Zrozumieć Ukraińców. Ukraińskie przysłowia./ Зрозуміти поляків. Польські прислів’я.

Lviv

Granice

Europa da się lubić. Podoba mi się to, że pomimo tego, że Europa nie jest wielka, tak wiele kultur i języków w niej się kryje. Każdy zakątek jest wyjątkowy i aż się prosi, aby zobaczyć każdy z nich. Na szczęście, Polacy już dawno zapomnieli o tym, co oznaczają przejścia graniczne i wizy do krajów Unii Europejskiej. Są, jednak, jeszcze takie kraje, które nadal się ubiegają o tego typu wygodę.  Jeszcze do niedawna Ukraińcy, żeby odwiedzić kraje Unii Europejskiej potrzebowali wizy. Znacznie utrudniało to podróżowanie, ponieważ, żeby ubiegać się o wizę trzeba:

  • zebrać szereg dokumentów
  • zarejestrować się na wizytę w konsulacoe
  • dwa razy pojechać do najbliższego konsulatu
  • zapłacić za wniosek
  • wystać w długich kolejkach.

Najłatwiej zawsze jest posiadaczom Karty Polaka, ponieważ oni zawsze otrzymują wizę. Niestety, reszta osób powinna się  liczyć z tym, że pomimo wysiłków może wizy nie otrzymać. Co to jest Karta Polaka, jakie daje przywileje i jak ją otrzymać przeczytasz w tym wpisie.

Lviv

Bez wiz dla Ukraińców

Na szczęście ukraiński rząd wykonał obietnicę i już w czerwcu 2017 roku umożliwił Ukraińcom podróże Unią Europejską bez wizy! Jedynym wymogiem jest posiadanie  biometrycznego dokumentu podróży. Nic dziwnego, że  Ukraińcy wprost oszaleli i zaczęli masowo podróżować. Od momentu wprowadzenia paszportów biometrycznych Polskę odwiedziło około 94 tysięcy Ukraińców. Cieszy mnie niezmiernie, że granice się otworzyły dla Ukrainy.

Polacy zwiedzają Ukrainę

Na szczęście Polacy nigdy nie mieli problemu z przekroczeniem ukraińskiej granicy. W ostatnich latach ilość Polaków, którzy jadą na Ukrainę bardzo wzrosła. Według danych statystycznych w 2017 roku Ukrainę odwiedziło 1,1 mln Polaków. Najwidoczniej polubiliśmy się nawzajem 😉 Gdybyście również zastanawiali się nad wyjazdem na Ukrainę, polecam przeczytać artykuł o Lwowie- tutaj oraz o ukraińskich Karpatach –tutaj.

Lviv

Zrozumieć Ukraińców

Z doświadczenia wiem, że najlepsze podróże są te, w których odkrywasz czym żyje dany naród. Wspaniałym sposobem, żeby zrozumieć ludzi, jest poznać to, czym się kierują w życiu. Dziś przedstawiam wam kolejne ciekawe ukraińskie przysłowia, które przybliżą was do zrozumienia Ukraińców.

PrzysłowieWymowaZnaczenie/ polski odpowiednikDosłowne tłumaczenie
Робить, як мокре горить.Robyt', jak mokre horyt'.Nie robi wcale, bądź robi bardzo flegmatycznie.Robi, jak mokre się pali.
На злодієві шапка горить.Na zlodijewi szapka horyt'.Złodziej sam się wyda. Na złodzieju czapka płonie.
Наскочила коса на камінь.Naskoczyla kosa na kamin'.Trafił sam na swego - w negatywnym kontekście.Wskoczyła kosa na kamień.
На чужий коровай рота не роззявляй.Na czużyj korowaj rota ne rozziawliaj.Nie ruszaj, tego co nie twoje.Na cudzy korowaj (uroczyste ciasto weselne), buzi nie otwieraj.
Не кажи гоп, поки не перескочиш.Ne każy hop, poky ne pereskoczysz.Nie mów, że coś jest łatwe, dopóki tego nie zrobisz.Nie mów hop, póki nie przeskoczysz.
Поможе, як мертвому кадило.Pomoże, jak mertwomu kadylo.Nie pomoże. -Używa się w sytuacjach, gdy ktoś chce komuś pomóc, ale albo sposób jest nieskuteczny, albo tej osobie nie ma sensu pomagać.Pomoże, jak martwemu kadzidło.
Одного поля ягода.Odnoho polia jagoda.Tacy sami - w negatywnym sensie.Z jednego pola jagody.
Якби в роті виросли гриби.Jakby w roti wyrosly hryby.Niemożliwe, nierealne. - Używa się w sytuacji, gdy ktoś rozmyśla nad rzeczami mało prawdopodobnymi.Gdyby w jamie ustnej wyrosły grzyby.
Кожна жаба своє болото хвалить.Kożna żaba swoje boloto chwalyt'.Gdy ktoś nieszczerze chwali coś swojego, tylko dlatego, żeby urosnąć w cudzych oczach.Każda żaba chwali swoje błoto.
Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться.Ni ryba, ni mjaso, i w raky ne hodyt'sia.Bezpłciowe, niejasne, bez wyrazu.Nie ryba, nie mięso i do raków nie pasuje.

Mam nadzieję, że udało mi się was zaskoczyć.

A tych, co nie widzieli poprzedniego wpisu z ukraińskimi przysłowiami, zapraszam tutaj.

