Umoljani – górskimi szlakami Bośni i Hercegowiny/ Умоляні – гірськими шляхами Босні і Герцеговини

 

Baśniowa kraina

Bośnia i Hercegowina na zawsze pozostanie mi w pamięci, jako piękny górzysty kraj z lazurową wodą, pysznym jedzeniem i uśmiechniętymi ludźmi. Kraj ten stwarza baśniowe wrażenie, aż trudno uwierzyć, że w tamtych rzekach nie pływają złote rybki, a na pagórkach nie urzędują krasnale.
Wyjazd do Bośni i Hercegowiny postanowiliśmy przeżyć na spokojnie, chcieliśmy zobaczyć najpiękniejsze miasta, ale również mieć czas na obcowanie z naturą. Skąd przyszedł pomysł na wyjazd do Bośni i Hercegowiny i jak wyglądała nasza trasa przeczytasz w tym wpisie. Naszą przygodę w tym kraju zaczęliśmy w Sarajewie. To miasto niezwykle mnie ujęło połączeniem nowoczesności i tradycji – o tym przeczytasz tutaj. Po miejskich widokach Sarajewa, postanowiliśmy trochę wyciszyć się wysoko w górach, w małej wsi, gdzie dostęp do cywilizacji jest znikomy.

Umoljani – praktyczne wskazówki

Z Sarajewa rzut beretem jest do wsi Umoljani, położonej na skrzyżowaniu górskich szlaków. Żeby przedostać się do niej skorzystaliśmy z oferty transportu w Pansion Umoljani, gdzie nocowaliśmy. Koszt transportu to 40 Euro w dwie strony z Sarajewa. Jest jeszcze opcja zamówić taksówkę bądź dojechać tam wynajętym samochodem, ale to wiąże się z większymi wydatkami.

Pension Umoljani bardzo mi przypadł do gustu, ze względu na piękne widoki dookoła, oraz domową atmosferę – znajdziecie go tutaj. Skorzystaliśmy z oferty noclegu razem ze śniadaniem – koszt 15 Euro/ osoba. W restauracji można było kupić również dania obiadowe, przekąski, napoje. Ceny to około 2 Euro za zupę, około 10 Euro za danie główne. Kuchnia bardzo swojska, serwowana jak u babci na wsi .
Jadąc w Umoljani trzeba wziąć pod uwagę, że najbliższy sklep jest w odległości kilkunastu kilometrów – dlatego wcześniej warto zrobić zakupy w Sarajewie.

Szlaki warte uwagi

Lukomir

Z Umoljani można się udać na kilkugodzinną wyprawę do najwyżej położonej i najstarszej wsi w okolicy – Lukomir. Są dwa szlaki z pensjonatu – jeden dziki – około 8 km, a drugi bardziej wydeptany – około 10 km. Do Lukomiru szliśmy dzikim szlakiem, który jest piękny, ale słabo oznakowany i mało wydeptany. Gdzieś w połowie drogi natknęliśmy się na wielkie bagno, którego nie dało się przeskoczyć, ani ominąć, jedynym wyjściem było zdjąć buty i przejść przez nie na bosaka. W pewnym momencie mieliśmy wrażenie, że zboczyliśmy ze szlaku, bo nie było żadnej rozsądnej ścieżki, nie mówiąc o znakach, wtedy zbawczą okazała się mapa w telefonie . Jednak, wszystkie te niedogodności, zostały nam wynagrodzone pięknymi widokami, które zapamiętamy na długo.

Lukomir/ Лукомір

Po około czterech godzinach dotarliśmy na miejsce. Lukomir jest bardzo niezwykły – wieś powstała w XIV wieku i jest położona na wysokości prawie 1500 m. Ludzie mieszkają tam tylko w okresie letnim, ponieważ zimą jest za duże zagrożenie lawinowe. We wsi znajdują się same kamienne domy, które bardzo przypominają mi, te z Flinstonów. Przed wieloma domami ludzie wystawiają na sprzedaż swoje wyroby – mydła, kremy, mleczka do opalania, świeczki, herbaty, pomadki, skarpetki, czapki, rękawiczki. W jednym z domków jest możliwość zjedzenia ciepłej zupy (2,5 Euro) i wypicia herbaty( 0,75 Euro).

Psy w górach

Jeszcze w Umoljani dołączył do nas przewodnik z powołania – wesoły czarny pies, który towarzyszył nam przez całą drogę. Byliśmy bardzo mile zaskoczeni i wzruszeni takim oddaniem. Pomyśleliśmy, najpierw, że robi to dla jedzenia, ale nie chciał niczego od nas jeść. Okazało się, że psów przewodników w Umoljani jest kilka – zawsze wybierają sobie kogoś do oprowadzenia i tak spędzają całe dnie na szlaku wraz z turystami.
W drodze z Lukomir spotkaliśmy stado psów pasterskich, które na pierwszy rzut oka wydawały się zbyt daleko, aby nam zagrażać. Okazały się jednak bardzo szybkie i w przeciągu kilku sekund z rykiem zbliżały się w naszą stronę. Niewiele byliśmy w stanie zrobić – uciekać było za późno, a stawić im czoło zbyt ryzykownym. Na szczęście w ostatniej chwili zauważył to pasterz, który przywołał je do porządku. Takie historie z psami pasterskimi na Bałkanach oraz prawie we wszystkich krajach Europy Wschodniej to klasyk – trzeba być bardzo uważnym i omijać je z daleka. Po takiej akcji, gdy wróciliśmy do pensjonatu wyszukaliśmy w Internecie informacje, jak sobie radzić w takich sytuacjach. Możecie o tym przeczytać tutaj.

