New Look Christiana Diora wciąż inspiruje /Нью Лук Крістіана Діора весь час надихає

Rok temu, będąc w Paryżu, odwiedziłam słynną wystawę z okazji 70 lecia działalności domu mody Dior. Zachwycające ubrania i magiczna atmosfera tego miejsca, zostaną na zawsze w mojej pamięci. Zaskakujące, jak Christian Dior odczuwał kobiecą naturę łącząc delikatność, elegancję, piękno i wygodę w swoich projektach. Jedna z jego kolekcji zapadła mi szczególnie w pamięci, ze względu na swój ponadczasowy charakter. New Look była pierwszą kolekcją domy mody Dior. Wysoka cienka talia, rozkloszowane spódnice o długości midi, podkreślone kształty – wszystko to było rewolucją w dziedzinie mody. Kolekcja została zaprezentowana 12 lutego 1947 roku, ten dzień stał się dniem powstania wielkiego imperium mody Dior. Zobaczcie sami te zdjęcia z wystawy Dior – czy ta kolekcja nie jest po prostu genialna?

Niewymuszona elegancja, lekkość i wygoda rozkloszowanych spódnic midi, zaprojektowanych przez Christiana Diora nie pozostawiła mnie obojętną. Jest 2018 rok, czyli 71 lat po dniu, w którym ona została przedstawiona światu, a ja i wiele kobiet na ziemi wciąż nosimy, to co wymyślił Christian. Właśnie z myśli o nim oraz z cudownych wspomnień z Paryża powstała moja dzisiejsza stylizacja.

 

 

***

Минулого року, будучи в Парижі я відвідала відому виставку з нагоди 70 ювілею Діора. Захоплюючий одяг і магія цього місця назавжди залишаться в моїй пам’яті. Дивовижне, як Діор відчував потреби жінок, поєднюючи легкість, елегантність, красу і зручність в своїх дизайнах. Одна з його колекцій мені найбільш запам’яталась, через те, що вона актуальна незважаючи на час. Нью Лук була першою колекцією модного дому Діор. Підвищена і тонка талія, широкі спідниці міді і пікреслена фігура – все це було революцією у світі моди. Весь світ побачив цю колекцію 12 лютого 1947 року – це й був початок могутньої імперії моди Діора. Подивіться на ці фото з виставки – чи цей одяг не є просто неймовірним?

Невимушена елегантність, легкість і зручність широких спідниць міді, придуманих Крістіаном Діором не залишила і мене байдужою. Зараз 2018 рік – це 71 років після того, як цю спідницю побачив світ, а я і багато жінок на землі весь час носимо творіння Крістіана. Саме думки про колекцію Нью Лук і згадки чудових моментів в Парижі надихнули мене створити сьогоднішній образ.

 

Continue Reading

Dzień Niepodległości Ukrainy/ День Незалежності України

Спогади з дитячих років

Сьогодні День Незалежності України. В дитинстві це свято для мене завжди було такою великою подією. На вулицях міста повсюди були прапори. Цілий день в центрі міста лунала музика. Люди веселились. Кожного року я брала участь в конкурсі малюнків на асфальті, в якому можна було виграти аж 10 гривень. В місцевому парку пахнуло шашликами і алкоголем. Вечором починався концерт, якоїсь мало знаної зірки, а після нього всіма очікуваний салют. Протягом цілого дня по телевізорі показували парад з Києва, зверненя президента, святкування в столиці. Мене малу дівчинку чомусь це так радувало і водночас зворушувало. Завжди мріяла побувати в цей день в Києві, щоб все побачити на власні очі.

Дорослий погляд на День Незалежності

Від цього часу багато змінилось в моєму житті. Я виросла, проте ніколи не була на Дні Незалежності в столиці. Досі задумуюсь, як весело, мабуть, святкувати в Києві. Думаю, в моєму родинному Бориславі небагато змінилось і всі святкують, так як колись. Радість дітей і дорослих з приводу свята, така ж як і була. Проте за ці всі роки моє ставлення до цього свята змінилось. В останніх роках, 24 серпня для мене є днем роздумів про мою країну. Я не спостерігаю за святом по телебаченні і мені зовсім не хочеться його святкувати. Навпаки, мені сумно. Сумно, що війна, сумно, що все більше і більше українців змушені покидати країну. Сумно, що я не бачу, щоб Україна йшла вперед. Ми весь час стоїмо на місці, коли інші країни Європи розвиваються. І можливо, є сфери в яких щось покращилось – живучи за кордоном я цього не знаю. Проте повертаючись додому, я не помічаю покращення стандарту життя.