******

Lviv

Границі

Европу є за що любити! За величиною Европа зовсім не є великою, проте вона така різноманітна. Тут стільки культур і мов, а кожна країна така особлива. Аж проситься, щоб відвідати кожну. На щастя поляки вже давно забули, що таке границі і візи в Євросоюзі. На жаль, не всі країни Европи мають такий комфорт, багато з них- досі про таке мріє.  Ще до недавна, українцям також треба було мати візу, щоб подорожувати. А отримати її зовсім не було так легко. Треба було:

  • зібрати всі необхідні документи
  • зареєструватись в чергу
  • два рази поїхати в найближчий консулят
  • постояти в великих чергах
  • заплатити за внесок

І це все, ще не означало, що візу отримається. Єдині щасливчики, які завжди отримують візу – це люди в яких є Карта Поляка. І це ще далеко не один її привілей – більше про те, що дає карта Поляка і як можна її отримати тут.

Lviv

Безвіз для України

В минулому році українська влада виконала одну зі своїх обіцянок. Влітку 2017 року Україна приєдналася, до країн – щасливчиків, які їздять без віз в Евросоюз. Єдина вимога- це біометричний паспорт. Після цієї події українці масово почали їздити в Європу. Від початку безвізового режиму Польщу відвідало вже 94 000 українців!  Нічого дивного, адже Польща- це дуже гарна і розвинута країна. Якщо задумуєтесь над поїздкою в Польщу – тут прочитаєте про мій улюблений Гданськ, а тут про Познань. Я дуже радію, що мої земляки тепер також можуть вільно подорожувати Європою!

Туристи з Польщі в Україні

Поляки на щастя ніколи не мали проблем з тим, щоб перетнути український кордон. В останніх роках вони все частіше відвідують Україну. За статистикою, в 2017 році в Україні побувало аж 1,1 мільйонів поляків. Видно, за останні роки наші країни дуже до себе зблизились :). Україна така чарівна – про мій чудовий Львів, я написала тут, а ще я дуже люблю Карпати- про них почитаєш тут.

Lviv

Зрозуміти поляків

З досвіду я знаю, що найкращі подорожі, це ті в яких ти починаєш розуміти даний народ. В кожної країни свої погляди на життя, тому, щоб зрозуміти його, треба знати, як думають люди. Сьогодні я хочу вам допомогти більше розуміти поляків і для цього в мене для вас наступна порція польських прислів’їв.

 

Прислів'яВимоваСутьТочний переклад
Biednemu zawsze wiatr w oczy.Бєднему завше віатр в очи.Говорять, коли хтось нарікає, що йому тяжко.Бідному завжди вітер в очі.
Cel uświęca środki.Цель усьвєуца сьродкі.Кажуть, коли хтось має добрі наміри, але щоб їх виконати робить щось поганого.Ціль освячує спосіб.
Co cię nie zabije, to cię wzmocni.Цо цєу нє забієу, то цєу взмоцні.Коли, щось не вдається, або комусь дуже тяжко - кажуть, щоб підтримати на дусі.Що тебе не вб'є, то тебе зробить сильнішим.
Ćwiczenie czyni mistrza.Цьвіченє чині містша.Повторення - матір засвоєння.Повторення створює чемпіона.
Dzieci i ryby głosu nie mają.Дзєці і риби ґлосу нє майоу.Вживають в випадку, коли діти хочуть вирішувати спори дорослих. Тоді їм це кажуть, щоб вони не втручалися.Діти і риби не мають голосу.
Fortuna kołem się toczy.Фортуна колем сєу точи.Означає, що ніколи не знаєш, коли прийде щастя, а коли горе. Везіння ходить по кругу.
Kombinuje jak koń pod górę.Комбінує як конь под ґуреу.Хтось собі тільки робить важче. Комбінує, як кінь під гору.
Krowa, która dużo ryczy, mało mleka daje.Крова, ктура дужо ричи, мало млека дає.Ці слова це попередження перед людьми, які багато обіцяють. Часто- це просто пусті обіцянки.Корова, яка багато реве, дає мало молока.
Lepiej z mądrym zgubić niż z głupim znaleźć.Лепєй з мондрим зґубіць ніж з ґлупім зналезьць.Повчання, що завжди краще мати діло з мудрою людиною і оберігатись від дурних людей.Краще з мудрим загубити ніж з дурним знайти.
Nie bądź w gorącej wodzie kąpany.Нє боудзь в ґороунцей водзє коупани.Не спішись.Не купайся в гарячій воді.

Надіюсь, що мені вдалось вас здивувати!

Якщо хтось з вас не читав попередньої статті про польські прислів’я, заходьте читати тут.

Continue Reading

Czas na zmiany / Час на зміни

Moje początki w Polsce

W tym roku minęło 13 lat odkąd zamieszkałam w Polsce. Pierwsze 4 lata były dla mnie wielkim wyzwaniem. Przez ten czas musiałam się wielu rzeczy nauczyć w szybkim czasie. Chociaż znałam język polski, kiedy tu zamieszkałam, wciąż nie był on na tyle dobrym, aby z biegu móc uczyć się wśród tutejszych rówieśników. Trzeba było wiele nadgonić oraz wykazać się dobrymi wynikami w szkole. Te lata nauczyły mnie wiele. Najtrudniejszą lekcją, którą musiałam przejść była wytrwałość. Wytrwałość w szkole, w zupełnie nowym środowisku, w trakcie starania się o przyjęcie mnie na studia, wyrabiania przeróżnych dokumentów, żeby móc zostać w Polsce. Być może teraz zabrzmię, jak starsza pani, ale muszę powiedzieć, że w 2005 roku naprawdę było o wiele trudniej zostać w Polsce dla Ukraińca. Z jednej strony zazdroszczę dzisiejszej młodzieży, która przyjeżdża z Ukrainy na studia, bo ja nie miałam tak lekko. Z drugiej strony nie byłabym teraz tym, kim jestem, gdybym wtedy nie przeszła takiej lekcji życia.

