниця каже мені своє ім’я, а я не вмію його ані повторити, ані запам’ятати. Вона називалась Дагмара, а я десь місяць її називала Дамагара. Пам’ятаю, як я хотіла купити собі туфлі і вирішила, що це на польській буде „paradne buty” – що дослівно перекладається, взуття на парад. А ще, не знала, як сказати, що шукаю папку, ось просто вставила слово папка в речення на польській – саме собою, ніхто того слова не зрозумів. На уроці польської мови мені треба було розказати про блудного сина і я сказала, що отець зробив блудному сину „imprezkę” – тобто перекладаючи на україньську зробив йому тусовку. Думаю, я ще більше смішних речей тоді говорила, але не всі мене поправляли, щоб мене не соромити.

Дякуй за критику

На превелике щастя, моя тітка і дядько мене поправляли за кожним разом. Кожного дня на вечері я з ними вчилась відмінювати слова і вимовляти їх правильно. Чудово, правда? – Так, ось тільки, я тоді була в підлітковому віці і часто не була в захваті від того, що весь час треба вчитись. Принімати критику, також треба було навчитись, бо мене на кожному кроці поправляли. Сьогодні, я впевнена, що завдяки тому, я говорю на польській, так, як поляки і тому дуже вдячна тітці і дядьку за це все.

Заведи нових друзів

В моїй школі в Польщі було ще двоє дітей з України. Зрозуміло, що спочатку ми спілкувались тільки між собою. Ми розмовляли українською,  бо нам так було легше, а ще це нам давало почуття дому і безпеки. Невдовзі, само собою ми покорили свій страх, щоб ближче познайомитись з нашими новими друзями зі школи. Це рішення було дуже вдалим, бо ми більше часу проводили з польськими дітьми і тим самим краще пізнавали мову.

Полюби читати

Важливим моментом в моїй науці польської мови, була перша прочитана просто для релаксу книга. Я пам’ятаю ще її назву – це була „Poczwarka”. Вона мені так сподобалась, що коли я закінчила її читати, мені захотілось знову щось почитати. Виявилось, що в міській бібліотеці багато цікавих книг і потім я часто туди ходила, і багато читала. Саме книги навчили мене граматику і збільшили мій запас слів.

Золоті ради

Якби хтось мене запитав, як навчитись польську мову, я б дала ці поради:

  1. Оточуйся поляками, перебуваючи з ними навчишся розмовну мову і перестанеш боятись говорити на польській
  2. Не бійся критики, приймай її з вдячністю, допитуй, поправляйся – таким способом навчишся правильного акценту
  3. Читай книги на польській – тут в бібліотеці багато цікавої літератури, знайди щось для себе і читай..читай…читай…

Є за що боротись

Можливо, тобі здається, що польська мова легка – думаю договоритись з поляками легко, але правильно і гарно розмовляти, і писати не так легко. Ця мова, як і кожна інша вимагає часу і науки. Я впевненна, що варто її знати добре, адже зі знанням мови ти можеш  навчатись безплатно в Польщі в інституті, знайти гарно платну роботу в офісі, дістати карту поляка (про неї я писала тут) , карту постійного перебування, громадянсьтво.

Успіхів тобі!

Якщо в тебе виникли питання, не соромся – пиши – я на всі відповім.

До зустрічі!

 

Continue Reading