Umoljani – górskimi szlakami Bośni i Hercegowiny/ Умоляні – гірськими шляхами Босні і Герцеговини

 

Baśniowa kraina

Bośnia i Hercegowina na zawsze pozostanie mi w pamięci, jako piękny górzysty kraj z lazurową wodą, pysznym jedzeniem i uśmiechniętymi ludźmi. Kraj ten stwarza baśniowe wrażenie, aż trudno uwierzyć, że w tamtych rzekach nie pływają złote rybki, a na pagórkach nie urzędują krasnale.
Wyjazd do Bośni i Hercegowiny postanowiliśmy przeżyć na spokojnie, chcieliśmy zobaczyć najpiękniejsze miasta, ale również mieć czas na obcowanie z naturą. Skąd przyszedł pomysł na wyjazd do Bośni i Hercegowiny i jak wyglądała nasza trasa przeczytasz w tym wpisie. Naszą przygodę w tym kraju zaczęliśmy w Sarajewie. To miasto niezwykle mnie ujęło połączeniem nowoczesności i tradycji – o tym przeczytasz tutaj. Po miejskich widokach Sarajewa, postanowiliśmy trochę wyciszyć się wysoko w górach, w małej wsi, gdzie dostęp do cywilizacji jest znikomy.

Umoljani – praktyczne wskazówki

Z Sarajewa rzut beretem jest do wsi Umoljani, położonej na skrzyżowaniu górskich szlaków. Żeby przedostać się do niej skorzystaliśmy z oferty transportu w Pansion Umoljani, gdzie nocowaliśmy. Koszt transportu to 40 Euro w dwie strony z Sarajewa. Jest jeszcze opcja zamówić taksówkę bądź dojechać tam wynajętym samochodem, ale to wiąże się z większymi wydatkami.

Pension Umoljani bardzo mi przypadł do gustu, ze względu na piękne widoki dookoła, oraz domową atmosferę – znajdziecie go tutaj. Skorzystaliśmy z oferty noclegu razem ze śniadaniem – koszt 15 Euro/ osoba. W restauracji można było kupić również dania obiadowe, przekąski, napoje. Ceny to około 2 Euro za zupę, około 10 Euro za danie główne. Kuchnia bardzo swojska, serwowana jak u babci na wsi .
Jadąc w Umoljani trzeba wziąć pod uwagę, że najbliższy sklep jest w odległości kilkunastu kilometrów – dlatego wcześniej warto zrobić zakupy w Sarajewie.

Szlaki warte uwagi

Lukomir

Z Umoljani można się udać na kilkugodzinną wyprawę do najwyżej położonej i najstarszej wsi w okolicy – Lukomir. Są dwa szlaki z pensjonatu – jeden dziki – około 8 km, a drugi bardziej wydeptany – około 10 km. Do Lukomiru szliśmy dzikim szlakiem, który jest piękny, ale słabo oznakowany i mało wydeptany. Gdzieś w połowie drogi natknęliśmy się na wielkie bagno, którego nie dało się przeskoczyć, ani ominąć, jedynym wyjściem było zdjąć buty i przejść przez nie na bosaka. W pewnym momencie mieliśmy wrażenie, że zboczyliśmy ze szlaku, bo nie było żadnej rozsądnej ścieżki, nie mówiąc o znakach, wtedy zbawczą okazała się mapa w telefonie . Jednak, wszystkie te niedogodności, zostały nam wynagrodzone pięknymi widokami, które zapamiętamy na długo.

Lukomir/ Лукомір

Po około czterech godzinach dotarliśmy na miejsce. Lukomir jest bardzo niezwykły – wieś powstała w XIV wieku i jest położona na wysokości prawie 1500 m. Ludzie mieszkają tam tylko w okresie letnim, ponieważ zimą jest za duże zagrożenie lawinowe. We wsi znajdują się same kamienne domy, które bardzo przypominają mi, te z Flinstonów. Przed wieloma domami ludzie wystawiają na sprzedaż swoje wyroby – mydła, kremy, mleczka do opalania, świeczki, herbaty, pomadki, skarpetki, czapki, rękawiczki. W jednym z domków jest możliwość zjedzenia ciepłej zupy (2,5 Euro) i wypicia herbaty( 0,75 Euro).