M jak marzenia

Na studiach marzyłam o tym, żeby w końcu mieć stabilne życie. Mieszkanie, dobrą pracę, przyjaciół na miejscu, polskie obywatelstwo oraz możliwość podróżowania. Skończyłam studia i te marzenia się spełniły. Miałam mieszkanie, w którym czułam się jak w domu, dobrą pracę, w której zawarłam nowe przyjaźnie, dostałam polskie obywatelstwo i mogłam podróżować kilka razy do roku. Byłam szczęśliwa!

Do odważnych świat należy

W pewnym momencie zaczęłam czuć niedosyt. Wiele rówieśników w tym czasie zakładało rodzinę, a ja czułam, że czas na zmiany i nowe osiągnięcia. Gdy pewnego dnia nadarzyła mi się okazja przeprowadzki do Poznania, nie wahałam się zbyt długo. Stwierdziłam, że jest to świetna okazja, żeby zacząć nowy rozdział w moim życiu. Zdecydowałam się i w lipcu przeprowadziłam się do Poznania. O moich pierwszych wrażeniach przeczytasz tutaj.

Nowa wymarzona praca

W Poznaniu szukałam pracy w zupełnie innym zawodzie niż wykonywałam dotychczas. Zaryzykowałam, ale wiedziałam, że dalej nie mogę się oszukiwać i wykonywać mało kreatywną pracę. Chciałam pracować w branży mody. Pewnego dnia zupełnie niespodziewanie dostałam taką pracę. Byłam w siódmym niebie od szczęścia. Mogłam współpracować z polskimi projektantami, jeździć do Paryża – wszystko zapowiadało się idealnie. Niestety po dosyć krótkim czasie, zdałam sobie sprawę z tego, że ta praca wykańcza mnie psychicznie. Ze stresu zaczęły mi wypadać włosy, boleć plecy, a każdy kolejny dzień przynosił nowe rozczarowania. Chyba zrezygnowanie z niej, było jedną z najszybszych decyzji w moim życiu. Po raz pierwszy wtedy, powiedziałam komuś, bez owijania w bawełnę, że źle traktuje ludzi. Byłam strasznie rozczarowana. Czasem wracam do tego momentu i myślę, a co gdyby, jeszcze chwilę tam popracować. Może bym się przyzwyczaiła. Za chwilę przypominam sobie ten stres, którego tam doświadczałam i wiem, że postąpiłam słusznie.

Czas na nowe wyzwania

Całkiem niedługo po tym znów nadarzyła mi się okazja przeprowadzki. W Poznaniu mieszkałam trochę ponad pół roku i chociaż podobało mi się tam, znów nie miałam problemu ze zmianą miejsca. Tym razem zmiana była bardziej ekscytująca. Przeprowadziłam się do Berlina! Czuję się tu bardzo dobrze. Berlin jest zupełnie inny niż wszystkie dotychczasowe miejsca, w których mieszkałam. Panuje tu atmosfera wolności i kreatywności. O moim pierwszym wrażeniu o Berlinie przeczytasz tutaj. Bycie nową w mieście jest bardzo wymagające, szczególnie jeśli wszyscy mówią w innym języku, ale też bardzo ciekawe. Wiele wyzwań przede mną, ale ja lubię wyzwania, bo wtedy czuję, że żyję! Łączę z tym miastem wiele nadziei i planów, więc trzymajcie mocno kciuki, aby wszystko poszło według moich myśli 😉

*************

Мої перші кроки в Польщі

В цьому році минув мій 13 рік в Польщі. Перші 4 роки були для мене надзвичайно складними. Хоча, я знала польську мову, коли сюди переїхала, багато чого треба було навчитись на місці. Тут на мене чекала нова школа, в якій все було на польській. Треба було наздогнати шкільну програму, вжитись в новий колектив, а крім того, добре вчитись. Потім прийшло незалежне тестування, поступання в університет, багато справ з документами, щоб могти тут залишитись. В 2005 році, коли я приїхала в Польщу, було зовсім інакше ніж тепер. Тоді ще не було карт поляка і ніхто й не думав помагати українцям, які хотіли тут жити. Щиро кажучи, я вам заздрю, що тепер все на багато простіше. З другої сторони, я б не була такою, якою, я є, якби не всі ці випробування. 

Мрії

Навчаючись в університеті, я мріяла про те, щоб кінець-кінцями мати стабільне життя. Квартира, друзі на місці, хороша робота, можливість подорожувати і польське громадянство. Я закінчила університет і всі ці мрії збулись. В мене була квартира, в якій я почувалась, як вдома, стабільна і хороша робота, в якій я знайшла нових друзів, я отримала польське громадянство і подорожувала декілька разів до року. Я була щаслива! 

Відважним світ належиться

Невдовзі, мені почало чогось нехватати. Прийшов такий момент, в якому багато моїх ровесників створювало сім’ю, а я відчувала потребу змін і нових досягнень. Зовсім скоро, в мене появилась можливість перебратись з Гданська в Познань. Я вирішила, що переїзд – це чудова можливість, щоб почати нову сторінку мого життя. В липні я переїхала жити в Познань. Про мій переїзд прочитаєш тут.

