Letnie ubrania w zimowym wydaniu /Літній одяг взимку

Każdego roku, gdy lato zamienia się w jesień robię przeorganizowanie mojej szafy. Wtenczas sweterki, które latem zalegają w kartonach na strychu zamieniam miejscami z letnimi rzeczami. Za każdym razem, gdy chowam moje letnie sukienki i spódniczki do kartonu czuje smutek, że zobaczymy się dopiero za kilka dobrych miesięcy. W tym roku postanowiłam trochę poeksperymentować i zostawić kilka letnich rzeczy na zimowy sezon.  Nic tak, nie doda świeżości stylizacji, jak jakiś zwiewny kolorowy element.

Letnia spódniczka z grubym swetrem

Dziś chcę pokazać moją pierwszą stylizację w której połączyłam zimę i lato. Dopasowałam do mojej ulubionej spódniczki w kropki szary sweterek i beret w podobnym odcieniu. W wyniku powstała niebanalna stylizacja na zimniejsze dni. W takiej stylizacji widzę siebie nawet zimą. Wystarczy założyć do niej ciepłe futerko i rękawiczki.

Skąd są moje rzeczy?

Spódniczka – Second hand

Sweterek – New Look

Beret – Top Secret

Torebka – TK Maxx

A wy lubicie takie niebanalne połączenia?

 

****

Кожного року, коли літо замінюється в осінь, я роблю реорганізацію моєї шафи. Светри, які я ціле літо тримаю в коробках на стриху, я міняю місцем з літніми речами. В такі моменти, коли я складаю мої літні речі в коробки, мені завжди якось сумно, що ми побачимось аж за декілька місяців.  В цьому році я вирішила трошки поексперементувати і залишити декілька літніх речей на зиму. Як на мене, ніщо так не додає ізюминки в образі, як легкі кольорові елементи.

Сьогодні я хочу вам показати мій перший образ, в якому я поєднала зиму і літо. Мою улюблену спідницю в крапки я поєднала з сірим светром і береткою з подібним відтінком. В результаті ми отримали оригінальний образ на холодні дні. Такий образ я носитиму також взимку. Достатньо буде до цього одягнути теплу шубу чи курточку і рукавички.

Де я купила мої речі?

Спідниця – Секонд хенд

Светер – New Look

Беретка – Top Secret

Сумочка – TK Maxx

А ви любите такі оригінальні поєднання?

 

Continue Reading

Dzień Niepodległości Ukrainy/ День Незалежності України

Спогади з дитячих років

Сьогодні День Незалежності України. В дитинстві це свято для мене завжди було такою великою подією. На вулицях міста повсюди були прапори. Цілий день в центрі міста лунала музика. Люди веселились. Кожного року я брала участь в конкурсі малюнків на асфальті, в якому можна було виграти аж 10 гривень. В місцевому парку пахнуло шашликами і алкоголем. Вечором починався концерт, якоїсь мало знаної зірки, а після нього всіма очікуваний салют. Протягом цілого дня по телевізорі показували парад з Києва, зверненя президента, святкування в столиці. Мене малу дівчинку чомусь це так радувало і водночас зворушувало. Завжди мріяла побувати в цей день в Києві, щоб все побачити на власні очі.

Дорослий погляд на День Незалежності

Від цього часу багато змінилось в моєму житті. Я виросла, проте ніколи не була на Дні Незалежності в столиці. Досі задумуюсь, як весело, мабуть, святкувати в Києві. Думаю, в моєму родинному Бориславі небагато змінилось і всі святкують, так як колись. Радість дітей і дорослих з приводу свята, така ж як і була. Проте за ці всі роки моє ставлення до цього свята змінилось. В останніх роках, 24 серпня для мене є днем роздумів про мою країну. Я не спостерігаю за святом по телебаченні і мені зовсім не хочеться його святкувати. Навпаки, мені сумно. Сумно, що війна, сумно, що все більше і більше українців змушені покидати країну. Сумно, що я не бачу, щоб Україна йшла вперед. Ми весь час стоїмо на місці, коли інші країни Європи розвиваються. І можливо, є сфери в яких щось покращилось – живучи за кордоном я цього не знаю. Проте повертаючись додому, я не помічаю покращення стандарту життя.