Nasz przewodnik / Наш екскурсовод

Bjelasnica

Z Umoljani można również się wybrać do Bjelasnica. Szlak jest dłuższy, idzie się przez bardziej odkryte tereny, ale podobno dość monotonny. Bjelasnica to centrum sportów zimowych – jest tam wyciąg narciarski, a u podnóża leży centrum olimpijskie, w którym odbywała się słynna zimowa olimpiada w 1984 roku. Niestety, w dniu w którym chcieliśmy się wybrać do Bjelasnicy pogoda drastycznie się zmieniła, więc nie zobaczyliśmy jej na własne oczy.
Pobyt w góralskim domku oraz dreptanie po górach, okazał się bardzo relaksującym. Do dziś patrze na tamte zdjęcia z utęsknieniem – uśmiecham się do czarnego kundla, który nas oprowadzał do Lukomir i robię się głodna na wspomnienia pysznych pączków gospodyni pensjonatu. To miejsce jest warte zobaczenia, w sam raz dla miłośników natury i aktywnego wypoczynku.

****

Казкова країна

Босню і Герцеговину я назавжди запам’ятаю, як прекрасну гірську країну з лазурною водою, смачною їжею і усміхненими людьми. Ця країна створює казкове враження, аж тяжко повірити в те, що в її ріках не плавають золоті рибки, а на пагорбках не живуть гноми.

Подорож в Босню і Герцеговину ми вирішили пережити спокійно, хотілось побачити найгарніші міста, але також знайти час на відпочинок на природі. Звідки взялась ідея поїздки в Босню і Герцеговину і як виглядав наш маршрут прочитаєш в цьому пості.  Наша пригода в цій країні почалась в Сараєві.  Це місто мене дуже вразило тим, що воно сучасне і водночас в ньому можна побачити багато традицій – про це прочитаєш в цьому пості. Після міських краєвидів Сараєва, ми вирішили змінити обстановку і відпочити високо в горах в маленькому селі, з якого далеко до цивілізації.

Śniadanie w Pansion Umoljani/ Сніданок в Пансіон Умоляні

Умоляні – корисні поради

З Сараєва зовсім недалеко до села Умоляні, яке знаходиться на перехресті гірських доріг. Ми скористались з можливості транспорту в Пансіоні Умоляні, де ми ночували, щоб доїхати в це село. За транспорт з Сараєва і назад ми заплатили разом 40 Євро. Можна також туди доїхати на таксі або взяти авто на прокат, але це виходить дорожче.

Пансіон Умоляні мені дуже сподобався через просто неймовірні краєвиди навколо і домашній затишок всередині – дивіться тут.  Ми взяли варіант кімната і сніданок – ціна 15 Євро/людина. В ресторані можна було купити теж обідні страви, закуску, напої. Ціни: 2 Євро суп, біля 10 Євро за друге. Страви домашні, подають, як у бабусі в селі.

Їдучи в Умоляні треба взяти під увагу, що найближчий магазин є кільканадцять кілометрів звідти – тому варто купити потрібні речі ще в Сараєві.

Гірські дороги, які варто побачити

Лукомір

З Умоляні можна піти в кількагодинну подорож в найвище розташоване і найстарше село – Лукомір. Є два шляхи з пансіонату: один дикий – 8 км, а другий битий  – 10 км. В Лукомір ми йшли дикою дорогою, яка дуже гарна, але на ній мало позначок і вона мало витоптана. Десь в половині дороги ми потрапили на величезне багно, яке не можна було ані перескочити ані обійти – єдиним виходом було зняти черевики і босо пройти по ньому. Був такий момент, коли ми вже думали, що загубились, бо не було ніякої нормальної стежки і жодних знаків, тоді нам дуже пригодилась карта в телефоні. Проте всі недоліки цього шляку були нам компенсовані прекрасними краєвидами, які ми запам’ятаємо ще на довго.

Lukomir/ Лукомір

Після чотирьох годин ми дійшли до Лукомір. Це село дуже оригінальне – воно повстало в XIV  столітті і розташоване на висоті майже 1 500 м. Люди в Лукомір живуть тільки в літній період, бо взимку тут велика загроза лавин. В селі самі кам’яні хатини, які мені дуже нагадують, ті з Флінстонів. Перед хатинами селяни виставляють на продаж свої вироби – мила, креми, молочко для загару, свічки, чаї, гігієнічні помади, шкарпетки,  шапки, рукавички. В одній з хатин можна купити теплий суп (2,5 Євро) і випити чай (0,75 Євро).

Собаки в горах

Коли ми виходили в дорогу, ще в Умоляні до нас приєднався екскурсовод з призначення – веселий чорний пес, який йшов з нами цілу дорогу. Ми були дуже здивовані і зворушені такою відданістю. Спочатку ми думали, що він це робить, щоб отримати їжу – але коли ми хотіли його накормити він не їв. Виявилось, що таких собак екскурсоводів в Умоляні є декілька – вони завжди вибирають когось, щоб провести і так проводять весь день з туристами на гірських шляхах.