Робота мрії

В Познані я вирішила йти за голосом серця і знайти роботу по душі. Я завжди мріяла працювати в сфері моди. Зовсім несподівано, я знайшла саме таку роботу. Я була на десятому небі від щастя! На новій роботі я могла працювати з польськими дизайнерами моди і їздити в Париж. Не робота, а просто мрія! На жаль, зовсім скоро виявилось, що цей рай всередині нагадує пекло. Від стресу в мене почало випадати волосся, боліти спина, а кожен день приносив нові розчарування. Саме тоді, я прийняла, одне з моїх найшвидчих рішень в житті – я звільнилась! Перший раз, я сказала комусь просто в очі, що так не можна себе поводити з підвладними. Я була дуже розчарована. Деколи, я повертаюсь думками до цієї роботи і задумуюсь, щоб було, якби я там довше попрацювала. Потім пригадую цю страшну атмосферу і знаю, що поступила правильно.

Знову зміни

Цілком невдовзі в мене знову появилась можливість переїзду. Я жила в Познані трошки більше ніж пів року і хоча він мені подобався, я вирішила, що час на наступні зміни. Цим разом, вони були більш радикальнми – я переїхала жити в Берлін! Початки в нових місцях завжди дуже цікаві і вимогливі, особливо, коли всі говорять іншою мовою. Мені тут комфортно і я щаслива, що я тут. Берлін особливе місто, тут повітря пахне свободою і мистецтвом. Про мої перші враження про Берлін прочитаєш тут. З цим містом в мене пов’язано багато надій і планів – тримайте міцно кулаки, щоб все збулось! 🙂

Continue Reading

Warszawskie Targi Książki/ Варшавська Виставка Книжок

 

Hej!

W ubiegły weekend byłam na Warszawskich Targach Książki i dziś chcę Tobie o tym opowiedzieć. Po raz pierwszy dowiedziałam się o tym wydarzeniu w zeszłym roku. Wybierałam się wtedy na weekend do stolicy i zastanawiałam się, co ciekawego można by było porobić. Wertując w Internecie znalazłam informację o tym wydarzeniu , potem zobaczyłam listę autorów, których można będzie tam spotkać i już wiedziałam, że muszę tam być. Ten jeden dzień, który byłam na targach był tak wspaniały, że postanowiłam w tym roku również przyjechać, tylko tym razem na dłużej.

Już w marcu dowiedziałam się o terminie w którym to wydarzenie będzie miało miejsce, od razu zgłosiłam się po bilet i zarezerwowałam wolne w pracy. Targi odbywają się od czwartku do niedzieli i  oprócz głównej atrakcji, którą jest spotkanie z autorami można zakupić książki w atrakcyjnych cenach, zagrać w gry, posłuchać wywiady, zapoznać się z literaturą innych krajów, nawiązać nowe wspaniałe znajomości.

W zeszłym roku na targach miałam wspaniałą okazję poznania i porozmawiania z Katarzyną Tusk, Joanną Glogazą, Wojciechem Cejrowskim, Beatą Pawlikowską oraz Martą Dymek. Wiem, że w inne dni można było spotkać się z Martyną Wojciechowską, Anną Lewandowską, Ewą Chodakowską.

Do Warszawy przyjechałam z samego rana w piątek. Po zostawieniu bagaży od razu ruszyłam na Stadion Narodowy, gdzie odbywały się targi. Okazało się, że w przyszło mnóstwo wycieczek szkolnych oraz dzieci z rodzicami, co według mnie jest bardzo uzasadnione, ponieważ w czwartek i piątek było dużo ciekawych konkursów i atrakcji dla dzieci. Dla mnie ten dzień był dniem adaptacyjnym, mogłam na spokojnie zapoznać się z programem wydarzeń, obejść wszystkich wystawców i dowiedzieć się o nowych książkach na rynku. Dzień adaptacyjny był trochę męczący, ale bardzo się cieszę, że dałam sobie na to czas, ponieważ okazało się że jest wiele spotkań autorskich o których wcześniej nie przeczytałam w Internecie. Krążąc wśród wystawców całkiem przypadkiem trafiłam na Katarzynę Bosacką, a że na studiach nałogowo oglądałam program ” Wiem co jem” i „Wiem co kupuję ” z miłą chęcią zamieniłam z nią kilka zdań i zrobiłam zdjęcie pamiątkowe.

Potem okazało się, że na targi przyjedzie para prezydencka RP i Niemiec na uroczyste otwarcie tego wydarzenia. Zapytasz, dla czego para prezydencka Niemiec? Ponieważ w tym roku Niemcy-  był gościem honorowym Warszawskich Targów Książki. Z tej okazji na wydarzeniu pojawiła się słynna niemiecka autorka Charlotte Link, laureatka literackiej Nagrody Nobla –  Herta Müller, a także Wolfgang Bauer, Artur Becker, Jakob Hein oraz Alice Pantermüller i Daniela Kohl. Jak widzisz Warszawskie Targi Książki  to nie jest wydarzenie, które dotyczy tylko polskich autorów, targi są międzynarodowe. Przy odrobinie szczęścia możesz spotkać ulubionego zagranicznego autora.

 

W sobotę musiałam znowu obudzić się wcześniej, ponieważ  w ten dzień odbywały się wszystkie spotkania autorskie, które mnie najbardziej interesowały. Pierwszym na mojej sobotniej liście było spotkanie z Ewą Chodakowską. Gdy dotarłam na miejsce, kolejka do spotkania z Ewą była spora, więc ustawiłam w niej i cierpliwie czekałam. Ewa była, jak zawsze uśmiechnięta i pełna pozytywnej energii obok niej siedział jej mąż Lefteris Kavoukis, który pomagał jej w podpisywaniu książek, nagrywał filmiki i robił zdjęcia. Chwila rozmowy, potem pamiątkowe zdjęcia i ruszyłam dalej.