Я не пишу цього, щоб вам зіпсувати настрій, чи сказати, що за кордоном краще. Я пишу, щоб поділитись тим, що сьогодні в моєму серці. Я сумую, за Україною, я дуже люблю її і мені щиро хочеться, щоб життя в ній було кращим. Хочеться, радіти за її успіхи, можливо бути однією з тих осіб, які будуть мати свій вклад в її розвиток.

Побажання для України

Моя рідна Україно, я бажаю тобі, щоб ти йшла вперед, незважаючи на всі перешкоди. Миру, щоб війна закінчилась і країна почала жити по новому. Мудрої влади, яка зуміє використати багатство наших земель і працьовитість людей на користь країни. І незалежності, такої про яку ми так давно мріємо!

***

Wspomnienia z dzieciństwa

Dziś Dzień Niepodległości Ukrainy. W dzieciństwie to święto zawsze było dla mnie wielkim wydarzeniem. Na ulicach miast powiewały na wietrze flagi. W centrum miasta przez cały dzień brzmiała muzyka. Ludzie bawili się. Każdego roku w ten dzień brałam udział w konkursie rysunków kredą na chodniku, w którym można było wygrać całe 10 hrywien. W parku miejskim w powietrzu unosił się zapach szaszłyków i alkoholu. Wieczorem zawsze był koncert, jakiejś mało znanej gwiazdy, po którym był wyczekany przez wszystkich, pokaz sztucznych ogni. W przeciągu całego dnia w telewizji można było obejrzeć paradę, przemówienie prezydenta oraz świętowanie w stolicy. Mnie, małą dziewczynkę zawsze to bardzo cieszyło i jednocześnie wzruszało. Marzyłam wtedy, aby zobaczyć świętowanie w Kijowie na własne oczy.

Dorosłe spojrzenie na Dzień Niepodległości

Wiele się zmieniło od tamtego czasu w moim życiu.  Pomimo upływu czasu, nie spełniłam swojego dziecięcego marzenia o obchodzeniu Dnia Niepodległości w Kijowie. Do dziś, myślę, że takie świętowanie w stolicy, musi być naprawdę fajne. W moim rodzinnym Borysławiu, zapewne obchody Dnia Niepodległości niewiele się zmieniły. Jednak, mój stosunek do tego święta znacząco się zmienił. W ostatnich latach 24 sierpień jest dla mnie dniem refleksji nad losem mojego kraju. Ja nie oglądam relacji z tego dnia w telewizji i wcale nie mam ochoty go świętować. Odwrotnie – jest mi bardzo smutno. Smutno z tego powodu, że jest wojna, smutno, bo coraz więcej Ukraińców jest zmuszona do „ucieczki” za granicę. Smutno, bo nie widzę, aby kraj robił jakieś postępy. Stoimy w miejscu, wtenczas, gdy reszta Europy rozwija się. Możliwe, że są jakieś dziedziny, w których Ukraina zrobiła postęp – nie wiem, bo mieszkam za granicą. Jednak, za każdym razem, gdy wracam do domu nie zauważam poprawy warunków życia – wręcz odwrotnie…

Nie mówię, o tym, aby popsuć komuś humor, czy powiedzieć, że życie za granicą jest lepsze. Chcę po prostu podzielić się tym, co mi dziś leży na sercu. Tęsknię, do mojej Ukrainy, bardzo ją kocham i chcę, aby życie w niej było lepszym. Chcę cieszyć się z jej sukcesów i może być jedną z tych osób, które do tego się przyczynią.