Psy w górach

Jeszcze w Umoljani dołączył do nas przewodnik z powołania – wesoły czarny pies, który towarzyszył nam przez całą drogę. Byliśmy bardzo mile zaskoczeni i wzruszeni takim oddaniem. Pomyśleliśmy, najpierw, że robi to dla jedzenia, ale nie chciał niczego od nas jeść. Okazało się, że psów przewodników w Umoljani jest kilka – zawsze wybierają sobie kogoś do oprowadzenia i tak spędzają całe dnie na szlaku wraz z turystami.
W drodze z Lukomir spotkaliśmy stado psów pasterskich, które na pierwszy rzut oka wydawały się zbyt daleko, aby nam zagrażać. Okazały się jednak bardzo szybkie i w przeciągu kilku sekund z rykiem zbliżały się w naszą stronę. Niewiele byliśmy w stanie zrobić – uciekać było za późno, a stawić im czoło zbyt ryzykownym. Na szczęście w ostatniej chwili zauważył to pasterz, który przywołał je do porządku. Takie historie z psami pasterskimi na Bałkanach oraz prawie we wszystkich krajach Europy Wschodniej to klasyk – trzeba być bardzo uważnym i omijać je z daleka. Po takiej akcji, gdy wróciliśmy do pensjonatu wyszukaliśmy w Internecie informacje, jak sobie radzić w takich sytuacjach. Możecie o tym przeczytać tutaj.

Nasz przewodnik / Наш екскурсовод

Bjelasnica

Z Umoljani można również się wybrać do Bjelasnica. Szlak jest dłuższy, idzie się przez bardziej odkryte tereny, ale podobno dość monotonny. Bjelasnica to centrum sportów zimowych – jest tam wyciąg narciarski, a u podnóża leży centrum olimpijskie, w którym odbywała się słynna zimowa olimpiada w 1984 roku. Niestety, w dniu w którym chcieliśmy się wybrać do Bjelasnicy pogoda drastycznie się zmieniła, więc nie zobaczyliśmy jej na własne oczy.
Pobyt w góralskim domku oraz dreptanie po górach, okazał się bardzo relaksującym. Do dziś patrze na tamte zdjęcia z utęsknieniem – uśmiecham się do czarnego kundla, który nas oprowadzał do Lukomir i robię się głodna na wspomnienia pysznych pączków gospodyni pensjonatu. To miejsce jest warte zobaczenia, w sam raz dla miłośników natury i aktywnego wypoczynku.

****

Казкова країна

Босню і Герцеговину я назавжди запам’ятаю, як прекрасну гірську країну з лазурною водою, смачною їжею і усміхненими людьми. Ця країна створює казкове враження, аж тяжко повірити в те, що в її ріках не плавають золоті рибки, а на пагорбках не живуть гноми.

Подорож в Босню і Герцеговину ми вирішили пережити спокійно, хотілось побачити найгарніші міста, але також знайти час на відпочинок на природі. Звідки взялась ідея поїздки в Босню і Герцеговину і як виглядав наш маршрут прочитаєш в цьому пості.  Наша пригода в цій країні почалась в Сараєві.  Це місто мене дуже вразило тим, що воно сучасне і водночас в ньому можна побачити багато традицій – про це прочитаєш в цьому пості. Після міських краєвидів Сараєва, ми вирішили змінити обстановку і відпочити високо в горах в маленькому селі, з якого далеко до цивілізації.

Śniadanie w Pansion Umoljani/ Сніданок в Пансіон Умоляні

Умоляні – корисні поради

З Сараєва зовсім недалеко до села Умоляні, яке знаходиться на перехресті гірських доріг. Ми скористались з можливості транспорту в Пансіоні Умоляні, де ми ночували, щоб доїхати в це село. За транспорт з Сараєва і назад ми заплатили разом 40 Євро. Можна також туди доїхати на таксі або взяти авто на прокат, але це виходить дорожче.

Пансіон Умоляні мені дуже сподобався через просто неймовірні краєвиди навколо і домашній затишок всередині – дивіться тут.  Ми взяли варіант кімната і сніданок – ціна 15 Євро/людина. В ресторані можна було купити теж обідні страви, закуску, напої. Ціни: 2 Євро суп, біля 10 Євро за друге. Страви домашні, подають, як у бабусі в селі.

Їдучи в Умоляні треба взяти під увагу, що найближчий магазин є кільканадцять кілометрів звідти – тому варто купити потрібні речі ще в Сараєві.