Дорогою з Лукомір ми зустріли стадо собак-вівчарів, які на перший погляд здавались за далеко, щоб нам загрожувати.  Все-таки вони виявились дуже швидкими і на протязі декількох секунд з риками наближались в нашу сторону. В нас не було виходу, бо втікати було за пізно, а зустрітись з ними дуже ризиковним. На щастя в останньому моменті це побачив пастух, який їх успокоїв. Такі ситуації з собаками-вівчарами на Балканах і майже у всіх країнах Східної Європи бувають дуже часто – тому треба бути дуже уважним і оминати їх десятими дорогами. Після цієї історії, коли ми повернулись в пенсіонат, першим ділом ми подивились в Інтернеті, що в таких ситуаціях треба робити. Про це прочитаєте тут.

Бйеласніца

З села Умоляні можна також піти на Бйеласніцу. Шлях туди довший, дорога більш простора, проте, кажуть досить монотонна. Бйеласніца є гірськолижним курортом – там є підйомники, а ще там Олімпійський центр, в якому відбувалась відома зимова олімпіада в 1984 році. На жаль в день, коли ми хотіли піти на Бйеласніцу погода дуже змінилась, тому ми так і не змогли всього цього побачити своїми очима.

Відпочинок в гірській хатині і ходіння гірськими стежинами дуже нас  розслабило. Навіть тепер, дивлячись фотографії, я скучаю – посміхаюсь до чорного пса, який нас водив в Лукомір і голоднію, коли згадую смачні пончики господині пансіонату.  Це місце дійсно варто побачити, воно просто чудове  для любителів природи і активного відпочинку.

Continue Reading

Sarajewo/ Сараєво

Turecki dom / Турецький дім

Sarajewo było pierwszym miastem, które zobaczyliśmy w Bośni i Hercegowinie. Ku naszemu zaskoczeniu okazało się bardzo nowoczesnym, z dużą nutą orientalnych klimatów. Chociaż to stolica, wydaje się być bardzo kameralnym miastem. Na ulicach można spotkać wiele muzułmanów. W oczy rzuca się to, że pomimo gorącej temperatury, kobiety, które nie są muzułmankami, noszą długie spodnie. W centrum roi się od pięknych straganów, knajp i tutejszych fast foodów. To wszystko składa się na to, że wydaje się – już nie jesteś w Europie, tylko gdzieś na dalekim wschodzie.

Przy takiej ilości knajp, trudno jest się powstrzymać i nie spróbować lokalnych przysmaków. Wszystkie tradycyjne dania można spróbować nawet w fast foodach, które podają dobre jakościowo jedzenie.

Tradycyjne dania w Bośni i Hercegowinie

W Bośni i Hercegowinie tradycyjna kuchnia jest bardzo mięsna. Nasz przewodnik po mieście, powiedział ” Mój tata bardziej by zaakceptował, gdybym mu powiedział, że jestem gejem, niż to, że nie jem mięsa”. Co ciekawe, wielu rodzinach mięso z kury nie jest uważane za mięso ;).

Nasuwa się pytanie, co warto spróbować w tym kraju?

Ćevapi – tradycyjna bułka z małymi charakterystycznymi kiełbaskami w środku.

Ćevapi / Чевапі

Burka – okrągły placek, z ciasta, które trochę przypomina ciasto francuskie, nadziane mięsem.

Syrnica – to samo co burka, tylko ze słonym bośniackim twarogiem.

Zielenica – to samo co burka i sernica, ale zamiast mięsa czy sera, w środku jest szpinak.

Pljeskavica – coś w rodzaju burgera. Składa się z kotleta oraz bułki,  bez warzyw.

Begova Corba – zupa warzywna z kawałkami kurczaka, podawana z śmietaną i tradycyjną pitą.

Grecka sałatka brzmi trochę śmiesznie, w daniach tradycyjnych dla Bośni i Hercegowiny, ale tutaj ona smakuje inaczej. To wszystko za sprawą lokalnego sera, który jest w niej zamiast fety. Szczerze powiedziawszy, mi smakowała bardziej w Sarajewie, niż w Atenach ;).

Baklava – deser na bazie miodu i orzechów. Tutejsza baklava jest mniejsza i bardziej miękka, niż znany nam odpowiednik grecki.

Smokva – po bośniacku smokva to figa. Ten deser jest w kształcie figi, bardzo smaczny, coś w rodzaju ciasta, jest bardzo słodki.

Kadayif – deser, który składa się z  cieniutkich chrupiących niteczek z ciasta.

Bosanska kafa (Bośniacka kawa) – jest chyba moim największym odkryciem kulinarnym w BiH. Kawa tutaj, jest jak medytacja – nie wolno się śpieszyć ani w przyrządzaniu, ani w piciu. Kawę w BiH pije się popołudniu i cały proces trwa kilka godzin! Jest ona bardzo mocna i podaje się ją w malutkich filiżaneczkach. Zamiast dodawania cukru do środka – kostkę cukru macza się w piance, która powstaje na kawie, potem się ją liże, a dopiero wtedy pije się kawę.