Życzenia dla Ukrainy

Kochana Ukraino, życzę ci, abyś szła do przodu, mimo tego, że jest wiele przeszkód na drodze. Pokoju, aby ta straszna wojna skończyła się i kraj zaczął nowe życie. Mądrych przywódców, żeby umiejętnie wykorzystali bogactwo ziemi oraz pracowitość ludzi, na korzyść kraju. I niepodległości, o której już dawno wszyscy marzymy!

 

Continue Reading

Biała koszula w letniej stylizacji / Біла сорочка в літньому образі

Hej!

Wróciłam!

Ci z was, którzy obserwują mnie na Instagramie, Facebooku, wiedzą, że ostatnie dwa tygodnie, spędziłam w Bośni i Hercegowinie. To był wspaniały czas i na pewno wam o nim niedługo opowiem.

Dziś chciałam z wami się przywitać i podzielić moją letnią stylizacją. Na pierwszy rzut oka, jest ona zwykła i bardzo wygodna, a z drugiej strony- wygląda dość elegancko!

 

Skąd są rzeczy?

Spodenki – Medicine

Koszula – Kappahl

Torebka- Second hand

Balerinki z gumy -marka Noos icon, kupione na schaffashoes

Życzę wam pięknej soboty!

**********

 

Привіт!

Я повернулась! Хто мене слідкує на Інстаграм і Фейсбуці, знає, що минулі два тижні, я відпочивала в Босні і Герцеговині. Це був чудовий час і я обов’язково про нього вам розповім.

Сьогодні хотілось з вами привітатись і показати  мій літній образ. Він на перший погляд простий і зручний, а з другої сторони також елегантний!

Звідки мій одяг?

Шорти- Medicine

Сорочка – Kappahl

Сумочка- Second hand

Резинові балетки – бренд Noos icon, куплені на сайті schaffashoes

Гарної вам суботи!

 

 

Continue Reading

Wiosenna stylizacja / Весняний образ

1 kwietnia- międzynarodowy dzień śmiechu

Kto z was pamiętał, o tym, że dziś międzynarodowy dzień śmiechu? Ja zupełnie o nim zapomniałam. Na szczęście przede mną jeszcze pół dnia, więc postaram się to nadrobić. Lubię żartować. Robię to regularnie, bo śmiech to zdrowie. A wiesz, kto jest największą żartownisią? Oczywiście, że wiosna! Ostatnio, to ona żartuje z nas najczęściej. Wychodzisz na spacer, bo pięknie świeci słoneczko, zdejmujesz z siebie ciepłe ubrania, a tu raz – i śnieg. Witaj zimo! Wtedy wcale nie jest do śmiechu. Ciężko się nie rozchorować.  Na szczęście ja w tym roku dzielnie się trzymam. Mam nadzieję, że ty również. Moja metoda na takie niedorzeczne żarty, to ubieranie warstw. Bardzo sobie ją chwalę, bo kiedy świeci słońce- zdejmujesz zbędne ubrania, a gdy robi się zimniej- ubierasz.

Styl skandynawski

Całkiem niedawno skończyłam czytać książkę na temat skandynawskiego stylu ubierania się. Skandynawki, jako pierwsze wymyśliły ubieranie się na cebulkę, w taki sposób, aby nie wyglądać jak bałwan. Nic dziwnego, bo przecież pogoda na Półwyspie Skandynawskim robi sobie żarty przez 365 dni w roku. Nie miały biedaczki wyjścia, więc opanowały ubieranie się na cebulkę do perfekcji. Teraz wszystkie modnisie z całego świata starają się nauczyć się tej sztuki od Skandynawek. Ja również bardzo upodobałam sobie ten styl, więc również się uczę. Więcej na temat skandynawskiego stylu przeczytasz na moim Instagramie tutaj. A pod hasztagiem #krótko_o_stylu znajdziesz więcej moich opisów dotyczących ubioru w różnych krajach.