Następnie zobaczyłam się z  Joanną Krupą i chociaż nie czytałam jej książki „Psie sprawki”, podeszłam bliżej, żeby trochę ją poobserwować i przyjrzeć się jej z bliska.

Potem zauważyłam ogromną kolejkę, która prowadziła do Remigiusza Mroza. Myślę, że dla jego czytelniczek, przydatna będzie informacja, że jest młody i bardzo przystojny, a do tego wyluzowany i uśmiechnięty.

 

Potem, spotkałam się z Jackiem Pałkiewiczem, książkę, którego niedawno zaczęłam czytać.

Jak zawsze wielkim wydarzeniem dla mnie było spotkanie z Beatą Pawlikowską. Ustawiłam się więc grzecznie w kolejkę jeszcze przed czasem, a tuż obok mnie miała spotkanie autorskie Magda Stachula.

Gdy przyszła moja kolej po raz kolejny miałam wspaniałą możliwość porozmawiania z Beatą Pawlikowską, tym razem miałam więcej czasu i odwagi aby podpytać się jej o różne rzeczy, które mnie interesowały. Dostałam autograf z serduszkiem i cała w skowronkach poszłam dalej.

Następnie spotkałam się z Małgorzatą Rozenek, która okazała się naprawdę perfekcyjna jeśli chodzi o wygląd.

Na targach było o wiele więcej znanych i lubianych autorów, zobacz na zdjęciach, może akurat Twój ulubiony autor też tam był.

Dodatkowo dla tych, co lubią komiksy, zabytkowe książki, gry planszowe na targach jest wiele stanowisk, gdzie można porozmawiać z pasjonatami i zrobić zakupy w okazyjnych cenach. Dla tych co marzą o czytniku e-booków było stanowisko, gdzie przez wszystkie dni targów można było wygrać najnowszy model czytnika.

Cudownie spędziłam czas na targach i na pewno na nie się jeszcze nie raz wybiorę.

Kto jest Twoim ulubionym autorem?

 

Привіт!

В минулі вихідні я була в Варшаві на книжковій виставці. Перший раз про Варшавську Книжкову Виставку я довідалась в минулому році цілком випадково. Я їхала на вихідні в столицю і вирішила перед тим в Інтернеті подивитись, як можна провести цікаво час в Варшаві. Мені відразу вискочив плакат з рекламою цієї виставки. Почитавши програму я довідалась, що там можна зустрітись з авторами і навіть з ними особисто поспілкуватись. Список авторських зустрічей був на сайті організатора і там я перевірила чи будуть мої улюбленці. Вирішила піти, бо були зустрічі з моїми ідолами  і не пожалкувала цього.

Тоді я мала нагоду поспілкуватись з Касьою Туск (відомою блогеркою моди, дизайнеркою і донькою члена сейму в ЄС), Йоанною Глогазою (відомою блогеркою моди і власницею фірми ексклюзивних піжам) , Мартою Димек (блогеркою кулінарною), Войцєхом Цейровським (автором багатьох книжок, відомим мандрівником), Беатою Павліковською (моєю ідолкою, мандрівницею, авторкою багатьох книжок).

Тоді я на виставці була тільки один день, але в мене було стільки гарних вражень, що я вирішила приїхати і в цьому році. Ще в березні організатори оголосили дату виставки і я відразу записалась на неї.

Виставка проходить від четверга до неділі в Народному Стадіоні в Варшаві. Білети можна купити при вході, але можна теж купити в Інтернеті. В цьому році на виставці я була два дні – в п’ятницю і в суботу. В Варшаву я приїхала в п’ятницю з самого ранку, закинула валізку в хостел і поїхала на виставку. Виявилось, що п’ятниця – це день, коли приходить багато шкіл і дітей з батьками. Це дуже правильно, бо і в четвер і в п’ятицю є багато конкурсів і ігор для дітей. Я вирішила використати цей день, щоб ознайомитись з тим де, що відбуватиметься, подивитись, що цікавого відбувається, щоб нічого не прогавити.

Ця виставка міжнародна, серед прилавків було і українське видавництво, і російське, ізраєльське, китайське, білоруське, іспаньске, француське і багато інших. Кожного року одна з країн є гоноровим гостем – в цьому році це була Німеччина. На урочисте відкриття в  п’ятницю приїхало призиденське подружжя Польщі і Німечиини. З Німеччини приїхали найбільш відомі автори, такі як: Шарлотт Лінк, нагороджена Нобелівською премією з літератури  –  Герта Муллер, Волфганг Бауер, Артур Бескер , Якоб Гейн, Аліс Пантермулер i Даніель Когл. З  Шарлотт Лінк була конференція для всіх учасників виставки.

Зовсім непередбачувано в п’ятницю я зустріла Катажину Босацку, яка веде в Польщі програми, типу „Знак Якості”. З нею вдалось мені поспілкуватись і зробити фото на пам’ять.