Bośniacka kawa/ Боснійська кава

Lokalny alkohol

Wiecie, że tylko 30% alkoholi, wyprodukowanych w Bośni i Hercegowinie idzie na eksport. Resztę, Bośniacy wypijają sami. Produkcją alkoholu zajmuje się każdy gospodarz, ponieważ sprawą honoru, jest posiadanie dobrego alkoholu własnej roboty, dla gości.

Śliwowica – wszyscy mówią, że najlepszą śliwowice wypijesz w Sarajewie.

Rakija – alkohol wysokoprocentowy, mocniejszy od wódki.

Sarajevsko – lokalne piwo.

Wiśniówka – mówią, że najsmaczniejsza wiśniówka jest w Mostarze i okolicach.

Wino – najwięcej winnic znajduje się w okolicach Mostaru. W BiH produkują białe i czerwone wino. Miałam okazję spróbować czerwonego i było obłędne.

Gdzie jedliśmy ?

Sałatka grecka w „Morića Han” / Грецький салат в Моріча хан

Morića Han (zobacz na mapie) – najlepsze miejsce na popołudniową kawę i sałatkę grecką. Przepiękny wystrój, gdzie czujesz orientalny klimat Sarajewa. Mam dla was nawet zdjęcie karty dań 😉

 

Srebrena školjka (zobacz na mapie ) – restauracja w sercu miasta, w pięknym zabytkowym budynku. Miejsce na obiad lub kolacje.

Ahmo (zobacz na mapie) – fast food, z wygodnymi miejscami do siedzenia, na samym rynku -w sercu starego miasta. Pysznie, bardzo sympatyczna obsługa i tanio. Tutaj można spróbować lokalnych dań typu burka, syrnica, zielanica.

Widoki z kolejki górskiej w drodze na punkt widokowy/ Краєвиди з підйомника в дорозі на оглядовий майданчик

Co zobaczyć w Sarajewie?

  • Starówkę – kryje w sobie cały sekret tego miasta.
  • Wjechać wyciągiem na punkt widokowy  (Sarajevska-Trebevićka žičara polazna stanica) –  widoki z kabin są oszałamiające. Cena 20 marek/ osobę (40 PLN) w dwie strony. Z punktu widokowego rozlega się piękny widok na miasto, a oprócz tego, tuż obok znajduje się stary tor saneczkowy, po Zimowych Igrzyskach Olimpijskich w 1984 roku, które odbyły się w Sarajewie.
Widoki z Białej Twierdzy/ Краєвиди з Білого Бастіону
  • Żółta Twierdza ( zobacz na mapie)  –  punkt widokowy, do którego dojdziesz na własnych nogach. Na górze jest knajpa oraz ławeczki ze stolikami. Piękne miejsce na piknik. Można wejść jeszcze bardziej do góry do Białej Twierdzy (zobacz na mapie) skąd rozlega się przepiękny widok na góry.
  • Zobaczyć lokalny cmentarz ( zobacz na mapie)  –  jest akurat w drodze na Yellow Bastion.
  • Wejść na podwórko jednego z  meczetów.
Cmentarz w drodze na Żółtą Twierdzę/ Цвинтар по дорозі в Жовтий Бастіон
  • Most Łaciński  ( zobacz na mapie )- obok niego został zastrzelony arcyksiążę austriacki Franciszek Ferdynand 28 czerwca 1914 roku. To wydarzenie rozpoczęło I wojnę światową.
  • Turecki dom (Sarajevo City Hall – zobacz na mapie) – piękny i orientalny punkt na mapie miasta.
  • Okolice dworca kolejowego – tam rozlega się nowoczesna część miasta, z wymyślnymi wieżowcami i budynkami parlamentu.
Meczet/ Мечет

Na zwiedzanie Sarajewa przeznaczyliśmy cztery dni. Mieliśmy okazję mieszkać w fajnym apartamencie, który kosztował mniej niż hostel. Jeśli szukacie noclegu, to serdecznie polecam to miejsce. Cztery dni wystarczyły, aby zobaczyć wszystko, co chcieliśmy i na delektowanie się lokalnymi przysmakami w tutejszych knajpkach.  Sarajewo jest niezwykłym miastem, bardzo urokliwym i smakowitym. Niesamowitym jest to, że czułam się w nim bezpiecznie i dobrze, a z drugiej strony cały czas mam ciarki, na myśl, jak straszne wydarzenia miały tu miejsce ponad 20 lat temu.

Pisząc ten artykuł, mam ochotę znów tam wrócić!

*****

W drodze na pierwszy punkt widokowy/ Дорогою на перший оглядовий майданчик

Сараєво було першим містом в Босні і Герцеговині, яке ми побачили. Ми зовсім не сподівались того, що це місто буде таким сучасним і розвинутим. Цікаво, що попри це все, тут відчувається східний калорит. Хоча це столиця і місто є досить великим, тут дуже затишно. На вулицях можна побачити багато мусульманів. Перше, що кидається в очі, це те, що жінки не ісламського віросповідання, тут влітку ходять в довгих штанах. В центрі міста ресторани, забігайлівки, колорові прилавки створюють таку атмосферу, що здається, ти вже не в Європі, а десь на Далекому Сході.

