Wiosenna stylizacja / Весняний образ

1 kwietnia- międzynarodowy dzień śmiechu

Kto z was pamiętał, o tym, że dziś międzynarodowy dzień śmiechu? Ja zupełnie o nim zapomniałam. Na szczęście przede mną jeszcze pół dnia, więc postaram się to nadrobić. Lubię żartować. Robię to regularnie, bo śmiech to zdrowie. A wiesz, kto jest największą żartownisią? Oczywiście, że wiosna! Ostatnio, to ona żartuje z nas najczęściej. Wychodzisz na spacer, bo pięknie świeci słoneczko, zdejmujesz z siebie ciepłe ubrania, a tu raz – i śnieg. Witaj zimo! Wtedy wcale nie jest do śmiechu. Ciężko się nie rozchorować.  Na szczęście ja w tym roku dzielnie się trzymam. Mam nadzieję, że ty również. Moja metoda na takie niedorzeczne żarty, to ubieranie warstw. Bardzo sobie ją chwalę, bo kiedy świeci słońce- zdejmujesz zbędne ubrania, a gdy robi się zimniej- ubierasz.

Styl skandynawski

Całkiem niedawno skończyłam czytać książkę na temat skandynawskiego stylu ubierania się. Skandynawki, jako pierwsze wymyśliły ubieranie się na cebulkę, w taki sposób, aby nie wyglądać jak bałwan. Nic dziwnego, bo przecież pogoda na Półwyspie Skandynawskim robi sobie żarty przez 365 dni w roku. Nie miały biedaczki wyjścia, więc opanowały ubieranie się na cebulkę do perfekcji. Teraz wszystkie modnisie z całego świata starają się nauczyć się tej sztuki od Skandynawek. Ja również bardzo upodobałam sobie ten styl, więc również się uczę. Więcej na temat skandynawskiego stylu przeczytasz na moim Instagramie tutaj. A pod hasztagiem #krótko_o_stylu znajdziesz więcej moich opisów dotyczących ubioru w różnych krajach.

 

 

Wiosenna stylizacja

Dzisiejsza stylizacja jest w sam raz na wiosenną pogodę. Dobrze również się sprawdza, gdy do tego założy się płaszcz bądź kurtkę. Wtedy nawet nagły powrót zimy jest niestraszny. Jak wygląda w połączeniu z płaszczykiem możesz zobaczyć na moim Instagramie tutaj.

Długi sweterek Marks&Spencer kupiłam w Second- hand, torebka ze sklepu vintage, sukienka Mohito, buty – ze sklepu internetowego „Czas na buty”.

 

Wielkanoc

Wszyscy rzymsko katolicy dziś świętują Wielkanoc. Na Ukrainie Wielkanoc jest dokładnie za tydzień. Jeśli chcesz wiedzieć, jakie tradycje łączą się z tym świętem, zapraszam tutaj.

Kochani, z okazji Wielkanocy życzę wam słońca nie tylko na dworze, ale  również w waszych domach i sercach. Dobroci, częściej niż tego się spodziewacie. Pokoju, żeby każdy z was bezpiecznie się czuł w swoim kraju. Dostatku, aby gonitwa za pieniędzmi nigdy nie była powodem rozłąki z bliskimi. Uśmiechu, abyście w sercu zawsze mieli wiosnę.

Wesołego Alleluja!

****

1 квітня – міжнародний день сміху

Ви пам’ятаєте, що сьогодні 1 квітня? Я щиро кажучи зовсім про нього забула. Але ще пів дня перед нами, отже в мене ще є шанс когось надурити. А знаєте, хто є найкращою жартівницею? Весна! Останнім часом вона жартує з нас досить часто. Виходиш на вулицю, бо світить сонечко – починаєш радіти теплу, скидаєш верхній одяг, а тут раз і сніг. І знову починається зима. Тоді стає не до сміху. Тяжко не розхворітись. На щастя я в цьому році не хворіла, надіюсь, що і тобі не прийшлось. Моя методика на таку погоду одягати багато шарів. Це дуже зручно, адже коли тепло знімаєш, щось з себе, а коли холодно – одягаєш.

Скандинавський стиль

Нещодавно я читала книгу про скандинавський стиль. Саме скандинавки придумали, як гарно поєднати все, щоб не виглядати, як циганки. На Скандинавському півострові погода змінюється часто протягом цілого року, тому вони просто змушені носити на собі багато шарів. Тепер їх стиль надихає модниць з цілого світу. Мене дуже зацікавила їхня мода і я охоче тепер вчусь від них. Більше про скандинавський стиль прочитаєш на моєму Інстаграмі ось тут. Подивись хаштаг #коротко_про_стиль під ним я написала про різниці в стилях різних країн – тема дуже цікава!