В суботу я знову з самісінького ранку зібралась і поїхала на виставку. Як на мене, то саме в суботу відбуваються найцікавіші зустрічі на цій виставці. На сам початок я пішла зустрітись з ідолкою всіх польских дівчат, які люблять слідкувати за здоров’ям, тренеркою, зіркою шоу бізнесу Евою Ходаковською. Я сама обожнюю Еву  і часто займаюсь фітнесом з її відео на youtube. Як догадуєшся, коли я прийшла, до неї вже була величезна черга, але я не піддалась і мені вдалось з нею поспілкуватись і зробити з нею фото. Ева була з чоловіком, який її допомагав підписувати книги, записував відео на телефон і робив фотографії. Було дуже класно!

Потім я пішла на зустріч з дуже відомою в цілому світі супермоделлю Йоанною Крупа, вона виявилась, ще більш худою ніж її показують,а ще  я довідалась, що вона написала книгу про адопцію собак. По цій зустрічі  я побачилась з автором книги, яку я нещодавно почала читати про Сибір – Яцеком Палкєвіч. Проходячи серед виставок не можна було не зауважити дуже дуже довгої черги, яка була до Ремігіуша Мруз – польского дуже відомого автора детективів. Його фанаткам думаю буде цікаво довідатись, що він молодий, симпатичний і приємний в спілкуванні.

Врешті надійшов момент в якому я могла зустрітись з моєю ідолкою Беатою Павліковською – ця зустріч була просто ідеальною, бо я могла запитати її про все, про що завжди хотіла, а ще отримати її автограф, а ще вона мені намалювала серце на моїй книзі.

На сам кінець я поспілкувалась з Малгожатою Розенек, яка вела відому телепередачу „Ідеальна пані дому”, написала книги порадники і яка нещодавно вийшла заміж за польского відомого футболіста. Я й не догадувалась, що вона може виглядати, так ідеально.

З цієї подорожі на виставку я дуже задоволена, адже я познайомилась з такими класними людьми і так гарно провела час. В наступному році я обов’язково поїду туди знову.

Які Твої улюбленні автори?

  

 

Continue Reading

Akcja Wieszak / Новий тренд – Шафа парті

 

jacket-1609069_1920

Hej!

Dziś obudziłam się o siódmej rano. Nietypowe zjawisko jak na sobotę. W sobotę nie nastawiam zazwyczaj budzika, aby móc się porządnie wyspać, –  śpię wtedy aż do dziewiątej. W ostatnim tygodniu, takie wcześniejsze pobudki zdarzyły mi się co najmniej trzy razy. Powiem w sekrecie, że wiem, kto jest temu winny. Całą odpowiedzialność za budzenie się przed czasem zrzucam na słońce, które już od wczesnej pory zagląda do mnie do pokoju i swoimi promykami podnosi moje powieki. Nie gniewam się oczywiście na nie, bo przecież już nie mogę się doczekać wiosny,a te promyki wskazują na to, że ona niedługo przyjdzie do nas na dobre.

Wiosna to czas na mycie okien, sprzątanie mieszkań, sadzenia kwiatów na balkonie lub w ogródku. Wiosnę kojarzymy również z wyrzucaniem niepotrzebnych rzeczy. Z ręką na sercu powiem, że najwięcej niepotrzebnych rzeczy gromadzi mi się w szafie z ubraniami. Pamiętam, jak będąc jeszcze studentką, pewnego dnia w akademiku robiłam porządki w szafie – wyrzuciłam wszystkie rzeczy na podłogę i cierpliwie je układałam na półki. Wtedy nie lubiłam wyrzucać ubrań, bo uważałam, że im większa garderoba, tym mam większy wybór w dopasowaniu ubioru. Siedziałam pośród moich ubrań, które wtedy zajmowały m.w. 1/3 naszego pokoju trzyosobowego, aż nagle usłyszałam pukanie do drzwi. Był to mój kolega z roku. Pamiętam jego minę, kiedy zobaczył mnie i otaczające mnie góry ciuchów – ta mina była bezcenna. Potem usłyszałam, że mam bardzo dużo ubrań –  wtedy czułam z tego powodu dumę. Po jakimś czasie musiałam te wszystkie urania spakować do toreb, żeby opuścić akademik na wakacje – duma zamieniła się w złość i obolałe ręce. Minęło jeszcze sporo czasu zanim coś zrobiłam z ubraniami, które noszę rzadko. Natomiast, jak już zaczęłam to kontynuuje to do dnia dzisiejszego.

cabinet-1853504_1920

We wcześniejszym poście pisałam o tym co można zrobić z ubraniami, które przeszkadzają nam w szafie . Dziś chcę opowiedzieć, o kolejnym bardzo fajnym sposobie na pozbycie się niechcianych ubrań, który już  na dobre przyjął się w Polsce. Opowiem  o imprezach nazywanych wieszakiem lub szafa party. Po raz pierwszy usłyszałam o tego typu imprezach jakieś dwa lata temu. Idea wydawała mi się fajna, natomiast, wcześniej nie odważyłam się wziąć w tym udziału. W większych miastach raz na jakiś czas ogłaszają taką imprezę, gdzie można sprzedać, zamienić się bądź kupić ubrania. Nie są to targi, na których w roli sprzedającego zobaczysz producenta – ta impreza jest skierowana do osób prywatnych. Jeśli chcesz sprzedać swoje ubrania, musisz wcześniej się zarejestrować przez Internet, jeśli kupić – wystarczy po prostu przyjść na taką imprezę. Tego typu wydarzenia są organizowane przez miasto, przez galerie handlowe, różne fundacje ale równie często przez osoby prywatne we własnych mieszkaniach. Ostatnio panuje również trend organizowania szafa party w firmach wśród pracowników.  W tym roku wybieram się po raz pierwszy na akcje wieszak i już się nie mogę jej doczekać.

store-984393_1920

Uważam, że trend organizowania imprez pod tytułem szafa party bądź wieszak jest bardzo fajny z kilku powodów:

  • jest to świetna okazja, żeby zarobić na ubraniach, które i tak zalegają w szafie
  • można kupić oryginalne ubrania w dobrym stanie i co najważniejsze w dobrej cenie
  • jest to świetna okazja, aby poznać nowe osoby, których pasją jest moda
  • nie wyrzucasz ubrań – przyczyniasz się do ratowania naszej planety.

