Dziękuję za jesień/ Дякую за осінь

1-1

Jesień jest porą piękną, ale niedocenianą. Nic dziwnego skoro po ciepłym lecie przychodzą zimne poranki i deszczowe dni. Otulamy się w coraz cieplejsze ubrania, chowamy się za parasolem i robimy się bardziej melancholijni.

Czy pamiętasz, okres w którym jesień sprawiała Ci radość? Wiem, pewnie powiesz, że nie było takiej jesieni. Wróć do dzieciństwa. Przypomnij, jak było iść do szkoły przez kolorowy park? Jakim wspaniałym uczuciem było tarzać się w liściach? Ile pomysłów miałeś na kałużę?

 

1-2

Kiedy wracam do tych czasów mam mnóstwo ciepłych wspomnień. Zbierałam liście i suszyłam je w książkach. Szukałam dla dziadka kasztany. Dziadek używał kasztanów do robienia maści na nogi a resztę kładł na szafę przeciw molom.

Jesień w domu kojarzy mi się z :

  • liśćmi w wazonie
  • czytaniem książek przy piecu
  • herbatą z dodatkiem kaliny.

Zimne wieczory spędzałam z  „Księgą dżungli”, „Przygodami Tomka Sawyera” i bajkami H.C. Andersena. Deszcz był świetną okazją aby obserwować świat przez okno.

W długie zimne wieczory miałam zwyczaj robienia laurek. Innym razem oglądałam stary ciężki album ze zdjęciami moich dziadków. Jesień była idealną porą do wypełniania książek przyjaciół – tzw. facebooka lat 90-tych.

Mogłabym tak jeszcze wspominać i wspominać.

Statystyki mówią że dzieci śmieją się dziennie 400 razy, a dorośli zaledwie 3. Obudź w sobie dziecko i obejrzyj się dookoła. Jest mnóstwo powodów aby się uśmiechnąć.

A co Ty wspominasz z uśmiechem na twarzy? Co najbardziej lubiłeś w jesieni jako dziecko?

 

1-3

Осінь – прекрасна пора року, але ,на жаль, недоцінена. Нічого дивного адже  замість теплого  літа до нас прийшли холодні ранки і дощ за вікном. Одягаємось в тепле вбрання. Відкриваєм парасолі, а з обличчя зникає усмішка.

Пам’ ятаєш час, коли осінь була веселою? Мабудь, ти засмієшся і відповіш- „Ні”.  Повернись в своє дитинство. Як весело було йти зі школи  кольоровим парком? Скільки в Тебе було ідей на гри в калюжах?

Пригадую моє дитинство осінню і в серці робиться радісно. Повертаючись додому зі школи я збирала кольорові листя, які потім сушила в книжках. Шукала каштани для мого дідуся. Дідусь  робив з каштанів мазь на ноги, а також тримав на шафі від молі.

1-4

Дуже теплим спогадом є наш дім.

Осінь мені досі асоціюється з:

  • кольоровим листям в вазі
  • читанням книжок під теплою пічкою
  • теплим чаєм з калиною.

Я досі пам’ятаю, як гортала сторінки книг про Тарзана, Тома Соєра чи казок Г.К. Андерсена. Коли на вулиці падав дощ, я охоче сідала коло вікна і спостерігала за людьми.

В довгі  і холодні вечори, я любила робити відкритки. Деколи я брала великий старий альбом моїх дідусів і розглядала чорно-білі фото. А пам’ятаєте анкети друзів? Це був наш фейсбук в 90их .

Можна б ще згадувати і згадувати.

 Статистична дитина сміється 400 разів на день, а дорослий лише 3.

Знайди в собі дитину і придивись навколишньому світу. Є тисячі причин, щоб усміхнутись.

А що цікавого Ти робив осінню, коли був дитиною? Що Ти згадуєш з посмішкою на обличчі?

 

1-7

 

 

Continue Reading