Весняний образ

Сьогодні в мене для вас модний образ, який підійде на весняну погоду. Якщо одягнути на це ще один плащик чи куртку, можна не перейматись навіть снігом. Як я поєднала цей образ з плащиком можеш побачити на моєму Інстаграмі – тут.

Довгий светр з фірми Marks&Spencer я купила в секонд-хенді, сумочка вінтажний магазин, сукня польської фірми Mohito, чобітки з інернет магазину Czas na buty.

Католицький Великдень

Сьогодні католики святкують Великдень. Хочеш дізнатись, які великодні традиції в Польщі, заходь сюди.

Дорогі, тим, які сьогодні святкують Великдень, хочу побажати багато сонця не тільки на дворі, але і у ваших оселях і серцях. Добра, щоб ви зустрічали його частіше. Миру, щоб ви спокійно могли жити в своїй країні. Достатку, щоб гонитва за грішми не розлучала вас з близькими. Усмішок, щоб в серці завжди була весна! Христос Воскрес!

 

Continue Reading

Czas na zmiany / Час на зміни

Moje początki w Polsce

W tym roku minęło 13 lat odkąd zamieszkałam w Polsce. Pierwsze 4 lata były dla mnie wielkim wyzwaniem. Przez ten czas musiałam się wielu rzeczy nauczyć w szybkim czasie. Chociaż znałam język polski, kiedy tu zamieszkałam, wciąż nie był on na tyle dobrym, aby z biegu móc uczyć się wśród tutejszych rówieśników. Trzeba było wiele nadgonić oraz wykazać się dobrymi wynikami w szkole. Te lata nauczyły mnie wiele. Najtrudniejszą lekcją, którą musiałam przejść była wytrwałość. Wytrwałość w szkole, w zupełnie nowym środowisku, w trakcie starania się o przyjęcie mnie na studia, wyrabiania przeróżnych dokumentów, żeby móc zostać w Polsce. Być może teraz zabrzmię, jak starsza pani, ale muszę powiedzieć, że w 2005 roku naprawdę było o wiele trudniej zostać w Polsce dla Ukraińca. Z jednej strony zazdroszczę dzisiejszej młodzieży, która przyjeżdża z Ukrainy na studia, bo ja nie miałam tak lekko. Z drugiej strony nie byłabym teraz tym, kim jestem, gdybym wtedy nie przeszła takiej lekcji życia.

M jak marzenia

Na studiach marzyłam o tym, żeby w końcu mieć stabilne życie. Mieszkanie, dobrą pracę, przyjaciół na miejscu, polskie obywatelstwo oraz możliwość podróżowania. Skończyłam studia i te marzenia się spełniły. Miałam mieszkanie, w którym czułam się jak w domu, dobrą pracę, w której zawarłam nowe przyjaźnie, dostałam polskie obywatelstwo i mogłam podróżować kilka razy do roku. Byłam szczęśliwa!

Do odważnych świat należy

W pewnym momencie zaczęłam czuć niedosyt. Wiele rówieśników w tym czasie zakładało rodzinę, a ja czułam, że czas na zmiany i nowe osiągnięcia. Gdy pewnego dnia nadarzyła mi się okazja przeprowadzki do Poznania, nie wahałam się zbyt długo. Stwierdziłam, że jest to świetna okazja, żeby zacząć nowy rozdział w moim życiu. Zdecydowałam się i w lipcu przeprowadziłam się do Poznania. O moich pierwszych wrażeniach przeczytasz tutaj.

Nowa wymarzona praca

W Poznaniu szukałam pracy w zupełnie innym zawodzie niż wykonywałam dotychczas. Zaryzykowałam, ale wiedziałam, że dalej nie mogę się oszukiwać i wykonywać mało kreatywną pracę. Chciałam pracować w branży mody. Pewnego dnia zupełnie niespodziewanie dostałam taką pracę. Byłam w siódmym niebie od szczęścia. Mogłam współpracować z polskimi projektantami, jeździć do Paryża – wszystko zapowiadało się idealnie. Niestety po dosyć krótkim czasie, zdałam sobie sprawę z tego, że ta praca wykańcza mnie psychicznie. Ze stresu zaczęły mi wypadać włosy, boleć plecy, a każdy kolejny dzień przynosił nowe rozczarowania. Chyba zrezygnowanie z niej, było jedną z najszybszych decyzji w moim życiu. Po raz pierwszy wtedy, powiedziałam komuś, bez owijania w bawełnę, że źle traktuje ludzi. Byłam strasznie rozczarowana. Czasem wracam do tego momentu i myślę, a co gdyby, jeszcze chwilę tam popracować. Może bym się przyzwyczaiła. Za chwilę przypominam sobie ten stres, którego tam doświadczałam i wiem, że postąpiłam słusznie.