Гірські дороги, які варто побачити

Лукомір

З Умоляні можна піти в кількагодинну подорож в найвище розташоване і найстарше село – Лукомір. Є два шляхи з пансіонату: один дикий – 8 км, а другий битий  – 10 км. В Лукомір ми йшли дикою дорогою, яка дуже гарна, але на ній мало позначок і вона мало витоптана. Десь в половині дороги ми потрапили на величезне багно, яке не можна було ані перескочити ані обійти – єдиним виходом було зняти черевики і босо пройти по ньому. Був такий момент, коли ми вже думали, що загубились, бо не було ніякої нормальної стежки і жодних знаків, тоді нам дуже пригодилась карта в телефоні. Проте всі недоліки цього шляку були нам компенсовані прекрасними краєвидами, які ми запам’ятаємо ще на довго.

Lukomir/ Лукомір

Після чотирьох годин ми дійшли до Лукомір. Це село дуже оригінальне – воно повстало в XIV  столітті і розташоване на висоті майже 1 500 м. Люди в Лукомір живуть тільки в літній період, бо взимку тут велика загроза лавин. В селі самі кам’яні хатини, які мені дуже нагадують, ті з Флінстонів. Перед хатинами селяни виставляють на продаж свої вироби – мила, креми, молочко для загару, свічки, чаї, гігієнічні помади, шкарпетки,  шапки, рукавички. В одній з хатин можна купити теплий суп (2,5 Євро) і випити чай (0,75 Євро).

Собаки в горах

Коли ми виходили в дорогу, ще в Умоляні до нас приєднався екскурсовод з призначення – веселий чорний пес, який йшов з нами цілу дорогу. Ми були дуже здивовані і зворушені такою відданістю. Спочатку ми думали, що він це робить, щоб отримати їжу – але коли ми хотіли його накормити він не їв. Виявилось, що таких собак екскурсоводів в Умоляні є декілька – вони завжди вибирають когось, щоб провести і так проводять весь день з туристами на гірських шляхах.

Дорогою з Лукомір ми зустріли стадо собак-вівчарів, які на перший погляд здавались за далеко, щоб нам загрожувати.  Все-таки вони виявились дуже швидкими і на протязі декількох секунд з риками наближались в нашу сторону. В нас не було виходу, бо втікати було за пізно, а зустрітись з ними дуже ризиковним. На щастя в останньому моменті це побачив пастух, який їх успокоїв. Такі ситуації з собаками-вівчарами на Балканах і майже у всіх країнах Східної Європи бувають дуже часто – тому треба бути дуже уважним і оминати їх десятими дорогами. Після цієї історії, коли ми повернулись в пенсіонат, першим ділом ми подивились в Інтернеті, що в таких ситуаціях треба робити. Про це прочитаєте тут.

Бйеласніца

З села Умоляні можна також піти на Бйеласніцу. Шлях туди довший, дорога більш простора, проте, кажуть досить монотонна. Бйеласніца є гірськолижним курортом – там є підйомники, а ще там Олімпійський центр, в якому відбувалась відома зимова олімпіада в 1984 році. На жаль в день, коли ми хотіли піти на Бйеласніцу погода дуже змінилась, тому ми так і не змогли всього цього побачити своїми очима.

Відпочинок в гірській хатині і ходіння гірськими стежинами дуже нас  розслабило. Навіть тепер, дивлячись фотографії, я скучаю – посміхаюсь до чорного пса, який нас водив в Лукомір і голоднію, коли згадую смачні пончики господині пансіонату.  Це місце дійсно варто побачити, воно просто чудове  для любителів природи і активного відпочинку.

Continue Reading

Wakacje w Bośni i Hercegowinie / Канікули в Босні і Герцеговині

Dlaczego wybrałam BiH?

Zamiłowanie do Bośni i Hercegowiny mam nie od dziś. Wszystko zaczęło się od tego, że jako nastolatka namiętnie oglądałam Miss World i Eurowizję. Podczas obu konkursów zawsze przed występem było krótkie wideo na temat każdego z uczestników i ich kraju. W taki sposób po raz pierwszy miałam okazję zobaczyć  piękno BiH. Zrobiła ona na mnie takie wrażenie, że postanowiłam kiedyś to zobaczyć na własne oczy.

Zresztą zobaczcie sami- jedno z ostatnich takich wideo:

Miss World 2017- kandydatka z BiH

Jakiś rok, a może dwa lata temu trafiłam na artykuł o tym dlaczego warto zobaczyć Bośnię i Hercegowinę. Nawet wtedy wstępnie przemyślałam miejsca, które chcę odwiedzić, ale niestety bilety lotnicze były wtedy zbyt drogie. Odłożyłam więc tą podróż na lepsze czasy.