При такій кількості ресторанів і забігайлівок, просто неможливо пройти повз. Традиційні страви тут прості, тому все можна спробувати навіть в місцевих фастфудах. До речі, фастфуди тут на висоті – їжа смачна і свіжа, хороша атмосфера, низькі ціни.

Традиційні страви в Босні і Герцеговині

В БіГ кухня дуже м’ясна. Наш екскурсовод в Сараєві жартував, що його тато спокійніше би віднісся до того, якби він сказав, що він гей, ніж до того, що він не їсть м’яса ;). А ще в багатьох родинах тут курятину не вважають м’ясом.

Виникає питання – які страви попробувати в Босні і Герцеговині?

Чевапі – місцева булка з традиційними ковбасками всередині.

Бурка – круглий пиріг, зроблений з тіста, яке нагадує французьке, всередині м’ясна начинка.

Syrnica / Сірніца

Сірніца – те саме, що бурка, але замість м’ясної начинки, тут сирна. Сир цей нагадує трошки творог, проте він більш солений.

Зєленіца – те саме, що бурка або сірніца, проте з начинкою з шпинату.

Плескавица – ця страва нагадує гамбургер. Складається з котлети і булки, без овочів.

Бегова корба – овочевий суп з кусочками курки. До неї додають сметану і боснійську піту.

Грецький салат – хоча це може звучати смішно, щоб їсти грецький салат в БіГ, проте він тут трошки інший за рахунок сиру. Замість сиру фета, тут дають свій традиційний сир, який більш лагідний. Мені, щиро кажучи цей салат в Босні і Герцеговині більше смакував, ніж в Афінах!

Пахлава – десерт, який складається з тіста, меду і горіхів. Баклаву також їдять в Греції, проте тут вона менша і м’ягкіша.

Смоква – смоква, боснійською мовою означає фіга. Цей десерт є в формі фіги, зроблений з медового тіста. Дуже смачний і дуже солодкий.

Кадаіф – це десерт, з пісного тіста в вигляді тонесенького хрупкого макарону.

W „Morića Han” /В „Моріча хан”

Боснійська традиційна кава – вона просто вкрала моє серце. Вона на стільки мені смакувала, що я привезла її додому і роблю її майже кожного дня. Кава тут, як медитація – не можна спішитись, коли її робиш і коли її п’єш. Вона дуже міцна, тому її п’ ють в малесеньких кружечках. Каву тут п’ють посередині дня і це триває годинами. Цукру не додають всередину. Його замочують в пінці кави і лижуть, а потім запивають кавою.

Боснійський алкоголь

Ви знали, що в Босні і Герцеговині на експорт йде тільки 30% продукції алкогольних виробів ?! Решту вони випивають самі. Кожний господар, тут займається виготовленням алкогольних виробів. Для босняка – це діло честі, щоб гостей пригостити власним алкогольним виробом, навіть, якщo він сам не п’є.

Сливовиця – кажуть, що найкращу сливовицю можна випити в Сараєві.

Ракія – алкогольний напій міцніший ніж горілка.

Сараєвско – боснійське пиво.

Вишнівка – босняки кажуть, що найсмачніша вишнівка є в Мостарі і його околицях.

Вино- найбільше винниць є в околицях Мостару. В Босні і Герцеговині роблять червоне і біле вино. Я пробувала червоне і воно було неймовірно смачним.

Де ми їли в Сараєво?

Моріча хан ( Morića Han – подивитись розташування на карті)  – прекрасне місце, тут рекомендую випити традиційну боснійську каву і з’їсти грецький салат. В Моріча хан можна відчути чудову атмосферу сходу. В мене для вас є навіть фотографія меню цього закладу!

Meni w „Morića Han”/ Меню в „Моріча хан”

Сребрена школькаSrebrena školjka подивитись розташування на карті) – ресторан в самому центрі міста, в гарному старовинному будинку. Чудове місце, щоб з’їсти обід або вечерю.

Aхмо ( Ahmo– подивитись розташування на карті) – фастфуд, який розташований в самому центрі на площі ринок. Дуже смачно, зручні столики, приємна обслуга, дешеві ціни. Тут можна попробувати традиційні страви, такі, як бурка, сірніца і зєленіца.

Що подивитись?

Widoki z Białej Twierdzy/ Краєвиди з Білого Бастіону
  • Старе місто – в ньому криється весь чар Сараєва.
  • Проїхатись підйомником  на цей оглядовий майданчик – підйомники зовсім нові і дуже зручні. З кабін відкривається чудовий краєвид на місто. На горі, крім гарних краєвидів, можна побачити саночкову дорожку, яка залишилась тут від Зимових Олімпійських Ігор, які відбулись в Сараєво в 1984 році. Ціна на підйомник в дві сторони – 20 марок (10 Євро)/людина.