Czas na nowe wyzwania

Całkiem niedługo po tym znów nadarzyła mi się okazja przeprowadzki. W Poznaniu mieszkałam trochę ponad pół roku i chociaż podobało mi się tam, znów nie miałam problemu ze zmianą miejsca. Tym razem zmiana była bardziej ekscytująca. Przeprowadziłam się do Berlina! Czuję się tu bardzo dobrze. Berlin jest zupełnie inny niż wszystkie dotychczasowe miejsca, w których mieszkałam. Panuje tu atmosfera wolności i kreatywności. O moim pierwszym wrażeniu o Berlinie przeczytasz tutaj. Bycie nową w mieście jest bardzo wymagające, szczególnie jeśli wszyscy mówią w innym języku, ale też bardzo ciekawe. Wiele wyzwań przede mną, ale ja lubię wyzwania, bo wtedy czuję, że żyję! Łączę z tym miastem wiele nadziei i planów, więc trzymajcie mocno kciuki, aby wszystko poszło według moich myśli 😉

*************

Мої перші кроки в Польщі

В цьому році минув мій 13 рік в Польщі. Перші 4 роки були для мене надзвичайно складними. Хоча, я знала польську мову, коли сюди переїхала, багато чого треба було навчитись на місці. Тут на мене чекала нова школа, в якій все було на польській. Треба було наздогнати шкільну програму, вжитись в новий колектив, а крім того, добре вчитись. Потім прийшло незалежне тестування, поступання в університет, багато справ з документами, щоб могти тут залишитись. В 2005 році, коли я приїхала в Польщу, було зовсім інакше ніж тепер. Тоді ще не було карт поляка і ніхто й не думав помагати українцям, які хотіли тут жити. Щиро кажучи, я вам заздрю, що тепер все на багато простіше. З другої сторони, я б не була такою, якою, я є, якби не всі ці випробування. 

Мрії

Навчаючись в університеті, я мріяла про те, щоб кінець-кінцями мати стабільне життя. Квартира, друзі на місці, хороша робота, можливість подорожувати і польське громадянство. Я закінчила університет і всі ці мрії збулись. В мене була квартира, в якій я почувалась, як вдома, стабільна і хороша робота, в якій я знайшла нових друзів, я отримала польське громадянство і подорожувала декілька разів до року. Я була щаслива! 

Відважним світ належиться

Невдовзі, мені почало чогось нехватати. Прийшов такий момент, в якому багато моїх ровесників створювало сім’ю, а я відчувала потребу змін і нових досягнень. Зовсім скоро, в мене появилась можливість перебратись з Гданська в Познань. Я вирішила, що переїзд – це чудова можливість, щоб почати нову сторінку мого життя. В липні я переїхала жити в Познань. Про мій переїзд прочитаєш тут.

Робота мрії

В Познані я вирішила йти за голосом серця і знайти роботу по душі. Я завжди мріяла працювати в сфері моди. Зовсім несподівано, я знайшла саме таку роботу. Я була на десятому небі від щастя! На новій роботі я могла працювати з польськими дизайнерами моди і їздити в Париж. Не робота, а просто мрія! На жаль, зовсім скоро виявилось, що цей рай всередині нагадує пекло. Від стресу в мене почало випадати волосся, боліти спина, а кожен день приносив нові розчарування. Саме тоді, я прийняла, одне з моїх найшвидчих рішень в житті – я звільнилась! Перший раз, я сказала комусь просто в очі, що так не можна себе поводити з підвладними. Я була дуже розчарована. Деколи, я повертаюсь думками до цієї роботи і задумуюсь, щоб було, якби я там довше попрацювала. Потім пригадую цю страшну атмосферу і знаю, що поступила правильно.

Знову зміни

Цілком невдовзі в мене знову появилась можливість переїзду. Я жила в Познані трошки більше ніж пів року і хоча він мені подобався, я вирішила, що час на наступні зміни. Цим разом, вони були більш радикальнми – я переїхала жити в Берлін! Початки в нових місцях завжди дуже цікаві і вимогливі, особливо, коли всі говорять іншою мовою. Мені тут комфортно і я щаслива, що я тут. Берлін особливе місто, тут повітря пахне свободою і мистецтвом. Про мої перші враження про Берлін прочитаєш тут. З цим містом в мене пов’язано багато надій і планів – тримайте міцно кулаки, щоб все збулось! 🙂

Continue Reading