Najbliższe tego typu imprezy w Gdańsku odbędą się w następną sobotę 1 kwietnia – info oraz w sobotę 8 kwietnia na Przymorzu  info .

Moje zbędne ubrania już grzecznie czekają na szafa party.

A Twoje?

Co sądzisz o tego typu imprezach?

 

 

denim-1621284_1920

Привіт!

Завтра ми переведем наші годинники і будем вставати на годину швидше. Правду кажучи, я сильно переживаю через це, хоча в цьому тиждні я ітак вставала перед будильником. Ось візьмімо сьогодні – я не наставляла будильника, а все одно пробудилась о сьомій ранку. Я знаю точно, що виновате в цьому сонце, яке від самого ранку заглядає мені просто в вікно. Я не злюсь на нього, бо як тут злитись, коли я вже так сильно чекаю на прихід весни. Все навкруги мені говорить, що вже невдовзі весна до нас прийде на добре.

clothing-1756045_1920

Весна для всіх починається від миття вікон, генерального прибирання і садіння квітів на балконі чи перед домом. При нагоді генерального прибирння ми викидаємо непотрібні нам речі – в мене найчастіше, це вбрання, якого я не ношу. Пригадую собі, як колись, будучи ще студенткою, я в гуртожитку прибирала в шафі. Я викинула вбрання з шафи на підлогу і по черзі його складала на полки. Моє вбрання зайняло 1/3 нашої трьохмісної кімнати. В одну мить, я почула, що хтось стукає в наші двері – це прийшов мій друг з року. Треба було бачити його лице, коли він мене побачив серед цих гір одягу. Потім він сказав, що в мене дуже багато вбрання – тоді для мене це був комплімент, адже я вважала, що чим його більше, тим краще. За якийсь місяць, мені треба було всі ці речі запакувати в сумки, щоб висилитись з гуртожитка на канікули – скільки нервів це мене коштувало і як сильно боліли мене руки від сумок. Потім, я ще довго не могла рішитись, щоб позбутись непотрібного вбрання з шафи – але відколи почала це робити, роблю навіть до тепер.

clothing-store-984396_1920

Пам’ятаєш, я розказувала, як можна позбутись непотрібного вбрання в попередній статті? Сьогодні я хочу розказати про наступний дуже хороший спосіб на це. В Польщі модними є шафа парті, або ще їх називають вішаками. Такі заходи організовує місто, торгові центри, фундації, а навіть звичайні люди в себе вдома. В цьому році, модно теж організовувати такі вечірки на роботі. Виглядає це так – якщо хочеш продати свої непотрібні речі, заходиш на сайт організатора і записуєшся – це безкоштовно, а якщо хочеш тільки купляти – треба просто прийти на захід (це також безкоштовно). Мені дуже подобається ця ідея – тому я в наступну суботу піду на таку шафа парті.  Я вважаю, що цей захід добрий з декількох причин :

  • можна заробити на вбранні, яке ітак лежить в Твоїй шафі
  • це можливість  дешево купити оригінальні речі
  • це чудова нагода, щоб познайомитись з цікавими людьми, які також цікавляться модою
  • невикидаючи вбрання, Ти оберігаєш нашу планету від шкідливих занечищень

В Гданьску найближчий такий захід відбудеться 1 квітня дет.інформація , наступний 8 квітня дет. інформація.

Моє неношене вбрання, вже чемно чекає на шафа парті в наступну суботу.

А  Ти, що думаєш про такі шафа парті?

Continue Reading

Jak się odnaleźć na Ukrainie? – Komunikacja miejska / В Польщі – міський транспорт

na-zielonej-ukrainie

Już jakiś czas temu stwierdziłam, że chcę napisać wam  o komunikacji miejskiej na Ukrainie. Zastanawiałam się jak zrobić tak, aby moi ukraińscy czytelnicy nie nudzili się czytając tego posta i wymyśliłam. Napisałam po polsku o komunikacji miejskiej na Ukrainie, a po ukraińsku opisałam komunikację miejską w Polsce.

Mój pomysł na temat wpisu o podróżach na Ukrainie narodził się tak:

Siedzę sobie i oglądam zdjęcia z Ukrainy. Uśmiecham się do zdjęć z niesamowitego Lwowa, gdzie czujesz magię na każdym zakątku, gdzie historie masz na wyciągnięcie ręki, gdzie wypijesz kawę w nietypowy sposób, gdzie zjesz obiad w dziwnym miejscu, a potem pójdziesz na piwo na dach jednej z kamienic. Do Czerniowiec, gdzie kolory zachęcają do spędzania czasu na ulicach miasta, gdzie widzisz Ukrainę nową, europejską, gdzie w murach zabytkowej, wciąż działającej uczelni spotkasz grupki turystów. Do Kamieńca Podolskiego, Chocimia, gdzie poczujesz oddech historii na własnym karku. Do Ivano – Frankovska z pięknymi tradycjami, europejskim porządkiem na ulicach miasta, kolorowymi budynkami, fontannami i piękną żelazną huśtawka w samym centrum miasta. Ach piękny Kijów, gdzie bogactwo zaskakuje na każdym kroku i onieśmiela mieszkańców całej Europy, gdzie piękny Dniepr zaskakuje wielkością, metro głębokością, a promienia słońca odbijają się od złotych dachów pięknych ukraińskich cerkwi. Niesamowity Bukovel, który śmiało można porównać do luksusowych zimowych kurortów we Włoszech czy w Francji. Dzikie Karpaty, które zaskakują pięknem natury i nieprzedeptanymi ścieżkami górskimi. Wspominałam te wszystkie miejsca z wielką tęsknotą i pomyślałam sobie, że chciałabym, żeby każdy z was miał możliwość je zobaczyć.