Jedną z zalet mieszkania w Berlinie jest to, że stąd jest wiele lotów, często w bardzo korzystnych cenach. Szukając miejsca na wakacje natrafiliśmy na Bośnię i Hercegowinę- cena była bardzo korzystna, więc długo się nie zastanawialiśmy.

Czy da się zwiedzić BiH bez wynajmowania samochodu?

Chociaż wiele osób w sieci twierdzi, że jest to wręcz niemożliwe, moja odpowiedź brzmi -da się! Koszt wynajęcia samochodu znacznie podwyższył by koszt całego wyjazdu. Tak jak podróżujemy dość oszczędnie, zrezygnowaliśmy z tej opcji i zdaliśmy się na komunikacje lokalną. Autobusy kursujące pomiędzy większymi miastami są dość nowoczesne i wygodne. Ceny przystępne. Kursują codziennie, niektóre nawet co godzinę. Po co więc obciążać się niepotrzebnie kosztem auta, paliwa i martwić się o miejsca parkingowe? 😉

Pociągi

Sieć kolejowa w BiH niestety nie jest zbyt rozbudowana. Kraj wciąż pracuje nad koleją, ale jest jedna trasa, którą warto doświadczyć! Sarajewo- Mostar lub w drugą stronę. Koszt takiego biletu jest wręcz śmieszny. Za jedyne 11 marek zamiennych (około 5 Euro) masz wygodną podróż w nowoczesnym pociągu, który można porównać do polskiego Pendolino! Widoki na tej trasie są oszałamiające- są uważane za jedną z trzech najpiękniejszych tras kolejowych w całej Europie! Największym zaskoczeniem dla mnie było to, że w trakcie podróży można było oglądać film. W wagonie znajduje się kilka ekranów, na których jest on wyświetlany, a każde siedzenie ma wtyczkę na słuchawki i przełączniki. Można posłuchać radia, bądź włączyć dźwięk do filmu. Bardzo wygodnie!

Czy jest bezpiecznie?

Tak. Ludzie są bardzo mili i gościnni. Na ulicach nie widać pijanych ludzi, ani też nikt nie szuka zaczepki. Jedyna rzecz, która rzuca się w oczy to kobiety z dziećmi, które żebrzą na ulicach niektórych miast. Takie dzieci, zaczepiają na ulicy, prosząc o pieniądze. Pierwszą myślą, którą miałam, gdy to zobaczyłam, że pewnie ciężkie jest życie w tym kraju i one  chodzą głodne. Podczas jednej z wycieczki przewodnik nam wytłumaczył, że to lokalni cyganie i że to ich sposób na życie. Ludzie w tym kraju są bardzo zżyci i pomocni i jeśli ktoś jest w potrzebie, to zawsze może liczyć na pomoc innych. Każdy o tym wie, dlatego nikt z nich nie musi prosić o pomoc żebrząc.

Religia

Trochę ponad połowę społeczeństwa to muzułmanie, około 36 % – prawosławni, katolicy – 12%. Przewagę muzułmanów widać gołym okiem na ulicach. Jednak, ten muzułmanizm w BiH jest inny, bardziej nowoczesny i dopasowany do potrzeb ludzi. Owszem spotyka się kobiety ubrane w hidżab czarnego koloru, ale one zdecydowanie nie są większością. Większość muzułmanek, które widziałam miały zasłoniętą głowę chustą i były ubrane w normalne skromne ubrania. Ciekawe, że są też takie kobiety, które noszą hidżab, ale niebieskiego koloru, lub w kolorze bordo. Po za tym muzułmanie z Bośni i Hercegowiny piją rakiję, jest to mocny alkohol, czasem nawet mocniejszy od wódki. Chciałam również zaznaczyć, że pomimo różnic religijnych ludzie akceptują się nawzajem i są dla siebie życzliwi.

Pogoda latem

W BiH lata są upalne. W sierpniu i wrześniu temperatury w niektórych regionach sięgają nawet ponad 40 st. C. Dlatego zwyczajowo od godziny 14 do godziny 18 w taką pogodę jest sjesta. Byliśmy w drugiej połowie czerwca i spotkała nas mała anomalia pogodowa. Byliśmy przekonani, że będzie upalnie, a tu nagle z dnia na dzień temperatura spadła do 12 st. C.  Na szczęście trwało to zaledwie kilka dni.