  • Жовтий Бастіон ( подивитись на карті ) – оглядовий майданчик, до якого легко дійти своїми ногами. На горі є гарний краєвид на місто, кафе, а ще лавочки і столики. Чудове місце на пікнік. Якщо від цього оглядового майданчика піти ще вгору  до Білого Бастіону ( подивитись на карті )-  відкривається чудовий краєвид на гори.
Punkt widokowy na Żółtej Twierdzy/ Оглядовий майданчик на Жовтому Бастіоні

 

  • Подивитись, як виглядають тут цвинтарі – цей, є якраз по дорозі на Жовтий Бастіон.
  • Зайти хоча б на подвір’я одного з багатьох мечетів.
  • Латинський міст – 28 червня 1914 року, коло нього застрілили австійського арцикнязя Франца Фердинанда – після чого почалась перша світова війна.
  • Турецький дім  ( Sarajevo City Hall – подивитись розташування на карті ) – дуже гарна будівля в східному стилі.
  • Піти в околиці ЖД вокзалу – це сучасна частина міста. Тут дуже класні хмарочоси і  будинок парламенту БіГ.
Na podwórku meczetu/ На подвір’ї мечету

В Сараєві ми зупинилися на 4 дні. Ночували ми в чудовому апартаменті в новій частині міста. Якщо, ви теж шукаєте собі житла, зверніть на нього увагу ( дивіться тут )- бо ціна краща ніж за хостел! За цей час, ми встигли подивитись все, що хотіли, а також просто насолодитись атмосферою міста. Неймовірно, що в Сараєво, я почувала себе дуже комфортно і безпечно, тяжко повірити, що ще 27 років тому, в цьому місті загинуло стільки людей.

Пишучи, про це місто, хочеться туди повертатись знову і знову.

 

 

Continue Reading

Wakacje w Bośni i Hercegowinie / Канікули в Босні і Герцеговині

Dlaczego wybrałam BiH?

Zamiłowanie do Bośni i Hercegowiny mam nie od dziś. Wszystko zaczęło się od tego, że jako nastolatka namiętnie oglądałam Miss World i Eurowizję. Podczas obu konkursów zawsze przed występem było krótkie wideo na temat każdego z uczestników i ich kraju. W taki sposób po raz pierwszy miałam okazję zobaczyć  piękno BiH. Zrobiła ona na mnie takie wrażenie, że postanowiłam kiedyś to zobaczyć na własne oczy.

Zresztą zobaczcie sami- jedno z ostatnich takich wideo:

Miss World 2017- kandydatka z BiH

Jakiś rok, a może dwa lata temu trafiłam na artykuł o tym dlaczego warto zobaczyć Bośnię i Hercegowinę. Nawet wtedy wstępnie przemyślałam miejsca, które chcę odwiedzić, ale niestety bilety lotnicze były wtedy zbyt drogie. Odłożyłam więc tą podróż na lepsze czasy.

Jedną z zalet mieszkania w Berlinie jest to, że stąd jest wiele lotów, często w bardzo korzystnych cenach. Szukając miejsca na wakacje natrafiliśmy na Bośnię i Hercegowinę- cena była bardzo korzystna, więc długo się nie zastanawialiśmy.

Czy da się zwiedzić BiH bez wynajmowania samochodu?

Chociaż wiele osób w sieci twierdzi, że jest to wręcz niemożliwe, moja odpowiedź brzmi -da się! Koszt wynajęcia samochodu znacznie podwyższył by koszt całego wyjazdu. Tak jak podróżujemy dość oszczędnie, zrezygnowaliśmy z tej opcji i zdaliśmy się na komunikacje lokalną. Autobusy kursujące pomiędzy większymi miastami są dość nowoczesne i wygodne. Ceny przystępne. Kursują codziennie, niektóre nawet co godzinę. Po co więc obciążać się niepotrzebnie kosztem auta, paliwa i martwić się o miejsca parkingowe? 😉

Pociągi

Sieć kolejowa w BiH niestety nie jest zbyt rozbudowana. Kraj wciąż pracuje nad koleją, ale jest jedna trasa, którą warto doświadczyć! Sarajewo- Mostar lub w drugą stronę. Koszt takiego biletu jest wręcz śmieszny. Za jedyne 11 marek zamiennych (około 5 Euro) masz wygodną podróż w nowoczesnym pociągu, który można porównać do polskiego Pendolino! Widoki na tej trasie są oszałamiające- są uważane za jedną z trzech najpiękniejszych tras kolejowych w całej Europie! Największym zaskoczeniem dla mnie było to, że w trakcie podróży można było oglądać film. W wagonie znajduje się kilka ekranów, na których jest on wyświetlany, a każde siedzenie ma wtyczkę na słuchawki i przełączniki. Można posłuchać radia, bądź włączyć dźwięk do filmu. Bardzo wygodnie!

Czy jest bezpiecznie?

Tak. Ludzie są bardzo mili i gościnni. Na ulicach nie widać pijanych ludzi, ani też nikt nie szuka zaczepki. Jedyna rzecz, która rzuca się w oczy to kobiety z dziećmi, które żebrzą na ulicach niektórych miast. Takie dzieci, zaczepiają na ulicy, prosząc o pieniądze. Pierwszą myślą, którą miałam, gdy to zobaczyłam, że pewnie ciężkie jest życie w tym kraju i one  chodzą głodne. Podczas jednej z wycieczki przewodnik nam wytłumaczył, że to lokalni cyganie i że to ich sposób na życie. Ludzie w tym kraju są bardzo zżyci i pomocni i jeśli ktoś jest w potrzebie, to zawsze może liczyć na pomoc innych. Każdy o tym wie, dlatego nikt z nich nie musi prosić o pomoc żebrząc.