Я не пишу цього, щоб вам зіпсувати настрій, чи сказати, що за кордоном краще. Я пишу, щоб поділитись тим, що сьогодні в моєму серці. Я сумую, за Україною, я дуже люблю її і мені щиро хочеться, щоб життя в ній було кращим. Хочеться, радіти за її успіхи, можливо бути однією з тих осіб, які будуть мати свій вклад в її розвиток.

Побажання для України

Моя рідна Україно, я бажаю тобі, щоб ти йшла вперед, незважаючи на всі перешкоди. Миру, щоб війна закінчилась і країна почала жити по новому. Мудрої влади, яка зуміє використати багатство наших земель і працьовитість людей на користь країни. І незалежності, такої про яку ми так давно мріємо!

***

Wspomnienia z dzieciństwa

Dziś Dzień Niepodległości Ukrainy. W dzieciństwie to święto zawsze było dla mnie wielkim wydarzeniem. Na ulicach miast powiewały na wietrze flagi. W centrum miasta przez cały dzień brzmiała muzyka. Ludzie bawili się. Każdego roku w ten dzień brałam udział w konkursie rysunków kredą na chodniku, w którym można było wygrać całe 10 hrywien. W parku miejskim w powietrzu unosił się zapach szaszłyków i alkoholu. Wieczorem zawsze był koncert, jakiejś mało znanej gwiazdy, po którym był wyczekany przez wszystkich, pokaz sztucznych ogni. W przeciągu całego dnia w telewizji można było obejrzeć paradę, przemówienie prezydenta oraz świętowanie w stolicy. Mnie, małą dziewczynkę zawsze to bardzo cieszyło i jednocześnie wzruszało. Marzyłam wtedy, aby zobaczyć świętowanie w Kijowie na własne oczy.

Dorosłe spojrzenie na Dzień Niepodległości

Wiele się zmieniło od tamtego czasu w moim życiu.  Pomimo upływu czasu, nie spełniłam swojego dziecięcego marzenia o obchodzeniu Dnia Niepodległości w Kijowie. Do dziś, myślę, że takie świętowanie w stolicy, musi być naprawdę fajne. W moim rodzinnym Borysławiu, zapewne obchody Dnia Niepodległości niewiele się zmieniły. Jednak, mój stosunek do tego święta znacząco się zmienił. W ostatnich latach 24 sierpień jest dla mnie dniem refleksji nad losem mojego kraju. Ja nie oglądam relacji z tego dnia w telewizji i wcale nie mam ochoty go świętować. Odwrotnie – jest mi bardzo smutno. Smutno z tego powodu, że jest wojna, smutno, bo coraz więcej Ukraińców jest zmuszona do „ucieczki” za granicę. Smutno, bo nie widzę, aby kraj robił jakieś postępy. Stoimy w miejscu, wtenczas, gdy reszta Europy rozwija się. Możliwe, że są jakieś dziedziny, w których Ukraina zrobiła postęp – nie wiem, bo mieszkam za granicą. Jednak, za każdym razem, gdy wracam do domu nie zauważam poprawy warunków życia – wręcz odwrotnie…

Nie mówię, o tym, aby popsuć komuś humor, czy powiedzieć, że życie za granicą jest lepsze. Chcę po prostu podzielić się tym, co mi dziś leży na sercu. Tęsknię, do mojej Ukrainy, bardzo ją kocham i chcę, aby życie w niej było lepszym. Chcę cieszyć się z jej sukcesów i może być jedną z tych osób, które do tego się przyczynią.

Życzenia dla Ukrainy

Kochana Ukraino, życzę ci, abyś szła do przodu, mimo tego, że jest wiele przeszkód na drodze. Pokoju, aby ta straszna wojna skończyła się i kraj zaczął nowe życie. Mądrych przywódców, żeby umiejętnie wykorzystali bogactwo ziemi oraz pracowitość ludzi, na korzyść kraju. I niepodległości, o której już dawno wszyscy marzymy!

 

Continue Reading