Waluta

W Bośni i Hercegowinie obowiązuje marka zamienna – skrót KM. Marka zamienna ma stały kurs w stosunku do Euro. Za 1 Euro dostaje się  1,95583 KM. Dlaczego ten kurs jest stały? Po wojnie w BiH, podpisano szereg porozumień w jaki sposób wszystko ma funkcjonować, żeby zapobiec kolejnym zamieszkom i pomóc ustabilizować sytuacje. Zgodnie z jednym z nich, powstała nowa waluta – marka zamienna. Wszak tego porozumienia wszystkie pieniądze BiH zostały ulokowane w zagranicznych bankach i ustalono stały kurs KM do Euro.

Ceny

W zależności od miasta ceny nieznacznie się różnią. Najdroższym okazało się Sarajewo. Wciąż, jednak, ceny dla Polaków są przystępne. Za dwudaniowy obiad w restauracji zapłaci się około 20 KM – czyli około 40 PLN. Za tradycyjną Bośniacką kawę 2,5 KM – czyli około 5 PLN. Piwo w restauracji – do 3 KM (6 PLN), kieliszek wina – do 5 KM (10 PLN). Za średniej wielkości zakupy w sklepie zapłaci się około 15 KM (30 PLN). Ceny noclegów są bardzo zróżnicowane w zależności od miasta i lokalizacji, dlatego przy opisywaniu poszczególnych miast, w kolejnych wpisach, wszystko wam opowiem.

 

Lotnisko w Tuzli / Аеропорт в Тузлі

Nasza trasa

Wiele z was pytało mnie na Instagramie o naszą trasę. Dlatego zrobiłam dla was mapkę i w skrócie ją opisałam. Myślę, że będzie to świetne zakończenie dzisiejszego postu i zapowiedź następnego, który będzie o pierwszym mieście z naszej trasy 😉

  1. Z Berlina mieliśmy bezpośredni samolot do  Tuzli. Lotnisko w Tuzli jest dość specyficzne, ponieważ jest jeszcze w trakcie budowy, a loty już normalnie się tam odbywają. Stamtąd transportem Wizzair dotarliśmy do Sarajewa. O Sarajewie przeczytasz tutaj.
  2. Umoljani – wieś w górach
  3. Mostar
  4. Dubrownik
  5. Trebinje
  6. Blagaj
  7. Počitelj
  8. Wodospady Kravica

 

*****

Чому саме Босня і Герцеговина?

Все почалось давно. В підлітковому віці я любила дивитись Міс Світу і Євробачення. Перед виступами учасників, завжди показували короткометражний фільм про кожного і його країну. Саме там, я перший раз побачила цю красу. Вона мене так вразила, що я вирішила колись побачити все це на власні очі. Зрештою, що тут розказувати, подивіться самі одне з останніх таких відео.

Міс світу 2017 учасниця з БіГ

Рік, а може два роки тому, я прочитала статтю про те, чому варто поїхати в Босню і Герцеговину. Тоді я навіть визначила трасу, з тим, що я хочу там побачити. Проте, білети на літак з Польщі були за дорогі. Тому я вирішила почекати на кращі ціни.

Один з плюсів життя в Берліні є те, що звідси літає дуже багато літаків. Вибір великий, тому ціни часто корисні. Коли ми в цьому році шукали місце на канікули, ми потрапили на дешеві квитки саме в БіГ. Саме собою, ми довго не задумувались і вирішили летіти!

Чи можна подивитись Босню і Герцеговину без прокату автомобіля?

Багато людей в Інтернеті каже, що це неможливе- проте я скажу, що це можливе. Ціна прокату автомобіля дуже б піднесла кошт цілої поїздки. Ми подорожуємо ощадно, тому вирішили обійтись місцевим транспортом. Автобуси тут дешеві і їздять кожного дня, деколи навіть щогодини. Вони комфортні і досить сучасні. Так навіщо платити за машину, паливо і переживати за парковку?!

Поїзд

На жаль в Босні і Герцеговині залізничний транспорт мало розвинутий. Весь час тут будують нові колії, щоб поєднати міста. Проте, є одна траса, яку всі обов’язково повинні побачити. Мостар- Сараєво, або в другу сторону. Ця траса внесена до списку однієї з трьох наймальовничіших трас поїздів в Європі. Ціна за білет смішна – всього 5 Євро. Поїзд дуже сучасний, швидкісний. Мене здивувало те, що в ньому можна дивитись фільми. В вагонах є декілька екранів, на яких йде фільм, а на кріслі у кожного є місце на навушники і переключатель. За допомогою переключателя можна вибрати радіо, або звук до фільму. Дуже зручно!