Religia

Trochę ponad połowę społeczeństwa to muzułmanie, około 36 % – prawosławni, katolicy – 12%. Przewagę muzułmanów widać gołym okiem na ulicach. Jednak, ten muzułmanizm w BiH jest inny, bardziej nowoczesny i dopasowany do potrzeb ludzi. Owszem spotyka się kobiety ubrane w hidżab czarnego koloru, ale one zdecydowanie nie są większością. Większość muzułmanek, które widziałam miały zasłoniętą głowę chustą i były ubrane w normalne skromne ubrania. Ciekawe, że są też takie kobiety, które noszą hidżab, ale niebieskiego koloru, lub w kolorze bordo. Po za tym muzułmanie z Bośni i Hercegowiny piją rakiję, jest to mocny alkohol, czasem nawet mocniejszy od wódki. Chciałam również zaznaczyć, że pomimo różnic religijnych ludzie akceptują się nawzajem i są dla siebie życzliwi.

Pogoda latem

W BiH lata są upalne. W sierpniu i wrześniu temperatury w niektórych regionach sięgają nawet ponad 40 st. C. Dlatego zwyczajowo od godziny 14 do godziny 18 w taką pogodę jest sjesta. Byliśmy w drugiej połowie czerwca i spotkała nas mała anomalia pogodowa. Byliśmy przekonani, że będzie upalnie, a tu nagle z dnia na dzień temperatura spadła do 12 st. C.  Na szczęście trwało to zaledwie kilka dni.

Waluta

W Bośni i Hercegowinie obowiązuje marka zamienna – skrót KM. Marka zamienna ma stały kurs w stosunku do Euro. Za 1 Euro dostaje się  1,95583 KM. Dlaczego ten kurs jest stały? Po wojnie w BiH, podpisano szereg porozumień w jaki sposób wszystko ma funkcjonować, żeby zapobiec kolejnym zamieszkom i pomóc ustabilizować sytuacje. Zgodnie z jednym z nich, powstała nowa waluta – marka zamienna. Wszak tego porozumienia wszystkie pieniądze BiH zostały ulokowane w zagranicznych bankach i ustalono stały kurs KM do Euro.

Ceny

W zależności od miasta ceny nieznacznie się różnią. Najdroższym okazało się Sarajewo. Wciąż, jednak, ceny dla Polaków są przystępne. Za dwudaniowy obiad w restauracji zapłaci się około 20 KM – czyli około 40 PLN. Za tradycyjną Bośniacką kawę 2,5 KM – czyli około 5 PLN. Piwo w restauracji – do 3 KM (6 PLN), kieliszek wina – do 5 KM (10 PLN). Za średniej wielkości zakupy w sklepie zapłaci się około 15 KM (30 PLN). Ceny noclegów są bardzo zróżnicowane w zależności od miasta i lokalizacji, dlatego przy opisywaniu poszczególnych miast, w kolejnych wpisach, wszystko wam opowiem.

 

Lotnisko w Tuzli / Аеропорт в Тузлі

Nasza trasa

Wiele z was pytało mnie na Instagramie o naszą trasę. Dlatego zrobiłam dla was mapkę i w skrócie ją opisałam. Myślę, że będzie to świetne zakończenie dzisiejszego postu i zapowiedź następnego, który będzie o pierwszym mieście z naszej trasy 😉

  1. Z Berlina mieliśmy bezpośredni samolot do  Tuzli. Lotnisko w Tuzli jest dość specyficzne, ponieważ jest jeszcze w trakcie budowy, a loty już normalnie się tam odbywają. Stamtąd transportem Wizzair dotarliśmy do Sarajewa. O Sarajewie przeczytasz tutaj.
  2. Umoljani – wieś w górach
  3. Mostar
  4. Dubrownik
  5. Trebinje
  6. Blagaj
  7. Počitelj
  8. Wodospady Kravica

 

*****

Чому саме Босня і Герцеговина?

Все почалось давно. В підлітковому віці я любила дивитись Міс Світу і Євробачення. Перед виступами учасників, завжди показували короткометражний фільм про кожного і його країну. Саме там, я перший раз побачила цю красу. Вона мене так вразила, що я вирішила колись побачити все це на власні очі. Зрештою, що тут розказувати, подивіться самі одне з останніх таких відео.

Міс світу 2017 учасниця з БіГ

Рік, а може два роки тому, я прочитала статтю про те, чому варто поїхати в Босню і Герцеговину. Тоді я навіть визначила трасу, з тим, що я хочу там побачити. Проте, білети на літак з Польщі були за дорогі. Тому я вирішила почекати на кращі ціни.

Один з плюсів життя в Берліні є те, що звідси літає дуже багато літаків. Вибір великий, тому ціни часто корисні. Коли ми в цьому році шукали місце на канікули, ми потрапили на дешеві квитки саме в БіГ. Саме собою, ми довго не задумувались і вирішили летіти!

Чи можна подивитись Босню і Герцеговину без прокату автомобіля?