Wycieczkę na Ukrainę jest łatwo sobie samemu zorganizować. Po inflacji itak niskie ceny teraz są jeszcze niższe dla mieszkańców Polski. Ukraina jest na tyle blisko, że masz mnóstwo opcji dojazdu. Dodatkowo nasze języki są na tyle podobne, że nie powinieneś mieć większych problemów z komunikacją – na zachodniej Ukrainie większość ludzi zna język polski. Jeśli obawiasz się wojny, to z ręką na sercu Ci powiem, że jeśli się nie wybierasz się na wschodnią Ukrainę czy Krym jesteś bezpieczny i nie masz się zupełnie czego bać. Ukraina jest łatwa do zwiedzania jeśli poznasz kilka sekretów. Dziś chcę Ci odkryć jeden z nich, który nazywa się komunikacja miejska. Wydawało by się, że co innego może nas tam spotkać – ale zapewniam Cię jest inaczej, na pewno dla turysty z Europy jest to trudne. Chyba, że chcesz jeździć wszędzie taksówkami.

W każdym ukraińskim mieście spotkasz się z marszrutką. Już kiedyś o nich wspominałam w moim wpisie o Ukrainkach. W większych miastach dodatkowo są tramwaje i trolejbusy, a w Kijowie masz jeszcze metro. Żeby zrobić to bardziej czytelnym i podręcznym zrobiłam tabelkę, w którą będziesz mógł zajrzeć w razie potrzeby i skorzystać jak ze ściągawki.

tabelka

Uwagi:
Rozkład jazdy na portalu https://www.eway.in.ua/en/cities/lviv  masz do wyboru tylko większe miasta plus wybrane miasta średniej wielkości
rozkład tramwajów i trolejbusów znajdziesz również na stronie internetowej konkretnego miasta.
we Lwowie informacje o transporcie znajdziesz również na stronie http://lviv.travel/en/index/about_lviv/transportation
Bilety wszystkie bilety są jednorazowe
kasownik w transporcie jest ręczny – przedziurawia bilet. Każdy tramwaj ma inne kasowniki, więc nie łudź się, że wystarczy Ci jeden bilet na wiele przejazdów
bilet na tramwaj i trojlebus jest tańszy niż na marszrutkę
czasem cena przejazdu marszrutką jest niezancznie tańsza lub droższa od przyjętego cennika, jeśli jedziesz znacznie większy lub znacznie mniejszy odcinek

Mam nadzieję, że udało mi się Cie zachęcić do odwiedzenia tego pięknego kraju.

cdn.

польща допомога

Нещодавно я подумаля про те, що хочу написати практичні поради для тих з вас, які хочуть відвідати Польщу, або ж нещодавно приїхали сюди і не знають, як тут віднайтись. Так як в мене багато читачів з Польщі, яким ця стаття не дуже б пригодилась, я придумала вихід з цієї ситуації. Сьогодні для Тебе я написала про міський транспорт в Польщі, а на польській я написала про міський транспорт в Україні. Думаю, всі з такого рішення будуть задоволені.

Коли я приїхала в Польщу 11 років тому в Гданську було дуже мало українців. За кожним разом коли я чула розмову на українській я була приємно вражена. Два роки тому назад я зауважила, що в Тримісті щораз більше студентів з України, потім з’явилось багато українських чоловіків, які працювали на будовах, а сьогодні в Гданську українці на кожному кроці. Ось в офісному центрі в якому я працюю поверх вище в інформатичній фірмі працює дівчина з України, а вчора в ресторані офіціантка була з Одеси, а потім в цей ресторан прийшла пообідати молода пара з Рівного. Нічого дивного, адже Польща весь час інтенсивно розвивається, тут багато можливостей для здібних і працьовитих людей, а до того стільки хороших навчальних закладів. Для людей, які подорожують, тут теж буде, що подивитись. Гданськ — з німецькою архітектурою, Варшава зі своєю сучасністю, Краків з Вавельом, Закопане з чудовими гірськими краєвидами, Вроцлав з прекрасними мостами і казковою атмосферою і милий Познань. До того ж ціни, як на Європейську країну, для українців найбільш доступні, мова найбільш подібна, люди тут вічливі і помічні, і основне — сюди так близько з України.

Думаю, що більше не треба Тебе заохочувати, отже перейду до конкретів. Міський транспорт в Польщі дуже зручний, з кожним роком щораз більше можна зробити зі смартфону і не перейматись ані білетами ані розкладом на зупинках. Всю інформацію, яку я вважала за потрібною я написала в таблиці — так Тобі буде зручніше до неї швидко заглянути, в разі потреби.

%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bd%d1%81%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82

Надіюсь, що це Тобі пригодиться.

Далі буде.

Continue Reading