 

 

Wiosenna stylizacja

Dzisiejsza stylizacja jest w sam raz na wiosenną pogodę. Dobrze również się sprawdza, gdy do tego założy się płaszcz bądź kurtkę. Wtedy nawet nagły powrót zimy jest niestraszny. Jak wygląda w połączeniu z płaszczykiem możesz zobaczyć na moim Instagramie tutaj.

Długi sweterek Marks&Spencer kupiłam w Second- hand, torebka ze sklepu vintage, sukienka Mohito, buty – ze sklepu internetowego „Czas na buty”.

 

Wielkanoc

Wszyscy rzymsko katolicy dziś świętują Wielkanoc. Na Ukrainie Wielkanoc jest dokładnie za tydzień. Jeśli chcesz wiedzieć, jakie tradycje łączą się z tym świętem, zapraszam tutaj.

Kochani, z okazji Wielkanocy życzę wam słońca nie tylko na dworze, ale  również w waszych domach i sercach. Dobroci, częściej niż tego się spodziewacie. Pokoju, żeby każdy z was bezpiecznie się czuł w swoim kraju. Dostatku, aby gonitwa za pieniędzmi nigdy nie była powodem rozłąki z bliskimi. Uśmiechu, abyście w sercu zawsze mieli wiosnę.

Wesołego Alleluja!

****

1 квітня – міжнародний день сміху

Ви пам’ятаєте, що сьогодні 1 квітня? Я щиро кажучи зовсім про нього забула. Але ще пів дня перед нами, отже в мене ще є шанс когось надурити. А знаєте, хто є найкращою жартівницею? Весна! Останнім часом вона жартує з нас досить часто. Виходиш на вулицю, бо світить сонечко – починаєш радіти теплу, скидаєш верхній одяг, а тут раз і сніг. І знову починається зима. Тоді стає не до сміху. Тяжко не розхворітись. На щастя я в цьому році не хворіла, надіюсь, що і тобі не прийшлось. Моя методика на таку погоду одягати багато шарів. Це дуже зручно, адже коли тепло знімаєш, щось з себе, а коли холодно – одягаєш.

Скандинавський стиль

Нещодавно я читала книгу про скандинавський стиль. Саме скандинавки придумали, як гарно поєднати все, щоб не виглядати, як циганки. На Скандинавському півострові погода змінюється часто протягом цілого року, тому вони просто змушені носити на собі багато шарів. Тепер їх стиль надихає модниць з цілого світу. Мене дуже зацікавила їхня мода і я охоче тепер вчусь від них. Більше про скандинавський стиль прочитаєш на моєму Інстаграмі ось тут. Подивись хаштаг #коротко_про_стиль під ним я написала про різниці в стилях різних країн – тема дуже цікава!

Весняний образ

Сьогодні в мене для вас модний образ, який підійде на весняну погоду. Якщо одягнути на це ще один плащик чи куртку, можна не перейматись навіть снігом. Як я поєднала цей образ з плащиком можеш побачити на моєму Інстаграмі – тут.

Довгий светр з фірми Marks&Spencer я купила в секонд-хенді, сумочка вінтажний магазин, сукня польської фірми Mohito, чобітки з інернет магазину Czas na buty.

Католицький Великдень

Сьогодні католики святкують Великдень. Хочеш дізнатись, які великодні традиції в Польщі, заходь сюди.

Дорогі, тим, які сьогодні святкують Великдень, хочу побажати багато сонця не тільки на дворі, але і у ваших оселях і серцях. Добра, щоб ви зустрічали його частіше. Миру, щоб ви спокійно могли жити в своїй країні. Достатку, щоб гонитва за грішми не розлучала вас з близькими. Усмішок, щоб в серці завжди була весна! Христос Воскрес!