Багато людей в Інтернеті каже, що це неможливе- проте я скажу, що це можливе. Ціна прокату автомобіля дуже б піднесла кошт цілої поїздки. Ми подорожуємо ощадно, тому вирішили обійтись місцевим транспортом. Автобуси тут дешеві і їздять кожного дня, деколи навіть щогодини. Вони комфортні і досить сучасні. Так навіщо платити за машину, паливо і переживати за парковку?!

Поїзд

На жаль в Босні і Герцеговині залізничний транспорт мало розвинутий. Весь час тут будують нові колії, щоб поєднати міста. Проте, є одна траса, яку всі обов’язково повинні побачити. Мостар- Сараєво, або в другу сторону. Ця траса внесена до списку однієї з трьох наймальовничіших трас поїздів в Європі. Ціна за білет смішна – всього 5 Євро. Поїзд дуже сучасний, швидкісний. Мене здивувало те, що в ньому можна дивитись фільми. В вагонах є декілька екранів, на яких йде фільм, а на кріслі у кожного є місце на навушники і переключатель. За допомогою переключателя можна вибрати радіо, або звук до фільму. Дуже зручно!

Чи в цій країні безпечно?

Так! Люди тут дуже привітні і помічні. На вулицях я не бачила п’яних, ані таких, які тільки шукають поводу тебе зачіпити. Єдине, що кидається в очі – це жінки з дітьми на вулицях, які жебрають. Діти ці, підходять до людей і просять гроші. Спочатку, я подумала, що, мабуть, життя в цій країні скрутне і ці жінки з дітьми не мають грошей на їжу. Проте, протягом однієї з екскурсій, екскурсовод нам розповів, що це місцеві цигани. Вони дістають допомогу і мають де жити, а жебрають, тому, що це їх спосіб на життя. Та що тут багато говорити, в Україні таких циганів теж багато.

Після війни, яка була в БіГ в 90-х роках, люди дуже до себе зблизились і охоче допомагають, тим, в яких скрутне становище. Саме тому, бідні не виходять на вулицю, щоб жебрати.

Релігія

Більше ніж половина населення- це мусульмани. 36% населення – православні і тільки 12% – католики. Те, що тут багато мусульманів – це видно відразу на вулиці. Проте, тут іслам інший, він більш пристосований до сьогодення. Жінки носять хіджаб – чорне, довге вбрання, яке прикриває тіло і обличчя, проте не всі. Більшість мусульманок одягає звичайний скромний одяг і має на голові хустку. Бувають теж такі, в яких хіджаб голубого кольору, або бордовий. Мусульмани тут п’ють ракію – це їхній відповідник горілки, на базі винограду. Ракія дуже міцна- вміст алкоголю більший ніж в звичайній горілці. Хоча населення БіГ має різне віросповідання, вони мирні і привітні один до одного.

Погода влітку

Влітку тут дуже спекотно. В серпні і вересні тут вище 40 градусів тепла. Тому між 14 і 18 годинами тут неофіційна сієста. Ми відпочивали тут від половини червня і потрапили на дивну погоду – був дощ і температура впала до 12 градусів. На щастя, це тривало тільки декілька днів.

Валюта

В Босні і Герцеговині державна валюта – це конвертибільна марка, скорочення KM. В неї стабільний курс до Євро 1 EUR= 1,95583 KM.  Чому так дивно? – Після війни в Босні і Герцеговині було підписано багато договорів, щоб допомогти країні стабілізувати ситуацію, а також не допустити до наступних спорів. Серед цих порозумінь було також про державні гроші. Після цього договору всі гроші Босні і Герцеговини положили в банки за кордоном і вирішили, що курс до Євро буде завжди стабільним.

Ціни

Ціни трошки відрізняються в кожному місті. Найдорожчою є столиця- Сараєво. В інших містах дешевше. Проте, якщо порівняти ціни в цій країні з іншими європейськими країнами, тут доступно. За обід – перше, друге і напиток, в ресторані треба заплатити 20 KM – це 300 грн. За традиційну боснійську каву  в кафе 2,5 KM – це 35 грн. Пиво в ресторані – до 3 KM- тобто 40 грн. Фужер вина до 5 KM –   70 грн. За середньої величини покупки в супермаркеті треба заплатити 15 KM – це 215 грн. Ціни за помешкання різні – все залежить від міста і від стандарту. Про це я детальніше напишу, в наступних статтях, коли буду розповідати про кожне із міст, де ми були.

Аеропотр в Тузлi / Lotnisko w Tuzli

Наш маршрут

Багато з читачів мене запитувало в Інстаграмі про те, як виглядав наш маршрут. Саме тому, я вирішила вам зробити карту і про це коротко тут написати. Думаю – це буде гарне закінчення першого посту про Босню і Герцеговину, а також цікавий трейлер для наступної статті, про перше із міст 😉

  1. З Берліна ми летіли літаком Wizzair прямо в Тузлу. Аеропорт в цьому місті дуже відрізняється від решти – тут його ще добудовують, а літаки вже літають. Звідти бусом Wizzair ми поїхали в Сараєво. Про Сараєво читайте тут.
  2. Умоляні – це село високо в горах
  3. Мостар
  4. Дубровник
  5. Требіньє
  6. Благай
  7. Почітель
  8. Водоспади Кравиця

 

 

 

Continue Reading