Чи в цій країні безпечно?

Так! Люди тут дуже привітні і помічні. На вулицях я не бачила п’яних, ані таких, які тільки шукають поводу тебе зачіпити. Єдине, що кидається в очі – це жінки з дітьми на вулицях, які жебрають. Діти ці, підходять до людей і просять гроші. Спочатку, я подумала, що, мабуть, життя в цій країні скрутне і ці жінки з дітьми не мають грошей на їжу. Проте, протягом однієї з екскурсій, екскурсовод нам розповів, що це місцеві цигани. Вони дістають допомогу і мають де жити, а жебрають, тому, що це їх спосіб на життя. Та що тут багато говорити, в Україні таких циганів теж багато.

Після війни, яка була в БіГ в 90-х роках, люди дуже до себе зблизились і охоче допомагають, тим, в яких скрутне становище. Саме тому, бідні не виходять на вулицю, щоб жебрати.

Релігія

Більше ніж половина населення- це мусульмани. 36% населення – православні і тільки 12% – католики. Те, що тут багато мусульманів – це видно відразу на вулиці. Проте, тут іслам інший, він більш пристосований до сьогодення. Жінки носять хіджаб – чорне, довге вбрання, яке прикриває тіло і обличчя, проте не всі. Більшість мусульманок одягає звичайний скромний одяг і має на голові хустку. Бувають теж такі, в яких хіджаб голубого кольору, або бордовий. Мусульмани тут п’ють ракію – це їхній відповідник горілки, на базі винограду. Ракія дуже міцна- вміст алкоголю більший ніж в звичайній горілці. Хоча населення БіГ має різне віросповідання, вони мирні і привітні один до одного.

Погода влітку

Влітку тут дуже спекотно. В серпні і вересні тут вище 40 градусів тепла. Тому між 14 і 18 годинами тут неофіційна сієста. Ми відпочивали тут від половини червня і потрапили на дивну погоду – був дощ і температура впала до 12 градусів. На щастя, це тривало тільки декілька днів.

Валюта

В Босні і Герцеговині державна валюта – це конвертибільна марка, скорочення KM. В неї стабільний курс до Євро 1 EUR= 1,95583 KM.  Чому так дивно? – Після війни в Босні і Герцеговині було підписано багато договорів, щоб допомогти країні стабілізувати ситуацію, а також не допустити до наступних спорів. Серед цих порозумінь було також про державні гроші. Після цього договору всі гроші Босні і Герцеговини положили в банки за кордоном і вирішили, що курс до Євро буде завжди стабільним.

Ціни

Ціни трошки відрізняються в кожному місті. Найдорожчою є столиця- Сараєво. В інших містах дешевше. Проте, якщо порівняти ціни в цій країні з іншими європейськими країнами, тут доступно. За обід – перше, друге і напиток, в ресторані треба заплатити 20 KM – це 300 грн. За традиційну боснійську каву  в кафе 2,5 KM – це 35 грн. Пиво в ресторані – до 3 KM- тобто 40 грн. Фужер вина до 5 KM –   70 грн. За середньої величини покупки в супермаркеті треба заплатити 15 KM – це 215 грн. Ціни за помешкання різні – все залежить від міста і від стандарту. Про це я детальніше напишу, в наступних статтях, коли буду розповідати про кожне із міст, де ми були.

Аеропотр в Тузлi / Lotnisko w Tuzli

Наш маршрут

Багато з читачів мене запитувало в Інстаграмі про те, як виглядав наш маршрут. Саме тому, я вирішила вам зробити карту і про це коротко тут написати. Думаю – це буде гарне закінчення першого посту про Босню і Герцеговину, а також цікавий трейлер для наступної статті, про перше із міст 😉

  1. З Берліна ми летіли літаком Wizzair прямо в Тузлу. Аеропорт в цьому місті дуже відрізняється від решти – тут його ще добудовують, а літаки вже літають. Звідти бусом Wizzair ми поїхали в Сараєво. Про Сараєво читайте тут.
  2. Умоляні – це село високо в горах
  3. Мостар
  4. Дубровник
  5. Требіньє
  6. Благай
  7. Почітель
  8. Водоспади Кравиця

 

 

 

Continue Reading