 

Continue Reading

Czas na zmiany / Час на зміни

Moje początki w Polsce

W tym roku minęło 13 lat odkąd zamieszkałam w Polsce. Pierwsze 4 lata były dla mnie wielkim wyzwaniem. Przez ten czas musiałam się wielu rzeczy nauczyć w szybkim czasie. Chociaż znałam język polski, kiedy tu zamieszkałam, wciąż nie był on na tyle dobrym, aby z biegu móc uczyć się wśród tutejszych rówieśników. Trzeba było wiele nadgonić oraz wykazać się dobrymi wynikami w szkole. Te lata nauczyły mnie wiele. Najtrudniejszą lekcją, którą musiałam przejść była wytrwałość. Wytrwałość w szkole, w zupełnie nowym środowisku, w trakcie starania się o przyjęcie mnie na studia, wyrabiania przeróżnych dokumentów, żeby móc zostać w Polsce. Być może teraz zabrzmię, jak starsza pani, ale muszę powiedzieć, że w 2005 roku naprawdę było o wiele trudniej zostać w Polsce dla Ukraińca. Z jednej strony zazdroszczę dzisiejszej młodzieży, która przyjeżdża z Ukrainy na studia, bo ja nie miałam tak lekko. Z drugiej strony nie byłabym teraz tym, kim jestem, gdybym wtedy nie przeszła takiej lekcji życia.

M jak marzenia

Na studiach marzyłam o tym, żeby w końcu mieć stabilne życie. Mieszkanie, dobrą pracę, przyjaciół na miejscu, polskie obywatelstwo oraz możliwość podróżowania. Skończyłam studia i te marzenia się spełniły. Miałam mieszkanie, w którym czułam się jak w domu, dobrą pracę, w której zawarłam nowe przyjaźnie, dostałam polskie obywatelstwo i mogłam podróżować kilka razy do roku. Byłam szczęśliwa!

Do odważnych świat należy

W pewnym momencie zaczęłam czuć niedosyt. Wiele rówieśników w tym czasie zakładało rodzinę, a ja czułam, że czas na zmiany i nowe osiągnięcia. Gdy pewnego dnia nadarzyła mi się okazja przeprowadzki do Poznania, nie wahałam się zbyt długo. Stwierdziłam, że jest to świetna okazja, żeby zacząć nowy rozdział w moim życiu. Zdecydowałam się i w lipcu przeprowadziłam się do Poznania. O moich pierwszych wrażeniach przeczytasz tutaj.

Nowa wymarzona praca

W Poznaniu szukałam pracy w zupełnie innym zawodzie niż wykonywałam dotychczas. Zaryzykowałam, ale wiedziałam, że dalej nie mogę się oszukiwać i wykonywać mało kreatywną pracę. Chciałam pracować w branży mody. Pewnego dnia zupełnie niespodziewanie dostałam taką pracę. Byłam w siódmym niebie od szczęścia. Mogłam współpracować z polskimi projektantami, jeździć do Paryża – wszystko zapowiadało się idealnie. Niestety po dosyć krótkim czasie, zdałam sobie sprawę z tego, że ta praca wykańcza mnie psychicznie. Ze stresu zaczęły mi wypadać włosy, boleć plecy, a każdy kolejny dzień przynosił nowe rozczarowania. Chyba zrezygnowanie z niej, było jedną z najszybszych decyzji w moim życiu. Po raz pierwszy wtedy, powiedziałam komuś, bez owijania w bawełnę, że źle traktuje ludzi. Byłam strasznie rozczarowana. Czasem wracam do tego momentu i myślę, a co gdyby, jeszcze chwilę tam popracować. Może bym się przyzwyczaiła. Za chwilę przypominam sobie ten stres, którego tam doświadczałam i wiem, że postąpiłam słusznie.

Czas na nowe wyzwania

Całkiem niedługo po tym znów nadarzyła mi się okazja przeprowadzki. W Poznaniu mieszkałam trochę ponad pół roku i chociaż podobało mi się tam, znów nie miałam problemu ze zmianą miejsca. Tym razem zmiana była bardziej ekscytująca. Przeprowadziłam się do Berlina! Czuję się tu bardzo dobrze. Berlin jest zupełnie inny niż wszystkie dotychczasowe miejsca, w których mieszkałam. Panuje tu atmosfera wolności i kreatywności. O moim pierwszym wrażeniu o Berlinie przeczytasz tutaj. Bycie nową w mieście jest bardzo wymagające, szczególnie jeśli wszyscy mówią w innym języku, ale też bardzo ciekawe. Wiele wyzwań przede mną, ale ja lubię wyzwania, bo wtedy czuję, że żyję! Łączę z tym miastem wiele nadziei i planów, więc trzymajcie mocno kciuki, aby wszystko poszło według moich myśli 😉

*************

Мої перші кроки в Польщі

В цьому році минув мій 13 рік в Польщі. Перші 4 роки були для мене надзвичайно складними. Хоча, я знала польську мову, коли сюди переїхала, багато чого треба було навчитись на місці. Тут на мене чекала нова школа, в якій все було на польській. Треба було наздогнати шкільну програму, вжитись в новий колектив, а крім того, добре вчитись. Потім прийшло незалежне тестування, поступання в університет, багато справ з документами, щоб могти тут залишитись. В 2005 році, коли я приїхала в Польщу, було зовсім інакше ніж тепер. Тоді ще не було карт поляка і ніхто й не думав помагати українцям, які хотіли тут жити. Щиро кажучи, я вам заздрю, що тепер все на багато простіше. З другої сторони, я б не була такою, якою, я є, якби не всі ці випробування. 

Мрії

Навчаючись в університеті, я мріяла про те, щоб кінець-кінцями мати стабільне життя. Квартира, друзі на місці, хороша робота, можливість подорожувати і польське громадянство. Я закінчила університет і всі ці мрії збулись. В мене була квартира, в якій я почувалась, як вдома, стабільна і хороша робота, в якій я знайшла нових друзів, я отримала польське громадянство і подорожувала декілька разів до року. Я була щаслива! 

Відважним світ належиться

Невдовзі, мені почало чогось нехватати. Прийшов такий момент, в якому багато моїх ровесників створювало сім’ю, а я відчувала потребу змін і нових досягнень. Зовсім скоро, в мене появилась можливість перебратись з Гданська в Познань. Я вирішила, що переїзд – це чудова можливість, щоб почати нову сторінку мого життя. В липні я переїхала жити в Познань. Про мій переїзд прочитаєш тут.

Робота мрії

В Познані я вирішила йти за голосом серця і знайти роботу по душі. Я завжди мріяла працювати в сфері моди. Зовсім несподівано, я знайшла саме таку роботу. Я була на десятому небі від щастя! На новій роботі я могла працювати з польськими дизайнерами моди і їздити в Париж. Не робота, а просто мрія! На жаль, зовсім скоро виявилось, що цей рай всередині нагадує пекло. Від стресу в мене почало випадати волосся, боліти спина, а кожен день приносив нові розчарування. Саме тоді, я прийняла, одне з моїх найшвидчих рішень в житті – я звільнилась! Перший раз, я сказала комусь просто в очі, що так не можна себе поводити з підвладними. Я була дуже розчарована. Деколи, я повертаюсь думками до цієї роботи і задумуюсь, щоб було, якби я там довше попрацювала. Потім пригадую цю страшну атмосферу і знаю, що поступила правильно.

Знову зміни

Цілком невдовзі в мене знову появилась можливість переїзду. Я жила в Познані трошки більше ніж пів року і хоча він мені подобався, я вирішила, що час на наступні зміни. Цим разом, вони були більш радикальнми – я переїхала жити в Берлін! Початки в нових місцях завжди дуже цікаві і вимогливі, особливо, коли всі говорять іншою мовою. Мені тут комфортно і я щаслива, що я тут. Берлін особливе місто, тут повітря пахне свободою і мистецтвом. Про мої перші враження про Берлін прочитаєш тут. З цим містом в мене пов’язано багато надій і планів – тримайте міцно кулаки, щоб все збулось! 🙂

Continue Reading